ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2023 року Справа № 915/692/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
за участю секретаря судового засідання Савки К.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» (69069, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 2; ідентифікаційний код 38920229)
про: стягнення 49 652,59 грн,
та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Александр» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 2; ідентифікаційний код 38920229)
до відповідача за зустрічним позовом: Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546)
про: стягнення 660 325,51 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом: не з'явився,
від відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом: адвокат Луценко І.М., за ордером,
Суть спору:
08.05.2023 Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 32/528 від 01.05.2023 (з додатками), в якій просить суд:
1. Розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» на р/р НОМЕР_1 у філії Миколаївського облуправління АТ «Ощадбанку», ЄДРПОУ 20915546, пеню 0,1 % в сумі 27 173,82 грн, штраф 7 % в розмірі 22 478,77 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.
Позовні вимоги заявлені на підставі: Договору на постачання товару № 53-123-01-22-07479 від 07.02.2022, з додатком та додатковою угодою до нього; видаткових накладних (5 шт.); претензії № 32/16 від 04.01.2023; застосування норм статей 530, 546, 611 Цивільного кодексу України, статей 193, 231 Господарського кодексу України; та мотивовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Александр» зобов'язань за укладеним між сторонами Договором, а саме зобов'язань щодо своєчасної поставки товару.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.05.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/692/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
31.05.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Александр» надійшла зустрічна позовна заява № 928 від 18.05.2023 (з додатками), в якій заявник просить суд:
1. Розглянути справу в порядку спрощеного позивного провадження без виклику сторін.
2. Стягнути з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» в особі ВІДОКРЕМЛЕНОГО ПІДРОЗДІЛУ «ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКА АТОМНА ЕНЕРГЕТИЧНА СТАНЦІЯ» ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» суму основного боргу в розмірі 587 631,60 грн;
3. Стягнути з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» в особі ВІДОКРЕМЛЕНОГО ПІДРОЗДІЛУ «ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКА АТОМНА ЕНЕРГЕТИЧНА СТАНЦІЯ» ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» суму 3% річних в розмірі 12 723,89 грн.
4. Стягнути з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» в особі ВІДОКРЕМЛЕНОГО ПІДРОЗДІЛУ «ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКА АТОМНА ЕНЕРГЕТИЧНА СТАНКЦІЯ» ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛЕКСАНДР» інфляційні збитки у сумі 49 361,09 грн.
5. Стягнути з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» в особі ВІДОКРЕМЛЕНОГО ПІДРОЗДІЛУ «ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКА АТОМНА ЕНЕРГЕТИЧНА СТАНЦІЯ» ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» витрати на сплату судового збору в сумі 9 745,75 грн.
Позовні вимоги у зустрічному позові заявлені на підставі: Договору на постачання товару № 53-123-01-22-07479 від 07.02.2022, з додатком та додатковою угодою до нього; видаткових накладних (5 шт.); податкових накладних, з квитанціями про їх реєстрацію в ЄРПН (5 шт.); претензії № 227 від 17.01.2023; застосування норм статті 625 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України; та мотивовані неналежним виконанням Відокремленим підрозділом «Южноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» зобов'язань за укладеним між сторонами Договором, а саме зобов'язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого товару.
Ухвалою суду від 05.06.2023 було прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/692/23 за зустрічним позовом; об'єднано зустрічний позов в одне провадження зі справою № 915/692/23 за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Александр» про стягнення штрафних санкцій; розгляд зустрічної позовної заяви постановлено здійснювати одночасно із первісним позовом; здійснено перехід до розгляду справи № 915/692/23 за правилами загального позовного провадження; постановлено розпочати розгляд справи № 915/692/23 зі стадії відкриття провадження та почати у справі підготовче провадження; призначено підготовче засідання у справі № 915/692/23 на 04 липня 2023 року о 10:40; встановлено для учасників справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
22.06.2023 до суду від представника позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом надійшла заява № 32/735 від 22.06.2023 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 23.06.2023.
26.06.2023 до суду від позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив № 32/731 від 21.06.2023 на зустрічну позовну заяву, у якому заявник просить суд:
- відмовити ТОВ «Торговий дім «Александр» у задоволенні позовних вимог у заявлених сумах;
- зменшити розмір 3 % річних у межах справи № 915/692/23, що підлягають до стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» до 1 гривні;
- судові витрати стягнути із сторін пропорційно задоволеним вимогам.
26.06.2023 до суду від представника відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом надійшла заява б/н від 20.06.2023 (вх. № 8316/23) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
29.06.2023 до суду від відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом надійшла заява № 230 від 29.06.2023 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
На вказані заяви суд відреагував відповідною ухвалою від 04.07.2023.
Ухвалою суду від 04 липня було відкладено підготовче засідання у даній справі на 01 серпня 2023 року о 10:40.
10.07.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, у якому заявник заперечує проти аргументів Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція», викладених у відзиві на позовну заяву.
10.07.2023 до суду від Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» надійшла заява № 32/12066 від 07.07.2023 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 13.07.2023.
17.07.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» надійшла заява б/н від 13.07.2023 (вх. № 9399/23) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 18.07.2023.
24.07.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» надійшла заява № 990 від 18.05.2023 про уточнення (збільшення) позовних вимог, з урахуванням якої заявник просить суд стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» суму основного боргу в розмірі 587 631,60 грн, суми 3% річних в розмірі 15 670,10 грн, інфляційні збитки у сумі 57 023,81 грн, витрати на сплату судового збору в сумі 9 904,89 грн та витрати на правову допомогу у сумі 2 000,00 грн.
Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Таким чином, розглянувши заяву позивача № 990 від 18.05.2023 про збільшення розміру позовних вимог, яка надійшла до суду 24.07.2023, тобто до закінчення підготовчого засідання, суд дійшов висновку, що вказана заява подана позивачем у відповідності до приписів ст. 46 ГПК України, відповідає вимогам чинного процесуального законодавства, не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін, а тому приймається судом до розгляду.
З урахуванням наведеного, у даній справі судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом суми основного боргу в розмірі 587 631,60 грн, суми 3% річних в розмірі 15 670,10 грн та інфляційних збитків у сумі 57 023,81 грн.
Ухвалою суду від 01.08.2023 було продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 915/692/23; відкладено підготовче засідання на 26 вересня 2023 року об 11:20.
18.09.2023 о суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Александр» надійшла заява № 1234 від 13.09.2023, за змістом якої товариство визнає позовні вимоги за первісним позовом та не заперечує проти його задоволення. Крім наведеного, заявник звертає увагу суду на приписи ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст. 130 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, 18.09.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Александр» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 19.09.2023.
20.09.2023 до суду від Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 20.09.2023.
Ухвалою суду від 26.09.2023 було закрито підготовче провадження у справі № 915/692/23 та призначено її до судового розгляду по суті на 24 жовтня 2023 року о 09:40.
29.09.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Александр» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 02.10.2023.
06.10.2023 до суду від Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 10.10.2023.
В судове засідання 24.10.2023 з'явився лише представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр».
При цьому, суд зауважує, що ухвалою від 10.10.2023 було задоволено заяву представника позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом про участь в судому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Разом із тим, при розгляді 24 жовтня 2023 року справи № 915/692/23 відеоконференція із представником Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» з використанням системи vkz.court.gov.ua не відбулась, оскільки в період часу з 9 год. 40 хв. до 9 год. 50 хв. не вдалось встановити зв'язок із вказаним віддаленим учасником.
Суд враховує, що за приписами ч. 5 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
З огляду на викладене, та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності представника позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом.
Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 24.01.2023 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши в судових засіданнях представників сторін, суд -
ВСТАНОВИВ:
07 лютого 2022 року між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (нове найменування - Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»), як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Александр», як постачальником, був укладений Договір на постачання товару № 53-123-01-22-07479 (далі - Договір), відповідно до предмету якого постачальник зобов'язався передати покупцю, а покупець прийняв на себе зобов'язання прийняти і сплатити товар - код CPV 14810000-2 по ДК 021:2015 - Абразивні вироби (Круг абразивний, шкурка шліфувальна, паста полірувальна) (далі - товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 (Додаток до договору № 1), що є невід'ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше другого півріччя 2021 року (п. 1.1). Постачальник забезпечує виконання гарантійних зобов'язань відповідно до розділу 7 Договору (п. 1.2). Місцем виконання цього договору, у тому числі (але не виключно) місцем постачання, виконання грошових зобов'язань, місцем нарахування та сплати штрафних санкцій, виконання будь-яких зобов'язань, пов'язаних з якістю та комплектністю, є місто Южноукраїнськ (п. 1.3).
За умовами наведеного Договору:
- загальна вартість товару є твердою та складає: разом: 617 375,50 грн без ПДВ; крім того ПДВ 20 %: 123 475,10 грн; всього з ПДВ: 740 850,60 грн (п. 2.1);
- за даним договором оплата відбувається впродовж 45 робочих днів після постачання товару згідно специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 6.1 цього договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується (п. 2.2);
- постачання здійснюється з дати публікації договору в системі ProZorro, але не пізніше 31.05.2022 року, на умовах DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП «Складське господарство» відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов'язковою присутністю представника постачальника (п. 3.1);
- з товаром постачальник надає покупцю: видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно; електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому чинним законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про довірчі послуги» у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН; документ, що підтверджує якість товару (паспорт або сертифікат, тощо) (п. 3.2);
- датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару (п. 3.3);
- у разі порушення зобов'язань за договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, постачальник зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожен день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару (п. 4.1);
- приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкції № П-6 «Про порядок приймання продукції по кількості» і № П-7 «Про порядок приймання продукції по якості», та відповідно до вимог Стандарту державного підприємства НАЕК «Енергоатом»: «Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС» СОУ НАЕК 038:2017 (даний стандарт є загальнодоступним в електронному вигляді і знаходиться на офіційному сайті ДП НАЕК «Енергоатом» в розділі Стандарти НАЕК «Енергоатом» за адресою: https://www.energoatom.com.ua/ua/about-6/company_standarts-82) (п. 6.1);
- всі спори і розбіжності, які можуть виникнути з цього договору або у зв'язку з ним, будуть вирішуватись сторонами згідно претензійного порядку. Сторона, яка порушила права і законні інтереси іншої сторони, зобов'язана поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову (п. 9.1);
- претензія підлягає розгляду в місячний строк, який обчислюється з дня її одержання (п. 9.2);
- у разі незадоволення претензії або неотримання відгуку у встановлений термін, а також неможливості врегулювання розбіжностей у претензійному порядку, спір вирішується в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України (п. 9.3);
- покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари (п. 12.1.1);
- постачальник зобов'язаний забезпечити постачання товарів у строки, встановлені цим Договором (п. 12.3.1);
- договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами, та скріплення печаткою з боку покупця і діє до 31.12.2023 включно, а в частині виконання сторонами гарантійних зобов'язань - до повного їх виконання. Продовження строку дії Договору можливе до його закінчення, шляхом укладання відповідної Додаткової угоди (п. 13.1).
Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.
Між сторонами також була погоджена та підписана Специфікація № 1 на суму 740 850,60 грн, яка є Додатком № 1 до Договору № 53-123-01-22-07479 від 07.02.2022.
Додатковою угодою № 1 до Договору сторони погодили, зокрема, внести змінив п. 2.1 Договору, виклавши його в такій редакції:
«Загальна вартість товару складає: разом: 489 693,00 грн без ПДВ; крім того ПДВ 20 %: 97 938,60 грн; всього з ПДВ: 587 631,60 грн».
Додатком до вказаної додаткової угоди виступила Специфікація № 1 (в новій редакції) на суму 587 631,60 грн.
Предметом первісного позову виступає майнова вимога позивача, як покупця, щодо стягнення з відповідача, як постачальника, пені та штрафу за порушення строків виконання зобов'язання за укладеним між сторонами договором поставки.
Предметом зустрічного позову виступає майнова вимога позивача, як постачальника, щодо стягнення з відповідача, як покупця, заборгованості за поставлений товар, а також процентів річних та інфляційних збитків, нарахованих внаслідок порушення відповідачем грошового зобов'язання за укладеним між сторонами договором.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин виконання укладеного між сторонами договору поставки, в частині своєчасності здійснення постачальником поставки обумовленого договором товару, а також повноти та своєчасності здійснення покупцем розрахунків за поставлений товар.
Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на підтвердження власної правової позиції надало суду такі докази:
- Договір на постачання товару № 53-123-01-22-07479 від 07.02.2022, з додатком та додатковою угодою до нього;
- видаткові накладні (№ ЗП-00001332 від 14.03.2022, № ЗП-00002849 від 29.07.2022, № ЗП-00003021 від 18.08.2022, № ЗП-00003125 від 26.08.2022, № ЗП-00003366 від 20.09.2022);
- претензія № 32/16 від 04.01.2023;
- витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 66 на запит від 25.01.2023;
- ярлики на придатну продукцію (№ 5-789 від 18.03.2022, № 5-812 від 09.08.2022, № 5-818 від 30.08.2022, № 5-819 від 05.09.2022, №5-831 від 29.09.2022;
- протокол № 6 від 29.08.2022 засідання комісії щодо ризиків співпраці з учасниками/контрагентами в умовах воєнного стану;
- Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2022 р.;
- довідка щодо реалізації електричної енергії держаному підприємству «Гарантований покупець».
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Александр» підтверджує власну правову позицію такими доказами:
- Договір на постачання товару № 53-123-01-22-07479 від 07.02.2022, з додатком та додатковою угодою до нього;
- видаткові накладні (№ ЗП-00001332 від 14.03.2022, № ЗП-00002849 від 29.07.2022, № ЗП-00003021 від 18.08.2022, № ЗП-00003125 від 26.08.2022, № ЗП-00003366 від 20.09.2022);
- податкові накладні (№ 56 від 14.03.2022, № 365 від 29.07.2022, № 400 від 18.08.2022, № 518 від 26.08.2022, № 372 від 20.09.2022), з квитанціями про їх реєстрацію в ЄРПН;
- претензія № 227 від 17.01.2023.
Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про поставку.
Так, згідно з приписами ч. ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За умовами ч. 1 ст. 662 та ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
З матеріалів справи вбачається таке.
За умовами Договору, постачання передбаченого умовами договору товару мало бути здійснено не пізніше 31.05.2022.
На виконання умов вищенаведеного Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Александр» поставило Відокремленому підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», а останній прийняв у власність товар на загальну суму 587 631,60 грн, що підтверджується підписаними обома сторонами без будь-яких зауважень та заперечень видатковими накладними:
- № ЗП-00001332 від 14.03.2022 на суму 266 088,50 грн. Постачання відбулося 14.03.2022, що підтверджується відбитком штампу Южноукраїнського відділення ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Складське господарство», із зазначенням відповідної дати;
- № ЗП-00002849 від 29.07.2022 на суму 46 180,80 грн. Постачання відбулося 01.08.2022, що підтверджується відбитком штампу Южноукраїнського відділення ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Складське господарство», із зазначенням відповідної дати;
- № ЗП-00003021 від 18.08.2022 на суму 109 993,80 грн. Постачання відбулося 22.08.2022, що підтверджується відбитком штампу Южноукраїнського відділення ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Складське господарство», із зазначенням відповідної дати;
- № ЗП-00003125 від 26.08.2022 на суму 141 448,20 грн. Постачання відбулося 29.08.2022, що підтверджується відбитком штампу Южноукраїнського відділення ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Складське господарство», із зазначенням відповідної дати;
- № ЗП-00003366 від 20.09.2022 на суму 23 502,60 грн. Постачання відбулося 26.09.2022, що підтверджується відбитком штампу Южноукраїнського відділення ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Складське господарство», із зазначенням відповідної дати.
Додатково, на підтвердження вказаних обставин відповідачем за первісним позовом/позивачем за зустрічним позовом надано до матеріалів справи копії податкових накладних (№ 56 від 14.03.2022, № 365 від 29.07.2022, № 400 від 18.08.2022, № 518 від 26.08.2022, № 372 від 20.09.2022), з квитанціями про їх реєстрацію в ЄРПН.
За даними Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Александр», не спростованими та не запереченими Відокремленим підрозділом «Південноукраїнська атомна електрична станція», останній оплати за поставлений товар не здійснив.
З метою досудового врегулювання спору, сторони у спірних правовідносинах скеровували одна одній претензії:
- Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» зверталося до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Александр» з претензією № 32/16 від 04.01.2023 щодо сплати штрафних санкцій, нарахованих у зв'язку з порушенням строку постачання товару;
- Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Александр» звернулося до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» з претензією № 227 від 17.01.2023 щодо сплати заборгованості за поставлену продукцію.
Відповіді на вказані претензії в матеріалах справи відсутні.
З урахуванням наведеного суд зауважує, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин обов'язок доведення факту своєчасності здійснення поставки закон покладає на постачальника. При цьому обов'язок доведення факту своєчасності здійснення оплати за поставлений товар закон покладає на покупця.
Щодо вимог Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» за первісним позовом суд вважає за необхідне зазначити таке.
З урахуванням наведених вище обставин справи, за висновками суду в спірних правовідносинах Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Александр» дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності поставки товару за Договором на постачання товару № 53-123-01-22-07479 від 07.02.2022, у зв'язку із чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача пені та штрафу за прострочення виконання зобов'язання.
За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4.1 Договору, у разі порушення зобов'язань за договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, постачальник зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожен день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.
Таким чином, на підставі наведених правових норм та умов Договору позивач за первісним позовом правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом:
1. Пеню на загальну суму 27 173,82 грн, у тому числі:
- щодо непоставленого у строк товару по видатковій накладній № ЗП-00002849 від 29.07.2022 нараховано пеню у розмірі 2816,98 грн за період прострочення з 01.06.2022 по 31.07.2022;
- щодо непоставленого у строк товару по видатковій накладній № ЗП-00003021 від 18.08.2022 нараховано пеню у розмірі 9019,18 грн за період прострочення з 01.06.2022 по 21.08.2022;
- щодо непоставленого у строк товару по видатковій накладній № ЗП-00003125 від 26.08.2022 нараховано пеню у розмірі 12 588,16 грн за період прострочення з 01.06.2022 по 28.08.2022;
- щодо непоставленого у строк товару по видатковій накладній № ЗП-00003366 від 20.09.2022 нараховано пеню у розмірі 2749,50 грн за період прострочення з 01.06.2022 по 25.09.2022.
2. Штраф (7%) на загальну суму 22 478,77 грн, щодо недопоставленого у строк понад 30 днів товару на загальну суму 321 125,40 грн.
Відповідач за первісним позовом позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Перевіривши розрахунок пені та штрафу, наведені позивачем за первісним позовом, суд встановив, що відповідні нарахування Відокремленим підрозділом «Південноукраїнська атомна електрична станція» проведено правильно, а отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Александр» за зустрічним позовом суд вважає за необхідне зазначити таке.
Враховуючи викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач за зустрічним позовом дійсно порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків за поставлений за Договором на постачання товару № 53-123-01-22-07479 від 07.02.2022 товар, в зв'язку з чим товариство цілком правомірно звернулося до господарського суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості.
Посилання відповідача за зустрічним позовом у відзиві на наявність фінансової кризи та відсутність вини підприємства, як підстави для відповідальності, відхиляються судом.
Відповідно змісту ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Судом також досліджено доводи відповідача щодо мораторію (заборони) на виконання, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або особи пов'язані з державою-агресором.
Так, із посиланням на приписи постанови КМУ від 3 березня 2022 р. № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації», Закону України «Про санкції» від 14.08.2014 №1644-VII, відповідач за зустрічним позовом зазначає, що згідно специфікації № 1 до укладеного Договору, виробником поставленого товару є у тому числі російська федерація. Відповідно до п. 17 протоколу №6 від 29.08.2022 засідання комісії ДП «НАЕК «Енергоатом» щодо ризиків співпраці з учасниками/контрагентами в умовах воєнного стану, прийняте рішення зупинити здійснення видаткових операцій за договорами укладеними з ТОВ «ТД «Александр» в частині товару, країною походження якого є російська федерація.
З урахуванням заявлених відповідачем заперечень суд зауважує, що за приписами п.п.5) та 10) ч.1 ст.4 Закону України «Про санкції», в редакції із змінами, внесеними згідно із Законами №114-IX від 19.09.2019 та №808-IX від 17.07.2020, видами санкцій згідно з цим Законом є, зокрема, зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань; заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб'єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом.
Судом взято до уваги, що особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженні постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022, яка набрала чинності 19.10.2022.
Пунктом 2 такої постанови Уряду встановлено, що:
- замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у юридичних осіб - резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь державної форми власності, юридичних осіб, створених та/або зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, та юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками (власниками) яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь, та/або у фізичних осіб (фізичних осіб-підприємців) - резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, а також публічні закупівлі в інших суб'єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт і послуг походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, робіт і послуг, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою;
- звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 169 "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1254), а також договір про закупівлю, всі додатки та зміни до нього оприлюднюються замовником протягом 90 днів з дня припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні, якщо замовником не оприлюднено такий звіт, договір про закупівлю, всі додатки та зміни до нього до набрання чинності цією постановою;
- закупівлі товарів, робіт і послуг, що розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою.
Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір було укладено між сторонами 07.02.2022 за результатами вже проведеної процедури публічної закупівлі, тобто до початку введення правового режиму воєнного стану в Україні та до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022, а тому положення такої постанови та п.п.5), 10) ч.1 ст.4 Закону України «Про санкції» не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Суд особливо наголошує відповідачу на тому, що матеріали справи не містять жодних листів чи звернень покупця до постачальника стосовно відмови від виконання договору щодо поставки частин товару, що має походження з російської федерації.
За такого, суд вважає, що посилання відповідача на Закон України «Про санкції» не спростовують його обов'язку щодо своєчасної та у повному обсязі оплати за придбаний у позивача товар.
Отже, на переконання суду, Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» не спростував вимоги позивача, не надав суду належні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов'язаннями.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості.
Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Александр» суму основної заборгованості в розмірі 587 631,60 грн зазначено правильно.
За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.
Крім того, внаслідок неналежного виконання грошового зобов'язання позивач за зустрічним позовом нарахував відповідачу за зустрічним позовом (згідно з розрахунками наведеними в уточненому розрахунку до заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог за зустрічним позовом):
1. 3 % річних на загальну суму 15 670,10 грн, у тому числі:
- щодо неоплаченого у строк товару по видатковій накладній № ЗП-00001332 від 14.03.2022 нараховано 3 % у розмірі 7403,76 грн за період прострочення з 15.06.2022 по 18.05.2023;
- щодо неоплаченого у строк товару по видатковій накладній № ЗП-00002849 від 29.07.2022 нараховано 3 % у розмірі 857,82 грн за період прострочення з 05.10.2022 по 18.05.2023;
- щодо неоплаченого у строк товару по видатковій накладній № ЗП-00003021 від 18.08.2022 нараховано 3 % у розмірі 1853,32 грн за період прострочення з 26.10.2022 по 18.05.2023;
- щодо неоплаченого у строк товару по видатковій накладній № ЗП-00003125 від 26.08.2022 нараховано 3 % у розмірі 2278,67 грн за період прострочення з 04.11.2022 по 18.05.2023;
- щодо неоплаченого у строк товару по видатковій накладній № ЗП-00003366 від 20.09.2022 нараховано 3 % у розмірі 330,32 грн за період прострочення з 29.11.2022 по 18.05.2023;
- щодо неоплаченого у строк товару на загальну суму 587 631,60 грн нараховано 3 % у розмірі 2946,21 грн за період прострочення з 19.05.2023 по 18.07.2023.
2. Інфляційні втрати на загальну суму 57 023,81 грн, у тому числі:
- щодо неоплаченого у строк товару по видатковій накладній № ЗП-00001332 від 14.03.2022 нараховано інфляційні втрати у розмірі 33449,98 грн за період прострочення з червня 2022 року по квітень 2023 року;
- щодо неоплаченого у строк товару по видатковій накладній № ЗП-00002849 від 29.07.2022 нараховано інфляційні втрати у розмірі 3371,98 грн за період прострочення з жовтня 2022 року по квітень 2023 року;
- щодо неоплаченого у строк товару по видатковій накладній № ЗП-00003021 від 18.08.2022 нараховано інфляційні втрати у розмірі 5152,75 грн за період прострочення з листопада 2022 року по квітень 2023 року;
- щодо неоплаченого у строк товару по видатковій накладній № ЗП-00003125 від 26.08.2022 нараховано інфляційні втрати у розмірі 6626,25 грн за період прострочення з листопада 2022 року по квітень 2023 року;
- щодо неоплаченого у строк товару по видатковій накладній № ЗП-00003366 від 20.09.2022 нараховано інфляційні втрати у розмірі 760,13 грн за період прострочення з грудня 2022 року по квітень 2023 року;
- щодо неоплаченого у строк товару на загальну суму 587 631,60 грн нараховано інфляційні втрати у розмірі 7662,72 грн за період прострочення з травня по червень 2023 року.
Суд зазначає, що за приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов'язання).
Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв'язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.
Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язання.
На підставі ст. 625 ЦК України позивач правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних.
При цьому, суд зауважує, що заперечення Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» щодо періоду здійснення відповідних нарахувань частково взяті судом до уваги.
Так, суд погоджується з позицією відповідача за зустрічним позовом щодо необхідності врахування при визначенні строку здійснення розрахунків за поставлений товар дати реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Разом із тим, заперечення відповідача щодо необхідності врахування при визначенні строку здійснення розрахунків за поставлений товар дати проходження ТМЦ вхідного контролю відхиляються судом, з огляду на таке.
По-перше, надані відповідачем ярлики на придатну продукцію є внутрішніми документами відповідача (покупця), оформлення яких відбувається без участі та повідомлення позивача (постачальника), а отже останній не має впливу на строк та порядок його складання.
По-друге, суд заважує, що редакція п. 2.2 Договору, на який посилається відповідач, передбачає, що за даним договором оплата відбувається впродовж 45 робочих днів після постачання товару згідно специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 6.1 цього договору. При цьому, п. 3.2 Договору встановлює обов'язок постачальника надати покупцю з товаром відповідну документацію, а п. 6.1 Договору передбачає, що приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкції внутрішнього використання покупця. Отже, зі змісту Договору не вбачаються дії постачальника щодо виконання умов п. 6.1 Договору.
Отже, суд дійшов висновку про те, що кінцевий термін оплати не знаходиться у прямому зв'язку з розділом 5 Договору.
З урахуванням наведеного, судом здійснено перевірку нарахувань 3 % річних та інфляційних витрат і встановлено, що відповідні нарахування позивачем проведено з допущенням помилок, зокрема, без врахування дати реєстрації податкових накладних, а також того, що оплата за договором відбувається протягом 45 саме робочих, а не календарних днів після постачання товару.
За такого, судом здійснено перерахунок 3 % річних за допомогою програми IpLex і встановлено, що обґрунтованою сумою 3 % річних у спірних правовідносинах є 14.271,33 грн, яка і підлягає до стягнення з відповідача за зустрічним позовом. В стягненні ж з відповідача процентів річних в розмірі 1398,77 грн належить відмовити.
Також судом здійснено перерахунок інфляційних втрат за допомогою програми IpLex і встановлено, що обґрунтованою сумою інфляційних втрат у спірних правовідносинах є 48636,48 грн, яка і підлягає до стягнення з відповідача за зустрічним позовом. В стягненні ж з відповідача інфляційних втрат в розмірі 8387,33 грн належить відмовити.
При цьому, щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру заявлених до стягнення 3 % річних, суд зазначає, що обґрунтовуючи вказане клопотання, відповідач просить врахувати специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні. З метою забезпечення оптимального балансу інтересів сторін у спорі та запобігання настанню негативних наслідків для сторін зокрема, і енергетичного сектору країни загалом, та істотність обставин, що зумовили невчасне здійснення розрахунків із позивачем, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів наявності збитків та інших негативних наслідків порушення зобов'язання відповідача, керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, відповідач просить суд зменшити розмір нарахованих позивачем 3 % річних до 1 гривні.
Суд зауважує, що право на зменшення штрафних санкцій / неустойки рішенням суду передбачено приписами ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України.
Так, статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Водночас, суд наголошує, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, оскільки 3% річних не є штрафними санкціями у розумінні Господарського кодексу України, відтак ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України не передбачено право суду на їх зменшення.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вищенаведеного клопотання відповідача за зустрічним позовом.
Враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про задоволення первісного позову та про часткове задоволення зустрічного позову.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.
За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За такого, у зв'язку з задоволенням первісного позову з відповідача за первісним позовом належить стягнути 2684,00 грн судового збору.
Водночас, суд зауважує, що за змістом ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічні положення містить також і у ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Отже, у зв'язку, із тим, що відповідач за первісним позовом у відзиві визнав позовні вимоги у повному обсязі, позивачу за первісним позовом належить повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого подання позову (2684,00 * 50 % = 1342,00).
Решта ж суми судового збору у розмірі 1342,00 грн підлягає покладенню на відповідача за первісним позовом.
Крім того, у зв'язку з частковим задоволенням зустрічного позову з відповідача за зустрічним позовом належить стягнути (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) 9758,09 грн ((650 539,41 / 660 325,51) * 9904,88 = 9758,09) судового збору.
При цьому, суд відмічає, що відповідно до ч. 11 ст. 238 ГПК України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
Враховуючи викладене, слід провести зустрічне зарахування стягнутих сум. В результаті зарахування з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» слід стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Александр» грошові кошти в сумі 600 886,82 грн, а також 8 416,09 грн судового збору
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-78, 86, 129, 130, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Первісний позов задовольнити в повному обсязі.
2. З Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Александр» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 2; ідентифікаційний код 38920229) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546) підлягає стягненню пеня в розмірі 27 173,82 грн, штраф в розмірі 22 478,77 грн, а також 1 342,00 грн судового збору.
3. Повернути Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 342,00 грн, перерахований відповідно до платіжного доручення № АЕС/3237 від 27.04.2023 на суму 2 684,00 грн.
4. Зустрічний позов задовольнити частково.
5. З Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Александр» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 2; ідентифікаційний код 38920229) підлягає стягненню основна заборгованість в розмірі 587 631,60 грн, 3 % річних в розмірі 14 271,33 грн, інфляційні втрати в розмірі 48 636,48 грн, а також 9 758,09 грн судового збору.
6. В решті позовних вимог за зустрічним позовом в частині стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 1 398,77 грн та інфляційних втрат в розмірі 8 387,33 грн відмовити.
7. Провести зустрічне зарахування сум, що підлягають стягненню.
8. Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Александр» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 2; ідентифікаційний код 38920229) грошові кошти в сумі 600 886,82 грн, а також 8 416,09 грн судового збору.
9. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач за первісним позовом / відповідач за зустрічним позовом: Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546)
Відповідач за первісним позовом / позивач за зустрічним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Александр» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 2; ідентифікаційний код 38920229).
Повне рішення складено та підписано судом 03.11.2023
Суддя О.Г. Смородінова