Справа №574/486/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Гук Т. Р.
Номер провадження 33/816/676/23 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2023 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Лішунова Є.О. на постанову судді Буринського районного суду Сумської області від 13 липня 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , працюючий різноробочим у ФГ «Злагода-10»
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536,80 грн, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою судді Буринського районного суду Сумської області від 13 липня 2023 року водій ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік за те, що він 11.05.2023 року о 20 год. 49 хв. в м. Буринь по вул. Лисаківській керував мопедом Альфа б/н з ознаками алкогольного сп'яніння, різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився в установленому законом порядку відмовився на місці зупинки т/з, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Лішунов Є.О. подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на оскарження постанови, скасувати постанову Буринського районного суду Сумської області від 13 липня 2023 року, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі ч.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказував, що ОСОБА_1 отримав поштою повний текст постанови лише 20 липня 2023 року, а захисник повний текст постанови взагалі не отримував, тому вважав причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними.
Зазначав, що в протоколі ААД № 117196 від 11 травня 2023 року відсутні дані про виробника, модель та інвентарний номер приладу, яким велась фіксація.
На думку апелянта поліцейським було порушено вимоги п. 5 розділу ІІ « Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» затвердженої Наказом МВС України від 18 грудня 2016 року № 1026 і не зафіксовано повний процес дій поліцейських при виявленні та фіксації адміністративного правопорушення, яке на їх думку вчинив ОСОБА_1 .
Зазначав, що на відеозаписах відсутні цифрові підписи як їх автора так і особи, уповноваженої на виготовлення даних копій, а також відсутній носій, на який безпосередньо здійснений запис правопорушення (відео реєстратор, нагрудна бодікамера чи їх носій даних), отже вважав оптичний диск таким, що не містить жодних доказів.
Вказував, що пояснення ОСОБА_1 про те,що він пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, суд розцінив критично, як намагання останнього уникнути притягнення до адміністративної відповідальності, разом з тим, відео, яке додано до матеріалів справи обривається і не містить повної інформації стосовно складання протоколу та інших способів фіксації адміністративного правопорушення.
В судове засідання призначене на 03 листопада 2023 року на 11 год. 00 хв. до апеляційного суду ні ОСОБА_1 , ні його захисник - адвокат Лішунов Є.О., в черговий раз, не з'явились.
Від захисника Лішунова Є.О. надійшло повторне клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки ОСОБА_1 не може з'явитись до суду в зв'язку зі станом здоров'я.
Однак, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення такого клопотання і чергового відкладення судового розгляду виходячи з наступного :
Так, у провадженні апеляційного суду справа про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 перебуває з серпня 2023 року.
Тривалий не розгляд вказаної справи пов'язаний з тим, що на задоволення клопотань захисника Лішунова Є.О., судові засідання неодноразово відкладались у зв'язку з надходженням клопотань про відкладення, тобто, апеляційним судом попередні клопотання захисту були задоволені і було вжито достатньо заходів для забезпечення права останнього на справедливий суд.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19 червня 2001 року, у п.53 рішення зазначив, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами. Слід також відзначити, що Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан судового провадження.
За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, а також те, що дана справа про адміністративне правопорушення перебуває на розгляду в апеляційному суді вже тривалий час, з метою її розгляду у розумні строки, апеляційний суд не вбачає підстав для чергового відкладення та вважає за можливе здійснити розгляд поданої захисником ОСОБА_1 - адвокатом Лішуновим Є.О. апеляційної скарги на постанову судді Буринського районного суду Сумської області від 13 липня 2023 року, у відсутність апелянтів, і у даному випадку їх права на доступ до правосуддя, не є порушеними та не суперечить вимогам ч.1 ст.268 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні в провадженні відеофайли, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Відповідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова у справі оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Положеннями ч. 2 ст. 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 було направлено 17 липня 2023 року, підтвердження отримання ним вказаної копії постанови матеріали справи не містять.
Враховуючи зазначені обставини, апеляційний суд вважає за можливе поновити строк на апеляційне оскарження вказаного судового рішення, визнавши причини його пропуску поважними.
Що стосується висновків суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, то апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом; орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст.251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху водій зобов'язаний на вимогу працівників поліції пройти в установленому порядку медичне обстеження для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.
На думку апеляційного суду, розглядаючи дану справу про адміністративне правопорушення, суддя суду першої інстанції правильно встановив, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1ст.130 КУпАП.
Так, факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених у постанові судді, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №117196 від 11.05.2023, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає, містить всі обставини, які складають об'єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (а.с. 1),
- відеозаписами, які містяться на долученому до матеріалів справи DVD-R диску, з яких вбачається, що ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп'яніння, керував транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції, на вимогу яких пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» та від проходження такого огляду в медичному закладі неодноразово відмовився. При цьому ОСОБА_1 не заперечував, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 було роз'яснено про те, що в разі відмови від огляду на стан сп'яніння відносно нього буде складено адміністративний протокол за ч. 1 ст.130 КУпАП, від отримання якого та дачі пояснень він відмовився (а.с.3).
Дослідивши вказані матеріали, в тому числі дослідивши зміст протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також і достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.5.ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у поза розумний сумнів.
Щодо доводів апелянта про те, що в протоколі ААД № 117196 від 11 травня 2023 року відсутні дані про виробника, модель та інвентарний номер приладу, яким велась фіксація, апеляційний суд зазначає, що ні ст. 256 КУпАП, яка регулює зміст протоколу про адміністративне правопорушення, ні положення Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07.11.2015 № 1395 не вимагають зазначення засобу відеофіксації у протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню, та інших обставин, які мають значення для справи, у тому числі достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Оскільки відеозаписом, що міститься у матеріалах справи, та який був досліджений судом першої інстанції, підтверджені обставини, які підлягають доказуванню, він не може бути визнаний неналежним доказом.
Відеозапис не є недопустимим доказом, як вважає апелянт, адже запис здійснений на підставі п. 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» з метою фіксування правопорушення, та виходячи із положень ст. 251 КУпАП, є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Твердження апелянта про те, що поліцейським було порушено вимоги п. 5 розділу ІІ « Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» затвердженої Наказом МВС України від 18 грудня 2016 року № 1026 і не зафіксовано повний процес дій поліцейських при виявленні та фіксації адміністративного правопорушення, яке на їх думку вчинив ОСОБА_1 , апеляційний суд визнає необґрунтованими, оскільки даний відеозапис достатній для того, щоб разом з протоколом про адміністративне правопорушення зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, зафіксовано відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Істотних порушень вимог КУпАП, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови суду, під час розгляду даних матеріалів судом першої інстанції, апеляційний суд не вбачає.
Таким чином, з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, яким була надана належна правова оцінка, суддя вірно встановив в діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а доказів на спростування таких висновків під час апеляційного розгляду здобуто не було.
Вказана справа про адміністративне правопорушення була розглянута суддею суду першої повно, всебічно, об'єктивно і будь-яких порушень, при цьому, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги захисника особи, який притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Лішунова Є.О., апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, -
ПОСТАНОВИВ:
Поновити захиснику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокату Лішунову Є.О. строк на оскарження постанови Буринського районного суду Сумської області від 13 липня 2023 року.
Постанову судді Буринського районного суду Сумської області від 13 липня 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Лішунова Є.О. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.