Номер провадження: 33/813/1756/23
Номер справи місцевого суду: 522/14586/23
Головуючий у першій інстанції Циб І.В.
Доповідач Коновалова В. А.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
02.11.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Коновалової В.А.,
за участю секретаря судового засідання - Мокана В.В.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеса в залі суду апеляційну скаргу
за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 01 вересня 2023 року, у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст постанови суду першої інстанції
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 01 вересня 2023 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 01 вересня 2023 року, провадження у справі відносно ОСОБА_2 закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга обґрунтована, тим, що в матеріалах справи відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Щодо обставин справи, ОСОБА_1 пояснив, що 12.07.2023 на кухні між ним та ОСОБА_3 стався конфлікт, під час якого ОСОБА_3 почала провокувати його, намагалася наблизитись впритул до нього, ображала нецензурною лайкою та погрожувала своїми друзями. ОСОБА_1 зазначив, що намагався відсторонитися від сестри та перевести бесіду у конструктивне русло. Під час конфлікту у квартирі окрім них нікого не було. Після того, як сестра ОСОБА_3 пригрозила своїми друзями, вона вийшла із кухні. Приблизно через дві з половиною години після цього ОСОБА_1 по камерам відеоспостереження побачив, що сестра з незнайомим чоловіком зайшли у двір та цей чоловік у її присутності почав сідати на припарковану у дворі його машину. ОСОБА_2 переконаний, що це було навмисно зроблено аби спровокувати ще один конфлікт. Зазначив, що в доповненні до ЄО від 12.07.2023 року , виклик поліції по лінії «102» був зареєстрований у 15:23, що співпадає з часом, відображеним на кадрах відеоспостереження.
У судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити.
Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, надала заяву в якій просила розгляд справи, призначений на 02.11.2023 року провести без її участі. Зазначила, що ОСОБА_1 своєю присутністю створює для неї підґрунтя нестабільного психічного стану.
ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд вважає необхідним зазначити таке.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, до суду надано протокол серії ВАВ № 559391 від 12.07.2023 року.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 559391 від 12.07.2023 року, 12.07.2023 року о 13 годині 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 у громадянина ОСОБА_1 та громадянки ОСОБА_3 , які є братом та сестрою стався конфлікт, під час якого громадянин ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лексикою в бік громадянки ОСОБА_3 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 559391 від 12.07.2023 року; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 12.07.2023 року, подану ОСОБА_3 ; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 12.07.2023 року; поясненнями ОСОБА_1 від 12.07.2023 року; поясненнями ОСОБА_3 від 12.07.2023 року; доповненнями до ЄО від 12.07.2023 року; витягом з «Армор».
Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити таке.
Суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Апеляційний суд зауважує, що норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вирізняє такі види домашнього насильства:
фізичне насильство, що є формою домашнього насильства, та включає: ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру;
психологічне насильство - насильство, пов'язане з тиском одного члена сім'ї на психіку іншого через навмисні словесні образи або погрози, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
економічне насильство - навмисні дії одного члена сім'ї щодо іншого, спрямовані на позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
З аналізу наведених норм права, вбачається, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, є матеріальним, тобто об'єктивна сторона такого адміністративного правопорушення передбачає настання наслідків як його обов'язкової ознаки.
Враховуючи викладене, домашнє насильство має місце тоді, коли діяння фізичного, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи фактичне настання фізичної або психологічної шкоди.
Самі по собі, конфліктні стосунки між родичами та вживання нецензурної лексики, не утворюють склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Тільки у тому випадку, коли вони спрямовані на обмеження волевиявлення особи, або якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи, зазначені дії становлять собою об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
Протокол серії ВАВ № 559391 від 12.07.2023 року, складений щодо ОСОБА_1 не містить відомостей про наслідки, настання яких є обов'язковою умовою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Апеляційний суд зазначає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів, належних в розумінні ст. 251 КУпАП, про спричинення діями ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_3 наслідків у вигляді фактичного настання психологічної шкоди.
З письмових пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вбачається, що між ними наявні конфліктні відносини.
Разом з тим, пояснення ОСОБА_1 щодо обставин конфлікту та його наслідків суперечать поясненням ОСОБА_3 .
Також апеляційний суд звертає увагу на те, що як в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, так і в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про свідків, які б могли об'єктивно підтвердити або спростувати обставини, викладені в протоколі серії ВАВ № 559391 від 12.07.2023 року.
Будь-яких інших доказів, які б доводили чи спростовували вину ОСОБА_1 суду не представлено.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи про адміністративне правопорушення об'єктивних доказів вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства по відношенню до ОСОБА_3 , суперечливі один одному пояснення останніх, відсутність інших доказів та зважаючи на неналежне оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, в частині відсутності відомостей про наслідки психологічного насильства для потерпілої, апеляційний суд приходить до висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме наслідків, як обов'язкової ознаки складу, адміністративного правопорушення.
За таких обставин, апеляційний суд, вважає, що постанову Приморського районного суду м. Одеси від 01 вересня 2023 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП, має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
Керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 01 вересня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Коновалова