ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
31.10.2023Справа №757/2254/18-ц
За розглядом заяви ОСОБА_1 ), м. Київ
про відстрочення виконання рішення суду у справі №757/2254/18-ц
у справі
За позовом Публічного акціонерного товариства " Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ
до ОСОБА_1 ), м. Київ
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс", м. Київ
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ
про стягнення заборгованості, -
Суддя Морозов С.М.
За участю представників сторін:
від позивача: Суденко Р.В. (адвокат за довіреністю №09/12/175 від 02.10.2023);
від відповідача (заявник): Шупик О.А. (адвокат за ордером серія АІ№1454546 від 10.10.2023);
від третьої особи-1: не з'явились;
від третьої особи-2: Цуканова С.Г. (адвокат за довіреністю №60-12797/22 від 22.12.2022).
ВСТАНОВИВ:
15.01.2018 року Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (позивач) звернулось до Печерського районного суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 ) (відповідач) суми заборгованості по кредиту в розмірі 5 767 600,00 доларів США, суми заборгованості по процентах в розмірі 408 380,75 доларів США, суми пені по кредиту в розмірі 143 689,21 грн, суми пені по процентам в розмірі 824 921,60 грн, суми 3% річних по тілу кредиту в розмірі 16 726,12 грн, суми 3% річних за процентами в розмірі 97 322,79 грн, суму штрафу в розмірі 1 088 380,00 грн, яка виникла у Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс" (третя особа) за Кредитним договором №20-1845/2-1 від 18.06.2013 року та заявлена до стягнення з відповідача на підставі Договору поруки №20-1845/2-1-13062017/п2 від 13.06.2017 року.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04 вересня 2020 року провадження у цивільній справі за позовом ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до ОСОБА_1 ), третя особа ТОВ "Нафтогаз-Альянс" про стягнення кредитної заборгованості закрито.
Постановою Київського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року апеляційну скаргу ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" відхилено, а ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 04 вересня 2020 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 22.02.2021 року ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 04 вересня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року залишено без змін.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 26.03.2021 року справу №757/2254/18-ц передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі №757/2254/18-ц, апеляційну скаргу на яке повернуто ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023, позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" суму заборгованості по кредиту в розмірі 5 767 600,00 доларів США, суму заборгованості по процентах в розмірі 408 380,75 доларів США, суму пені по кредиту в розмірі 143 689,21 грн, суму пені по процентам в розмірі 824 921,60 грн, суму 3% річних по тілу кредиту в розмірі 16 726,12 грн, суму 3% річних за процентами в розмірі 97 322,79 грн, суму штрафу в розмірі 1 088 380,00 грн та суму судового збору в розмірі 616 700,00 грн
28.09.2023 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 ) надійшла заява про відстрочення виконання рішення строком на один рік.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2023 розгляд заяви ОСОБА_1 ) про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 призначено на 10.10.2023.
09.10.2023 до суду від позивача надійшли заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення.
10.10.2023 до суду від відповідача надійшла заява про долучення документів, а від позивача - заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення.
В судовому засіданні 10.10.2023 судом було оголошено перерву до 31.10.2023.
26.10.2023 до суду від позивача надійшли заперечення на доповнення відповідача до заяви про відстрочення виконання рішення.
31.10.2023 відповідачем було подано письмові пояснення на заперечення позивача.
В судове засідання 31.10.2023 третя особа-1 не з'явилась, про час та місце повідомлялась належним чином, про причини неявки не повідомила.
Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, заяву відповідача (заявника) про відстрочення виконання рішення, заслухавши пояснення його представника та заперечення представника позивача та третьої особи-1, суд ухвалив наступне.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч.ч. 1-2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Як вже зазначалось, рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі №757/2254/18-ц позов задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" суму заборгованості по кредиту в розмірі 5 767 600,00 доларів США, суму заборгованості по процентах в розмірі 408 380,75 доларів США, суму пені по кредиту в розмірі 143 689,21 грн, суму пені по процентам в розмірі 824 921,60 грн, суму 3% річних по тілу кредиту в розмірі 16 726,12 грн, суму 3% річних за процентами в розмірі 97 322,79 грн, суму штрафу в розмірі 1 088 380,00 грн та суму судового збору в розмірі 616 700,00 грн.
В обґрунтування поданої заяви відповідач (заявник) зазначає, що на сьогодні в нього склалися обставини, які перешкоджають виконати рішення суду. Зокрема, це введення воєнного стану в Україні, відсутність доходів, котрими можна було б погасити борг та відсутність нерухомого майна, на яке може бути звернене стягнення.
Так, на підтвердження його майнового стану ним долучено довідку з банківського рахунку, відповідно до якого залишок становить 8 324, 32 грн.
Окрім того до письмових пояснень ним долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 27.10.2023 за період з 2018 року по 2023 рік, відповідно до якого його сукупний дохід склав 2 670 215, 00 грн, що менше ніж його сума боргу за судовим рішенням, проте це свідчить, що ним вчинялись реальні дії на отримання прибутку з метою погашення боргу.
Разом з тим, заявник вказує, що надання відстрочки виконання рішення у цій справі, сприятиме належному виконанню ним своїх наявних зобов?язань, можливості заробити кошти, а отже виконати рішення суду у справі.
В той же час, позивач у своїх запереченнях зазначає, що введення воєнного стану не є "винятковими" обставинами, а надання відстрочки виконання рішення суду щодо позивача, який перебуває у ліквідації протягом певного строку, вплине на нього, оскільки він також повинен виконувати свої зобов'язання перед перед третіми особами.
Частиною 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову (ч.ч. 5-6 Господарського процесуального кодексу України).
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Суд зазначає, що відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об'єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
У рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 №5-пр/2013 вказано, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Під час розв'язання питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд має свободу розсуду при врахуванні майнових інтересів сторін, їхнього фінансового стану, ступеня вини кожної сторони у виникненні спору, наявності надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інших обставин.
Дана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 у справі № 2а25767/10/0570.
За наведених обставин відстрочення виконання рішення суду для відповідача в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання судового рішення, а відповідною заявою він лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити у майбутньому повне виконання рішення та погашення заборгованості перед позивачем.
Надання відстрочки виконання рішення суду у даній справі, на думку суду, сприятиме належному виконанню заявником своїх наявних зобов'язань, а отже належним чином виконати рішення суду у справі та, як наслідок, буде сприяти захисту інтересів обох сторін та переслідує мету недопущення значного погіршення економічної ситуації боржника.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про достатність підстав для застосування визначеної ст. 331 Господарського процесуального кодексу України процедури відстрочення виконання судового рішення та, встановлюючи строк такого відстрочення до 23.05.2024 враховує вимоги ч. 5 вказаної статті.
При цьому суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов'язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов'язань, а для стягувача - загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів внаслідок переходу відповідача у стан неплатоспроможності.
Відповідно до ч. 7 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
За таких обставин, керуючись ст. ст. 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
УХВАЛИВ:
1. Заяву ОСОБА_1 ) про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі №757/2254/18-ц задовольнити.
2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі №757/2254/18-ц до 23.05.2023 року.
3. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
повний текст ухвали підписано 03.11.2023
Суддя Сергій МОРОЗОВ