ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
19.10.2023Справа № 910/8482/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Атаманенко А.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" до Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити дії, за зустрічним позовом Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" про зобов'язання вчинити дії,
за участю представників:
Товариства: Тінькова Д.Л.;
Міністерства: Боровської А.О., Ковальчука І.В.;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі - Міністерство) з вимогами про зобов'язання останнього здійснити перерахунок ціни товарів оборонного призначення, які є предметом державного контракту від 1 листопада 2022 року № 403/1/22/332, відповідно до калькуляції ціни, що була подана Товариством листом від 20 квітня 2023 року № 20042023-03к, а також скласти та надати Товариству підписаний акт приймання-передачі товарів оборонного призначення, які є предметом вищевказаного контракту, за цінами відповідно до вказаної калькуляції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 1 червня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви.
8 червня 2023 року через загальний відділ канцелярії суду позивачем на виконання вимог вищевказаної ухвали суду подано документи для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12 червня 2023 позовну заяву Товариства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/8482/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13 липня 2023 року. Крім того, цією ухвалою відповідачу було встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення вказаної ухвали.
11 липня 2022 року на адресу суду від Міністерства надійшов відзив на позовну заяву від 5 липня 2023 року, у якому останнє вказало, що Товариство, як і будь-який суб'єкт господарювання, веде підприємницьку діяльність на власний ризик. Відтак, позивач повинний був передбачати можливість зміни курсу валют та можливість самостійного розрахунку зі своїм іноземним контрагентом. При цьому, Міністерство зазначило, що відшкодування витрат Товариства здійснюється по факту поставки всього товару лише у разі, коли останній не був оплачений, і такі фактичні витрати включаються саме до остаточного розрахунку. В іншому випадку, перерахунок ціни товару фактично є збільшенням ціни контракту, яка відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану" (далі - Постанова № 335) не може бути змінена в бік збільшення зобов'язань. Оскільки Міністерство надало позивачу за первісним позовом на його прохання попередню оплату товару в розмірі 97 % від вартості такої продукції, законні підстави для перегляду ціни товару, на думку відповідача, відсутні.
12 липня 2023 року через загальний відділ канцелярії суду Товариство подало клопотання від 7 липня 2023 року вих. № 07072023-07 про відкладення розгляду справи, призначеного на 13 липня 2023 року, у зв'язку з перебуванням його представника у відрядженні.
Цього ж дня на адресу суду від Міністерства надійшла зустрічна позовна заява від 5 липня 2023 року до Товариства про зобов'язання останнього встановити ціну за одиницю товару, що постачається за державним контрактом від 1 листопада 2022 року № 403/1/22/332, у сумі 1 044,19 грн шляхом зобов'язання підписати акт приймання-передачі товарів у редакції, наданій Міністерством.
У підготовчому засіданні 13 липня 2023 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 3 серпня 2023 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13 липня 2023 року зустрічний позов Міністерства до Товариства прийнято до розгляду, вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом та вирішено підготовче засідання за зустрічним позовом провести разом із засіданням за первісним позовом 3 серпня 2023 року.
28 липня 2023 року через загальний відділ канцелярії суду Товариство подало відзив на зустрічну позовну заяву від 27 липня 2023 року за вих. № 27072023-07, у якому зазначило, що перегляд договірної ціни товарів за державним контрактом повністю узгоджується з приписами чинного законодавства, оскільки відшкодування фактичних витрат Товариства, як виконавця за вказаним правочином, не є збільшенням ціни контракту в частині авансування. Крім того, відповідач за зустрічним позовом зазначив, що нездійсненням перерахунку ціни товару та непідписанням акту приймання-передачі товару в наданій Товариством редакції, яка враховує зменшення курсу гривні по відношенню до євро, Міністерство порушило взяті на себе зобов'язання за державним контрактом. Відтак, зустрічні позовні вимоги Міністерства, на думку Товариства, є необґрунтованими та безпідставними.
2 серпня 2023 року через загальний відділ канцелярії суду Товариство подало заяву про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог від 1 серпня 2023 року за вих. № 01082023-07.
У підготовчому засіданні 3 серпня 2023 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольні ухвали: про відмову в задоволенні вищевказаної заяви Товариства від 1 серпня 2023 року, про продовження з власної ініціативи строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 7 вересня 2023 року.
7 серпня 2023 року через загальний відділ діловодства суду від Міністерства надійшла заява від вказаної дати про продовження процесуального строку для подачі відповіді на відзив за зустрічним позовом. Ухвалою суду від 11 серпня 2023 року вищевказану заяву Міністерства задоволено та продовжено строк на подання відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву до 12 серпня 2023 року.
15 серпня 2023 року на адресу суду від Міністерства надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву від 12 серпня 2023 року, в якій останнє підтримало заявлені зустрічні позовні вимоги та вказало, що сторони погодили усі істотні умови державного контакту та порядок здійснення розрахунків за спірний товар. Відтак, підстав для їх перегляду Міністерство не вбачає.
7 вересня 2023 року через загальний відділ канцелярії суду Товариство подало заяву від 5 вересня 2023 року № 05092023-10 про зміну предмету позову. У підготовчому засіданні цього ж дня суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відмову в задоволенні вищевказаної заяви Товариства.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 7 вересня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21 вересня 2023 року.
У судовому засіданні 21 вересня 2023 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви до 19 жовтня 2023 року.
12 жовтня 2023 року через загальний відділ діловодства суду від Товариства надійшли письмові пояснення від цієї ж дати за вих. № 12102023-02. У вказаних поясненнях Товариство зазначило про необхідність застосування до спірних правовідносин положень Постанови № 335. Крім того, позивач за первісним позовом вказав, що він не просить про зміну ціни державного контакту щодо здійсненої попередньої оплати, оскільки його позовні вимоги лише стосуються встановлення договірної ціни на вже переданий вантажоодержувачу товар. На думку Товариства, даний спір стосується визначення остаточної ціни товару, а не стягнення суми грошових коштів, а тому належним і ефективним способом захисту порушених прав та інтересів є пред'явлення позову до суду про зобов'язання Міністерства здійснити перерахунок, скласти та підписати акт приймання-передачі товару в редакції первісного позивача.
У судовому засіданні 19 жовтня 2023 року представник Товариства підтримав вимоги, викладені у його позовній заяві, відповіді на відзив та письмових поясненнях, та заперечував проти задоволення зустрічних позовних вимог.
Представники Міністерства проти задоволення позову Товариства повністю заперечували та підтримали зустрічні позовні вимоги.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
1 листопада 2022 року між Міністерством та Товариством було укладено державний контракт на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення № 403/1/22/332, за умовами якого останнє зобов'язалося поставити з дотриманням вимог законодавства продукцію, зазначену в специфікації товару (додаток № 1 до контракту), що постачається з метою забезпечення відсічі й стримування збройної агресії російської федерації, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності, обмеження конституційних прав і свобод людини, а Міністерство - прийняти та оплатити зазначену продукцію.
Даний правочин підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений їх печатками.
Відповідно до пункту 2.1. контракту вартість (ціна) товару за вказаним правочином на момент його підписання зафіксована сторонами в специфікації на підставі калькуляції витрат, сформованої Товариством відповідно до вимог Постанови № 335. Товариство підтверджує, що під час розрахунку вартості (ціни) товару за даним контрактом враховані всі податки та збори, адміністративні, загальновиробничі, операційні та інші витрати, пов'язані з виконанням даної угоди. Сторони погоджуються, що відповідальність за правильність розрахунку, обґрунтованість витрат за статтями калькуляції витрат несе Товариство.
Вартість (ціна) товару за цим контрактом становить 407 234 100,00 грн без ПДВ. Сторони визнають та підтверджують, що вартість (ціна) товару після укладення контракту не переглядається, окрім випадків, прямо передбачених законодавством України, як виключення, з метою недопущення зриву його виконання та безперебійного забезпечення потреб Збройних Сил України в умовах стримування збройної агресії російської федерації проти України. Письмове звернення однієї зі сторін контракту з обґрунтуванням підстав (з доданням підтверджуючих документів) для перегляду вартості (ціни) товару повинно бути отримане іншою стороною у строк не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку поставки товару. Істотні умови контракту не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: продовження строку дії контракту та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, зокрема, обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат Міністерства, за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в контракті; зміни вартості (ціни) товару за цим контрактом у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку зі зміною системи оподаткування - пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в контракті (пункти 2.2. та 2.3. зазначеної угоди).
За умовами пункту 2.4. контракту зміна вартості (ціни) товару за ним не допускається, якщо такий товар повністю оплачено або коли сторони повністю виконали свої зобов'язання, передбачені даним правочином. Вартість (ціна) товару за цим контрактом не може бути змінена у бік збільшення щодо зобов'язань в частині: неналежного виконання контракту з вини Товариства чи прострочення ним строків постачання товару; здійсненої попередньої оплати.
Відповідно до пункту 2.6. вказаного правочину розрахунки проводяться шляхом оплати Міністерством поставленого товару протягом 15-ти банківських днів після пред'явлення Товариством: рахунку на оплату товару, акта приймання-передачі військового майна (за формою згідно з додатком № 22 до Інструкції з обліку військового майна в Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства від 17 серпня 2017 року № 440), повідомлення-підтвердження про отримання тa оприбуткування за бухгалтерським обліком матеріальних цінностей, закуплених у централізованому порядку, за формою, встановленою наказом Міністерства від 31 грудня 2016 року № 757, видаткової накладної з печаткою вантажоодержувача та підписом посадової особи, яка отримала товари; сертифікатів якості товарів (партії) з обов'язковим зазначенням дати виготовлення товарів, сертифікатів походження товарів, а також підписання сторонами акта приймання-передачі товару (за умови наявності (надходження) бюджетних коштів на рахунки Міністерства).
На підставі зазначених документів не пізніше 5-денного терміну після їх отримання сторонами оформлюється акт приймання-передачі товару за контрактом, який є підставою для проведення розрахунків. У разі непередачі Товариством товаросупровідних документів відповідно до умов цього контракту, або якщо зазначені документи не відповідають вимогам, передбаченим чинним законодавством України, або містять помилки, Міністерство має право затримати оплату товару (без нарахування та сплати будь-яких штрафних санкцій) до моменту, коли зазначені документи будуть йому передані, коли помилки будуть виправлені або документи будуть приведені у відповідність до чинного законодавства України (пункти 2.7. та 2.8. контракту).
Відповідно до пункту 2.9. контракту за рішенням Міністерства розрахунки за товари можуть здійснюватися шляхом проведення попередньої оплати в розмірі до 97 % від вартості (ціни) товару на момент підписання контракту на строк не більше як один місяць з дати перерахування коштів на рахунок Товариства. У разі здійснення попередньої оплати, товар поставляється не пізніше строку поставки, зазначеного у специфікації.
Приймання вантажоодержувачем товарів за контрактом здійснюється у місці поставки на підставі товаросупровідних документів та видаткової накладної з подальшим оформленням акта приймання-передачі. Датою виконання Товариством зобов'язань щодо поставки товару - є дата затвердження акта приймання-передачі вантажоодержувачем. Датою виконання умов контракту - є дата підписання сторонами акта приймання-передачі товарів (пункти 3.1. та 3.4. контракту).
Відповідно до пунктів 10.3., 10.4. контракту зміни до нього можуть бути внесені за взаємною згодою сторін шляхом оформлення додаткової угоди. Питання щодо внесення змін до контракту може вирішуватися сторонами не пізніше ніж за 7 календарних днів до закінчення строку його дії. Додаткові угоди до контракту укладаються в письмовій формі, підписуються сторонами і є його невід'ємною частиною.
За результатами виконання зобов'язань за контрактом сторони проводять остаточні розрахунки і складають акт, що засвідчує факт виконання контракту і відсутність взаємних претензій (пункт 10.6. вказаного правочину).
Даний контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2023 року (пункт 10.1. контракту в редакції додаткової угоди від 23 грудня 2022 року № 1).
У специфікації (додаток № 1 до контракту) сторони погодили асортимент, кількість, вартість та строк поставки товару, а саме: постріли до зенітних гармат калібру 23 міліметра до ЗУ-23-2, ЗСУ-23-4: 23х152 мм постріл БЗ з бронебійно-запалюючим снарядом номенклатурний номер НАТО 1305-50-001-1898, у кількості 390 000 штук, загальною вартістю 407 234 100,00 грн (1 044,19 грн за одиницю). Строк поставки - до 25 листопада 2022 року.
На виконання умов вищевказаного контракту 14 листопада 2022 року Міністерство за рахунком Товариства, надісланим листом останнього від 1 листопада 2022 року за вих. № 01112022-12, здійснило попередню оплату продукції в розмірі 395 017 000,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення від 10 листопада 2022 року № 403/1/725.
У свою чергу, Товариство листом від 16 листопада 2022 року № 16112022-01к звернулося до Міністерства з пропозицією розглянути калькуляцію визначення договірної ціни товарів за фактичними витратами із зазначенням її розміру - 1 132,04 грн за одиницю товару, з огляду на збільшення понесених витрат Товариства через коливанням курсу валют.
У подальшому, Товариство на підтвердження виконання своїх зобов'язань за вказаним правочином надіслало на адресу Міністерства супровідним листом від 25 листопада 2022 року вих. № 25112022-01к: рахунок на оплату від 25 листопада 2022 року № 380 на суму 46 259 000,00 грн, копії видаткових накладних: від 18 листопада 2022 року № 409 на суму 220 802 137,92 грн, від 22 листопада № 410 на суму 220 473 862,08 грн, копії актів приймання-передачі військового майна: від 14 листопада 2022 року № 193, від 19 листопада 2022 року № 194, копії повідомлень-підтверджень від 24 листопада 2022 року, копії довіреностей від 22 листопада 2022 року, копії сертифікатів якості та походження, а також копію листа від 16 листопада 2022 року № 16112022-01к (калькуляцію визначення договірної ціни товарів за фактичними витратами). Належним чином засвідчені копії вказаних документів наявні в матеріалах справи.
29 листопада 2022 року Міністерство листом № 403/6/1/10943 надало вказівку відповідальній військовій частині доопрацювати разом із Товариством вказані документи, з огляду на їх невідповідність умовам вищевказаного контракту в частині визначеної ціни за одиницю товару.
Як зазнає Товариство, воно зверталося до Міністерства з листами: від 16 лютого 2023 року № 16022023-13, від 20 квітня 2023 року № 20042023-03к з проханням здійснити перегляд ціни товарів за вказаним державним контрактом та підписати акти приймання-передачі відповідного товару, а також з претензією від 21 березня 2023 року вих. № 21032023-07 про здійснення остаточної оплати продукції за спірним державним контрактом у розмірі 46 259 000,00 грн. Однак, вказані вимоги залишені Міністерством без задоволення та виконання.
Враховуючи тривале прострочення в здійсненні оплати за поставлені товари з урахуванням фактичних витрат Товариства, останнє звернулося до суду з даним позовом про зобов'язання Міністерство здійснити перерахунок ціни товарів оборонного призначення, які є предметом зазначеного державного контракту, відповідно до калькуляції ціни, що була подана Товариством листом від 20 квітня 2023 року № 20042023-03к, а також скласти та надати Товариству підписаний акт приймання-передачі товарів оборонного призначення, які є предметом вищевказаного контракту, за цінами відповідно до вказаної калькуляції.
У свою чергу, Міністерство, звертаючись із зустрічним позовом, зазначило, що будь-які підстави для зміни ціни вказаного контракту відсутні. Крім того, відповідач за зустрічним позовом неправомірно вказав у товаросупровідних документах ціну, яка є вищою за ціну, визначену сторонами у контракті, а відтак саме Товариство порушило умови вказаного правочину щодо порядку та умов поставки й приймання обумовленої продукції. У зв'язку з цим, Міністерство звернулося до суду із зустрічним позовом про зобов'язання Товариства підписати акт приймання-передачі товарів у редакції, наданій Міністерством, із встановленням ціни за одиницю товару в сумі 1 044,19 грн.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору. Сторона повинна дотримуватись умов договору за будь-яких обставин.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду від 21 січня 2021 року в справі № 755/6962/19.
Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися лише при: розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; розірванні договору в судовому порядку; відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; припиненні зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 18 березня 2020 року в справі № 456/2946/17.
Укладений між сторонами контракт є чинним, докази розірвання чи припинення його дії на час розгляду судом даного спору відсутні, так само як і відсутні підстави для визнання його недійсним.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Аналіз частини 2 статті 14 ЦК України свідчить про те, що критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов'язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта.
Суд зазначає, що здійснення перерахунку ціни товарів, відповідно до наданої Товариством калькуляції, яка передбачає встановлення ціни в більшому розмірі - 1 132,04 грн за одиницю товару, фактично передбачає зміну вартості (ціни) товару за контрактом.
Згідно з вимогами частин 1- 3 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін (частина 2 статті 189 ГК України).
У пункті 2.3. договору сторонами прямо передбачили, що вартість (ціна) товару після укладення контракту не переглядається, окрім випадків прямо передбачених законодавством України та визначили вичерпний перелік випадків, коли ціна товару може переглядатися, а саме: продовження строку дії контракту та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, в разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, зокрема обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат Міністерства, за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в контракті; зміни вартості (ціни) товару за цим контрактом у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку зі зміною системи оподаткування - пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в контракті.
Водночас, зазначена Товариством підстава для зміни вартості товару - зміна курсу гривні по відношенню до євро, та, як наслідок, збільшення ціни товару, придбаного в іноземного постачальника, вищевказаним державним контактом не передбачена. Відтак, у силу зазначених обставин, у Міністерства не виникло обов'язку здійснити перерахунок ціни товару за відповідним контрактом.
Крім того, приписами вищевказаного пункту договору також чітко погоджено порядок звернення однієї зі сторін контракту з обґрунтуванням підстав (з доданням підтверджуючих документів) для перегляду вартості (ціни) товару. Зокрема, таке звернення повинно бути направлене зацікавленою стороною з урахуванням того, щоб інша сторона отримала відповідні документи не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку поставки товару.
Разом із цим, Товариство звернулося до Міністерства із спірною калькуляцією 16 листопада 2022 року, а вже 18 листопада 2022 року було здійснено поставку відповідного товару. Відтак, позивачем за первісним позовом не було дотримано обумовленого сторонами контракту строку на звернення з відповідною пропозицією щодо зміни ціни товару.
При цьому, відповідно до статті 42 ГК України підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків.
Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.
Суд зазначає, що юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, укладаючи спірний договір відповідач повинен був оцінити погоджений сторонами строк виконання зобов'язання з поставки товару, його вартість та відповідно об'єктивно оцінити можливість виконання такого зобов'язання відповідно до умов договору.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду: від 21 лютого 2018 року в справі № 910/14628/17, від 13 червня 2018 року в справі № 910/17259/17, від 14 серпня 2018 року в справі № 910/496/18, від 15 серпня 2018 року у справі № 910/21804/17, від 22 травня 2019 року в справі № 904/1782/19 та від 5 вересня 2019 року в справі № 910/1338/19.
При цьому, особливу увагу слід звернути на те, що пунктами 10.3., 10.4. контракту сторони прямо передбачили, що зміни до цієї угоди можуть бути внесені виключно за їх взаємною згодою шляхом оформлення додаткової угоди. Питання щодо внесення змін до контракту може вирішуватися сторонами не пізніше ніж за 7 календарних днів до закінчення його строку.
Відтак, з метою належного проведення остаточних розрахунків за вказаним правочином, сторони не позбавлені права та можливості внести відповідні зміни до цього контракту шляхом укладання додаткової угоди. У разі недосягнення згоди з цього питання, сторони не позбавлені можливості передати такий спір на розгляд суду.
Оскільки на час розгляду даної справи сторони у встановленому договором та законодавством порядку не змінили ціну товару, обумовлену в спірному державному контракті, вимога Товариства про зобов'язання Міністерства здійснити перерахунок ціни товарів оборонного призначення, які є предметом цього контракту, відповідно до калькуляції ціни, що була подана Товариством, є недоведеною, а відтак не підлягає задоволенню.
Крім того, за змістом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа, яка звернулася до суду, має право на захист її майнового права чи інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Ці право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 5 червня 2018 року в справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року в справі № 569/17272/15-ц, від 4 червня 2019 року в справі № 916/3156/17, від 13 жовтня 2020 року в справі № 369/10789/14-ц, від 26 січня 2021 року в справі № 522/1528/15-ц, від 16 лютого 2021 року в справі № 910/2861/18, від 15 червня 2021 року в справі № 922/2416/17, від 22 червня 2021 року в справі № 334/3161/17, від 22 червня 2021 року в справі № 200/606/18, від 29 червня 2021 року в справі № 916/964/19.
Згідно з статтею 16 ЦК України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусового виконання обов'язку в натурі; зміни правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та іншими способами відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
У свою чергу, заявлена Товариством позовна вимога про зобов'язання Міністерства скласти та надати підписаний акт приймання-передачі товарів оборонного призначення за збільшеною в односторонньому порядку ціною, так само як і зустрічна позовна вимога Міністерства встановити ціну шляхом зобов'язання Товариства підписати акт приймання-передачі товарів у редакції, наданій Міністерством, не можуть бути предметом позову, оскільки такі акти лише є підтвердженням наявності чи відсутності фактів передачі однією стороною та прийняття іншою стороною обумовленого договором товару. Тобто, відповідний акт є лише доказом виконання сторонами обов'язків за договором і його складання та підписання не можуть розглядатись як окремий обов'язок щодо виконання сторонами договірних зобов'язань.
Предметом позову не може бути встановлення обставини, зокрема, встановлення ціни, яка вже була визначена в правочині, обов'язок оформлення документів, які виступають доказами у справі. Так, акти приймання-передачі товару підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову.
Ініціювання розгляду справ про зобов'язання підписати акт приймання-передачі товару може передбачати лише намір сторони встановити преюдиціальні обставини (факти) для подальшого пред'явлення позову про стягнення заборгованості за поставлений/непоставлений товар.
У вирішенні спорів про зобов'язання вчинити дії, шляхом оформлення та підписання акта приймання-передачі товару, позивач прагне не лише домогтися вчинення дій з боку відповідача щодо документального оформлення факту прийняття товару, але й одночасно вирішити спір щодо обсягів та вартості прийнятого товару, що, у свою чергу, виходить за межі заявленого предмета позову (про зобов'язання вчинити дії). Задоволення позову про оформлення чи підписання акта з визначенням у ньому обсягу та вартості товару - є нічим іншим, як встановленням юридичного факту, який входить до підстав позову, що саме по собі не захищає порушене право на отримання плати за переданий товар та визначення її остаточної вартості.
Відтак, такий спосіб захисту права не є ефективним, оскільки не може забезпечити поновлення прав позивача внаслідок його невідповідності змісту порушеного права та характеру спірних правовідносин.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обрання позивачем як за первісним, так і за зустрічним позовом, неналежного та неефективного способу захисту, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні таких позовних вимог.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду: від 19 січня 2021 року в справі № 916/1415/19, від 2 лютого 2021 року в справі № 925/642/19, від 22 червня 2021 року в справі № 200/606/18, від 23 листопада 2021 року в справі № 359/3373/16-ц.
Інші доводи, на які посилалося сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмови в задоволенні як позовних вимог Товариства, так і зустрічного позову Міністерства.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до статті 129 ГПК України, у зв'язку з відмовою в задоволенні позову Товариства та зустрічного позову Міністерства, розподіл витрат по сплаті судового збору між сторонами не здійснюється.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" до Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити дії відмовити.
У задоволенні зустрічного позову Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" про зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 2 листопада 2023 року в зв'язку з перебуванням судді Павленка Є.В. на навчанні в Національній шкоді суддів України в період з 23 жовтня 2023 року по 27 жовтня 2023 року.
Суддя Є.В. Павленко