ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
01.11.2023Справа № 910/2360/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Аква"
до фізичної особи-підприємця Лук'яненка Валерія Георгійовича
про стягнення 14700 грн.
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Аква" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Лук'яненка Валерія Георгійовича про стягнення за договором поставки товару від 27.01.2020 № 18533 із додатком № 1/1925 вартості неповернутого торгового обладнання на суму 14700 грн. Також позивач просив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 20.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Ухвалою суду від 28.02.2023 залишено позовну заяву без руху та надано строк на усунення її недоліків протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання доказів сплати судового збору в розмірі 2684 грн.
06.03.2023 на електронну пошту суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено докази сплати судового збору в установленому законом розмірі.
Ухвалою суду від 09.03.2023 продовжено розгляд справи № 910/2360/23.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася, зокрема, відповідачу на юридичну адресу, вручення якої підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням із відміткою про вручення. Разом із цим, у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
27.01.2020 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, був укладений договір поставки товару № 18533 із додатком № 1/1925 до даного договору (надалі - додаток) із метою стимулювання та збільшення збуту (продажу) товару.
Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник продає та поставляє, а покупець купує та оплачує на умовах та в порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від постачальника до покупця.
Найменування, кількість та якість товару, ціна договору та порядок здійснення розрахунків, особливості поставки товару визначені сторонами в розділах 2-4 договору поставки товару від 27.01.2020 № 18533.
Згідно з пунктом 1.3 договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару.
Пунктом 1.1 додатку № 1/1925 передбачено, що відповідно до мети використання, покупцю надається торгове обладнання у користування виключно для зберігання та реалізації продукції, яка поставляється постачальником покупцю.
Відповідно до пунктів 2.2.3., 2.2.4. додатку покупець зобов'язується на першу вимогу постачальника надавати інформацію щодо асортименту та кількості продукції, реалізованої з використанням обладнання, надавати можливість огляду приміщення, в якому знаходиться обладнання.
Пунктом 2.2.8. додатку передбачений обов'язок покупця повернути обладнання у справному по закінченні терміну дії договору протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту розірвання договору або за вимогою постачальника згідно письмової вимоги постачальника в термін 10 (десять) календарних днів з дати направлення такої вимоги на юридичну адресу покупця, зазначену в договорі поставки.
Згідно з пунктом 2.2.9 додатку сторони домовилися, що в разі неповернення обладнання в строк, зазначений в п.2.2.8 даного додатку, обладнання вважається втраченим.
За змістом пункту 2.3.3 додатку постачальник має право вимагати повернення торгового обладнання в порядку та у випадках, передбачених чинним законодавством та цим додатком.
У пункті 3.1. додатку передбачено, що у випадку, якщо покупець не повернув у зазначений в п.2.2.8. строк торгове обладнання постачальнику, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі та порядку, передбаченому п.3.4., 3.5. додатку.
Відповідно до пункту 3.4 додатку розмір штрафу, що підлягає сплаті за торгове обладнання, становить 5950 грн. - за однодверне холодильне обладнання від 10 років, 1400 грн. - за «антивандальну» конструкцію до 1 року.
Сплата всіх штрафів, передбачених цим додатком, здійснюється покупцем шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника (пункт 3.5 договору).
Згідно з актом прийому-передачі торгового обладнання № 1175 від 17.07.2021 до додатку відповідачу передано наступне обладнання: 1. Холодильник 1-дв. внутрішній Icestream Medium «Моршинська» Type = RSI ID = 21 сер.№11.22897.119 інв.№Н17064, рік випуску 2011. 2. Захисна АВК для 1-го холодильника 2180*730*660 ТМ «Моршинська» 2021 Туре = ТAA ID = 302 сер.№0, інв.№АВК121.697, рік випуску 2021.
Відповідно до акту прийому-передачі торгового обладнання № 1176 від 17.07.2021 до додатку відповідачу передано таке обладнання: 1. Холодильник 1-дв. внутрішній Icestream Medium «Моршинська» Type = RSI ID = 21 сер.№69524 інв.№Н1704, рік випуску 2009. 2. Захисна АВК для 1-го холодильника 2180*730*660 ТМ «Моршинська» 2021 Туре = ТAA ID = 302 сер.№0, інв.№АВК121.731, рік випуску 2021.
22.12.2021 та 08.11.2022 позивачем надіслано відповідачу вимогу про повернення обладнання, однак відповіді від відповідача не надійшло, обладнання позивачу не було повернуто.
Звернувшись із даним позовом до суду, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість, що виникла у зв'язку з несплатою за поставлений товар за договором поставки в сумі 14700 грн.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).
Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як слідує з прохальної частини позовної заяви, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість, що виникла у зв'язку з несплатою за поставлений товар за договором поставки в сумі 14700 грн.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Водночас, у позовній заяві не наведено жодних обставин та доказів щодо наявності заборгованості саме за поставлений товар за договором поставки в сумі 14700 грн.
Так, позивач у позові посилався лише на передачу відповідачу обладнання в користування на підставі додатку № 1/1925 до договору поставки товару від 27.01.2020 № 18533 та долучив в якості доказів акти прийому-передачі торгового обладнання до додатку № 1/1925 до договору поставки товару від 27.01.2020 № 18533.
Згідно з частиною 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, заявлені позивачем вимоги про стягнення боргу за поставлений товар за договором поставки в сумі 14700 грн. не підтверджуються доданими до позовної заяви доказами, що зумовлює суд у задоволенні даного позову відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Аква" відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.В. Полякова