Справа № 357/10513/23
1-кп/357/1092/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.11.2023 м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду № 8 м. Біла Церква, Київської області клопотання прокурора про закриття кримінального провадження № 12023111030003741, внесеному 03.08.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим та звільнення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ташкент, Узбекистан, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох дітей: неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючого кухарем у ресторані «Райський яр», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області: ОСОБА_6 ,
законний представник неповнолітнього потерпілого: ОСОБА_7 ,
підозрюваний: ОСОБА_3 ,
УСТАНОВИВ:
Згідно клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим встановлено, що 10.07.2023 приблизно о 20 год. 00 хв. водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем марки "HONDA CR-V" державний номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись по вул. Пушкіна зі сторони вул. Незалежності в напрямку вул. Заводська, де біля будинку №31 вул. Пушкіна, на території м. Узин, Білоцерківського району, Київської області, порушив вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - ПДР), а саме:
п. 1.5 ПДР, в якому зазначено: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду та руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків».
п. 1.7 ПДР, де вказано: «Водії зобов'язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як велосипедисти, особи, які рухаються в кріслах колісних, та пішоходи. Усі учасники дорожнього руху повинні бути особливо обережними до дітей, людей похилого віку та осіб з явними ознаками інвалідності».
п. 2.3 (б) ПДР: «Для забезпечення дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі».
п. 13.1 ПДР, де вказано, «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу», тобто, водій ОСОБА_3 проявив неуважність та безпечність, не стежив за дорожньою обстановкою, не відреагував на її зміну, не був особливо обережним до дитини, під час руху не дотримався безпечної дистанції.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди неповнолітній водій мопеду марки "YAMAHA JOG" без державного номерного знаку, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримав наступні тілесні ушкодження: перелом поперечного виростку 2 поперекового хребця праворуч. Дане ушкодження відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, так як для повного зрощення перелому необхідно тривалий строк - більше ніж 3 тижні.
Сукупність допущених водієм ОСОБА_3 порушень вимог п.п. 1.5, 1.7, 2.3(б), 13.1, Правил дорожнього руху знаходяться в прямому причинному зв'язку із настанням вказаної дорожньо-транспортної пригодою та її наслідками.
Таким чином, ОСОБА_3 , підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 вину за ч. 1 ст. 286 КК України визнав у повному обсязі показав, що з встановленими фактичними обставинами по справі згодний, щиро каявся, повністю відшкодував неповнолітньому потерпілому ОСОБА_8 завдані ним внаслідок ДТП моральні та матеріальні збитки та повністю примирився з ним та законним представником потерпілого, тому неповнолітній ОСОБА_8 та його законний представник ОСОБА_7 жодних претензій до нього не має. ОСОБА_3 просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності, у зв'язку з його повним примиренням з неповнолітнім потерпілим та його законним представником.
Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 , який діяв в інтересах неповнолітнього потерпілого у судовому засіданні просив розглянути клопотання без участі неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 , який перебуває в школі та з поважних причин не може взяти участь в судовому засіданні, а також підтримав заявлене клопотання прокурора, просив його задовольнити, оскільки матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_3 не має. З останнім неповнолітній потерпілий та його законний представник примирились претензій майнового характеру не мають, наполягав на закритті кримінального провадження.
Неповнолітній потерпілий ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, після узгодження позиції з іншими учасниками судового провадження, суд постановив продовжити розгляд справи у відсутності неповнолітнього потерпілого за участю його законного представника.
Прокурор в судовому засіданні підтримала заявлене клопотання, просила на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ст. 286 ч.1 КК України.
Фактичні обставини вчинення підозрюваним кримінального правопорушення в судовому засіданні не оскаржувались.
При цьому, судом роз'яснено наслідки звільнення особи з вказаних підстав та що вони не є реабілітуючими та отримано згоду підозрюваного ОСОБА_3 на закриття кримінального провадження з вказаних підстав.
Отже, підозрюваний ОСОБА_3 та законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 , який діє в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 , під час підготовчого судового засідання наполягали на закритті кримінального провадження у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Вислухавши клопотання прокурора, з'ясувавши думку законного представника неповнолітнього потерпілого, який діє в інтересах неповнолітнього потерпілого, який не заперечував проти закриття кримінального провадження з підстав зазначених прокурором, а також враховуючи позицію підозрюваного, який щиро каявся, вину визнав у повному обсязі та не заперечував проти задоволення клопотання прокурора, суд проаналізувавши та зіставивши клопотання прокурора з вимогами КПК України, приходить до наступного висновку.
Судом, встановлено, що ОСОБА_3 своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України під час підготовчого судового засідання суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;
Пункт 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачає, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності розглядається невідкладно після його подання.
Так, відповідно до ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилась з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно роз'яснень, що містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005, примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти, як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. При цьому звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.
За наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
При цьому закриття кримінального провадження на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, є нереабілітуючою підставою.
Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.
Отже, зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 288 КПК України, суд зобов'язаний з'ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Дотримуючись сталості та єдності судової практики, умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим є вчинення нею необережного нетяжкого злочину вперше. Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Так, в судовому засіданні встановлено, що вчинене кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 286 КК України, за ступенем тяжкості, у відповідності до положень ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину.
Вирішуючи питання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 у зв'язку із примиренням такого з неповнолітнім потерпілим за участю його законного представника та закриття кримінального провадження з цієї підстави, суд враховує, що підозрюваний відповідно до вимог УІТ раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має міцні соціальні зв'язки, а саме одружений, має на утриманні двох дітей, працевлаштований, вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до нетяжких злочинів з необережною формою вини, у тверезому стані, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв встановленню всіх обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням відшкодував, а також враховуючи думку законного представника неповнолітнього потерпілого, який в судовому засіданні просив звільнити підозрюваного від кримінальної відповідальності та зазначив, що будь-яких претензій матеріального й морального характеру до останнього не має та проти закриття кримінального провадження не заперечує.
Суд впевнився, що примирення з боку неповнолітнього потерпілого за участю його законного представника стало результатом його добровільного волевиявлення.
Відповідно до ч. 7 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 цієї статті (у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності), не допускається, якщо підозрюваний проти цього заперечує.
Отже, оскільки у судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 надав згоду на закриття кримінального провадження з вказаних підстав, суд вважає можливим звільнити останнього від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з неповнолітнім потерпілим за участю його законного представника та закрити кримінальне провадження.
Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлено.
На підставі ст. 46 КК України, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 284, 370, 372 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 про звільнення підозрюваного ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим на підставі ст. 46 КК України та закриття кримінального провадження №12023111030003741 від 03.08.2023 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України - задовольнити.
ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №12023111030003741 від 03.08.2023 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, на підставі ст. 46 КК України.
Кримінальне провадження №12023111030003741 від 03.08.2023 відносно ОСОБА_3 , за ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України - закрити.
Речовий доказ по справі, а саме: транспортний засіб "HONDA CR-V" державний номерний знак НОМЕР_1 , повернутий ОСОБА_9 , залишити у останній, як у власника майна.
На ухвалу може бути подано апеляцію до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом семи діб з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
Копію ухвали вручити учасникам процесу.
СуддяОльга БОНДАРЕНКО