ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 273/1448/23
провадження № 3/0285/4701/23
02 листопада 2023 року м. Звягель
Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Літвин О. О.,
розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли
від Відділу поліцейської діяльності №1 Звягельського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення
відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
який проживає АДРЕСА_1 , -
ВСТАНОВИЛА:
Постановами Житомирського апеляційного суду від 23.10.2023 до Новоград-Волинського міськрайонного суду направлено матеріали стосовно ОСОБА_2 , якому інкримінується вчинення домашнього насильства відносно його співмешканок. Так, згідно протоколів «24.05.2023 о 13 год. 27 хв., в АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив домашнє насильство відносно колишньої співмешканки ОСОБА_3 , а саме: ображав нецензурними словами та погрожував фізичною розправою».
Окрім цього “02.06.2023 о 21:10 год., 03.06.2023 о 13:00год. та о 14:00год. в АДРЕСА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив домашнє насильство відносно співмешканки ОСОБА_4 , а саме: ображав нецензурними словами та погрожував фізичною розправою».
Враховуючи те, що відносно ОСОБА_2 складено чотири протоколи за ч.1 ст.173-2 КУпАП, які взаємопов'язані, вважаю за можливе об'єднати справи в одне провадження, оскільки спільний їх розгляд буде доцільним та дозволить більш повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи. Це відповідатиме принципу процесуальної економії та виключить можливість винесення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку про закриття провадження у справі, виходячи з наступного.
За приписами ст.173-2 КУпАП та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі за текстом - Закон) домашнім насильством є умисне діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру, що вчиняються в сім'ї, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, що доводиться шляхом надання доказів (п.1 ст.247 КУпАП України).
Доказова база вини ОСОБА_2 в даній справі ґрунтується на одноособових висновках поліцейського, без вжиття усіх розумних і доступних заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події.
Так, суду були надані 4 протоколи про адміністративне правопорушення, рапорти оперативного чергового поліції про отримання заяви від співмешканок ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо вчинення домашнього насильства відносно них та пояснення останніх.
Разом з тим, протокол є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Обставини, зазначені у протоколі, повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні. Відтак, надані протоколи не є доказом вини особи у вчиненні порушення.
Те ж саме стосується і рапорту оперативного чергового, який також не може слугувати однозначним та беззаперечним доказом винуватості особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, а лише відображає висновок посадової особи органу поліції за результатами проведеної перевірки. При цьому сам працівник поліції не був очевидцем події, тому його висновки не містять доказових даних. Рапорт містить лише інформацію про подію, отриману працівником поліції з повідомлення заявника.
Домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
Самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання, образливі слова не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли вони спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
З фабули протоколу не простежується факт того, що конфліктна ситуації викликала у постраждалих осіб побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинила емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи, тощо.
У даному випадку дійсним є лише факт того, що атмосфера взаєморозуміння між ОСОБА_2 та його співмешканкамивідсутня. Дійсно мала місце словесна перепалка, однак, не кожна перепалка є домашнім насильством у розумінні норм Закону.
Сам факт звернення особи до органів поліції щодо вчинення домашнього насильства без належних та допустимих доказів, що підтверджують такі дії, не є достатнім підтвердженням вчинення такого насильства.
Наявність сварок і непорозумінь між особами на майновому та/чи побутовому ґрунті свідчить про існування між ними неузгодженості життєвих позицій в певних аспектах ставлення до життя, однак не підтверджує факту вчинення саме домашнього насильства чи потенційного конфлікту.
У наданих протоколах наведена констатація абстрактного факту вчинення домашнього насильства. Втім, такий формальний та спрощений підхід при його складенні є абсолютно неприпустимим, а обвинувачення слід визнавати неконкретним, таким, що порушує право особи на захист.
Обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення. При наявності певної неповноти чи суперечностей, суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді.
Посилання лише на те, що потерпілим від злочину є член сім'ї обвинуваченої особи, недостатньо для того, аби стверджувати про існування ситуації домашнього насильства у значенні, яке надається цьому терміну Конвенцією Ради Європи про запобігання насильству і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція) та законом, що ухвалено з метою її імплементації.
Одним із завдань КУпАП є охорона прав і свобод громадян; ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Резюмуючи викладене, приходжу до висновку про те, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП адміністративного правопорушення наявними в матеріалах справи доказами не доведена, можливості збирання додаткових доказів у підтвердження факту скоєння правопорушення вичерпані, у зв'язку з чим провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Окрім того, на момент розгляду протоколів про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності було встановлено, що строк накладення адміністративного стягнення на неї закінчився ще 03.09.2023, а справи надійшли до суду лише 01.11.2023.
Керуючись ст.ст.9, 247, 251, 280, 283, 284 КУпАП, -
ПОСТАНОВИЛА:
Справу №273/1448/23 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП об'єднати зі справами №273/1449/23, 273/1450/23 та 273/1451/23 про адміністративні правопорушення відносно нього за ч.1 ст.173-2 КУпАП,
присвоївши об'єднаній справі №273/1448/23 (провадження №3/0285/4701/23).
Закрити провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя О. О. Літвин