ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
УХВАЛА
31 жовтня 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
заявника - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 від розгляду скарги, поданої в порядку ст.303 КПК України на бездіяльність слідчого УСБУ в Одеській області області (Єдиний унікальний номер справи № 522/21065/21), -
встановив:
25.10.2023 року ОСОБА_3 , під час слухання його скарги, поданої в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність слідчого УСБУ в Одеській області, яка розглядалась слідчим суддею ОСОБА_4 заявив про недовіру слідчому судді та відвід від розгляду зазначеної скарги, який занесений секретарем до журналу судового засідання.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд заяви ОСОБА_3 без його участі.
Захисник ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, про причину неявки не повідомила, про день, час та місце судового розгляду заяви повідомлена своєчасно та належним чином.
Суддею ОСОБА_4 суду подано заяву, в якій суддя зазначає, що не має можливості прибути у судове засіданні та будь-яких пояснень надавати не бажає.
Враховуючи, що у справах такої категорії участь згаданих осіб обов'язковою не є, а також думку заявника ОСОБА_3 , який вважав за можливе розглядати заявлений ним слідчому судді відвід за відсутності прокурора, захисника ОСОБА_5 та слідчого судді ОСОБА_4 , суд вважає за можливе розглянути заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 за відсутності інших учасників судового провадження за скаргою ОСОБА_3 .
У судовому засіданні ОСОБА_3 під час з'ясування підстав заявлення відводу слідчому судді ОСОБА_4 процитував свої звернення та відповіді на них апарату Верховної Ради України щодо формування Приморського районного суду м. Одеси. Інших обґрунтувань щодо обставин та підстав, з яких він не довіряє саме слідчому судді ОСОБА_4 , який розглядає скаргу ОСОБА_3 , подану в порядку, передбаченому ст.303 КПК України, заявник не навів.
Заслухавши заявника, оцінивши на предмет обґрунтованості доводи заявленого слідчому судді ОСОБА_4 відводу, суд приходить висновку про таке.
Пункт 4 частини 1 статті 75 КПК України передбачає, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
З метою дотримання загальновизнаних інституційних гарантій правосуддя таких як незалежність і безсторонність суду, усунення судді відбувається через самовідвід (самоусунення) або на підставі заяви про відвід, поданої особою, що бере участь у кримінальному провадженні.
Відповідно до частин 3-5 статті 80 КПК України, заява про відвід може бути заявлена як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження; заява про відвід під час судового провадження подається до початку судового розгляду; відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до ч.1 ст.81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Кримінальне процесуальне законодавство висуває загальні вимоги до вмотивованості відводу, тому суд також застосовує практику ЄСПЛ як джерело права.
Суд керується сталою практикою ЄСПЛ в оцінці вмотивованості відводу, зокрема критеріями, що були чітко висвітлені у справі Mironenko та Martenko проти України (Рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року, заява № 4785/02, параграфи 66-71) та в основоположних справах Wettstein проти Швейцарії (Рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року, заява № 33958/96, параграфи 42-44) та Kyprianou проти Кіпру (Рішення ЄСПЛ від 15 грудня 2005 року, заява № 73797, параграфи 119, 121). ЄСПЛ вказав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку самого судді, що означає необхідність встановити, чи мав останній у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суддя достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості, відповідно до практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є в цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», № 33949/02, § 49-52, від 09.11.2006).
Пунктами 1, 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, передбачено, що незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в конституції або законах країни. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонукання, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.
Під час розгляду заяви про відвід слідчому судді ОСОБА_4 , судом не встановлено існування будь-яких сумнівів в його об'єктивності та неупередженості, що було б підставою для відводу на підставі положень кримінального процесуального закону, які регламентують підстави для відводу слідчого судді. Таких доказів особою, яка заявила відвід слідчому судді ОСОБА_4 , суду не надано. Отже відсутні підстави вважати, що побоювання заявника в неупередженості слідчого судді ОСОБА_4 , та його необ'єктивності, є об'єктивно виправданими. Більш того, заявлений відвід містить довільне трактування закону заявником та його власне бачення правових підстав утворення суду та здійснення правосуддя.
Таким чином, приймаючи до уваги відсутність підстав, визначених ст.ст.75, 76 КПК України для задоволення відводу слідчого судді ОСОБА_4 , суд визнає доводи ОСОБА_3 про відвід необґрунтованими та безпідставними, які не свідчать про можливу упередженість та необ'єктивність слідчого судді ОСОБА_4 під час розгляду скарги в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність слідчого УСБУ в Одеській області, а тому заява про відвід слідчого судді задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 75, 76, 81, 370 - 372, 376 КПК України, суд -
постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 від розгляду скарги, поданої в порядку ст.303 КПК України на бездіяльність слідчого УСБУ в Одеській області (Єдиний унікальний номер справи № 522/21065/21) - відмовити.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 03 листопада 2023 року о 14:15 год. в залі судового засідання Приморського районного суду м. Одеси №106.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1
Єдиний унікальний номер справи: №522/21065/21
Номер провадження № 1-кс/522/6782/23
Головуючий суддя - ОСОБА_1