Справа № 352/2401/23
Провадження № 2-а/352/26/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2023 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої Гриньків Д.В.,
секретар судового засідання Радишевська З.М.,
розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача поліцейський Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області Молнар Віктор Валерійович, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог.
09.10.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача поліцейський Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області Молнар Віктор Валерійович, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що 29.09.2023 третьою особою було складено оскаржувану постанову, якою накладено на позивача штраф в розмірі 680 грн за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП. Вказав, що жодних правил дорожнього руху не порушував, про що повідомив на місці зупинки транспортного засобу поліцейському, однак останнім жодних доказів на вчинення порушення надано не було та було складено оскаржену постанову. Крім того, третьою особою в постанові зазначено дату її складення 19.09.2023, хоча подія мала місце 29.09.2023. З урахуванням викладеного вважає постанову протиправною та такою, що підлягає до скасування.
ІІ. Стислий виклад позиції учасників справи.
Позивач в судовому засіданні 24.10.2023 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Додатково пояснив, що не мав можливості надати перевагу в русі пожежному автомобілю, оскільки керує великогабаритним транспортним засобом, а на обочині дороги знаходились транспортні засоби. В подальшому, як тільки виникла змога, він зупинився. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, шляхом надіслання повістки про виклик до суду через систему «Електронний суд». Відповідач скористався правом на подання відзиву в якому позов не визнав. Зазначив, що факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується відеозйомкою.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, шляхом надіслання повістки про виклик до суду поштовим зв'язком та електронною поштою за місцем праці. Правом надання пояснень щодо позову не скористалась.
ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 09.10.2023 року відкрито провадження у даній справі.
Ухвалою суду від 18.10.2023 року витребувано докази у відповідача.
Ухвалою суду від 24.10.2023 повторно витребувано докази у відповідача.
Оскільки учасники справи в судове засідання, призначене на 03.11.2023 не прибули, суд відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України ухвалив розгляд справи здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
IV. Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що 29.09.2023 року поліцейський Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області Молнар Віктором Валерійовичемвідносно позивача виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 269333 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП з накладенням стягнення в розмірі 680 грн. штрафу, з тих підстав, що 29.09.2023 близько 10:05 год в с. Грушово Тячівського району водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mersedes» державний номерний знак НОМЕР_1 , не надав перевагу в русі спец транспорту з увімкненими проблисковими маячками та звуковим сигналом (а.с.7).
При цьому суд звернув увагу на те, що в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 269333 датою вчинення порушення зазначено 29.09.2023, відтак подія мала місце саме 29.09.2023.
Судом було переглянутий відеозапис, наданий відповідачем, з якого вбачається, що останній здійснений із пожежного автомобіля із ввімкненими проблисковими маячками та звуковим сигналом та на ньому зафіксований в тому числі транспортний засіб «Mersedes» державний номерний знак НОМЕР_1 , обгін якого здійснював оперативний транспорт, так як водій не дав йому дорогу.
V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, КУпАП, Правилами дорожнього руху України.
Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно з п. 8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Частиною 3 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху та тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, відповідно до п. 3.2 ПДР України у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов'язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів).
Якщо на такому транспортному засобі увімкнено проблискові маячки синього і червоного або лише червоного кольору, водії інших транспортних засобів зобов'язані зупинитися біля правого краю проїзної частини (на правому узбіччі). На дорозі з розділювальною смугою цю вимогу зобов'язані виконати водії транспортних засобів, що рухаються в попутному напрямку.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як зазначено вище, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Таке провадження спрямоване, зокрема, на своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідач як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, поміж іншого, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.12.2018 року у справі № 263/15738/16-а.
Частиною 2 ст. 283 КУпАП встановлено, що постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до ч.3 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:
дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;
транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);
технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);
розмір штрафу та порядок його сплати;
правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;
відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відтак приписами ч. 3 ст. 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов'язок відповідача щодо зазначення технічного засобу яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Суд зазначає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому цим Кодексом порядку.
Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
Така позиція суду ґрунтується також на правовому висновку, які зробив Конституційний Суд України у своєму Рішенні у справі №23-рп/2010 від 22.12.2010 року.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті» роз'яснено судам, що зміст постанови про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Суд критично ставиться до наявного у матеріалах справи відеозапису, долученого до відзиву на позовну заяву, з огляду на те, що такий не зазначено в додатку до постанови (п. 7 постанови не містить зазначення технічного засобу яким здійснено відеозапис та те, що такий відеозапис взагалі додається), отже в постанові серії БАД № 269333 від 29.09.2023 року не зазначено, які докази підтверджують безпосередньо факт вчинення правопорушення.
Будь-які інші належні та допустимі докази про наявність у діях позивача порушення ч.3 ст. 122 КУпАП в матеріалах справи відсутні.
З огляду на зазначене, суд приходить висновку про те, що відповідач як суб'єкт владних повноважень діяв не у спосіб, що визначений законами та Конституцією України та всупереч ст.77 КАС України не виконав обов'язку щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.3ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
VІ. Висновки суду.
Враховуючи те, що під час судового розгляду відповідачем не було надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем порушення п. 3.2 ПДР України за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 ст. 122 КУпАП, суд вважає недоведеною вину позивача у вчиненні правопорушення і, як наслідок, наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що заявлений ОСОБА_1 позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
VІІ . Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Положеннями ст. 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, позивачем при подачі адміністративного позову було понесено судові витрати по сплаті судового збір у розмірі 536,80 грн., які відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
На підставі наведеного, ст. 122, 245, 247, 251, 252, 258, 280, 283, 286, 289, 292, 293 КУпАП, керуючись ст.ст. 2, 5-13, 72, 73, 77, 132, 139, 162, 241-247, 255, 257, 262, 286 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, поліцейський Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області Молнар Віктор Валерійович, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 269333 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП з накладенням стягнення в розмірі 680 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп. понесених судових витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ;
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Закарпатській області, вул. Ференца Ракоці, 13, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 40108913;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача поліцейський Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області Молнар Віктор Валерійович, вул. Нересенська,1, м. Тячів, Закарпатська область, 90500.
Рішення складене в повному обсязі 03.11.2023 року.
Суддя Тисменицького районного суду
Івано-Франківської області Дзвенислава ГРИНЬКІВ