Справа № 344/3440/22
Провадження № 1-кп/344/406/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 листопада 2023 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілих ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Милування Тисменицького району Івано-Франківської області, проживаючого за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, неповнолітніх дітей нема, працюючого художнім керівником гуртка у Івано-Франківському державному центрі естетичного виховання, інваліда І групи загального захворювання, раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_10 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.
Так, 23 травня 2019 року приблизно о 15 год 00 хв у світлу пору доби водій ОСОБА_10 керував автомобілем марки «Volkswagen Touran», д.н.з. НОМЕР_2 , та рухався ділянкою автодороги по вул. Довженка, що у м. Івано-Франківську, у напрямку від вул. Мазепи до вул. Чорновола, при цьому наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який позначений горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.2. «зебра» та інформаційно-вказівними знаками 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід».
У цей час по нерегульованому переході в напрямку зліва направо відносно руху автомобіля марки «Volkswagen Тouran» розпочала переходити проїзну частину дороги пішохід ОСОБА_11 яка відповідно до п.4.16.а) Правил дорожнього руху України мала перевагу в русі, однак продовжила рухатися дещо під кутом та на смузі руху водія ОСОБА_10 . ОСОБА_11 знаходилася за межами пішохідного переходу.
Водій ОСОБА_10 , маючи об'єктивну можливість завчасно виявити пішохода ОСОБА_11 , проявив неуважність, не обрав безпечної швидкості транспортного засобу, щоб постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, наближаючись до пішохідного переходу, безпосередньо за яким знаходилася пішохід, не зменшив швидкість автомобіля аж до його зупинки, не надав дорогу пішоходу, внаслідок чого здійснив наїзд на ОСОБА_11 .
При цьому ОСОБА_10 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, а саме:
п.1.5., згідно якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
п.1.10., згідно якого небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися;
п.2.3., який вказує, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
п.12.1, відповідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку;
п.12.3., який зобов'язує водія у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
У результаті порушення ОСОБА_10 Правил дорожнього руху України відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пішохід ОСОБА_11 отримала тілесні ушкодження, а саме: важка поєднана травма черепа у вигляді забою головного мозку з крововиливами під його м'яку оболонку та у м'які тканини голови, перелому кісток носа; тулуба у вигляді переломів остистих відростків 3-5 поперекових хребців, чисельних переломів ребер з розривом пристінкової плеври, розривів правої долі печінки, чисельних переломів кісток тазу з крововиливами у м'які тканини в місцях переломів, в жирову клітковину заднього середостіння, корінь правої легені, зовнішню оболонку аорти, правий купол діафрагми, у зв'язку печінки, підшлункову залозу, жирову клітковину ділянки правого наднирника, стінку сечового міхура; кінцівок у вигляді чисельних саден та крововиливів (синців), яка у своєму перебігу супроводжувалась розвитком шоку, і у своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_10 вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав частково (визнав подію ДТП, однак не свою вину у ній). Суду пояснив, що 23.05.2019 рухався по вул. Довженка у напрямку вул. Чорновола за кермом автомобіля «Volkswagen Touran», спеціально обладнаним до його стану здоров'я (мав на той час 2 групу інвалідності з 2004 року внаслідок травми 2003 року, обмежені рухи правою ногою, а тому гальмував лівою. Проходив автопротезування - медогляд у 2016 році, дозволено спецобладнаний автомобіль). На вулиці було світло і сухо. В його автомобілі нікого не було, їхав на СТО. Справа була автобусна зупинка, багато людей і під'їхав автобус. Зліва були припарковані автомобілі перед пішохідним переходом і два мікроавтобуси (білий і червоний) практично на пішохідному переході. Не пам'ятає, чи є там знак, але точно була розмітка пішохідного переходу, а на дорозі розмітки не було, але там по дві смуги руху у кожний бік. Справа перед ним на зупинку їхав автобус, він їхав не за автобусом, а у смузі ближче до середини проїжджої частини, не порушував швидкості, їхав 30-40 км/год, бо був жвавий рух. У зустрічній смузі було небагато автомобілів. Розмітки на той час не було, їхав орієнтовно по центру дороги (2 смуги в один бік, 2 смуги в другий бік). Перед пішохідним переходом пригальмував і зменшив швидкість. Переконався, що на пішохідному переході нікого немає, почав повільно проїжджати його. Переїхав перехід і тоді перед авто раптово з'явилася жінка метрів через 5-7 після проїзду пішохідного переходу, бо його задні колеса вже були за переходом. Потерпіла вибігла з-за другого припаркованого автобуса, побачив її вже на своїй смузі руху, не бачив, як потерпіла переходила дорогу, а тільки її появу біля його авто зліва, боком до нього, дивилася у напрямку, куди бігла. Загальмував, але ще трішки був рух автомобіля по інерції і відбулося зіткнення - удар у ліве крило, а тоді на капот (ліва сторона біля фари), жінка відлетіла на 2-3 метри на проїжджу частину перед автомобілем. Гальмівного шляху не було. Зупинився, вийшов з автомобіля, просив викликати швидку допомогу. Також зупинився невідомий чоловік, сказав, що він - лікар (рухався у зустрічній полосі з вулиці Чорновола) і надав їй медичну допомогу. Особисто до травмованої жінки не підходив, підійшов лікар. По його смузі за ним рухався автомобіль, чоловік та жінка сказали, що бачили подію, дадуть свідчення і взяли його координати. Це були молоді люди, жінка допитувалася у судовому засіданні як свідок. Швидка допомога приїхала у межах 3-10 хвилин, госпіталізували жінку, а тоді приїхала поліція. Особисто він ні швидку, ні поліцію не викликав. Після аварії подзвонив дочці, вона була недалеко, одразу приїхала на місце події. Сказав їй їхати зі швидкою допомогою. Лікарі сказали, що допомогу надали. Після зупинки свій транспортний засіб не переміщав. У той день стан здоров'я був нормальний, у хворобливому стані не перебував, була експертиза і там теж проводили перевірку уважності, приймав ті ліки від тиску, які приймав щодня - амнодепін і енап. Має водійський стаж з 1980 року, на цьому авто - з 2016. Їхав з дотриманням ПДР і не порушував їх. Можливості уникнення зіткнення не було, жінка рухалася по проїжджій частині, а не пішохідним переходом. На місці ДТП було багато людей, але ніхто не казав, що знає потерпілу. Через дочку намагався з'ясувати про родичів, вже пізніше ці дані з'ясувала дочка. Дочка передала ОСОБА_6 (дочці потерпілої ) 15 тис грн на похорон (саме стільки сказала ОСОБА_6 , що втратила на похорон). Телефонував один раз потерпілій, просив вибачення, але вона сказала, що не вибачає. Дружина і дочка відвідували похорон, він - ні, був на той час у лікарні. Далі сказав, що вини не відчуває, і більше відшкодувань родичам не здійснював. Вже після подій його здоров'я значно погіршилося, з 11.08.2020 встановлена 1 група інвалідності, має на даний також проблеми з пам'яттю.
Незважаючи на лише часткове визнання вини обвинуваченим, його винуватість за ч.2 ст.286 КК України підтверджується показаннями потерпілої, свідків, висновками експертиз, протоколами слідчих та процесуальних дій, іншими документами та речовими доказами, які суд вважає належними та допустимими доказами у даному кримінальному провадженні.
Так, допитана у судовому засіданні потерпіла (у порядку ч.6 ст.55 КПК України) ОСОБА_6 суду пояснила, що очевидцем чи учасником події не була, але є дочкою покійної ОСОБА_11 23 травня 2019 року упродовж дня неодноразово телефонувала мамі, але телефон був поза зоною досяжності. Близько 20 години поїхала до неї додому, але мами вдома та на подвір'ї її не було, сусіди сказали, що не бачили її, а тому поїхала до себе додому. Вже вдома переглядала новини і побачила, що на вул. Довженка близько 15 години сталася ДТП з участю потерпілої літньої жінки, яку доставили в ОКЛ. Зателефонувавши у лікарню та службу “102”, з'ясувала, що потерпілою дійсно була її матір і вона померла у лікарні. Поспілкувалася зі слідчим, поїхала в морг, а зранку почала займатися організацією похорону. Також приймала участь у слідчих діях, у тому числі у слідчому експерименті на місці ДТП з участю свідка - молодого хлопця, за результатами якого було встановлено, що водію, який вчинив ДТП, ніщо не перешкоджало огляду дороги. Жодного разу ОСОБА_10 з нею чи з іншими її родичами не контактував, вибачення не просив. Донька ОСОБА_10 приходила наступного дня та просила вибачення за батька, надіслала їй на картку 15000 гривень на відшкодування витрат на похорон, які були на той час. Також бачила дружину ОСОБА_10 біля церкви в день панахиди, але ні пропозицій, ні вибачень не було, лише фраза “Нам прикро…”. Також суду повідомила, що визнані потерпілими у порядку ч.6 ст.55 КПК України її батько ОСОБА_8 має поганий стан здоров'я, що перешкоджає його допиту у судовому засіданні, а брат ОСОБА_7 знаходиться на військовій службі. Жоден з них не був ні учасником, ні очевидцем події та не володіє відомостями по справі.
Свідок ОСОБА_12 пояснила, що 23.05.2019 року близько 15 години рухалася у крайній правій смузі з чоловіком на їх автомобілі зі сторони кільця на вул. Чорновола у сторону кільця на вул. Довженка, була на передньому пасажирському сидінні, їх автомобіль був третім у смузі руху перед пішохідним переходом, де трапилася аварія (навпроти зупинки громадського транспорту). Побачила, що хтось (не помітила одразу чоловік чи жінка) буквально пролетів у повітрі вбік від автомобіля (відкинуло від удару) і впав на проїжджу частину на зустрічну смугу. З переляку закричала, вийшли з чоловіком з авто, підбігли туди та побачили, що на асфальті обличчям вниз лежить непритомна старша жінка, під її обличчям кров, попробувала її пульс, на цей момент жінка була жива. Це було дуже страшно. Водій, який збив жінку, мав світлий автомобіль, теж вийшов з авто, було видно, що йому погано, злякався, виглядав хворим, але рухався сам. Далі збіглися люди, які казали їй не рухати жінку. Зупинився зустрічний автомобіль, з якого вийшов чоловік, сказав, що він лікар, оглянув її, сказав, що її можна перевернути, зробив непрямий масаж серця, сказав підняти жінці ноги. Під час непрямого масажу серця жінка прийшла до тями та казала про те, що в неї щось болить, ставила запитання: “Де я? Що зі мною?”. Викликала швидку допомогу, жінку госпіталізували. Автомобіль водія, що збив потерпілу, зупинився і не переміщався.
Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що 23.05.2023 приблизно о 15 год рухався з дружиною автомобілем зі сторони кільця на вул.Мазепи до кільця на вул.Чорновола, а перед ним рухався автомобіль «Volkswagen Touran» орієнтовно на відстані 50-80 м від його авто. Обидва автомобілі рухалися зі швидкістю приблизно 50 км/год. Побачив, що через нерегульований пішохідний перехід на зустрічній смузі руху у сторону зупинки громадського транспорту вибігла жінка, вже побачив її на пішохідному переході, рухалася дещо по діагоналі у сторону маршрутки. Можливо, потерпіла була не безпосередньо на смугах пішохідного переходу, але точно у зоні дії дії знаку «пішохідний перехід». Побачивши її, загальмував, а автомобіль «Volkswagen Touran», що був значно ближче до пішохідного переходу, збив жінку - вона відлетіла на проїжджу частину. Водій автомобіля «Volkswagen Touran» намагався гальмувати (бачив включені стопсигнали). Зупинився справа, кинулися до жінки, що лежала на асфальті за пішохідним переходом (далі від їх авто). На зупинці був медик, який надав першу медичну допомогу - запустив їй серце, бо до того вона була непритомна. Пляма крові була біля неї. Коли прийшла до тями, казала, що їй боляче. Швидка приїхала за 7-8 хв, викликала дівчина, потерпілу госпіталізували, була ще жива, потім дізнався, що вона померла. На зустрічній смузі бачив мікроавтобус, що стояв на узбіччі у зустрічній смузі за пішохідним переходом далі від них, авто вже бачив після зіткнення. Автомобілів було мало - лише його і обвинуваченого автомобілі і мікроавтобус стояв збоку. Бачив обвинуваченого - саме він був водієм автомобіля «Volkswagen Touran», що збив жінку, був у шоковому стані, стояв біля авто, чи підходив до потерпілої - не знає. Зліва на автомобілі «Volkswagen Touran» був пошкоджений бампер (зі сторони водія). У січні 2020 брав участь у слідчому експерименті, обирали, щоб погода була ідентична такій, як на час події - з сухим покриттям, проводили заміри, вказував, де знаходилася жінка, коли він її побачив. За результатами слідчої дії було складено протокол, усе, викладене у ньому, відповідає дійсності, усі учасники підписували протокол без зауважень. На даний час деталей проведення слідчого експерименту не пам'ятає, оскільки пройшло майже 4 роки, за цей час як військовослужбовець приймав участь у безпосередніх бойових діях, отримав контузію і на даний час проходить лікування.
Після допиту свідка ОСОБА_13 обвинувачений ОСОБА_10 підтвердив суду, що події відбувалися саме так, як розповів суду свідок ОСОБА_13 .
Крім наданих показів, винуватість обвинуваченого ОСОБА_10 за ч.2 ст.286 КК України підтверджується наступними доказами.
З витягу з ЄРДР вбачається, що кримінальне провадження №12019090000000351 зареєстроване 23.05.2019 за ч.2 ст.286 КК України за повідомленням про те, що 23.05.2019 близько 15 годин водій ОСОБА_10 , керуючи автомобілем «Volkswagen Touran» д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись ділянкою автодороги по вул. Довженка у м. Івано-Франківськ в напрямку від вул. Г. Мазепи до вул. Чорновола, вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_11 , яка переходила проїзну частину дороги по нерегульованому пішохідному переходу зліва направо у напрямку руху автомобіля. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_11 отримала тяжкі тілесні ушкодження (т.1 а.с.139).
Відповідний рапорт про отримання повідомлень на службу «102» долучений до матеріалів справи (т.1 а.с.140).
З протоколу огляду місця події (зі схемою та фототаблицею) від 23.05.2019, що проведений за участю ОСОБА_10 , вбачається, що місцем події є проїзна частина дороги вул. Довженка в м. Івано-Франківську, навпроти будинку №3. Проїзна частина призначена для руху у двох протилежних напрямках по 2 смуги руху. На проїзній частині виявлено дорожню розмітку 1.14.1 ПДР, яка позначає нерегульований пішохідний перехід, що додатково позначено дорожнім знаком 5.35.1 та 5.35.2 ПДР України (ширина 4 м) Під час огляду виявлено два сліди на асфальті, ззовні схожі на кров. Відстань від осі лівого заднього колеса до краю пішохідного переходу становить 6 м, до розмітки 1.3 ПДР - 3,3 м. На автомобілі «Volkswagen Touran», д.н.з. НОМЕР_2 , наявні пошкодження: вм'ятина капота зліва, тріщина передньої декоративної щітки зліва, деформація у лівій частині на рівні літери «Т» переднього д.н.з. Також, на проїзній частині дороги виявлено сліди речовини бурого кольору, зовнішньо схожі на кров. Перший слід розташований просторово і на відстані від правого краю проїзної частини дороги на відстані 2,70 м, від розмітки 1.3 ПДР України та на відстані 7,96 м від умовної лінії осі лівого середнього поясу. Другий слід розташований на відстані 3,8 м від правого краю проїзної частини на відстані 3,26 м від подвійної суцільної лінії розмітки 1.3 ПДР України, а також на відстані 2,20 м від сліду №1. Пошкодження автомобіля характерні ДТП, локалізовані в передній частині, а саме на капоті зліва, мають вигляд вм'ятин (т.1 а.с.141-156).
Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.05.2019, у ОСОБА_10 ознак сп'яніння не виявлено (т.1 а.с. 157), а відповідно до довідки ІФ ОНД від 28.05.2019 №01-7/1269, в крові та сечі ОСОБА_10 етиловий спирт не виявлено (т.1 а.с. 158).
ОСОБА_10 є водієм згідно посвідчення водія НОМЕР_3 від 16.06.2000, категорія В і С, є власником автомобіля «VOLKSWAGEN TOURAN», р.н. НОМЕР_2 , рік випуску 2010 (т.1 а.с.159-160).
З протоколу огляду місця події (з фототаблицею) від 23.05.2019, вбачається, що під час огляду приміщення приймального покою МКЛ №1, виявлено труп особи жіночої статі. Згідно з медичними документами, які надані працівниками лікарні, особа трупа - ОСОБА_11 . Під час візуального огляду трупа виявлено: посиніння в ділянці нижніх кінцівок, обличчя зі слідами крові та синцями, у роті знаходиться пластикова трубка, рот обв'язаний марлевою пов'язкою (т.1 а.с.162-168).
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту (зі схемою) від 29.01.2020, за участі свідка ОСОБА_13 установлено місце наїзду на пішохода: на відстані 1,65 м від дорожньої розмітки «зебра», 4,0 м від дорожньої розмітки 1, 3 м та 7,15 м до стовпа ЛЕП ліворуч від проїзної частини дороги. При швидкості 50 км/год, 40 км/год, 30 км/год у момент виходу пішохода на проїзну частини дороги з робочого місця водія автомобіля «VOLKSWAGEN TOURAN» статистку видно на краю проїзної частини дороги, що підтвердили поняті, які почергово сідали на робоче місце водія. Умови проведення слідчого експерименту: світла пора доби. Свідок ОСОБА_13 заявив, що умови проведення слідчого експерименту відповідають умовам, які були на час ДТП. Протокол слідчого експерименту підписано усіма учасниками без заяв та зауважень (т.1 а.с.178-182).
З копії лікарського свідоцтва про смерть та довідки про причину смерті №274 вбачається дата смерті ОСОБА_11 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , причиною смерті є травматичний шок, перелом кісток скелета, забої та розриви внутрішніх органів, поєднана тупа травма грудної клітки, живота, тазу, їх органів, верхніх та нижніх кінцівок (т.1 а.с.183).
Відповідно до висновку експерта №274 від 20.06.2019, смерть ОСОБА_11 настала від поєднаної закритої тупої травми грудної клітки, живота, тазу, їх органів, верхніх та нижніх кінцівок з переломами кісток скелета, забоями та розривами внутрішніх органів, яка ускладнилась тяжким травматичним шоком. Виявлені тілесні ушкодження: закрита тупа травма грудної клітки з переломами 3, 4, 5, 6-го ребер зліва по одній косій, що проходить між середньо-ключичною та передньо-паховою лінією, розривом пристінкової плеври в ділянці перелому 5-го ребра; закрита тупа травма органів черевної порожнини з лінійними розривами капсули та тканин правої долі печінки і крововиливами; закрита тупа травма тазу та його органів з неповним поперечним переломом верхньої гілки лобкової кістки справа та зліва, переломами правої та лівої клубових кісток, неповні поперечні переломи остистих відростків 3-5-го поперекових хребців, синець з садном в ділянці лівого стегна, правої гомілки, з поширенням на стопу, правої кисті, синець в ділянці лівого стегна, лівої гомілки, правого стегна, правої гомілки, синці та садна у ділянці лівої кисті, крововиливи в м'які тканини нижніх кінцівок. Описані тілесні ушкодження ускладнились тяжким травматичним шоком і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень як таких, що є небезпечними для життя у момент спричинення. При судово-токсилогічному дослідженні крові та сечі від трупа ОСОБА_11 не виявлено метилового, етилового, пропілового, бутилового, алілового спиртів та їх ізомерів, що свідчить про те, що остання незадовго до настання смерті спиртні напої не вживала (т.1 а.с.186-193).
Відповідно до висновку експерта №782 від 10.06.2019 підтверджено діагноз: малокрів'я судин та капілярів клубочків нирок, вогнищевий нефронекроз, хронічний пієлонефротичний нефросклероз, вогнищеві крововиливи в м'яку мозкову оболонку, периваскулярні діапелезні крововиливи в речовині головного мозку, набряк м'якої мозкової оболонки та речовини головного мозку, вогнищевий дифузний, периваскулярний кардіосклероз, вогнищева інтерстиційна пневмонія, множинні вогнища астелектазу, вогнищеві інтраальвеолярні крововиливи, вогнищевий бронхоспазм, жировий гепатоз, вогнищеві крововиливи в тканину печінки, селезінки, підшлункової залози, вогнища деліпідизації клітин кіркової речовини наднирників, вогнищеві крововиливи в параепінефральну жирову тканину, крововиливи в м'які тканини (т.1 а.с. 194-195).
Відповідно до висновку експерта №373 від 29.05.2019, кров із трупа ОСОБА_11 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО. (т.1 а.с.196).
Відповідно до висновку експерта №691 від 30.05.2019, при судово-токсилогічному дослідженні крові та сечі ОСОБА_11 не виявлено метилового, етилового, пропілового, бутилового, алілового спиртів та їх ізомерів (т.1 а.с. 197).
Відповідно до висновку експерта №63 від 14.11.2019 (експертиза за матеріалами справи, проведена на виконання ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 12.07.2019), смерть ОСОБА_11 настала від поєднання закритої тупої травми грудної клітки, живота, тазу, їх органів, верхніх та нижніх кінцівок з переломами кісток скелету, забоями та розривами внутрішніх органів, яка ускладнилась тяжким травматичним шоком і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень як таких, що є небезпечними для життя в момент спричинення. Враховуючи дані догоспітального клінічного протоколу Івано-Франківської ОКЛ №3242, обстеження ОСОБА_11 під час поступлення на приймальний покій Івано-Франківської ОКЛ, проведено не в повному обсязі, а саме: відсутня консультація торакального хірурга, не проведено рентгенологічне (чи КТ) обстеження грудної клітки, не проведено лабораторні обстеження в повному об'ємі при підозрі на політравму. Беручи до уваги діагнози, виставлені на приймальному покої Івано-Франківської ОКЛ: «Перелом кісток тазу», «Закрита травма черевної порожнини, забій передньої черевної стінки», а також результати КТ дослідження кісток тазу, запис консультацій хірурга, травматолога та рекомендації травматолога при повторній консультації, ОСОБА_11 необхідно було госпіталізувати у відділення травматології або інтенсивної терапії ОКЛ для подальшого спостереження та надання медичної допомоги. Враховуючи характер і тяжкість тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_11 , вчасність госпіталізації в ОКЛ та наданням відповідної медичної допомоги, ймовірно можна було уникнути летального наслідку (т.1 а.с. 200-208).
Відповідно до висновку експерта №115 від 30.07.2019, що проведено на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 29.05.2019, на спинці куртки, задній поверхні її лівого рукава, передньо-внутрішній поверхні лівої штанини в нижній частині, передньо-внутрішній поверхні правої штанини в середній частині, задньо-зовнішній поверхні лівої штанини виявлено сліди ковзання у вигляді потертості тканини, деформації сплощення пучків волокон, які утворилися внаслідок ковзання по травмуючій поверхні, якою могла бути поверхня автомобіля. На задньо-зовнішній поверхні правої штанини виявлено сліди ковзання у вигляді потертості тканини, деформації сплощення пучків волокон, накладень напівпрозорих частинок піску та непрозорих частинок глини, які утворилися внаслідок ковзання по травмуючій поверхні, якою могла бути поверхня автодороги. На підошві туфель виявлені сліди ковзання, які утворилися внаслідок ковзання по поверхні дороги, коли потерпіла перебувала у вертикальному положенні. Слід вважати, що сталося зіткнення автомобіля з потерпілою, коли остання перебувала у вертикальному положенні і була обернена до автомобіля правою поверхнею тіла у фазі кроку, коли задньою була ліва нога та внаслідок первинного удару утворилися сліди ковзання на передньо-внутрішній поверхні лівої штанини; при цьому утворилися поперечні сліди ковзання в передній частині правої туфлі. Надалі при обертанні тіла і падінні на поверхню автомобіля утворилися сліди ковзання на спинці куртки, її рукаві, передньо-внутрішній поверхні правої штанини. При наступному падінні і ковзанні по поверхні дороги утворилися решта пошкоджень одягу (т.1 а.с. 211-218).
Відповідно до висновку експерта №57 від 29.10.2019, що проведено на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 31.05.2019, стан здоров'я ОСОБА_10 не виключає можливості керувати транспортним засобом 23.05.2019 року. Однак, беручи до уваги записи сімейного лікаря від 27.02.2019 в медичній карті амбулаторного хворого: Д-з: «Гіпертонічна хвороба ІІІ, стадія 3, ризик дуже високий, залишкові явища перенесеного ішемічного інсульту 24.02.2012 року зліва зі стійкими явищами правобічного геміпарезу, ГЛШ. ДЕ ЕП ІІ-ІІІ ст. ІХС. Кардіосклероз дифузний. СН ІІА ФК ІІІ. Хронічний бронхіт, стадія ремісії. Хронічний холецистит, стадія ремісії. Стеатоз печінки. Хронічний простатит. Хронічна гіперплазія простати. Вторинний коліт. Наслідки перенесеної політравми. Невірно-консолідовані переломи VI-VII-VIII-IX ребер справа. Післятравматична деформація грудної клітки. Післятравматичний остеохондроз ПВХ на ґрунті компресійного перелому L3-L4, післятравматичний гонартроз зліва ІІІ ст. з болевим синдромом та порушенням функції», та керуючись Наказом №299 від 24.12.1999 “Про затвердження Переліку захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами” (категорія В транспортних засобів, п.19 “захворювання, що викликають обмеження рухів чи біль при рухах кінцівками…” та п. 25 “Гіпертонічна хвороба ІІ-ІІІ ст…”) на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_10 не мав мати допуску до керування транспортним засобом (т.1 а.с. 220-222).
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/109/26-327ІТ/19 від 20.06.2019, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 29.05.2019, на момент експертного огляду та дослідження робоча гальмівна система та рульове керування автомобіля марки «VW Touran», д.н.з. НОМЕР_2 , знаходилися у працездатному стані (т.1 а.с. 223-229).
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/109/26-328ІТ/19 від 11.06.2019, що проведено на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 27.05.2019, встановити місце наїзду автомобілем марки «Volkswagen Touran», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_10 на пішохода ОСОБА_11 відносно елементів проїзної частини дороги експертним шляхом не представляється можливим через відсутність будь-якої слідової інформації, яка б вказувала на дане місце. Слід речовини бурого кольору, що зафіксований у наданих на дослідження копіях протоколу огляду місця події та схеми до нього, може свідчити про ймовірне місце падіння пішохода на проїзну частину, або надання йому першої медичної допомоги. При цьому під час вказаної експертизи з метою визначення місця наїзду на пішохода ОСОБА_11 досліджувалася слідові інформація, яка міститься у протоколі огляду місця події від 23.05.2019 та схемі до нього. (т.1 а.с. 230-233).
Відповідно до висновку експерта №СЕ-109/16-59КТ/19 від 09.07.2019, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 31.05.2019, на відеореєстраторі G1W-CB та карті пам'яті “А-FLASHER MicroSD 2 GB”, що добровільно надано ОСОБА_10 , відеофайли з датою створення та часовими мітками, датованими 23.05.2019 (зокрема із записом обставин ДТП) не виявлено (т.1 а.с. 234-241).
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/109/13/3-116ІТ/20 від 20.02.2020, в заданій експерту дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля марки «VOLKSWAGEN TOURAN», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_10 повинен був, із технічної точки зору, керуватися вимогами пунктів 12.4 та 18.1 Правил дорожнього руху України. У відповідності до вимог вказаних пунктів ПДР України в ситуації, яка склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля ОСОБА_10 повинен був, із технічної точки зору, рухатися даною ділянкою проїзної частини дороги із швидкістю, яка не повинна перевищувати 50 км/год, а з моменту виходу пішохода ОСОБА_11 на проїзну частину дороги - негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. При заданому комплексі вихідних даних, водій автомобіля марки «Volkswagen Touran», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_10 , при всіх заданих механізмах розвитку даної події, - володів технічною можливістю уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_11 шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху. Також, при заданому комплексі вихідних даних, відстань від місця наїзду, на якій би знаходилася пішохід ОСОБА_11 , коли водій ОСОБА_10 вже не мав би технічної можливість уникнути наїзду на пішохода, становить 5,41…4,49 м; 4,59…3,82 м та 3,76…3,14 м, відповідно, в залежності від швидкості руху транспортного засобу (т.1 а.с. 242-247).
Відповідно до висновку експерта №133/20 від 01.09.2021, за даними дослідження трупа та мікроскопічного дослідження його шматочків, у ОСОБА_11 мала місце важка поєднана травма черепа у вигляді забою головного мозку з крововиливами під його м'яку оболонку та у м'які тканини голови, перелому кісток носа; тулуба у вигляді переломів остистих відростків 3-5 поперекових хребців, чисельних переломів ребер з розривом пристінкової плеври, розривів правої долі печінки, чисельних переломів кісток тазу з крововиливами в м'які тканини в місцях переломів, в жирову клітковину заднього середостіння, корінь правої легені, зовнішню оболонку аорти, правий купол діафрагми, в зв'язку печінки, підшлункову залозу, жирову клітковину ділянки правого наднирника, стінку сечового міхура; кінцівок у вигляді чисельних саден та крововиливів, яка у своєму перебігу супроводжувалась розвитком шоку, що і призвело до настання смерті. Перераховані тілесні ушкодження, які є складовими важкої поєднаної травми голови, тулуба та кінцівок, утворились за відносно короткий проміжок часу, практично одночасно, від дії тупих предметів, що можливо у різні фази дорожньо-транспортної пригоди, обумовили настання смерті ОСОБА_11 , тобто, у своїй сукупності, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Також, якщо припустити, що «Догоспітальний клінічний протокол №3242» складено у приймальному відділенні саме Івано-Франківської обласної клінічної лікарні, то можна вказати наступне: обстеження у даному медичному закладі було неповним, а саме: не було проведено рентгенографію чи КТ органів грудної клітки, аналізи крові, повторний огляд хірурга, що не дозволило вчасно встановити правильний діагноз та забезпечити відповідне лікування, в тому числі і протишокову терапію. Прийняте рішення щодо транспортування пацієнтки в інший лікувальний заклад було необґрунтованим та недоцільним. Тобто, за умови вчасної, відразу після доставлення ОСОБА_11 каретою швидкої медичної допомоги з місця ДТП до приймального відділення, госпіталізації до Івано-Франківської ОКЛ та надання їй відповідної медичної допомоги, прогноз для збереження життя пацієнтки міг бути позитивним. Отже, між «…прийняттям рішення лікарями (або лікарем) про направлення ОСОБА_11 на проведення лікування з Івано-Франківської ОКЛ до Івано-Франківського МКЛ №1» та настанням смерті ОСОБА_11 вбачається причинний зв'язок (т.2 а.с. 1-36).
За таких обставин постановою від 17.02.2022 виділено матеріали досудового розслідування щодо неналежного виконання своїх професійних обов'язків медичними працівниками Івано-Франківської ОКЛ (т.2 а.с.48-53).
За клопотанням сторони захисту до матеріалів кримінального провадження також долучено схему організації дорожнього руху по вул.Довженка у м.Івано-Франківську на ділянці з нерегульованим пішохідним переходом біля автобусної зупинки «Церква», що діяла на 23.05.2019 (розроблена у 2015 році і затверджена листом Управління Державтоінспекції УМВС України в Івано-Франківській області 11.08.2015). Станом на 29.01.2020 діючою була схема організації дорожнього руху, передбачена робочим проектом «Влаштування острівця безпеки на вул.Довженка (біля церкви) в м.Івано-Франківську, розроблена у 2018 році та затверджена листом УПП в Івано-Франківській області 03.08.2018 (т.2 а.с.54-63).
З копії висновку №2033 від 31.03.2021 СП «Міська поліклініка №1», ОСОБА_10 , 1957 р.н., інв. І гр., діагноз «Двобічний гонартроз ІІ ст., посттравматичний гонартроз ІІ-ІІІ ст. з вираженою деформ. лівої гомілки, больовий ком. Консолідований компрес.перелом поперекових хребців (2003 р). Наслідки політравми 30.09.2003 р. За станом здоров'я потребує супроводу (т.2 а.с.64).
Речові докази у справі оглянуто безпосередньо у судовому засіданні.
Згідно постанови Верховного Суду від 19.03.2020 у справі №314/1905/17, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»). Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обгрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Застосовуючи цей стандарт доведення, необхідно враховувати, що розумний сумнів не повинен бути суто умоглядним, а має грунтуватися на певних установлених судом обставинах або недоведеності важливих для справи обставин, що дає підстави припускати такий розвиток подій, який суперечить версії обвинувачення і який неможливо спростувати наданими сторонами доказами (постанова Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №195/1563/16-к).
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена поза розумним сумнівом та кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілій тяжке тілесне ушкодження.
Що стосується доводів сторони захисту про те, що потерпіла ОСОБА_11 рухалася поза межами пішохідного переходу, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України у редакції від 01.05.2019, що діяла на час події, пішохідний перехід - ділянка проїзної частини або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. Пішохідні переходи позначаються дорожніми знаками 5.35.1-5.37.2, дорожньою розміткою 1.14.1-1.14.3, пішохідними світлофорами. За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками або пішохідними світлофорами, а на перехресті за відсутності пішохідних світлофорів, дорожніх знаків та розмітки - шириною тротуарів чи узбіч. Регульованим вважається пішохідний перехід, рух по якому регулюється світлофором чи регулювальником, нерегульованим - пішохідний перехід, на якому немає регулювальника, світлофори відсутні або вимкнені чи працюють у режимі миготіння жовтого сигналу.
Згідно ч.5 «Інформаційно-вказівні знаки» розділу 33 «Дорожні знаки» ПДР України, чинної на час події, знак 5.35.1-5.35.2 "Пішохідний перехід". Знак 5.35.1 встановлюється праворуч від дороги на ближній межі переходу, а знак 5.35.2 - ліворуч від дороги на дальній межі переходу.
Згідно ч.1 «Горизонтальна розмітка» розділу 34 «Дорожня розмітка» 1.14.1, 1.14.3, 1.14.4 ("зебра", у тому числі червоно-білого кольору) - позначають нерегульований пішохідний перехід; розміткою 1.14.3 позначається пішохідний перехід з підвищеною вірогідністю виникнення дорожньо-транспортних пригод; розміткою 1.14.4 позначається місце переходу сліпих пішоходів.
Як вбачається з протоколу огляду місця події (зі схемою та фототаблицею) від 23.05.2019, що проведений за участю ОСОБА_10 , вбачається, що місцем події є проїзна частина дороги вул. Довженка в м. Івано-Франківську, навпроти будинку №3. Проїзна частина призначена для руху у двох протилежних напрямках по 2 смуги руху. На проїзній частині виявлено дорожню розмітку 1.14.1 ПДР, яка позначає нерегульований пішохідний перехід, що додатково позначено дорожнім знаком 5.35.1 та 5.35.2 ПДР України (ширина 4 м).
Враховуючи те, що межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками лише у випадку відсутності дорожньої розмітки, а згідно протоколу огляду місця події у даному випадку розмітка 1.14.1 була наявна, то у даному випадку межі пішохідного переходу визначаються межами дорожньої розмітки 1.14.1, а не відстанню між дорожніми знаками 5.35.1 та 5.35.2.
Будь-яких доказів, у тому числі показів свідків, які б чітко вказували на перебування пішохода ОСОБА_11 у момент зіткнення безпосередньо на дорожній розмітці п.1.14.1 «зебра» стороною обвинувачення суду не надано.
Більше того, відповідно до висновку експерта №СЕ-19/109/26-328ІТ/19 від 11.06.2019 (експертиза проводилася по слідовій інформації, що міститься у протоколі огляду місця події від 23.05.2019 та схемі до нього), встановити місце наїзду автомобілем марки «Volkswagen Touran», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_10 на пішохода ОСОБА_11 відносно елементів проїзної частини дороги експертним шляхом не представляється можливим через відсутність будь-якої слідової інформації, яка б вказувала на дане місце, а під час слідчого експерименту від 29.01.2020 зі свідком ОСОБА_13 установлено місце наїзду на пішохода: на відстані 1,65 м від дорожньої розмітки «зебра», 4,0 м від дорожньої розмітки 1, 3 м та 7,15 м до стовпа ЛЕП ліворуч від проїзної частини дороги, а.
За таких обставин суд погоджується зі стороною захисту у тому, що до формулювання обвинувачення безпідставно включено твердження про те, що у момент зіткнення автомобіля марки «Volkswagen Touran» під керуванням ОСОБА_10 з пішоходом ОСОБА_11 , остання знаходилася безпосередньо на нерегульованому пішохідному переході.
З огляду на викладене, з формулювання обвинувачення слід також виключити посилання на порушення ОСОБА_10 п.4.16.б) ПДР України, у якому вказано, що пішохід має право на перевагу під час переходу проїзної частини, позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора; п.18.1. ПДР України, згідно якого водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Крім того, сторона захисту звертала увагу суду на те, що стороною обвинувачення безпідставно інкримінується обвинуваченому ОСОБА_10 те, що він у порушення вимог п.19, п.25 Наказу МОН України №299 від 24.12.1999 «Про затвердження Переліку захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами» (категорія В транспортних засобів), перебуваючи у хворобливому стані, керував автомобілем, тобто порушив п.2.9.б) ПДР України, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу.
З цього приводу суд звертає увагу, що відповідно до висновку експерта №57 від 29.10.2019, стан здоров'я ОСОБА_10 не виключає можливості керувати транспортним засобом 23.05.2019 року. Однак, беручи до уваги записи сімейного лікаря від 27.02.2019 р., та керуючись Наказом №299 від 24.12.1999 “Про затвердження Переліку захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами” (категорія В транспортних засобів, п.19 “захворювання, що викликають обмеження рухів чи біль при рухах кінцівками…” та п. 25 “Гіпертонічна хвороба ІІ-ІІІ ст…”) на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_10 не мав мати допуску до керування транспортним засобом.
В той же час ОСОБА_10 згідно висновку медичної комісії у 2016 році надано допуск до керування транспортним засобом - дозволено керувати спеціально обладнаним автомобілем; проведено автопротезування і на час події він знаходився за кермом автомобіля «Volkswagen Touran», спеціально обладнаного до його стану здоров'я (мав на той час 2 групу інвалідності з 2004 року внаслідок травми 2003 року)
Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.05.2019, у ОСОБА_10 ознак сп'яніння не виявлено.
Отже, стан здоров'я обвинуваченого на час події не виключав можливості керувати транспортним засобом, обвинувачений у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не перебував, таким чином твердження сторони обвинувачення про хворобливий стан обвинуваченого на час ДТП не знайшло свого підтвердження за результатами судового розгляду.
Що стосується того, що згідно записів сімейного лікаря від 27.02.2019 р. у ОСОБА_10 виявлено захворювання, при яких згідно п.19 та 25 Наказу №299 від 24.12.1999 “Про затвердження Переліку захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами” на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_10 не мав мати допуску до керування транспортним засобом, то суд звертає увагу, що мова йде не про передбачене чинним законодавством медичне обстеження з метою визначення можливості керувати транспортними засобами, а всього лише про записи сімейного лікаря, тобто особи, до компетенції якої не належить вирішення питання про допуск до керування відповідними транспортними засобами.
ОСОБА_10 не міг порушити вказані положення Наказу №299 від 24.12.1999 хоча б тому, що не він сам надав собі право керування транспортним засобом, це право не отримано ним автоматично без проведення будь-яких обстежень, досліджень та перевірок його стану здоров'я, а право допуску до керування відповідним транспортним засобом надано йому повноважним і компетентним органом в установленому порядку.
Отже, у формулюванні обвинувачення посилання на вказані обставини теж слід виключити.
Твердження сторони захисту про те, що потерпіла ОСОБА_11 раптово опинилася на проїзній частині перед автомобілем обвинуваченого, внаслідок чого він не мав можливості уникнути зіткнення, спростовано дослідженими у судовому засіданні доказами.
Так, ОСОБА_10 суду повідомив, що рухався автомобілем зі швидкістю 30-40 км/год, гальмував, як тільки побачив потерпілу, автомобіль продовжив рух по інерції, зіткнення відбулося на відстані приблизно 6 м за пішохідним переходом, після зупинки автомобіль не переміщав. Свідок ОСОБА_13 ствердив про рух автомобіля зі швидкістю приблизно 50 км/год, знаходився у власному автомобілі на відстані приблизно 50-80 м від автомобіля обвинуваченого, бачив вихід потерпілої в районі пішохідного переходу, а також здійснення гальмування водієм автомобіля марки «Volkswagen Touran».
По-перше, потерпіла рухалася зліва направо проїзною частиною, що призначена для руху у двох протилежних напрямках по 2 смуги руху, а обвинувачений, згідно його та свідків показів, а також протоколу огляду місця події, рухався у лівій смузі свого напрямку руху, на той час потерпіла пройшла дві смуги руху та частину третьої смуги руху до зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_10 , тобто її поява перед автомобілем ОСОБА_10 не була раптовою, а могла бути сприйнятою ОСОБА_10 як раптова виключно внаслідок проявленої ним неуважності.
По-друге, хоча за результатами судового розгляду не установлено, що у момент зіткнення потерпіла знаходилася на пішохідному переході, однак враховуючи місце розміщення транспортного засобу безпосередньо після ДТП, здійснення руху транспортного засобу за інерцією після зіткнення, відсутність слідів гальмування, а також результати слідчого експерименту, згідно якого місце зіткнення знаходиться на відстані 1,65 м від дорожньої розмітки «зебра», тобто одразу за пішохідним переходом, ОСОБА_10 при наближенні до пішохідного переходу повинен був зменшити швидкість руху, передбачаючи можливість руху пішоходів у цій ділянці дороги, відповідно рухатися з незначною швидкістю одразу за пішохідним переходом, поступово збільшуючи швидкість руху автомобіля.
По-третє, відповідно до висновку експерта №СЕ-19/109/13/3-116ІТ/20 від 20.02.2020, в заданій дорожньо-транспортній ситуації, водій ОСОБА_10 повинен був, із технічної точки зору, керуватися вимогами пунктів 12.4 та 18.1 Правил дорожнього руху України, тобто рухатися даною ділянкою проїзної частини дороги із швидкістю, яка не повинна перевищувати 50 км/год, а з моменту виходу пішохода ОСОБА_11 на проїзну частину дороги - негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. При заданому комплексі вихідних даних, водій автомобіля марки «Volkswagen Touran» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_10 , при всіх заданих механізмах розвитку даної події, - володів технічною можливістю уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_11 шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, дані про особу винного, зокрема його вік, стан здоров'я (є інвалідом 1 групи), те, що обвинувачений раніше не судимий, одружений, працює художнім керівником гуртка у Івано-Франківському державному центрі естетичного виховання, за місцем проживання та місцем роботи характеризується позитивно, згідно довідки КНП «ПНЦ ІФ ОР» №137 від 17.01.2022 наркологічну допомогу не отримував, згідно довідки КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» №427 від 18.01.2022 в КНП не звертався, на стаціонарному лікуванні не перебував (т.2 а.с.37-47); відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.
Як вбачається з досудової доповіді про обвинуваченого (т.1 а.с.83-87), беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_10 , його спосіб життя, історію правопорушень, стан здоров'я, низький рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та низький рівень небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, Івано-Франківський РВ філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області вважає, що виправлення ОСОБА_10 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить небезпеки для суспільства та окремих осіб.
З огляду на викладене, враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого, зокрема, його вік, стан його здоров'я (є інвалідом 1 групи), відсутність судимостей, позитивні характеристики, позицію прокурора, що просив призначити обвинуваченому покарання у межах санкції ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки та на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на строк три роки, позицію потерпілої та представника потерпілих, які просили суворо покарати обвинуваченого, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі, не звільняючи його від призначеного покарання з випробуванням та ізолюючи його від суспільства, позицію обвинуваченого та його захисника, що просили виправдати обвинуваченого за недоведеністю у його діях складу кримінального правопорушення, оскільки стороною обвинувачення не доведено перебування ОСОБА_10 у хворобливому стані, пішохід рухалася за межами пішохідного переходу, висновки експертиз ґрунтуються на неповних вихідних даних, а ДТП трапилося внаслідок порушення Правил дорожнього руху пішоходом ОСОБА_11 , суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами у межах санкції ч.2 ст.286 КК України.
В той же час, враховуючи наведені обставини щодо тяжкості кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини кримінального провадження, зокрема, вік обвинуваченого, стан його здоров'я (інвалідність 1 групи), відсутність попередніх судимостей, добровільне часткове відшкодування завданих збитків на суму 15000 грн, обставини вчинення кримінального правопорушення, а також досудову доповідь про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_10 без ізоляції від суспільства, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_10 можливе без ізоляції від суспільства, а тому слід застосувати до обвинуваченого ст.75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, поклавши на нього відповідні обов'язки.
На переконання суду, саме таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню злочинів як ним, так і іншими особами.
Процесуальні витрати за проведення судових експертиз відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.
Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Запобіжний захід не застосовувався.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.100, 124, 370, 373, 374 КПК України, суд-
УХВАЛИВ:
ОСОБА_10 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання - позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України та п. 2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_10 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_10 в дохід держави із зарахуванням на рахунок UA368999980313040115000009612, отримувач: ГУК в Івано-Франківській обл. /ТГ м.Івано-Франківськ/24060300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача: 37951998, код класифікації доходів: 24060300 "Інші надходження" - 10990, 7 грн процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судових експертиз №СЕ-19/109/26-327ІТ/19 від 20.06.2019, №СЕ-19/109/26-328ІТ/19 від 11.06.2019, №СЕ-109/16-59КТ/19 від 09.07.2019, № СЕ-19/109/13/3-116ІТ/20 від 20.02.2020.
Речові докази: надані ОСОБА_10 відеореєстратор і флеш карту згідно постанови від 24.05.2019 (т.1 а.с.161) - повернути обвинуваченому; одяг ОСОБА_11 згідно постанови від 24.05.2019 (т.1 а.с.170) - знищити, автомобіль марки «Volkswagen Touran», д.н.з. НОМЕР_2 , згідно постанов від 24.05.2019 та 15.06.2020 (т.1 а.с.171 -174) - вважати повернутим обвинуваченому ОСОБА_10 .
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 24.05.2019 з урахуванням ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10.06.2020 та 02.07.2020 на автомобіль марки «Volkswagen Touran», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить на праві власності обвинуваченому ОСОБА_10 , до вступу вироку у законну силу залишити без змін, після вступу вироку у законну силу - скасувати.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Суддя ОСОБА_14