ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 554/9328/23 Номер провадження 11-сс/814/1086/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого суддіОСОБА_2
суддів: за участю: секретаря судового засідання прокурора захисника підозрюваногоОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 11 жовтня 2023 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 липня 2023 року за №62023170010000261, задоволено клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтава) ТУ ДБР у м. Полтава ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_10 , та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09 грудня 2023 року підозрюваному
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт Билбасівка Слов'янського р-ну Донецької обл., проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , не судимому.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя врахував: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризиків, визначених у п.п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, тяжкість інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, особу підозрюваного та неможливість інших більш м'яких запобіжних заходів запобігти вказаним вище ризикам.
В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 11 жовтня 2023 року та застосувати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. Свої вимоги мотивує тим, що слідчий суддя не врахував те, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, щоб забезпечити його ( ОСОБА_8 ) належну процесуальну поведінку, який має: постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, проблеми зі здоров'ям, є військовослужбовцем.
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, думку підозрюваного та його захисника на підтримку апеляційної скарги, позицію прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги та водночас підтвердив те, що 17 жовтня 2023 року в даному провадженні направлено обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 до суду, вивчила матеріали провадження, обговорила доводи апеляційної скарги та дійшла висновку про те, що вона підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Полтава) ТУ ДБР у м. Полтава здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 липня 2023 року за №62023170010000261 (а.п.8).
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_8 , будучи військовослужбовцем, призваним під час мобілізації, у званні сержанта, обіймаючи посаду начальника групи штабних машин військової частини, 08 грудня 2022 року в умовах воєнного стану з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою незаконно ухилитися від неї, не маючи об'єктивних і поважних підстав для самовільного залишення військової частини, не одержавши дозволу командирів або начальників, умисно самовільно залишив розташування військової частини, час проводив на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, та незаконно перебував за її межами до моменту його затримання 10 жовтня 2023 року.
10 жовтня 2023 року слідчий ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором ОСОБА_10 , повідомив ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України (а.п.45-50).
11 жовтня 2023 року слідчий слідчий ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, мотивуючи подане клопотання наявністю: обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, ризиків, визначених у п.п.1, 4 ч.1 ст.177 КПК України, та неможливістю інших більш м'яких запобіжних заходів запобігти встановленим вище ризикам (а.п.1-54).
Слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого, застосував ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та розмір застави не визначав.
Слідчий суддя вказав, що зазначені у клопотанні обставини мають місце, підтверджуються достатніми, на даному етапі розслідування доказами, і у висновках, які зробив орган досудового розслідування, чогось необґрунтованого чи довільного не встановлено. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Розглядаючи клопотання про застосування підозрюваному виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризиків, визначених у п.п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, тяжкість інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, що відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, за вчинення кого передбаченого покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, особу підозрюваного, який не судимий, має місце проживання, є військовослужбовцем, та неможливість інших більш м'яких запобіжних заходів запобігти вказаним вище ризикам.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, в апеляційній скарзі не оспорюється та відповідно до матеріалів, доданих до клопотання слідчого, підтверджується вагомими доказами, на підставі розумної оцінки сукупності яких слідчий суддя правильно визначив, що причетність ОСОБА_8 до вчинення злочину, підозра в якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Не оспорюється в апеляційній скарзі й сама необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному.
Разом з цим, із урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді в частині доведеності у даному кримінальному провадженні встановлених слідчим суддею ризиків, передбачених п.п.1, 4 ч.1 ст. 177 КПК України.
Наявні у справі факти та обставини, на які посилається орган досудового розслідування в клопотанні та доведені прокурором у судовому засіданні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_8 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що, в свою чергу, дає підстави для застосування до нього одного із запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, з метою забезпечення кримінального провадження.
Що стосується ймовірності вчинення ОСОБА_8 дій, передбачених п.5 ч.1 ст.177 КПК України, то про існування вказаного ризику не порушувалось питання в клопотанні слідчого, через це слідчий суддя зайве послався на його наявність. Однак зазначене порушення не є істотним з огляду на те, що само по собі не спростовує висновки слідчого судді щодо виду обраного запобіжного заходу підозрюваному.
Водночас, усупереч доводам апеляційної скарги, встановлені під час розгляду клопотання та апеляційної скарги обставини в їх сукупності не дають підстав для висновку про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, що могли би слугувати достатнім стримуючим фактором для забезпечення його належної процесуальної поведінки. Також даних (медичних висновків) про неможливість перебування ОСОБА_8 під вартою перевіркою матеріалів провадження не встановлено та стороною захисту в суді апеляційної інстанції не надано. Водночас відповідно до ст.49 Конституції України ОСОБА_8 не обмежений у реалізації права на охорону здоров'я шляхом звернення за медичною допомогою до адміністрації установи, в якій він утримується.
Відповідно до ст.178 КПК України колегія суддів, ураховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_8 інкримінованого йому тяжкого злочину, пов'язаного із самовільним залишенням військової частини без поважних причин і перебуванням поза її межами до моменту його затримання через 10 місяців, що в умовах воєнного стану має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений створенням загрози заподіяння тяжких і невідворотних наслідків невизначеному колу осіб, зниженням рівня бойової готовності військової частини, дані про особу підозрюваного в їх сукупності, вважає, що лише такий запобіжний захід як тримання під вартою здатен забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_8 , що також убачається з положень ч.8 ст.176 КПК України, в силу яких під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З огляду на викладене вище, слідчий суддя, при прийнятті рішення про застосування ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перевірив обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування виняткового запобіжного заходу, й зазначені обставини підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими слідчим суддею.
На даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним стороною обвинувачення під час розгляду клопотання, що виключає можливість обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі й домашнього арешту в нічний період доби, як просить сторона захисту.
Абзацом 3 ч.4 ст.183 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст.177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Ураховуючи встановлений ряд ризиків, передбачених п.п.1, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, обставини інкримінованого ОСОБА_8 тяжкого злочину, наведені вище обставини, передбачені ст.178 КПК України, то невизначення слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали розміру застави підозрюваному, як наслідок, є правильним.
Між тим, ч.1 ст.197 КПК України унормовано, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
За змістом ч.5 ст.115 КПК України при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою.
Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_8 було затримано 10 жовтня 2023 року та з цього дня включно необхідно обчислювати строк його тримання під вартою.
Проте слідчий суддя, дійшовши обґрунтованого висновку про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, в порушення приписів ч.1 ст.197 КПК України визначив строк дії постановленої ухвали до 09 грудня 2023 року, тобто на строк, який перевищує шістдесят днів.
Ураховуючи викладене вище, оскаржувану ухвалу в частині визначення дати закінчення її дії слід скасувати та постановити в цій частині нову ухвалу, якою визначити дату закінчення дії ухвали слідчого судді в межах, передбачених ч.1 ст.197 КПК України (на строк, що становить 60 днів із дня затримання підозрюваного).
Отже, апеляційна скарга, як наслідок, підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 11 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_8 в частині визначення дати закінчення дії ухвали слідчого судді скасувати.
Постановити в цій частині нову ухвалу, якою визначити дату закінчення дії ухвали слідчого судді - 08 грудня 2023 року.
В іншій частині ухвалу слідчого судді залишити без зміни.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4