Справа № 161/18228/23 Провадження №11-сс/802/512/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6
детектива ОСОБА_7 ,
представника власника
майна - адвоката ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 та представника власника майна - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 23 жовтня 2023 року про арешт майна (ЄРДР №72023020000000024),
ВСТАНОВИВ
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 23 жовтня 2023 року частково задоволено клопотання старшого детектива Підрозділу детективів ТУ БЕБ у Волинській області ОСОБА_10 про арешт майна, яке було вилучене 12.10.2023, в ході проведення обшуку у нежитловому приміщенні магазину « PARILKA » за адресою: Волинська область, с.Великий Омеляник, вул.Володимирська, 94Б .
Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що прокурором та детективом доведено наявність підстав, передбачених ст.170 КПК України, а саме майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України. Разом з тим, слідчий суддя не наклав арешт на грошові кошти, оскільки будь-яка інформація про те, що вони набуті кримінально-протиправним шляхом відсутня.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді прокурор подав апеляційну скаргу. Вважає, що слідчим суддею допущено неповноту дослідження матеріалів клопотання та справи і прийнято рішення, яке не враховує всіх обставин та містить невідповідність висновків фактичним обставинам справи, вказує, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, слідчий суддя повинен був повністю задовольнити клопотання, оскільки не враховано те, що грошові кошти отримані внаслідок кримінальної протиправної діяльності, законність їх походження не підтверджена, з цього приводу надіслано запит керівнику ТОВ «Волиньпар» про надання копій документів. В ході огляду запису з камери відеоспостереження вставлено факт виготовлення та збуту продавцями магазину рідин для електронних сигарет, та поміщення грошових коштів від їх реалізації в касу. У своїй апеляції просить ухвалу слідчого судді скасувати та повністю задовольнити клопотання про арешт майна.
В апеляційній скарзі представник власника майна - адвокат ОСОБА_8 вважає, що судом при розгляді клопотання про арешт майна було порушено вимоги ст.ст. 98, 172, 173 КПК України. Вказує, що жодній особі не пред'явлено підозру. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, та повністю відмовити у накладенні арешту на майно.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційних скарг, думку прокурора та детектива, які, кожен зокрема, підтримали апеляційну скаргу прокурора та просили її задовольнити, заперечили щодо задоволення апеляційної скарги представника власника майна, міркування представника власника майна, який заперечив доводи скарги прокурора та просив задовольнити подану ним апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
В статті 2 КПК України зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частково задовольняючи клопотання, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону.
Згідно витягу ЄРДР №72023020000000024 від 21.04.2023 убачається, що ТУ БЕБ у Волинській області проводиться досудове розслідування за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст.204, ч.1 ст.212 КК України.
З матеріалів справи встановлено, що на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.10.2023, в ході проведення обшуку 12.10.2023 у нежитловому приміщенні магазину « PARILKA » за адресою: Волинська область, с.Великий Омеляник, вул.Володимирська, 94Б , вилучено предмети та речі, які підтверджують обставини вчинення розслідуваних правопорушень та являються речовими доказами.
Арештоване майно (зокрема ємкості з рідинами) відповідає критеріям, вказаним в ст.98 КПК України, а сам арешт майна накладений з метою забезпечення речових доказів у кримінальному провадженні за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст.204, ч.1 ст.212 КК України, з чим погоджується і апеляційний суд.
Окрім того, всупереч вимогам ст.ст. 170, 173 КПК України, звертаючись з клопотанням прокурор та слідчий не вказали яким чином буде досягнута мета накладення арешту - збереження речових доказів (грошових коштів), як це визначено ч.2 ст.170 КПК України, не перевірили наявності підстав накладення арешту та обмежилися лише формальним посиланням на доведення підстав, передбачених ст.170 КПК України.
Разом з тим, доказів, окрім постанови про визнання речовими доказами, що вилучене майно - грошові кошти відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, стороною обвинувачення не надано.
У відповідності до вимог ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, розглянувши клопотання, обґрунтовано наклав арешт на частину вилученого майна, а тому апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ
Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 та представника власника майна - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 23 жовтня 2023 року про арешт майна, - без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді