Справа № 161/18297/23 Провадження №11-сс/802/515/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами представника власників майна - адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 25 жовтня 2023 року про арешт майна (ЄРДР №62023140130000360 ),
ВСТАНОВИВ
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 25 жовтня 2023 року задоволено клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Луцьку) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові ОСОБА_10 про арешт майна, яке було вилучене 17.10.2023, в ході проведення обшуків: 3 поверху за адресою АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_2 та за місцем проживання ОСОБА_11 за адресою АДРЕСА_3 .
Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що прокурором та слідчим доведено наявність підстав, передбачених ст.170 КПК України, а саме майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді представник власників вилученого майна подав апеляційні скарги. В яких зазначає, що слідчим суддею допущено неповноту дослідження матеріалів клопотання та справи і прийнято рішення, яке не враховує всіх обставин та містить невідповідність висновків фактичним обставинам справи. Вказує, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, слідчий суддя повинен був відмовити в задоволенні клопотання в частині накладення арешту на майно: ноутбук Apple serial FVFD9AULMNHR; двох банківських карток банку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 ; мобільного телефону Iphone 12 Pro; а також мобільного телефону Iphone 13 Pro, оскільки воно, зокрема, не відповідає критеріям зазначеним у ст.ст. 98, 167 КПК України. У своїх апеляціях просить ухвалу слідчого судді про задоволення клопотання слідчого в частині накладення арешту на вищезазначене майно скасувати та відмовити в арешті вказаного майна.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційних скарг, міркування прокурора, який заперечив доводи скарг, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
В статті 2 КПК України зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону.
Згідно витягу ЄРДР №62023140130000360 від 06.10.2023 убачається, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Луцьку) ТУ ДБР, розташованим у місті Львові здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.ч. 4, 5 ст.190, ч.2 ст.364 КК України.
На підставі ухвал слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.10.2023, було проведено 17.10.2023 обшуки 3 поверху за адресою АДРЕСА_1 ; за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_2 ; та за місцем проживання ОСОБА_11 за адресою АДРЕСА_3 , та було виявлено та вилучено ряд речей, які підтверджують обставини вчинення розслідуваних правопорушень та являються речовими доказами.
Вилучене майно відповідає критеріям, вказаним в ст.98 КПК України, а сам арешт майна накладений з метою забезпечення речових доказів у кримінальному провадженні за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст.190, ч.2 ст.364 КК України, з чим погоджується і апеляційний суд.
У відповідності до вимог ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, розглянувши клопотання, обґрунтовано наклав арешт на вилучене майно, а тому апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ
Апеляційні скарги представника власників майна - адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 25 жовтня 2023 року про арешт майна, - без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді