печерський районний суд міста києва
Справа № 757/26298/23-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2023 року Печерський районний суд м. Києва
суддя Матійчук Г. О.
секретар судового засідання Чепляка А. С.
справа №757/26298/23-ц
учасники справи:
заявник: ОСОБА_1
заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Донецький металургійний завод»
Міністерство промислової політики України
Покровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому провадженні за виконавчим документом, виданим на виконання рішення Старокиївського районного суду м. Києва від 04.02.1999 року у справі №2-76 1999 р., -
ВСТАНОВИВ:
У червні 2023 року заявник звернувся до суду із вказаною заявою, у якій просить замінити стягувача ОСОБА_2 на ОСОБА_1 за виконавчим документом, виданим на виконання рішення Старокиївського районного суду м. Києва від 04.02.1999 року у справі №2-76 1999 р.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що рішенням Старокиївського районного суду м. Києва від 04.02.1999 року у справі №2-76 1999 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто із відкритого акціонерного товариства «Донецький металургійний завод» на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 112 992 гр. 20 коп., судові витрати у розмірі 3 413 гр; стягнуто із відкритого акціонерного товариства «Донецький металургійний завод» державне мито у розмірі 5 649 гр. 61 коп.
ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва.
Таким чином, оскільки єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 є заявник, то згідно ст. 55 ЦПК України наявні підстави для процесуального правонаступництва у вказаній справі, що стало підставою для звернення до суду із вказаною заявою.
В судове засідання учасники справи не з'явились, повідомлялись належним чином. Заявник ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи у його відсутність, вимоги заяви підтримав та просив задовольнити.
Суд вважає за можливе розглянути справи у відсутність учасників справи, оскільки відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Суд, вивчивши заяву, дослідивши письмові докази додані до неї, встановив наступні обставини та дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Судом встановлено, що рішенням Старокиївського районного суду м. Києва від 04.02.1999 року у справі №2-76 1999 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто із відкритого акціонерного товариства «Донецький металургійний завод» на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 112 992 гр. 20 коп., судові витрати у розмірі 3 413 гр; стягнуто із відкритого акціонерного товариства «Донецький металургійний завод» державне мито у розмірі 5 649 гр. 61 коп.
ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Так, протягом усього розвитку цивільного процесу у справі, в тому числі процесі виконання рішення, можуть виникати обставини, за яких відбувається вибуття якоїсь із сторін. Таке вибуття буває двох видів: із можливістю правонаступництва і без такої.
Правонаступництво на стадії виконання - це перехід процесуальних прав та обов'язків у виконавчому провадженні від правопопередника (сторони, яка вибула із виконавчого провадження) до правонаступника (особи, яка замінює стягувача або боржника) в силу правонаступництва в матеріальних відносинах, які виступають предметом виконання.
Таким чином, підставою для правонаступництва у виконавчому провадженні є правонаступництво у матеріально-правових відносинах (смерть фізичної особи, яка була стороною у правовідносинах, в яких допускається правонаступництво, реорганізація юридичної особи, заміна кредитора чи боржника у зобов'язанні: уступка вимоги, перевід боргу; та інші форми переходу прав та обов'язків від однієї особи до іншої).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Так, після смерті особи відкривається її спадщина. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві (померлому) на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Тобто, від спадкодавця до спадкоємців переходять як права, так і обов'язки.
Таким чином, у разі смерті фізичної особи, яка є стягувачем у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи переходять до іншої особи - її спадкоємця. Тобто відбувається заміна стягувача у зобов'язанні.
Доказами правонаступництва, залежно від підстав виникнення, можуть бути: свідоцтво про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК України), передавальний акт комісії з припинення юридичної особи (статті 104, 106 ЦК України), правочин щодо заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті 512, 513, 520, 521 ЦК України).
Аналіз наведених правових норм вказує на те, що стадія виконавчого провадження передбачає собою вчинення її стороною (стягувачем) певних дій щодо її початку, а саме звернення з відповідною заявою. Заміна стягувача за рішенням суду можлива на стадії виконавчого провадження після його відкриття, та за умови, що правонаступник отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право сторони виконавчого провадження.
Матеріали справи містять копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що є належним доказом процесуального правонаступництва заявника.
Оскільки процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії цивільного процесу, а примусове виконання рішення суду є його завершальною стадією, то в п. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі смерті фізичної особи, то у її спадкоємців наявне право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Аналогічна норма містить і в ст. 442 ЦПК України.
Відповідно до постанов Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі №2-а-3494/11 та від 27.08.2020 року у справі №804/536/18 заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред'явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про задоволення заяви про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні.
На підставі зазначеного та керуючись ст. ст. 512, 1296, 1297 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 55, 260, 352-355, 442, 15.5) Перехідних положень ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому провадженні за виконавчим документом, виданим на виконання рішення Старокиївського районного суду м. Києва від 04.02.1999 року у справі №2-76 1999 р. - задовольнити.
Замінити стягувача ОСОБА_2 на ОСОБА_1 за виконавчим документом, виданим на виконання рішення Старокиївського районного суду м. Києва від 04.02.1999 року у справі №2-76 1999 р.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за вебадресою: http://court.gov.ua/fair/sud2606.
Суддя Г.О.Матійчук