Справа № 296/7785/22
2/296/547/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" жовтня 2023 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді Анциборенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Кусік В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз Збут" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
09.11.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз Збут" звернулося до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до ОСОБА_2 і просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз Збут" заборгованість за спожитий природний газ в сумі 5273 грн 30 коп; інфляційні втрати в сумі 1578 грн 11 коп; 3% річних в сумі 436 грн 36 коп та судовий збір в сумі 2481 грн 00 коп.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач є споживачем природного газу, який постачається за адресою: АДРЕСА_1 . З огляду на фактичне споживання природного газу та відкриття особового рахунку на ім'я ОСОБА_2 остання погодилася на приєднання до умов публічного договору постачання природного газу побутовим споживачам. Зобов'язання щодо внесення плати за надані послуги з газопостачання відповідач своєчасно не виконувала, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 5273 грн 30 коп за період з 01.10.2016 року по 19.09.2022 року.
Крім того, зазначає, що відповідачу здійснено нарахування інфляційних втрат в сумі 1578 грн 11 коп та трьох відсотків річних в сумі 436 грн 36 коп за період з 01.10.2016 року по 19.09.2022 року.
09.11.2022 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Анциборенко Н.М. для розгляду (а.с.34).
Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 28.11.2022 у справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання (а.с.38).
25.05.2023 представник відповідача подав до суду клопотання про долучення додаткових доказів (а.с.62-64).
Зазначає, що відповідач не погоджується з нарахованою їй заборгованістю з огляду на наступні обставини, а саме: ОСОБА_2 дійсно зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою ОСББ "Надія-102"; житловий багатоквартирний будинок АДРЕСА_2 має 358 квартир, однак, квартира АДРЕСА_3 у даному будинку відсутня; квартира АДРЕСА_4 належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після нього вступив у спадщину ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому у подальшому у спадщину вступила донька ОСОБА_5 - ОСОБА_2 , тобто відповідач по справі.
Дослідивши повідомлення про сплату рахунку за послуги розподілу (доставки) природного газу АТ "Житомиргаз" нараховує подвійну оплату за послуги розподілу (доставки) природного газу на кожного зі співвласників нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки як зазначалося вище квартири АДРЕСА_3 не існує.
Вищевикладені обставини доводяться відомостями із рахунків за спожитий газ за січень 2023 року від Нафтогаз, у яких споживачем ОСОБА_2 та ОСОБА_5 спожито 33, 14 м3, що означає, що за адресою: АДРЕСА_1 споживається один і той самий обсяг природного газу, при цьому ОСОБА_5 не може фізично споживати природний газ, оскільки він помер.
Відповідач повідомляла АТ "Житомиргаз" про смерть свого батька, однак, АТ "Житомиргаз" не врахувало це вагомою причиною для закриття особового рахунку.
Таким чином позивач свідомо сфальсифікував типовий договір №0400130789, який відкрито 01.07.2015, завідомо внісши неправдиві дані щодо адреси: АДРЕСА_3 з метою подвійного нарахування оплати за розподіл (доставку) природного газу, з метою незаконного збагачення АТ "Житомиргаз".
08.06.2023 представник позивача подала до суду пояснення по справі (а.с.89-91).
Зазначає, що у клопотанні представник відповідача посилається на норми Кодексу газорозподільних систем, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2494, щодо надання послуг розподілу (доставки) природного газу, що відноситься до діяльності Оператора ГРМ (на території м.Житомира - АТ "Житомиргаз") та відповідно непогодження з нарахуваннями за послуги розподілу (доставки) природного газу АТ "Житомиргаз", що не є стороною у справі та є іншою юридичною особою.
Також зазначає, що представником відповідача надано копії платіжних доручень АТ "Житомиргаз" як оператора ГРМ за розподіл природного газу та копії платіжних доручень Газопостачальної компанії "Нафтогаз України", що не є результатом діяльності ТОВ "Житомиргаз Збут", тобто представник відповідач наводить свої аргументи та заперечення щодо діяльності інших юридичних осіб, що не стосується діяльності ТОВ "Житомиргаз Збут" як сторони у справі.
Відповідно до постанов НКРЕКП від 28.05.2015 №1646 та від 21.04.2017 №527 ТОВ "Житомиргаз Збут" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території України.
Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, які затверджені постановою НКРЕКП від 12.01.2015 №9, передбачалась передача абонентської бази від попереднього постачальника природного газу - ПАТ "Житомиргаз" до ТОВ "Житомиргаз Збут".
Так, при передачі абонентської бази попереднім постачальником до ТОВ "Житомиргаз Збут" за адресою АДРЕСА_1 були передані два особові рахунки: EIC-код 56XM11A08345874M особовий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім'я ОСОБА_5 , та ЕІС-код 56XM11A05676451U особовий рахунок № НОМЕР_2 , відкритий на ім'я відповідача - ОСОБА_2 .
Згідно з пунктом 20 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496, визначено, що за однією поштовою адресою укладається один договір постачання природного газу. У разі коли об'єкт побутового споживача перебуває у власності (користуванні) кількох осіб, то укладається один договір з одним із співвласників (користувачів) за умови письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів), про що робиться відмітка в заяві-приєднанні.
Оскільки в електронних базах ТОВ "Житомиргаз Збут" відповідно до вищевказаної норми технічно неможливо було створити за однією адресою два особових рахунки, то для належного бухгалтерського обліку розрахунків зі споживачами, на якому відображаються всі фінансово-кредитні операції, за адресою АДРЕСА_1 по особовому рахунку № НОМЕР_2 відповідача присвоєно букву А. Розподіл особових рахунків дає можливість кожному, за ким такий рахунок закріплений, оплачувати виключно за ті послуги, які були спожиті саме ним.
Отже до квартири АДРЕСА_4 здійснюється постачання природного газу двом окремим побутовим споживачам, одним з яких є ОСОБА_2 .
Щодо заперечення відповідачем укладеного договору постачання природного газу, то зазначає, що згідно з Правилами постачання природного газу договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633,634,641,642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб - сайті регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Таким чином встановлено, що між сторонами на підставі публічного договору склалися фактичні договірні відносини щодо послуги з постачання природного газу.
Тобто відповідач приєдналася до умов договору шляхом як фактичного споживання природного газу, так і оплат за спожитий природний газ, що прослідковується в розрахунку споживання природного газу і у фінансову стані.
Крім того, зазначає, що згідно відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_2 є співвласником квартири з 30.10.2012 року, тому відповідно є споживачем природного газу у розумінні терміну побутовий споживач, наведений в п.23 ч.1 ст.1 Розд.1 Закону України від 09.04.2015 року № 329-VIII "Про ринок природного газу" та абз.12 п.5 Розд.1 Правил постачання природного газу, де зазначено, що побутовий споживач - це фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.
До того ж зазначає, що згідно абз.6 п.9 Розділу 3 Правил постачання природного газу передбачено обов'язок побутового споживача у випадку зміни персоніфікованих даних звернутись до постачальника природного газу, з яким укладено договір постачання, із заявою про внесення змін до персоніфікованих даних.
Разом з тим ТОВ "Житомиргаз Збут" є юридичною особою, створеною на загальних засадах, яка хоч і була наділена повноваженнями постачальника із спеціальними обов'язками, однак, позбавлена будь - яких преференцій в частині отримання довідкової інформації про зміну особистих даних споживача, зміну власника нерухомого майна, кількості зареєстрованих осіб тощо.
Також зазначає, що ТОВ "Житомиргаз Збут" не наділений жодною чинною нормою законодавства України можливістю вчиняти дії щодо самостійної перевірки об'єктів нерухомості на предмет осіб, що проживають та володіють нею. Під вищевказаним позивач вбачає відсутність контролерів або інших внутрішніх підрозділів, які на регулярній основі здійснюють обхід адрес споживачів та мають можливість з'ясувати особу власника, кількість зареєстрованих осіб тощо.
Щодо нарахованих об'ємів спожитого природного газу відповідача зазначає, що згідно пункту 1 глави 1 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно Оператори ГРМ, тобто АТ "Житомиргаз".
Відповідно до положень Правил постачання природного газу, п.5 Глави 4 Розділу IX Кодексу газорозподільних систем, п.4.4. Типового договору постання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2500, п.5.6. Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2498, нарахування за послуги з газопостачання здійснюються постачальником на підставі даних за підсумками місяця про об'єм (обсяг) природного газу, розподіленого споживачу Оператором ГРМ, які постачальник отримує на інформаційній платформі Оператора ГТС.
Відповідно до положень абз.3-5 пункту 5 глави 4 розділу IX Кодексу газорозподільних систем Оператор ГРМ, тобто АТ "Житомиргаз", в установленому законодавством порядку передає інформацію про об'єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період до Оператора ГТС з метою її використання суб'єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником споживача.
Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об'єми та обсяги розподілу та споживання природного газу (алокація) є обов'язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.
При цьому у Типовому договорі розподілу природного газу імперативно закріплено, що розбіжності у частині визначення об'єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу врегульовуються договором розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об'єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
АТ "Житомиргаз" як Оператор ГРМ передавав інформацію до ТОВ "Житомиргаз Збут" про об'єм та обсяг розподіленого природного газу по двом особовим рахункам - відповідача та її батька - ОСОБА_5 , на підставі якого ТОВ "Житомиргаз Збут"здійснювало нарахування за спожитий природний газ.
Таким чином зазначає, що оскільки споживач - ОСОБА_2 отримувала газ відповідно до публічного договору та періодично здійснювала оплати за спожитий газ і не повідомляла про внесення змін до персоніфікованих даних або про намір розірвати (припинити) договір на постачання природного газу, укладений між ТОВ "Житомиргаз Збут" та нею, тому позивач вважає нарахування за поставлений природний газ по особовому рахунку № НОМЕР_2 відповідача правомірними.
У судове засідання представник позивача не з'явилася, згідно поданої через канцелярію суду заяви просить розглядати справу за її відсутність. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі (а.с.99).
У судове засідання представник відповідача не з'явився, згідно поданої через канцелярію суду заяви просить розглядати справу за його відсутність. Позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні у зв'язку з необгрунтованістю та безпідставністю (а.с.100).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з 30.10.2012 на праві приватної спільної часткової власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №325743625 (а.с.68-70).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.76).
27.06.2015 відповідач ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , у зв'язку з чим змінила прізвище " ОСОБА_8 " на прізвище " ОСОБА_9 ", що підтверджується копією свідоцтва про одруження (а.с.78).
ІНФОРМАЦІЯ_2 батько відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.77).
Як вбачається з копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.08.2020 спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його донька ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з 1/6 частки квартири, розташованої у буд. АДРЕСА_2 , що належить спадкодавцеві на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 27.10.2017 року (а.с.75).
Споживачу ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , надавалися послуги з постачання природного газу (а.с.11).
Згідно матеріалів справи на ім'я відповідача 01.07.2015 відкритий особовий рахунок № НОМЕР_2 , за яким проводились нарахування спожитого природного газу.
Відповідно до витягу про фінансовий стан за адресою: АДРЕСА_1 у період з 01.10.2016 по 19.09.2022 за надані послуги з газопостачання природного газу у відповідача утворилася заборгованість (а.с.12-13), що підтверджується також розрахунком споживання природного газу ТОВ "Житомиргаз Збут" у розмірі 5273, 30 грн (а.с.10).
Відповідно до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України). Визначення поняття зобов'язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст.510 ЦК України).
Згідно ст.12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Відповідно до ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Закон України "Про житлово-комунальні послуги" визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Згідно ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
У частині першій статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до п.1 ч.1 ст.20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.3 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Наведеними положеннями закону передбачено, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 року у справі № 6-2951цс15, а також у постанові Верховного Суду від 18.05.2020 року у справі № 176/456/17 (провадження № 61-63св18).
Як встановлено судом відповідач отримувала вказані послуги, оскільки проводила часткову оплату послуг за спожитий газ, що відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України свідчить про фактичне виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами. Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків зокрема є договори та інші правочини.
Згідно п.2.1. Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам (далі - Договір), на підставі якого шляхом фактичного споживання ОСОБА_2 природного газу між сторонами було укладено договір на постачання природного газу, ТОВ "Житомиргаз Збут" зобов'язувалося постачати відповідачу природний газ в необхідних для неї об'ємах (обсягах), а відповідач зобов'язувалася своєчасно сплачувати позивачу вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
ТОВ "Житомиргаз Збут" виконало в повному обсязі взяті на себе зобов'язання, зокрема, провели пуск газу в газове обладнання в будинок АДРЕСА_2 , завело на відповідача особовий рахунок № НОМЕР_2 , з жовтня 2016 року по вересень 2022 року здійснювало безперервне постачання природного газу.
Згідно ч.ч.2, 3 ст.13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів. У разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно із законом.
Відповідно до п.12 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року №2496, розрахунки споживача за поставлений природний газ здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору постачання природного газу.
Згідно п.п.4.3., 4.6. Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць; споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує його постачальнику не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. В п.п.4.9., 5.2. Договору також зазначено, що відповідач зобов'язувалася у разі порушення строків оплати за договором сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу; забезпечувати своєчасну та повну оплату послуг постачальника згідно з умовами цього договору; відшкодовувати постачальнику збитки, понесені ним у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов'язань, відповідно до чинних нормативно-правових актів та/або цього договору.
Відповідно до п.21 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року №2496, відповідач також зобов'язувалася своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений природний газ на умовах, визначених договорами.
Пунктами 4.9., 4.10., 8.2. Договору позивачу надано право у разі нездійснення споживачем оплати за договором протягом десяти днів після встановленого строку здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу у порядку, визначеному цим договором; у разі прострочення оплати поточних платежів здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу у порядку, визначеному цим договором; вимагати від споживача відшкодування збитків у разі порушення споживачем строків розрахунків із постачальником.
Враховуючи викладене вище, встановивши фактичні обставини справи, які підтверджуються достатніми і належними доказами, суд приходить до висновку, що відповідач допустила неналежне виконання зобов'язання зі здійснення оплати за надані послуги зі споживання природного газу, внаслідок чого утворилась заборгованість.
На підтвердження розміру заборгованості позивач надав суду розрахунок споживання природного газу за період з 01.10.2016 року по 19.09.2022 року, який узгоджується з іншими доказами та зі змісту якого вбачається, що заборгованість становить 5273, 30 грн (а.с.10).
Оскільки відповідач, яка стала учасником правовідносин щодо постачання/споживання газу за вказаною адресою, не відмовилась у встановлений законом спосіб від отримання таких послуг, не уклала договір на постачання газу з будь-яким іншим постачальником, споживала газ, частково його оплачувала, не надала належних та допустимих доказів про повідомлення постачальника газу про смерть свого батька - ОСОБА_5 у 2020 році, прийнявши спадщинупісля батька відповідач набула право на 1/6 частки квартири, розташованої у буд. АДРЕСА_2 , успадкувавши також права та обов'язки спадкодавця, маючи при цьому обов'язок нести тягар утримання майна, що їй належить, і відповідно дана обставина не була своєчасно виявлена постачальниками газу з об'єктивних причин (оскільки закон не покладає на надавача послуги контролювати зміни цивільного стану споживачів послуг), доказів щодо часткового чи повного погашення заборгованості за спожитий природний газ не представила, не спростувала документально нарахований позивачем розмір заборгованості, тому суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість у розмірі 5273, 30 грн.
Щодо інфляційного нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, то таке полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові від 30.10.2013 року у справі № 6-59цс13.
Відповідно до наданих позивачем суду розрахунків інфляційні втрати та 3% річних розраховані за період 01.10.2016 по 19.09.2022 та становлять відповідно 1578, 11 грн і 436, 36 грн (а.с.5-6).
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що наявні достатні правові підстави для задоволення позову також у частині інфляційних втрат та 3% річних.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати по оплаті судового збору в розмірі 2481 грн 00 коп.
Керуючись ст.ст.4, 81, 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз Збут" на р/р НОМЕР_3 в філії Житомирського обласного управління АТ "Ощадбанк", ідентифікаційний код 39577504, заборгованість за спожитий природний газ в сумі 5273 (п'ять тисяч двісті сімдесят три) грн 30 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз Збут" на р/р НОМЕР_4 в АТ "Банк Альянс", ідентифікаційний код 39577504, інфляційні втрати в сумі 1578 (одна тисяча п'ятсот сімдесят вісм) грн 11 коп та 3% річних в сумі 436 (чотириста тридцять шість) грн 36 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз Збут" на р/р НОМЕР_4 в АТ "Банк Альянс", ідентифікаційний код 39577504, судовий збір в сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз Збут",
м.Житомир, Перемоги майдан, 10
Відповідач:
ОСОБА_2 ,
АДРЕСА_1
Cуддя Н. М. Анциборенко