ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №380/19987/23
провадження № П/380/20146/23
УХВАЛА
з питань залишення позовної заяви без розгляду
31 жовтня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м.Львові, за правилами спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області осіб від 06.09.2022 №1764862-2416-1321.
Ухвалою судді від 11.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
На адресу суду від представника Головного управління ДПС у Львівській області надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що позивачем пропущений шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи. Вказує, що спірне податкове повідомлення-рішення надсилалося на адресу позивача та було ним отримане, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Зважаючи на вказане, вважає, що позивач був належним чином повідомлений про наявність спірного повідомлення-рішення.
На виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивач долучав до матеріалів справи заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом. Вказував, що дізнався про наявність та зміст податкового повідомлення рішення від 06.09.2022 №1764862-2416-1321 лише 03 червня 2023 року із відповіді Головного управління ДПС у Львівській області на адвокатський запит адвоката Костків Н.С. В даній відповіді відповідач зазначив, що станом на 01.06.2023 заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з фізичних осіб становить 56847,00 грн. Дана заборгованість виникла відповідно до податкового повідомлення-рішення по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з фізичних осіб від 06.09.2022 №1764862-2416-1321 на суму 56847,00 гривень. До відповіді долучено корінець до ППР від 06.09.2022 №1764862-2416-1321, з якого вбачається що ОСОБА_1 нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік на суму 56847,00 грн. При цьому як вбачається із самого корінця до ППР, так і з копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, листи скеровані на адресу с.Поляна Миколаївського району Львівської області, незважаючи на те що зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 . Поштове відправлення за 7900067473805 не можливо відстежити на сайті Укрпошти, а тому перевірити чи було таке поштове відправлення скеровано та вручено не вбачається можливим. Прізвище « ОСОБА_2 » є поширеним в с.Поляна, а тому є велика ймовірність що даний лист могли отримати інші особи. Окрім цього, вказує, що дата податкового повідомлення - рішення 06.09.2022, а дата що вказана на долученому відповідачем до відповіді на адвокатський запит копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення - 25.12.2022, тобто більше ніж через три місяці, тому вважає, що немає жодних доказів що цим листом скеровувалося саме оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Враховуючи вищенаведене, просив поновити строку звернення до суду із позовом про оскарження спірного ППР.
При вирішенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд керувався таким.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з п 8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених ч. 3 та ч.4 ст. 123 вказаного Кодексу.
Отже, за загальним правилом позов може бути подано до суду в межах шестимісячного строку та пропуск позивачем такого строку без поважних причин є підставою для залишення позову без розгляду.
Проте, Кодексом адміністративного судочинства України, а також іншими законами можуть бути встановлені інші строки звернення до суду за захистом порушених прав
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 3 ст. 122 цього Кодексу для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналізуючи вищенаведені норми, суд зазначає, що КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч. 2 ст. 122 КАС України.
З огляду на предмет оскарження, суддя вказує на те, що відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (далі ПК України) з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 зазначеного Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Пунктом 102.1 статті 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 вказаної статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 вказаного Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 вказаного Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Отже, вказана норма містить приписи щодо наявності різних строків давності (як 1095 днів, так і 2555 днів у певних правовідносинах).
Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.
Аналіз статті 102 ПК України дає підстави для висновку, що після закінчення визначеного у ній строку давності питання вирішення спору, зокрема, щодо правомірності податкового повідомлення рішення взагалі не може бути поставлене перед контролюючим органом вищого рівня або судом.
Отже, зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.
Крім того, зміст правовідносин щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу, якими цим органом платнику податків визначаються грошові зобов'язання, свідчить про те, що вони об'єктивно не можуть існувати як спірні протягом 1095 днів (або у відповідних випадках 2555 днів) з дня отримання відповідного податкового повідомлення-рішення.
Право ініціювати в судовому порядку спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання об'єктивно не може існувати протягом 1095 днів, оскільки така тривалість порушує принцип правової визначеності як одного з основних елементів верховенства права, а також не забезпечує досягнення мети й завдань функціонування податкової системи.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не встановлює процесуальних строків, а лише закріплює право платника податків на оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення в суді в будь-який момент після його отримання із застереженням про те, що реалізація такого права за загальним правилом стає неможливою поза строками давності, які закріплені в статті 102 ПК України. Також ця норма закріплює обмеження на позасудовий порядок оскарження відповідних рішень податкового органу, у разі їх оскарження в судовому порядку, та визначає зміну правового стану грошового зобов'язання на неузгоджене.
Суд при вирішенні питання строку звернення до суду враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19.
Зважаючи на викладені висновки, враховуючи відсутність адміністративного оскарження позивачем спірних податкових повідомлень-рішень, суд вважає, що строк звернення до суду із позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, згідно з інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 з 09.08.2019 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .
Водночас, в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, на яке посилається представник відповідача вказано адресу позивача АДРЕСА_3 ., тобто не точну адресу.
Як стверджує позивач, прізвище « ОСОБА_2 » є поширеним в с.Поляна, а тому є велика ймовірність що даний лист могли отримати інші особи. На користь даного твердження свідчить також те, що підпис про отримання, який наявний на вказаній копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення жодним чином не співпадає з наявним в матеріалах справи підписом позивача.
Окрім цього, суд зауважує, що датою спірного податкового повідомлення - рішення є 06.09.2022, натомість, на долученій відповідачем копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вказана дата 25.12.2022, тобто більше ніж через три місяці. При цьому, з копії наданого повідомлення неможливо встановити чи відправлялося саме це податкове повідомлення-рішення позивачу.
З огляду на наведене, суд приходить до переконання, що позивачу могло бути не відомо про існування спірного податкового повідомлення-рішення, так як таке не було скероване за точною адресою місця проживання останнього.
При цьому, представник відповідача не надав суду належних доказів на підтвердження того, що позивачу було відомо про спірне ППР.
Враховуючи вище наведене, суд зазначає, що про наявність та зміст податкового повідомлення рішення від 06.09.2022 №1764862-2416-1321 позивач дізнався лише 03 червня 2023 року із відповіді Головного управління ДПС у Львівській області, яка була скерована на адвокатський запит його представника.
Відтак, звернувшись до суду з цим позовом 24.08.2023 позивач не пропустив строк звернення до суду, про який зазначається у заявленому клопотанні. Правом адміністративного оскарження податкового-повідомлення рішення не скористався.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для залишення позову без розгляду, у зв'язку з чим, у задоволенні клопотання представника відповідача необхідно відмовити.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна