Україна
Донецький окружний адміністративний суд
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
01 листопада 2023 року Справа №200/6049/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Чучко В.М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Пенсійного фонду України (надалі - ПФУ, відповідач), про:
- визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати з січня 2023 року по теперішній час страхових виплат за спеціальний медичний догляд та постійний сторонній догляд;
- зобов'язання поновити страхові виплати за спеціальний медичний догляд та постійний сторонній догляд з листопада 2023 року;
- стягнення заборгованості за страховими виплатами за спеціальний медичний догляд та постійний сторонній догляд з період з січня по жовтень 2023 року включно.
За результатами ознайомлення з даною позовною заявою судом встановлено, що вона подана без додержання вимог, передбачених ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки норми зазначеної статті передбачають, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить, зокрема, визнати протиправною бездіяльність та стягнути з відповідача заборгованість за страховими виплатами за спеціальний медичний догляд та постійний сторонній догляд з період з січня по жовтень 2023 року включно, проте заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивачем не надано.
Так, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд зазначає, що страхові виплати є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі їх розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання особою листа від суб'єкта владних повноважень у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру виплат, своєчасність/несвоєчасність їх перерахунку, тощо.
Таким чином позивач, отримуючи щомісячно страхові виплати, був обізнаний щодо припинення їх виплати з січня 2023 року, з якого розпочався перебіг шестимісячного строку на звернення позивача до суду з даним позовом.
Отже, судом встановлено, що позивач звернувся з пропуском строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Суд звертає увагу позивача, що КАС України не пов'язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Таким чином, позивачу необхідно подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з даним позовом, надавши відповідні докази наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Суд не приймає посилань представника позивача на правові висновки Верховного Суду у справах №806/1952/18, №164/1904/14-ц, №522/2738/17, №646/6250/17, №493/1867/17, № 201/9987/17 (2-а/201/304/2017), оскільки ці висновки не є релевантними до спірних правовідносин, так як стосуються правовідносин з приводу строку звернення до суду у пенсійних спорах щодо пенсійних виплат, і крім цього, питання застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, у соціальних спорах було предметом розгляду Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі № 240/12017/19 (постанова від 31.03.2021).
Разом з цим, у постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, а отже, стосується саме перерахунку та виплати пенсій за минулий час, а не строку звернення до суду із позовною заявою.
На підставі ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.3 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 243, 248, 256, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів - залишити без руху.
2. Позивачу у десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали усунути недоліки поданого адміністративного позову шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.
4. Копію ухвали направити позивачу.
5. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.М. Чучко