ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року Справа № 160/19602/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
04.08.2023 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (відповідач-2), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (відповідач-3), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (відповідач-4), в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви від 15.08.2023, просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які виразилися у протиправній відмові у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;
- скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 27.03.2023 №046850012139, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 17.05.2023 №046850012139, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 22.06.2023 №046350008753, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 07.07.2023 №046350008753;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати період навчання з 01.09.1978 по 20.07.1981 ОСОБА_1 , до страхового стажу та призначити пенсію з моменту настання права з 18.03.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі протиправно не зарахували до страхового стажу ОСОБА_1 періоду його навчання з 01.09.1978 по 20.07.1981 у СПТУ №151 та оскаржуваними рішеннями від 27.03.2023 №046850012139, від 17.05.2023 №046850012139, від 22.06.2023 №046350008753 та від 07.07.2023 №046350008753 відмовили у призначенні пенсії за віком. У зв'язку з чим ОСОБА_1 просить зобов'язати відповідача-1 зарахувати до його страхового стажу період навчання з 01.09.1978 по 20.07.1981 та призначити пенсію за віком з 18.03.2023.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) днів, з моменту отримання копії ухвали, шляхом:
- надання до суду оригіналу документа про доплату судового збору в розмірі 3220,80 грн.
10.08.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків до якої додано квитанцію №0037510001 від 10.08.2023 на суму 3220,80 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху.
Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії ухвали, шляхом:
- надання до суду належним чином оформленої позовної заяви з визначенням належних відповідачів у справі та з викладенням позовних вимог у відповідності до визначеного суб'єктного складу учасників справи з копіями для всіх сторін.
15.08.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків до якої додано уточнену позовну заяву, у якій визначено відповідачами Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/19602/23 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
31.08.2023 та 01.09.2023 відповідач-2 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування правової позиції зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком мають особи, які у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 досягли віку 60 років та набули страхового стажу - від 30 років. Страховий стаж ОСОБА_1 , станом на дату прийняття рішення №046850012139 від 17.05.2023, склав 25 років 10 місяців 20 днів, чого недостатньо для призначення пенсії за віком. При цьому, період навчання з 01.09.1978 по 20.07.1981 неможливо зарахувати згідно з архівною довідкою від 04.10.2022 №19-14/2022/2731, оскільки вона не містить інформацію про форму навчання позивача та про реорганізацію навчального закладу.
06.09.2023 відповідач-4 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування правової позиції зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком мають особи, які у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 досягли віку 60 років та набули страхового стажу - від 30 років. Страховий стаж ОСОБА_1 , станом на дату прийняття рішення №046850012139 від 22.06.2023, склав 27 років 11 місяців 02 дні, чого недостатньо для призначення пенсії за віком. У зв'язку з чим вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
11.09.2023 представником позивача надано відповідь на відзив, в якій було підтримано аналогічну правову позицію, що і в позовній заяві.
12.09.2023 відповідач-1 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування правової позиції зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком мають особи, які у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 досягли віку 60 років та набули страхового стажу - від 30 років. Страховий стаж ОСОБА_1 , станом на дату прийняття рішення №046850012139 від 07.07.2023, склав 28 років 01 місяць 29 днів, чого недостатньо для призначення пенсії за віком. При цьому, період навчання з 01.09.1978 по 20.07.1981 неможливо зарахувати до страхового стажу позивача, оскільки архівна довідка від 04.10.2022 №19-14/2022/2731, видана на території Казахстану і не містить апостиль. У зв'язку з чим вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 16.08.2023 відповідачу-3 було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Копія ухвали від 16.08.2023 отримана відповідачем-3 в системі «Електронний суд» 16.08.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до ч. 7 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє, вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.
Суд вважає відповідача-3 належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
Відповідачем-3, на виконання ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не надіслано до суду відзиву на позов та не повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
20.03.2023 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV.
27.03.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області розглянуто заяву позивача за принципом екстериторіальності та прийнято рішення №046850012139 про відмову в призначенні пенсії за віком.
В обґрунтування відмови у призначенні пенсії, відповідачем-3 зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 18 років 09 місяців 14 днів (необхідний страховий стаж - 30 років).
Відповідно до наданих документів до страхового стажу не зараховані періоди роботи:
- з 04.05.1981 по 01.11.1981 та з 04.01.1986 по 27.09.1993 згідно довідки №57 від 04.11.2022, виданої Виконавчим комітетом Любимівської сільської ради Дніпровського району, оскільки відсутні дані про реорганізацію та перейменування КСП «Перемога»;
- з 18.09.1978 по 20.09.1981 період роботи в колгоспі «Червоний козак», оскільки відсутні дані про вихододні, реорганізацію та перейменування вищевказаного колгоспу.
10.05.2023 ОСОБА_1 вдруге звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV.
17.05.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області розглянуто заяву позивача за принципом екстериторіальності та прийнято рішення №046850012139 про відмову в призначенні пенсії за віком.
В обґрунтування відмови у призначенні пенсії, відповідачем-2 зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 25 років 10 місяців 20 днів (необхідний страховий стаж - 30 років).
За доданими документами, до страхового стажу не зараховано періоди згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 20.09.1978:
- з 18.09.1978 по 20.04.1981, оскільки за період роботи в колгоспі відсутня інформація про відпрацьовані трудодні та встановлений мінімум;
- з 15.10.1996 по 16.02.1997, оскільки запис внесено з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінюсту України, Мінпраці України, Міністерства соціального захисту України №58 від 29.07.1993, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110; а саме - наявне виправлення номеру наказу закінчення трудових відносин, що не завірене належним чином.
Також не зараховано до страхового стажу період навчання згідно довідки від 04.10.2022 №19-14/2022/2731, оскільки відсутня інформація про перейменування або реорганізацію навчального закладу з «СПТУ №151» на ГУ «Професиональный лицей №14».
14.06.2023 ОСОБА_1 втретє звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV.
22.06.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області розглянуто заяву позивача за принципом екстериторіальності та прийнято рішення №046850012139 про відмову в призначенні пенсії за віком.
В обґрунтування відмови у призначенні пенсії, відповідачем-4 зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 27 років 11 місяців 02 дні (необхідний страховий стаж - 30 років).
За доданими документами, до страхового стажу не зараховано:
- періоди роботи в колгоспі згідно записів №1-2 трудової книжки колгоспника №0052666, оскільки для зарахування необхідно долучити довідки про встановлений мінімум та фактично відпрацьовані вихододні видані на підставі первинних документів;
- період навчання згідно з архівною довідкою від 04.10.2022 №19-14/2022/2731, оскільки довідка видана іноземною мовою. Для зарахування необхідно долучити перекладену та нотаріально завірену копію.
30.06.2023 ОСОБА_1 вчетверте звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV.
07.07.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянуто заяву позивача та прийнято рішення №046850012139 про відмову в призначенні пенсії за віком.
В обґрунтування відмови у призначенні пенсії, відповідачем-1 зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 28 років 01 місяць 29 днів (необхідний страховий стаж - 30 років).
За доданими документами, до страхового стажу не зараховано:
- періоди роботи в колгоспі згідно записів №1-2 трудової книжки колгоспника №0052666, оскільки для зарахування необхідно долучити довідки про встановлений мінімум та фактично відпрацьовані вихододні видані на підставі первинних документів;
- період навчання згідно з архівною довідкою від 04.10.2022 №19-14/2022/2731, оскільки на довідці виданій на території Казахстану відсутній апостиль.
Не погоджуючись з відмовою у призначенні пенсії за віком, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам суд виходить з наступного.
Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Згідно з ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише за відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію за віком, підтверджуючими документами можуть бути довідки підприємств, установ, організацій та їх правонаступників.
Судом встановлено, що у копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 20.09.1978 міститься запис від 18.09.1978 про те, що він прийнятий до членів колгоспу «Червоний казак», згідно з поданою заявою від 01.09.1978 направлений навчатися до СПТУ №151.
Водночас позивачем як до відповідачів, так і до позовної заяви було долучено копію архівної довідки від 04.10.2022 №19-14/2022/2731, виданої у Республіці Казахстан, з якої видно, що ОСОБА_1 у період з 01.09.1978 по 20.07.1981 навчався у СПТУ №151 за спеціальністю «тракторист-машиніст широкого профілю».
Разом з тим, дані, що містяться в означеній довідці не були враховані відповідачем-1 у спірному рішенні №046850012139 від 07.07.2023, оскільки надана довідка від 04.10.2022 №19-14/2022/2731 була видана на території Казахстану та не містила апостиль.
Статтею 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, підписаної від Імені України у м. Мінську 22.01.1993 та ратифіковану Законом України "Про ратифікацію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах" встановлено, що документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без якого-небудь спеціального посвідчення. Документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.
04.02.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №107 "Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав", якою передбачено, що під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування, документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 року такі документи приймаються на території України без спеціального посвідчення.
Зважаючи на те, що станом на 24.02.2022 Конвенція і Протокол до неї у відносинах з Республікою Казахстан діяли, і виготовлені або засвідчені у вказаній країні документи приймалися на території України без спеціального посвідчення, з прийняттям вказаної постанови Уряду документи цієї держави і надалі приймаються на території України без спеціального посвідчення, але із застереженням щодо періоду, а саме лише під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування.
Отже, відсутність апостиля на довідці від 04.10.2022 №19-14/2022/2731, виданій у Республіці Казахстан не може бути підставою для відповідачів щодо обмеження особи у реалізації права на пенсійне забезпечення.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що приписами п.109 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого Радою Міністрів СРСР від 03.08.1972 року №590, передбачено, що крім роботи в якості робітника або службовця до загального стажу роботи зараховується також: згідно з п. «з» - навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічної освіти (в залізничних училищах, гірничопромислових школах і училищах, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищах і т. д.) і в інших училищах, школах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та з перекваліфікації.
Згідно з п. «д» ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації.
У зв'язку з наведеним, суд робить висновок про те, що період навчання позивача з 01.09.1978 по 20.07.1981 в СПТУ №151 має бути зарахований до його страхового стажу.
Суд зауважує, що у позовних вимогах позивач просить скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 22.06.2023 №046350008753, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 07.07.2023 №046350008753, однак, у матеріалах справи містяться копії рішень відповідних органів ПФУ з вказаними датами за №046850012139.
Зважаючи на це, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 27.03.2023 №046850012139, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 17.05.2023 №046850012139, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 22.06.2023 №046850012139, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 07.07.2023 №046850012139 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Вирішуючи позовну вимогу про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які виразилися у протиправній відмові у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, суд зауважує, що права позивача були порушенні саме рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 27.03.2023 №046850012139, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 17.05.2023 №046850012139, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 22.06.2023 №046850012139, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 07.07.2023 №046850012139, а не діями відповідачів, у зв'язку з чим у задоволенні вказаної вимоги необхідно відмовити.
Щодо вимоги про призначення та виплату пенсії, суд зазначає наступне.
Як видно з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13.
Так, призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Відповідно до частин 1, 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З метою ефективного захисту прав позивача суд вважає належним способом відновлення його порушеного права зобов'язання органу призначення пенсії (яким було прийнято останнє рішення) - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.03.2023 про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок про часткове задоволення позовної заяви.
Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 4294,40 грн, що документально підтверджується квитанціями від 04.08.2023 та 10.08.2023.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 3435,52 грн., по 858, 88 грн з кожного відповідача.
Керуючись ст. ст. 139 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 13322403), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Берестовська, буд. 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 27.03.2023 №046850012139, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 17.05.2023 №046850012139, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 22.06.2023 №046850012139, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 07.07.2023 №046850012139.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання у СПТУ №151 з 01.09.1978 по 20.07.1981.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», подану 20.03.2023, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) грн 88 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) грн 88 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) грн 88 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) грн 88 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський