Справа № 761/40172/23
Провадження № 1-кс/761/26048/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , вивчивши матеріали скарги адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на незаконне затримання в порядку ст.206 КПК України,
ВСТАНОВИВ:
В провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на незаконне затримання в порядку ст.206 КПК України.
На обґрунтування своєї скарги захисник вказує, що 31.10.2023 ОСОБА_3 був затриманий працівниками ТУ ДБР розташованого у м. Києві в порядку ст..208 КПК та був доставлений до ТУ ДБР розташованого у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. О.Теліги, 8.
На думку захисника, затримання ОСОБА_3 є незаконним, у зв'язку з чим просив звільнити останнього як незаконно затриманого.
Вивчивши зміст скарги, додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Так, у відповідності ст.206 КПК України на слідчого суддю покладено обов'язки щодо захисту прав людини.
Приписами вказаної вище статті визначено, що кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Відповідно до частин 2-5 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи. При цьому слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи. Водночас якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання. Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов'язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) неперевищення граничного строку тримання під вартою; 3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду».
Отже, ст. 206 КПК України надає слідчому судді специфічні повноваження щодо перевірки наявності підстав позбавлення особи свободи (зокрема наявності судового рішення та ін.) та звільнення такої особи, якщо за результатами такої перевірки відповідних підстав не буде встановлено, або забезпечення проведення у найкоротший строк розгляду клопотання прокурора, слідчого про застосування запобіжного заходу.
Таким чином, наведені вище положення ст. 206 КПК мають на меті забезпечення процесуального механізму звільнення слідчим суддею будь-якої особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, та застосовуються саме в таких випадках. При цьому вказаний механізм не включає процедур оскарження рішень, дій чи бездіяльності працівників правоохоронних органів, пов'язаних із затриманням особи в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, post factum, оскільки відповідні заперечення особа може висловити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу та/або під час підготовчого судового засідання й судового розгляду кримінального провадження по суті.
Разом з тим, згідно даних, що містяться у заяві адвоката, ОСОБА_3 був затриманий працівниками ТУ ДБР розташованого у м. Києві в порядку ст..208 КПК України. При цьому, вказана заява не містить жодних даних щодо утримання під вартою ОСОБА_4 .
У відповідності до частини 1 ст.9 КПК України, зокрема, слідчий суддя зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Таким чином, слідчий суддя, як і інші службові особи органів державної влади має діяти виключно в межах наданої компетенції.
З урахуванням наведеного, оскільки скарга не містить об'єктивних даних які б свідчили про наявність обґрунтованої підозри вважати, що ОСОБА_3 утримується під вартою, а відтак відсутні підстави для доставки останнього до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 206, 208, 309 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити захиснику ОСОБА_2 у доставці ОСОБА_3 до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: