Справа № 363/3716/23
Провадження № 2-а/761/709/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва
у складі:
головуючого судді Осаулова А.А.
за участю секретаря судових засідань Путрі Д.В.,
представника позивача Коломійця І.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови, закриття провадження у справі,-
ВСТАНОВИВ:
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови, закриття провадження у справі, в якому просив скасувати постанову про накладення адмінстягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС №7266520 від 02.07.2023 р., за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ст. 126 ч.1 КУпАП, накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн, закрити провадження у справі, стягнути судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.07.2023 р. інспектором Вишгородського РУП ГУНП у Київській області винесено постанову серії ЕАС №7266520 про накладення адмінстягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно позивача за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ст. 126 ч.1 КУпАП, накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. Підставою для винесено постанови стало те, що 02.07.2023 р. о 10:54 год. в с. Демидів вул. Київська, 1 позивач, керуючи транспортним засобом, не мав при собі посвідчення водія, чим порушив п. 2.4.а ПДР України.
Позивач вважає вказану постанову незаконною, яка підлягає скасуванню, оскільки:
-позивач мав при собі посвідчення водія серії НОМЕР_1 та на вимогу інспектора пред'явив його;
-при розгляді справи, за результатом якої винесено оскаржувану постанову, було встановлено особу позивача саме за посвідченням водія, що відображено у спірній постанові та в протоколі про адмінправопорушення, який складено за ст. 130 ч.1 КУпАП в день винесення постанови серії ЕАС №7266520 від 02.07.2023 р.
Вказане стало підставою для звернення до суду.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засіданні не з'явився, та свого представника не направив, хоча був повідомлений про дату і час розгляду справи належним чином, про причини неявки суду не повідомив. При цьому, представник відповідача отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі та матеріали позову, але відзиву на позов не подав.
Згідно ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Осаулова А.А. від 08.09.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 02.07.2023 р. інспектором Вишгородського РУП ГУНП у Київській області Шупрудько В.І. винесено постанову серії ЕАС №7266520 про накладення адмінстягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно ОСОБА_1 за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ст. 126 ч.1 КУпАП,
З оскаржуваної постанови вбачається, що 02.07.2023 р. о 10:54 год. в с. Демидів вул. Київська, 1 водій не мав при собі посвідчення водія, чим порушив п. 2.4.а ПДР України.
Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
У КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Відповідно до пунктів 1.3., 1.9 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з вимогами пункту 2.1 а) розділу 2 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до пункту 2.4 а) Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Аналогічні норми містяться в статті 16 Закону України «Про дорожній рух», в якій, зокрема, зазначається, що водій зобов'язаний мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред'являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат «Зелена картка»), пред'явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред'явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством.
Стаття 126 ч.1 КУпАП передбачає, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За правилами ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
В силу ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Поряд із цим, згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.
Саме по собі описання адміністративного правопорушення у оскаржуваній постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 712/12830/16-а та від 26.04.2018 у справі № 338/1/17.
У той же час, відповідачем у ході розгляду даної справи не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину позивача у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 ч.1 КУпАП, за викладених у оскаржуваній постанові про притягання до відповідальності обставин.
Зокрема, на виконання ухвали суду про призначення справи до розгляду відповідач, будучи повідомлений, не надав жодних доказів, що підтверджують факт відсутності у позивача при собі посвідчення водія 02.07.2023 р. о 10:54 год. в с. Демидів вул. Київська, 1.
Крім цього, оскаржувана постанова серії ЕАС №7266520 від 02.07.2023 р., не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, записи технічних приладів та засобів, на підставі яких інспектором зроблено висновок про вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення.
Натомість наявність у позивача посвідчення водія серії НОМЕР_1 підтверджується матеріалами справи.
Крім цього, в графі 4 оскаржуваної постанови «особа щодо якої розглядається справа» міститься посилання на посвідчення водія серії НОМЕР_1 .
Варто також зазначити, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №079781, який було складено 02.07.2023 р. о 10:35 год. за адресою: с. Демидів, вул. Київська, 1 , відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП, що свідчить про одночасне оформлення адміністративних матеріалів за ст. 130 ч.1 та ст. 126 ч.1 КУпАП, було встановлено особу ОСОБА_1 за посвідченням водія серії НОМЕР_1 (Дія), про що міститься відповідна відмітка.
Вказані обставини відповідачем належними та допустимими доказами не спростовані.
У відповідності до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення даного позову та скасування постанови про накладення адмінстягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС №7266520 від 02.07.2023 р., за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ст. 126 ч.1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 і закриття справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що за подання вказаної позовної заяви позивач сплатив 536,80 грн судового збору, потрібно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Київській області на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 536.80 грн.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 25, 72, 77, 78, 286 КАС України, ст. 126 КУПАП, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови, закриття провадження у справі- задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адмінстягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС №7266520 від 02.07.2023 р., за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ст. 126 ч.1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Реквізити сторін
Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Київській області, код ЄДРПОУ 40108616, м. Київ, вул. Володимирська, 15.
Суддя: А.А.Осаулов
Повний текст рішення виготовлено 01.11.2023 року