РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
01 листопада 2023 р. Справа № 120/6825/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивачка) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 2) про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначила, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 20.04.1996 особи, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, категорія 4, позивач має право на пільги та компенсації, встановлені Законом "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". В квітні 2023 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з заявою про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Проте, відповідач - 2 - ГУ ПФУ в Донецькій області рішенням №025150006085 від 14.04.2023 відмовив позивачці у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”, в зв'язку з відсутністю необхідної тривалості періоду постійного проживання чи роботи у зоні посиленого радіологічного контролю - не менше 4 років станом на 01 січня 1993 року. При цьому обґрунтовуючи вказане рішення відповідач вказує, що до страхового стажу не зараховано згідно трудової книжки від 28.11.1987 серія НОМЕР_2 період отримання допомоги по безробіттю з 28.06.2007 по 30.07.2007 - дата підстави не відповідає даті початку виплати допомоги по безробіттю. Крім того, до періоду постійного проживання та роботи у зоні посиленого радіологічного контролю до 01.01.1993 року не зараховано період з 24.02.1988 по 16.10.1989 згідно довідки про проживання від 30.03.2023 року №6-61, оскільки в період з 14.07.1987 по 16.10.1989 заявниця працювала в республіці Татарстан.
Позивачка, звертає увагу на те, що з 24.02.1988 вона, будучи вагітною, переїхала на проживання в с. Зяньківці Немирівського району Вінницької області, яке входить до території зони посиленого радіоекологічного контролю.
Таким чином, позивачка вважає рішення відповідача -2 про відмову в призначені пенсії протиправним, таким, що порушує її право на пенсійне забезпечення, та підлягає скасуванню, оскільки факт її проживання в період з 24.02.1988 по теперішній час на території зони посиленого радіоекологічного контролю підтверджується свідоцтвом про народження її дитини, відміткою в її паспорті та довідкою Брацлавської селищної ради Тульчинського району Вінницької області №6-83 від 15.05.2023, в якій також зазначено, що с. Зяньківці відносилось до зони населеного пункту № 4, яке постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС з 26.04.1986 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів УРСР № 106 від 23.07.1991 року.
Ухвалою суду позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представником відповідача 2 - ГУ ПФУ в Донецькій області подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову мотивуючи це тим, що відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ особам, які постійно проживали або постійно проживають, чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, пенсійний вік знижується на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання (роботи), але не більше 5 років. Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Згідно з пунктом 2 статті 55 Закону № 796-ХІІ право на пенсію мають за наявності відповідного стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, а саме 25 років у разі набуття права на пенсію у 2023 році.
Відповідно до приписів статті 15 Закону підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
За результатом розгляду наданих позивачкою документів для призначення пенсії Головним управлінням до страхового стажу не зараховано період отримання допомоги по безробіттю з 28.06.2007 по 30.07.2007 відповідно до трудової книжки від 28.11.1987 серія НОМЕР_3 , оскільки дата підстави не відповідає даті початку виплати допомоги по безробіттю.
Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 07.04.2023 №921, наданих документів та індивідуальних відомостей страховий стаж позивачки склав 31 рік 02 місяці 11 днів.
До періоду постійного проживання та роботи у зоні посиленого радіологічного контролю до 1 січня 1993 року не зараховано період з 24.02.1988 по 16.10.1989 згідно довідки про проживання від 30.03.2023 року № 6-61, оскільки в період з 14.09.1987 по 16.10.1989 заявниця працювала в республіці Татарстан згідно з записами в трудовій книжці від 28.11.1987 серія НОМЕР_3 .
Тому, згідно з наданими документами, період постійного проживання та роботи в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01 січня 1993 року складає 03 роки 02 місяці 15 днів, що є недостатнім для призначенням пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ.
Таким чином, Головним управлінням, через відсутність правових підстав та згідно чинного законодавства, було відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” зі зменшенням пенсійного віку згідно з п.2 ст. 55 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
14.06.2023 представником ГУ ПФУ у Вінницькій області подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову з аналогічних підстав, що наведені у відзиві відповідача - 2.
Також у відзиві на позовну заяву представник відповідача - 1 заперечує щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат зі сплати судового збору.
З"ясувавши доводи сторін, викладені в заявах по суті справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив таке.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 20.04.1996 особи, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, категорія 4, позивач має право на пільги та компенсації, встановлені Законом "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" (а.с.12).
Досягнувши віку 55 років, позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , 07.04.2023 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, додавши ряд документів.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №025150006085 від 14.04.2023 позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”, в зв'язку з непідтвердженням факту постійного проживання або роботи у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01 січня 1993 року - 4 роки. Фактичною підставою для прийняття такого рішення стало те, що до страхового стажу не зараховано згідно з трудовою книжкою від 28.11.1987 серія НОМЕР_2 період отримання допомоги по безробіттю з 28.06.2007 по 30.07.2007 - дата підстави не відповідає даті початку виплати допомоги по безробіттю. Крім того, до періоду постійного проживання та роботи у зоні посиленого радіологічного контролю до 01.01.1993 року не зараховано період з 24.02.1988 по 16.10.1989 згідно з довідкою про проживання від 30.03.2023 року №6-61, оскільки в період з 14.07.1987 по 16.10.1989 заявниця працювала в республіці Татарстан.
Зазначено, що відповідно до п. 2 ст. 55 Закону № 796-ХІІ право на пенсію мають, за наявності відповідного стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, а саме 25 років у разі набуття права на пенсію у 2023 році.
Страховий стаж позивачки складає 31 рік 02 місяці 11 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку.
Незгода позивачки із відмовою у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.03.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Умови призначення пенсії за віком встановлено ст.26 Закону №1058-ІV.
В той же час, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-ХІІ).
Статтею 49 Закону №769-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст.15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом №796-ХІІ або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Статтею 55 Закону №796-ХІІ визначені умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
Згідно з частиною першою статті 55 Закону №796-XII, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Пунктом 2 вищезазначеної частини передбачено, зокрема, що потерпілі від Чорнобильської катастрофи - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зменшення пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання або роботи, але не більше 5 років. При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Частиною 3 статті 55 Закону №796-ХІІ прямо передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям проводиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Згідно з п.13 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV, у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.
Системний аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали та територіях радіоактивного забруднення, провадиться, у разі вибору цих осіб, згідно з нормами Закону №1058-ІV і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом №796-ХІІ. Іншими словами, норми спеціального закону в даному випадку застосовуються субсидіарно із нормами загального закону, доповнюють і конкретизують їх.
Згідно з ч. 2 ст. 55 Закону №796-ХІІ, пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, передбачене цією статтею, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.
Спір між позивачкою і відповідачем фактично виник з питання щодо наявності чи відсутності факту постійного проживання чи постійної роботи ОСОБА_1 у зоні посиленого радіологічного контролю та відповідно її права користуватися пільгами, встановленими Законом №796-XII, зокрема, щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.
Судом встановлено, що відповідно до довідки Брацлавської селищної ради Тульчинського району Вінницької області від 15.05.2023 № 6-83 позивач згідно з відомостями господарської книги № 2 за 1986-1990 роки та паспорта НОМЕР_4 , виданого Немирівським РВ УМВС України у Вінницькій області від 19.06.1996 р., дійсно була зареєстрована та постійно проживала в АДРЕСА_1 з 24.02.1988 р. по даний час, яке відносилось до населених пунктів категорії №4, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС з 26.04.1986 (Постанова Кабінету Міністрів України за № 106 від 23.07.1991) по 01.05.2015 року (а.с. 14).
У силу вимог Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 27.02.1991 №791а-XII та постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", м. Зяньківці Немирівського району Вінницької області до 01.01.2015 було віднесене до зони посиленого радіоекологічного контролю (4 зона).
Зазначене підтверджується відомостями довідки Брацлавської селищної ради Тульчинського району Вінницької області від 15.05.2023 № 6-83 та не заперечується сторонами.
Крім того, згідно з відомостями/записами трудової книжки серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 , позивачка у період з 14.09.1990 по 20.06.1998 працювала в колгоспі "40-річчя Перемоги" с. Зяньківці Немирівського району Вінницької області (а.с. 15-16).
Вказане підприємство перебуває на території с. Зяньківці Немирівського району Вінницької області, яке відносилося до населеного пункту категорії № 4, що постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС з 26.04.1986 (Постанова Кабінету Міністрів України за №106 від 23.07.l991) по 31.12.2014 (набрання чинності Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII).
Крім того, факт постійного проживання позивачки в Зяньківці Немирівського району Вінницької області з 24.02.1988 року також підтверджується відміткою в паспорті ОСОБА_1 на сторінці 11 паспорта (а.с. 9).
Отже, наявні в матеріалах справи докази свідчать, що позивач станом на 1 січня 1993 (з 24.02.1988 по 01.01.1993 ) року прожила та відпрацювала у зоні посиленого радіологічного контролю проміжок часу, необхідний для підтвердження права на додаткове зменшення пенсійного віку, передбачене положеннями статті 55 Закону №796-XII, - не менше 4 років.
Даний факт також підтверджується свідоцтвом про народження сина позивачки - ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Зяньківці, Немирівського району, Вінницької області (а.с. 13).
Статтею 14 Закону №796-XII визначено категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для встановлення пільг і компенсацій. До них, зокрема, належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше чотирьох років, - категорія 4.
Документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (ч.3 ст.65 Закону №796-XII).
За змістом частин третьої та четвертої статті 15 Закону №796-ХІІ підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Відповідно до п.6 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 №501 (чинного на час видачі позивачу посвідчення, далі - Порядок №51), громадянам, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видається посвідчення коричневого кольору, серія В.
Згідно з п.10 Порядку №51, посвідчення видаються, зокрема, громадянам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка.
Отже, єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-XII, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
Таку ж правову позицію підтримує Верховний Суд у постановах від 11.09.2019 року по справі № 205/8713/16-а, від 25.11.2019 року по справі № 464/4150/17, від 09.01.2020 року по справі № 363/3976/16-а, від 26.03.2020 року по справі № 652/610/16-а, від 18.06.2020 року по справі № 751/2738/17.
Судом критично оцінюються та вважає необгрунтованими доводи відповідача щодо неможливості зарахування до періоду проживання в зоні посиленого радіологічного контролю періоду з 24.02.1988 по 16.10.1989, згідно довідки про проживання від 30.03.2023 року № 6-61, оскільки в період з 14.09.1987 по 16.10.1989 заявниця працювала в республіці Татарстан згідно з записами в трудовій книжці від 28.11.1987 серія НОМЕР_3 , а тому враховуючи факт роботи зафіксований в трудовій книжці, неможливо встановити факт постійного проживання в забрудненій зоні.
Суд наголошує, що відповідно до ч.1 ст. 48 Кодексу законів про працю трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Тобто, трудова книжка не належить до документів, які підтверджують період проживання потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи в зоні посиленого радіологічного контролю.
Аналогічна правова позиція наведена в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 в адміністративній справі № 460/2300/20.
При цьому, згідно з ст. 55 Закону №796-XII пенсії із зменшенням пенсійного віку надаються особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
А пунктом 10 Порядку №51 передбачено, що посвідчення видаються, зокрема, громадянам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка.
В той же час, дані трудової книжки позивачки не спростовують факту її постійного проживання та роботи в зоні посиленого радіологічного контролю, що підтверджено довідками органу місцевого самоврядування та посвідченням особи, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, належними і допустимими доказами підтверджено, що ОСОБА_1 станом на 01.01.1993 проживала та працювала в с. Зяньківці Немирівського район Вінницької області, на території зони посиленого радіологічного контролю, не менше 4 років.
Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що надані позивачкою докази, наявні в матеріалах справи, ще додатково свідчать, що позивачка станом на 01.01.1993 проживала на території зони посиленого радіологічного контролю не менше 4 років.
Так, відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 , син позивачки, народився в с. Зяньківці, Немирівського району, Вінницької області ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При цьому, на дату звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку страховий стаж заявниці становить 31 рік 02 місяці 11 днів, про що зазначає сам відповідач, як в оскаржуваному рішенні, так і у відзиві на позовну заяву.
Підсумовуючи, суд зазначає, що встановлені фактичні обставини справи свідчать, що станом на дату звернення ( 07.04.2023 року ) із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачці виповнилось 55 років та вона отримала право на пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". При цьому, позивачка має необхідний страховий стаж - 25 років, оскільки відповідно до рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 14.04.2023 № 025150006085 страховий стаж позивачки на дату звернення становить 31 рік 02 місяця 11 днів.
За таких обставин рішення Головного управління ПФУ в Донецькій області від 14.04.2023 № 025150006085 про відмову позивачці в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку згідно з ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимоги зобов'язального характеру про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку згідно з ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", то суд враховує те, що відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
При цьому, оскільки заява про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку подана позивачкою 07.04.2023 року, то призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку згідно з ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має здійснюватись з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 19.03.2023 року .
Таким чином, з метою захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, 4 категорії, з 19.03.2023року.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області понесені нею судові витрати зі сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 025150006085 від 14.04.2023 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплачувати з 19.03.2023 року ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок ).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ).
Відповідачі: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРОПУ 13322403);
Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (площа Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010).
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна