490/8753/23 від02.11.2023
нп 3/490/3666/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Лященко В.Л., при секретарі Спінчевській Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД № 414576 від 04.09.2023 року, 04 вересня 2023 року о 09 годині 14 хвилин, на перехресті пр. Центрального та вул. Садової, м. Миколаїв, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Chevrolet Volt», реєстраційний номер НОМЕР_1 , став учасником ДТП, при цьому мав ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах з порожнини роту, порушення координації рухів, водія було перевірено на стан сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер 6810», який показав 0.77 проміле, чим порушив п.2.9а. Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся належним чином.
Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Балабан О.І. в судове засідання не з'явилась. Надала заперечення, в яких зазначила, що зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 працівниками поліції не здійснювалось, а викликані вони були за фактом ДТП, скоєного іншою особою. Також вказувала, що працівником поліції не встановлювалось наявність ознак сп'яніння у ОСОБА_1 , а його поведінка не свідчила про наявність сп'яніння. Крім того, наголосила, що результати Драгера можуть бути хибними, оскільки ОСОБА_1 приймає лікарські засоби. Просила закрити справу, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З метою захисту охоронюваних прав і свобод громадян, відповідно до Конституції України та положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєне адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачено, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно п.8 розділу ІІ вказаної інструкції, у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров'я.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Розглядаючи дану конкретну ситуацію і досліджуючи питання про розповсюдження гарантій статті 6 Конвенції на даний випадок, Суд звертає увагу, що виходячи з прецедентної практики Європейського Суду з прав людини хоч і за національним законом ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, йому пред'явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні Європейським Судом, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації»).
Зокрема, в даному випадку Судом враховується, що адміністративне стягнення у виді штрафу, разом з позбавленням права керування транспортним засобом, мають каральний і стримуючий характер
В даній ситуації виклад фактичних обставин справи і суті адміністративного правопорушення охоплюється положеннями підпунктів а та b пункту 3статті 6 Конвенції, які гарантують право обвинуваченого бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього та мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту.
Суд не може змінювати суть «обвинувачення», викладене у протоколі про адміністративне правопорушення.
Важливо, що деталі вчинення правопорушення можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому «обвинувачення» (пункт 79 рішення ЄСПЛ у справі «Камасінскі проти Австрії»).
Зазначені положення вимагають при викладенні фактичних обставин правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення відобразити всі елементи складу відповідного правопорушення, які вважаються встановленими.
Проте, судом було встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення не чітко викладена об'єктивна сторона інкримінованого діяння, а саме неможливо встановити, що ставиться в провинну ОСОБА_1 чи «керування в стані алкогольного сп'яніння», чи «відмова від проходження медичного огляду», кожне з яких становить самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а лише поставлено у провинну факт його перебування після ДТП з ознаками алкогольного сп'яніння.
При цьому, з наданого відеозапису вбачається, що поліцейським взагалі не зазначалось про наявність будь-яких ознак сп'яніння у водія, на підставі яких йому пропонувалось пройти огляд на стан сп'яніння. Будь-якої іншої інформації на відеозаписі не зафіксовано. Тобто поліцейським в протоколі формально зазначено наявність у водія ознак сп'яніння, що в свою чергу свідчить про порушення вимог ст.266 КУпАП.
Також, на відеозаписі зафіксовано, що поліція прибула на виклик за фактом скоєння іншою особою ДТП, в якому ОСОБА_1 є потерпілим.
Проте, з доданих матеріалів не вбачається, що в результаті ДТП були особи, які загинули або травмовані, що могло б свідчити про законність підстав для проведення огляду на стан сп'яніння саме ОСОБА_1 .
Крім того, в матеріалах справи наявний рецепт від 01.09.2023 року на лікарський засіб «Інгаліпт», виданого ОСОБА_1 .
Згідно інструкції, лікарський засіб «Інгаліпт -Н» у своєму складі містить, зокрема етанол 96%. Проте цією ж інструкцією передбачено, що препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами, однак можливе спотворення результатів дослідження на алкоголь.
Слід звернути увагу, що на запит суду до Управління патрульної поліції в Миколаївській області щодо надання сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, за допомогою якого було проведено огляд на стан алкогольного сп'яніння, відповіді надано не було.
Такі недоліки є недопустимими при складанні матеріалів справи та не дають можливості повно, всебічно оцінити обставини справи, що в свою чергу унеможливлює прийняття рішення судом про притягнення особи до відповідальності.
Особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення формально підійшла до складання протоколу та матеріалів справи, а тому наведені вище обставини позбавляють суд можливості всебічно і повно з'ясувати обставини справи, а відтак вирішити справу у точній відповідності із законом.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що порядок фіксування та огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 проведений в порушення ст.266 КУпАП.
Оскільки переконливих доказів, які б поза сумнівом беззаперечно підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, матеріали справи не містять, а всі сумніви щодо наявності його вини тлумачаться на його користь.
У відповідності до рішень ЄСПЛ у справах Малофеєва проти Росії та Карєлін проти Росії, у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа належним чином не може підготуватись до захисту) та принципу рівності сторін (оскільки фактично суд перебирає на себе не властиву йому функцію обвинувачення), що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, і у такому разі справа має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Вказане вище в сукупності дає підстави для висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Проаналізувавши викладені обставини та матеріали справи про адміністративне правопорушення, враховуючи відсутність переконливих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з причини відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247, 284 КУпАП, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В. Л. Лященко