УХВАЛА
02 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 760/13923/19
провадження № 61-15513ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Вичіков Віктор Васильович, на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 08 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, стягнення додаткових витрат,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, стягнення додаткових витрат.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 08 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Збільшено розмір аліментів, визначений рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2012 року, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 700 грн щомісячно, починаючи з 27 червня 2012 року і до її повноліття.
Визначено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 5 000 грн щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили, і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину в розмірі 40 103,88 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Додатковим рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 21 лютого 2023 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 758 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 08 лютого 2023 року у частині задоволення позовних вимог про збільшення розміру аліментів скасовано та ухвалено нове судове рішення в цій частині, яким у задоволенні позовних вимог про збільшення розміру аліментів відмовлено.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 08 лютого 2023 року у частині стягнення з ОСОБА_2 на користь держави 1 536,80 грн судового збору змінено, зменшивши розмір судового збору до 768,40 грн. У іншій частині рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 08 лютого 2023 року залишено без змін.
28 жовтня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Вичіков В. В., через засоби поштового зв'язку, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 08 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року у зазначеній вище справі.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Предметом спору в цій справі є вимоги про збільшення розміру аліментів до 5 000 грн щомісячно та стягнення додаткових витрат у розмірі 54 948,61 грн.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.
Ціна позову у цій справі станом на 01 січня 2023 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 100 = 268 400,00 грн).
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку, оскільки заявником не наведено даних щодо фундаментального значення цього питання.
Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено.
Застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним, судовий спір було розглянуто судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не навів інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов'язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389,
394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Вичіков Віктор Васильович, на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 08 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, стягнення додаткових витрат.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Петров
А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко