Ухвала
01 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 641/2389/21
провадження № 61-15463ск23
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Комінтернівського районного суду міста Харкова від 18 липня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо стягнення заборгованості по заробітній платі та зобов'язання виконати певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ВТОРМЕТХАРКІВ», в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 3 % річних у розмірі 4 840,82 грн та інфляційні витрати у розмірі 36 524грн, а всього 41 364,82 грн.
Ухвалою Комінтернівського районного суду в міста Харкова від 05 квітня 2021 року справу визнано малозначною.
Заочним рішенням Комінтернівського районного суду в міста Харкова від 26 серпня 2021 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнено з ТОВ «ВТОРМЕТХАРКІВ» на користь ОСОБА_1 за період з 28 липня 2014 року по 18 березня 2021 року інфляційні витрати у сумі 36 524 грн та 3 % річних у сумі 4 811,07 грн, а всього 41 335,07 грн. В решті позову відмовлено. Стягнено з ТОВ «ВТОРМЕТХАРКІВ» на користь держави судовий збір у розмірі 900,00 грн.
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, у якій просив:
визнати протиправною бездіяльність Основ'янсько-Слобідського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо не виконання рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 26 серпня 2021 року у справі № 641/2389/21;
зобов'язати Основ?янсько-Слобідський ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) розглянути заяву від 25 листопада 2021 року належним чином;
згідно заяви від 25 листопада 2021 року зобов'язати Основ?янсько-Слобідський ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) провести такі виконавчі дії: винести постанову про арешт коштів боржника та направити до установи банку, завірені належним чином докази про отримання банківською установою постанови державного виконавця про арешт коштів боржника та надіслати заявнику на поштову адресу; із залученням працівників поліції, вийти за місцем перебування боржника для перевірки майнового стану боржника; звернутися до Харківського окружного адміністративного суду та до Державної податкової інспекції щодо тимчасового припинення господарської діяльності ТОВ «ВТОРМЕТХАРКІВ» на строк до виплати заборгованості по зарплаті у розмірі 41 335,07 грн; на підставі статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» накласти штраф на боржника у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановити строк виконання рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 26 серпня 2021 року у справі № 641/2389/21; на підставі статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» звернутися до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення за статтею 382 КК України (невиконання судового рішення) з боку посадових осіб боржника; на підставі статті 76 Закону України «Про виконавче провадження» скласти акт про порушення і звернутися до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; звільнити стягувача від сплати авансового внеску на підставі статті 26 Закону України «Про виконавче провадження»; стягнути з боржника на користь стягувача заборгованість по зарплаті.
Ухвалою Комінтернівського районного суду міста Харкова від 18 липня 2023 року, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року, у задоволенні скарги відмовлено.
30 жовтня 2023 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Комінтернівського районного суду міста Харкова від 18 липня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року в указаній вище справі.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Предметом позову є вимоги про стягнення заборгованості, ціна позову у даній справі становить 41 364,82 грн, яка станом на 01 січня 2023 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 100 = 268 400,00 грн).
Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено.
Застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним, судовий спір було розглянуто судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не навів інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов'язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Схожий висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 569/24427/21 (провадження № 61-5048св23).
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Комінтернівського районного суду міста Харкова від 18 липня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо стягнення заборгованості по заробітній платі та зобов'язання виконати певні дії.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров