Справа № 487/2684/23
Провадження № 2/487/1496/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.11.2023 року місто Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді Темнікової А.О., за участю секретаря Демиденко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась 17.05.2023 року до Заводського районного суду міста Миколаєва із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 70000 гривень 00 копійок щомісяця, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до суду до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 22.05.2023 року було відкрито провадження по справі після виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України.
У судове засідання позивачка та її представник не з'явились, надавши суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, відповідно до якої позовні вимоги підтримали та наполягали на їх задоволенні; заперечень проти заочного розгляду справи не надано.
Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; не з'явився в судове засідання без повідомлення причин; відзив відповідачем не подано, у зв'язку з чим, за відсутності заперечень позивачки проти такого вирішення справи, справа розглядається в порядку ст. 280 ЦПК України шляхом ухвалення заочного рішення на підставі доказів, що є у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Крім того, відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою та другою статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789- ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти та готувати її до самостійного життя.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати (ч. 3 ст. 182 СК України).
Згідно ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову (ч. 1 ст. 191 СК України).
У відповідності зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Судом встановлено, що сторони є батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво серії НОМЕР_1 , видане 01.11.2013 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції).
Неповнолітня дитина ОСОБА_3 мешкає з позивачкою.
Відповідач ОСОБА_2 має ліцензію моряка RPS №RPSL-MUM-088 терміном дії до 28.01.2027 року, працює на посаді старшого механіка та згідно трудової угоди від 22.03.2023 року для найму на борту судна RTM COOK, ід. номер команди: НОМЕР_2 , отримує заробітну плату за місяць 10140 доларів США, що згідно курсу валют станом на 02.11.2023 становить 367732 гривні 17 копійок.
З огляду на викладене, виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності (ч. 9 ст. 7 СК України), суд вважає, що відповідач зобов'язаний і має можливість сплачувати на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 70000 гривень 00 копійок щомісяця, починаючи з дати подання позову, тобто з 17.05.2023 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1073 гривні 60 копійок.
Керуючись ст.ст. 7, 141, 150, 180-185, 191 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 265, 268, 279, 280-282 ЦПК України суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 70000 (сімдесят тисяч) гривень 00 копійок щомісяця, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову, тобто з 17.05.2023 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійоку дохід держави.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в межах сплати платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 .
Суддя А.О. Темнікова