Справа № 127/26355/23
Провадження № 2/127/3379/23
УХВАЛА
01 листопада 2023 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Іщук Т. П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про зупинення провадження в справі,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
ОСОБА_1 , подаючи відзив на позовну заяву, просила зупинити провадження в справі до розгляду судом кримінального провадження №42021022110000080 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2, 3, 4 ст.190 КК України, вказуючи на те, що саме остання шахрайськими діями запропонувала відповідачці отримати кошти в банку, зокрема і 19000,00 грн в АТ «Акцент-Банк», та передати їй. На даний час вона не має можливості погасити всі кредити, а у випадку закінчення кримінального провадження та отримання коштів за цивільним позовом в ньому вона самостійно виконає свої зобов'язання перед банком.
Суд, дослідивши заяву та матеріали справи, дійшов наступного.
Згідно з п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зі змісту даної норми слідує, що пов'язаність справ полягає в тому, що рішенням іншого суду, який розглядає справу, встановлено обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення для даної справи. Неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через об'єктивні обставини.
Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.
Разом з тим, посилаючись на наявність кримінального провадження, відповідач не вказала, які саме об'єктивні обставини унеможливлюють розгляд цієї справи до вирішення кримінального провадження.
Судом також не встановлено цих об'єктивних обставин. Твердження ж про неможливість виконання своїх зобов'язань за дійсним кредитним договором не є такою обставиною.
При цьому, суд звертає увагу, що положеннями вказаної вище норми визначено, що не можна посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Наразі предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості за кредитним договором, який є дійсним та не оспорюється.
Суд також звертає увагу на те, що справа повинна бути розглянута в розумні строки.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. 251, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення провадження в справі .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя: