Справа № 127/32128/23
Провадження № 2-н/127/6109/23
УХВАЛА
01 листопада 2023 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання сина.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що слід відмовити у видачі судового наказу, враховуючи наступне.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до п. 3 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до положень ст. 183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Отже вказаною статтею сімейного закону визначено суб'єктний склад осіб, які в інтересах дітей мають можливість звернутись до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення аліментів.
Натомість подана заява не містить зазначення необхідних належних та достатніх доказів в підтвердження обґрунтування таких вимог, зокрема, враховуючи положення ч. 3 ст. 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», щодо обставин зареєстрованого постійного місця проживання дитини разом із заявником за місцем його реєстрації. При тому, що батьки дитини мають різне зареєстроване місце свого проживання. Крім того відсутні докази про врегулювання питання між батьками щодо місця проживання дитини з батьком.
Слід також врахувати на звернення заявника з вимогами про стягнення аліментів на дитину саме в наказному провадженні, в якому на підставі документально підтверджених доказів встановлюється безспірність вимог, та відсутня можливість додаткової перевірки всіх обставин справи з дослідженням нових доказів, у т.ч. по доведенню факту проживання дитини із заявником. Судовий наказ є особливою формою цивільного судочинства в межах якої суд позбавлений можливості додатково збирати докази та додатково з'ясовувати обставини правовідносин, а тому враховуючи те, що заява подана з порушенням вимог статті 163 ЦПК України, що позбавляє можливості розглянути заяву по суті, вважаю необхідним відмовити у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Враховуючи вказані вище обставини, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу про стягнення з боржника аліментів на утримання дитини та роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення до суду з такою самою заявою в порядку наказного провадження, після усунення її недоліків (ч.1 ст. 166 ЦПК України).
При цьому це не позбавляє особу звернутися до суду в порядку спрощеного позовного провадження.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 165, ч.1 ст. 166, ст. 353, 354 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.
Роз'яснити заявникові його право на повторне звернення до суду з цією заявою в порядку наказного провадження після усунення недоліків, які слугували причиною для відмови у видачі судового наказу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: