Справа № 127/30616/23
Провадження 2/127/3928/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Сичук М.М., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Горбатюк В.В., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 на підставі довіреності та доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги № 453 від 10.07.2023 року, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить розірвати укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шлюб, який було зареєстровано виконавчим комітетом Марківської сільської ради Тиврівського району Вінницької області, про що складено актовий запис № 1 від 10.10.2014 року.
Дослідивши вказану позовну заяву, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Представником позивача подано клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, посилаючись на те, що позивач ОСОБА_1 згідно з вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 25.12.2022 засуджена до 4 років позбавлення волі та з 17.04.2023 відбуває покарання в державній установі "Вінницька установа виконання покарань (№1)", яка розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Брацлавська, 2.
Відповідно до довідки ДУ "Вінницька установа виконання покарань №1" від 04.09.2023 на особистому рахунку засудженої ОСОБА_1 кошти відсутні, майновий стан позивачки не дозволяє сплатити судовий збір, оскільки вона відбуває покарання в державній установі "Вінницька установа виконання покарань (№1)", в установі за весь час перебування не працювала, доходів від трудового використання не мала, знаходиться на повному державному забезпеченні, на її особистому рахунку кошти відсутні, а тому з урахуванням положень ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, а саме за умов, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, а тому вказані обставини є безумовною підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.
Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, законодавством встановлені конкретні умови, за наявності яких можливе звільнення від сплати судового збору, його відстрочення або розстрочення.
Отже, єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, заява про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідну заяву, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Так, представник позивача в обґрунтування скрутного матеріального стану позивача посилається на те, що вона відбуває покарання в державній установі "Вінницька установа виконання покарань (№1)", в установі за весь час перебування не працювала, доходів від трудового використання не мала, знаходиться на повному державному забезпеченні, на її особистому рахунку кошти відсутні.
При цьому, слід зазначити, що сама по собі відсутність доходів, які підлягають оподаткуванню і обліковуються органами ДПС, не свідчить про скрутне матеріальне становище. Доказів про відсутність інших джерел доходів суду не надано.
Крім того, зі змісту позовної заяви слідує, що позивач не є особою похилого віку, докази щодо її непрацездатності у справі відсутні, факт того, що вона не працює(працювала) та не отримує доходів залежить виключно від її волевиявлення.
Крім того, відповідно до ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Тобто, самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів, не можуть вважатися підставою відстрочення сплати судового збору, враховуючи, що позивачем не додано належних доказів, які б підтверджували неможливість сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У даному випадку необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено ЦПК України, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Невиконання позивачем наведених вимог процесуального законодавства має правовим наслідком відмови у прийнятті позовної заяви до розгляду та повернення її заявнику
З урахування вищевикладеного, клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір». Вичерпний перелік документів за подання до суду яких судовий збір не справляється та перелік пільг щодо сплати судового збору наведено у ч. 2 ст. 3, ст. 5 Закону України «Про судовий збір» відповідно.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме, з урахуванням положень Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» - 1073,60 грн.
Таким чином, при зверненні фізичної особи до суду із вказаним позовом, який містить вимогу немайнового характеру, необхідно додати документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн., або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, якщо такі є, із зазначенням у позові таких підстав.
Крім того, згідно з ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч. 2 ст. 95 ЦПК України).
Як вбачається з клопотання про витребування доказів представник позивача звернувся до державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" із адвокатським запитом про надання документів, що перебувають в матеріалах особової справи засудженій ОСОБА_1 , які необхідні підготовки позовної заяви про розірвання шлюбу: свідоцтво про шлюб ОСОБА_1 та копію її паспорту. На адвокатський запит ДУ "Вінницька установа виконання покарань (№1)" надала незасвідчені копію свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 та копію її паспорта, а тому представник просить витребувати вказані документи належним чином завірені установою.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, представником позивача надано довіреність, якою позивач ОСОБА_1 уповноважила адвоката Горбатюка В.В. від свого імені бути представником її інтересів в судах, органах місцевого самоврядування та перед іншими особами, а отже представник позивача не позбавлений можливості звернутися до органів РАЦСу, задля отримання дублікату свідоцтва про шлюб та подати до суду, як належний доказ. Крім того, представник позивача наділений повноваженнями завіряти від себе будь-які копії документів, які необхідно подати разом із позовною заявою до суду, а тому клопотання представника позивача є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу термін для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Згідно зі ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання представника позивача адвоката Горбатюка В.В. про звільнення від сплати судового збору та витребування доказів відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків 10 днів з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду, у встановлений судом строк, позов буде вважатися неподаним та буде повернутий позивачці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя: