Справа № 138/2812/23
Провадження №:1-в/138/108/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого, судді: ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представник ВК №114 ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому дистанційному судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду, в режимі відеоконференцїї з Державною установою «Могилів-Подільська виправна колонія (№114)», клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рига Латвія, зареєстрованого АДРЕСА_1 , до засудження проживаючого на території Центрального залізничного вокзалу в м. Києві, громадянина України, освіта середня, неодруженого, до засудження не працював, раніше несудимого;
по даній справі засудженого: 01.02.2019 Солом'янським районним судом м. Києв за ч.1 ст.115 КК України до 7 років позбавлення волі. Зараховано встрок час перебування під вартою з 24.05.2018 по 04.03.2019 день за день, -
ВСТАНОВИВ:
До Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення його від відбування покарання, мотивоване тим, що він відбуває покарання в Державній установі «Могилів-Подільська виправна колонія (№114)» і довів своє виправлення.
Засуджений в судовому засіданні просив подання задовольнити.
Заслухавши представника ВК №114, засудженого, захисника, думку прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання, дослідивши зміст клопотання, матеріали особової справи, суд приходить до наступного висновку.
Вимогами ч.2 ст.130 КВК України встановлено, що засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким або до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Стаття 81 КК України передбачає умовою для застосування умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання те, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до вказівок Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», суди, розглядаючи питання про можливість застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, мають ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Згідно ч.2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення.
Саме досягнення такої цілі покарання, як виправлення засудженого обгрунтовує можливість його дострокового звільнення від відбування покарання, хоча і під певною умовою.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 засуджений вироком від 01.02.2019 Солом'янського районного суду м. Києва за ч.1 ст.115 КК України до 7 років позбавлення волі. Зараховано встрок час перебування під вартою з 24.05.2018 по 04.03.2019 день за день.
За час відбування покарання ОСОБА_6 характеризується наступним чином: під час утримання у Вінницькій УВП №1 заходи стягнення та заохочення не застосовувалися. З 19.06.2019 відбував покарання в державній установі «Могилів-Подільська виправна колонія (№114)». В установі не працевлаштований у зв'язку з відсутню виробничих потужностей та не має відповідної спеціальності, залучається до виконання робіт по благоустрою території колонії, до праці відноситься задовільно, але потребує постійного контролю. За час відбування покарання до дисциплінарної відповідальності не притягувався, 4 раз заохочувався за виконання покладених на нього обов'язків та додержання правил поведінки. Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженим. Порушень вимог режиму відбування покарання не допускав. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті та порядку, не завжди має охайний зовнішній вигляд. Приділяє увагу необхідності дбайливого ставлення до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує їх тільки за призначенням. До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок.
ОСОБА_6 проведено оцінку ризиків вчиненя повторного кримінального правопорушення та внесено до підсистеми «КАСАНДРА» Єдиного реєстру засуджених та осіб взятих під варту. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення - середній.
Приймає участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу: «Правова просвіта», Фізкультура і спорт», «Духовне відродження» та «Підготовка до звільнення».
При вирішені питання про умовно-дострокове звільнення, суд виходить з того, що дотримання режиму відбування покарання, ввічливі відносини з працівниками адміністрації установи виконання покарання, а також виконання їх законних вимог є виключно обов'язком засудженого, мірою його необхідної поведінки.
На переконання суду, процес виправлення засудженого ОСОБА_6 не досяг тієї стадії, на якій відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі перестає бути доцільним.
Станом на 02.11.2023 ОСОБА_6 відбув більше 3/4 строку покарання.
Разом з тим, сам по собі факт фактичного відбуття засудженим часткового покарання передбаченого п.2 ч.3 ст.81 КК України не свідчить, про те, що до засудженого може бути застосовано умовно-дострокове звільнення.
Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу-засуженного, характеристику засудженого за весь час відбування покарання, те, що останній офіційно не працевлаштований, а ставлення до праці носить ситуативний характер про що свідчить той факт, що засуджений не кожен квартал заохочувався, останньому було відмовлено у застосуванні заохочувальних норм, зокрема ст.101 КВК України, ст.ст.81,82 КК України, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для застосування ст.81 КК України, а тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.81 КК України, ст.ст. 366, 537, 539 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити в задовленні клопотання засудженого ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області протягом 7 днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1