Справа №:755/12412/23
Провадження №: 2/755/5857/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" жовтня 2023 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві заяву представника позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -
УСТАНОВИЛА:
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Як вбачається з матеріалів справи, разом із позовною заявою сторона позивача подала заяву про забезпечення позову у якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та шляхом встановлення заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно? у тому числі особам? які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно? нотаріусам та іншим органам чи особам? які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно? вчиняти будь-які реєстраційні дії з приводу вказаного майна.
Вимоги заяви мотивовано тим? що предметом позову є стягнення вартості проведених ремонтних робіт в сумі 879691,24 грн., стягнення витрат на покупку автомобіля в сумі 5494,00 дол. США та стягнення суми вкладень у банківських установах. Враховуючи значний розмір ціни позову, а також те? що відповідачка до розірвання шлюбу і після цього зняла спільні кошти зі свого банківського рахунку (більше 60 тис. дол. США) і витратила їх? про що позивачу не повідомила? останній вважає за необхідне забезпечити позов. Відповідачка постійно проживає за кордоном та вимагає від позивача аби той знявся з реєстрації у вказаній квартирі. У відповідача немає іншого майна? тому існує ризик? що відповідачка відчужить квартиру? що унеможливить стягнення із неї спірних грошових коштів. На думку сторони позивача? запропонований спосіб забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Вивчивши зміст заяви про забезпечення позову, додатки до неї та матеріали справи, приходжу до висновку про те, що вказана заява підлягає до часткового задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Згідно ч.ч. 1, 6, 7 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 879691?24 грн. та 5494?00 дол. США.
Належність відповідачці квартири АДРЕСА_1 підтверджується копією договору дарування 2/3 частин квартири від 22.06.2009 року? копією про право на спадщину за законом від 16.12.2008 року? копією реєстраційного посвідчення №002994 від 08.07.2009 року.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір майнового характеру, і у випадку задоволення позову із відповідача на користь позивача може бути стягнуто? зокрема? 879691?24 грн. та 5494?00 дол. США? а примусове виконання здійснюватиметься у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».
Суд дійшов висновку, що незабезпечення позову в обраний позивачем спосіб щодо накладення арешту на майно може призвести до утруднення виконання рішення суду в майбутньому.
Тобто, у даному випадку метою забезпечення цього позову є гарантія наявності у відповідача майна за рахунок якого може бути виконане рішення суду, у разі повного або часткового задоволення позову.
Між тим, у випадку незабезпечення позову та відчуження відповідачкою належного їй на території України нерухомого майна, виконання майбутнього рішення суду може бути значно утруднене або неможливе, у разі якщо суд дійде висновку про порушення прав позивача та необхідність їх захисту шляхом стягнення грошових коштів.
Оскільки предметом позову є стягнення значної суми грошових коштів, застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту є саме тим заходом, який унеможливить ускладнення чи невиконання рішення суду, у разі задоволення або часткового задоволення позову, та забезпечить можливість ефективного захисту прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі визнання судом прав та інтересів позивача дійсно порушеними.
При цьому, позивач заявляючи вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 879691?24 грн. та 5494?00 дол. США?просить забезпечити його позов шляхом накладення арешту на всю належну відповідачу квартиру, що вказує на неспівмірність заходу забезпечення позову із предметом позовної заяви.
Для дотримання принципу співмірності арешт на належну відповідачці квартиру має бути накладений у розмірі суми, що заявлена позивачем до стягнення ураховуючи, що суду не надано достовірних даних про реальну вартість квартири станом на час вирішення заяви позивача про забезпечення позову.
За таких обставин заява про забезпечення позову підлягає до часткового задоволення шляхом накладення арешту на належну відповідачу квартиру в межах суми заявленої позивачем до стягнення.
Також суд приходить до висновку про необхідність відмови позивачу у забезпеченні позову шляхом встановлення заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно? у тому числі особам? які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно? нотаріусам та іншим органам чи особам? які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно? вчиняти будь-які реєстраційні дії з приводу вказаного майна? оскільки саме по собі накладення арешту на квартиру в межах суми заявленої до стягнення повною мірою забезпечить неможливість її відчуження, перереєстрацію, обтяження тощо.
Ураховуючи положення ст. 154 ЦПК України судом не встановлено підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки з матеріалів справи не вбачається, які реальні та конкретні збитки можуть бути нанесені відповідачеві забезпеченням позову та який їх розмір.
Відповідач може понести витрати на сплату судового збору у разі оскарження ухвали суду про забезпечення позову в апеляційному порядку, однак такі витрати відносяться до судових і підлягають розподілу при вирішенні спору по суті у кінцевому рішенні суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-154, 353-355 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву представника позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити частково.
В межах сум у розмірі 879691 (вісімсот сімдесят дев'ять тисяч шістсот дев'яносто одна) грн. 24 коп. та у розмірі 5494 (п'ять тисяч чотириста дев'яносто чотири) долари США, що станом на час постановлення цієї ухвали за офіційним курсом НБУ еквівалентно 199761 (сто дев'яносто дев'ять тисяч сімсот шістдесят одна) грн. 84 коп., накласти арешт на належну ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .
В іншій частині заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали складений та підписаний суддею 31.10.2023 року.
Боржник: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Стягувач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ? РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суддя -