2/754/5147/23
Справа № 754/12419/23
УХВАЛА
Іменем України
02 листопада 2023 року Суддя Деснянського районного суду міста Києва Зотько Т.А., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач в особі свого представника - Юхименка Ю.Ю. звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Статтями 175,177 ЦПК України встановлено обов'язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 02.10.2023 року вказану вище позовну було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків заяви.
Відповідно до положень ч. 1, 2ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави ( рішення у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, рішення у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року).
При цьому, відповідно до ч.7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Як вбачається з довідки суду, що міститься в матеріалах справи, 02.10.2023 року представником позивача було отримано копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Станом на 02.11.2023 зазначені в ухвалі судді від 02.10.2023 недоліки не виправлені.
Оскільки позивач, вособі свого повноважного представника, не цікавиться провадженням у справі за поданою ним позовною заявою, вимог ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 02.10.2023 року не виконав у визначений в ухвалі строк, за вищенаведених обставин, приходжу до висновку, що позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, слід повернути позивачу, роз'яснивши при цьому право останнього на повторне звернення з даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: