2/754/5926/23
Справа № 754/15350/23
УХВАЛА
Іменем України
01 листопада 2023 року Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Гринчак О.І., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, перевіривши виконання вимог ст. 175-177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про виділення частки в натурі із спільної часткової власності,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_9 звернулися до суду із позовною заявою до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , в якій просять суд:
1. Виділити ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 в спільну часткову власність в натурі окремий об'єкт нерухомого майна зі спільної часткової власності квартир АДРЕСА_1 квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 55,1 кв.м, яка складається з 2-х кімнат жилою площею 29,1 кв.м (1-а кімната площею 11,4 кв.м, 2-га кімната 17,7 кв.м), кухні - 8.3 кв.м, ванної кімнати 2.6 кв.м, вбиральні - 1,0 кв.м, коридору - 12.2 кв.м, квартира обладнана лоджією 1.9 кв.м;
2. Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 на квартиру АДРЕСА_2 ;
3. Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 на квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 ;
4. Стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 в якості матеріальної компенсації за не достаючі квадратні метри на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 по 21126,60 грн;
5. Стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
Позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Однак у позовній заяві не вказано ціни позову.
Частиною четвертою статті 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір в сумі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в сумі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною сьомою статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі№ 910/13737/19, провадження № 12-36гс20, зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом необхідно розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, провадження № 12-36гс20.
У постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 495/1706/16-ц зазначено, що «судовий збір з вимог виділити в натурі 1/2 частину житлового будинку та земельної ділянки, визнати право особистої приватної власності на це майно визначається з урахуванням вартості спірного майна; позовна вимога припинити право спільної часткової власності на спірне майно є вимогою немайнового характеру».
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 758/5118/21 (провадження № 61-5554сво23) зазначено, що «ані ЦПК України, ані Закон України «Про судовий збір» не містять норм, які б дозволяли зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору у меншому розмірі для випадків, коли позивач об'єднує вимоги до кількох відповідачів в одному позові. Навпаки, підкреслюється, що судовий збір має бути сплачений за кожну немайнову вимогу окремо, якщо заявлено декілька немайнових вимог (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір»). У разі протилежного тлумачення має місце одна вимога про виселення щодо чотирьох відповідачів, то це матиме наслідком наступне: у ситуації, коли позивач звертається до суду одразу до всіх відповідачів, він має сплатити судовий збір у меншому розмірі, аніж у випадку, якщо позови будуть пред'явлені окремо щодо різних співвідповідачів. Поряд із цим, національне законодавство не містить жодних інших випадків, коли б пільги щодо сплати судового збору пов'язувалися б із об'єднанням або роз'єднанням позовних вимог. При тлумаченні термінопоняття "вимога" у цьому випадку має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб'єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Відтак, навіть за умови пред'явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача має обраховуватися окремо. Що стосується вимог про зняття відповідачів з реєстрації, то Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, кожна з цих вимог є самостійною похідною вимогою від вимоги про виселення кожного з відповідачів, яка підлягає сплаті судовим збором. Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що з точки зору забезпечення правової визначеності для осіб, що опинилися в аналогічних правових ситуаціях, доцільно виходити зі сталості підходів та вважати самостійними вимоги щодо кожного із відповідачів».
Отже, у цій справі трьома позивачами заявлено вимоги майнового характеру щодо виділення майна в натурі, а саме квартири АДРЕСА_5 вартістю 2 027 680,00 грн та щодо стягнення компенсації на суму 105633,00 грн, що разом становить 2 133 313,00 грн. Відповідно, кожним позивачем заявлено майнові вимоги на суму 2 133 313,00 грн/3= 711 104,33 грн.
Таким чином, судовий збір за майнову вимогу кожним позивачем має бути сплачений у сумі, що становить 7111,04 грн (711 104,33 грн*1%).
Також трьома позивачами заявлено до п'ятьох відповідачів немайнові вимоги про припинення права спільної часткової власності. Тому, з огляду на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18 вересня 2023 року у справі № 758/5118/21, кожен з позивачів має сплатити судовий збір за 5 немайнових вимог про припинення права спільної часткової власності п'ятьох відповідачів. Окрім цього, кожен позивач має сплатити судовий збір за немайнову вимогу про припинення своєї частки у спільній частковій власності.
Отже, кожен позивач має сплатити судовий збір за 6 немайнових вимог, що становить 1073,60 грн*6 = 6441,60 грн.
З огляду на зазначене, ОСОБА_1 (позивач-1) має сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру у розмірі 7111,04 грн, а також за вимоги немайнового характеру у розмірі 6441,60 грн, що разом становить 13552,64 грн.
Також ОСОБА_2 (позивач-2) має сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру у розмірі 7111,04 грн, а також за вимоги немайнового характеру у розмірі 6441,60 грн, що разом становить 13552,64 грн.
Окрім того, ОСОБА_9 (позивач-3) має сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру у розмірі 7111,04 грн, а також за вимоги немайнового характеру у розмірі 6441,60 грн, що разом становить 13552,64 грн.
Судом встановлено, що до позовної заяви додано квитанції про сплату судового збору кожним з позивачів на суму 4474,00 грн.
З огляду на зазначене, ОСОБА_1 (позивач-1) має доплатити судовий збір на суму 9078,64 грн (13552,64 грн - 4474,00 грн); ОСОБА_2 (позивач-2) має доплатити судовий збір на суму 9078,64 грн (13552,64 грн - 4474,00 грн). ОСОБА_9 (позивач-3) має доплатити судовий збір на суму 9078,64 грн (13552,64 грн - 4474,00 грн).
Таким чином, позивачам необхідно усунути недоліки позову, шляхом визначення ціни позову та надання кожним з них доказів на підтвердження доплати судового збору.
Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення.
Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.
Керуючись ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України,
УХВАЛИЛА:
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про виділення частки в натурі із спільної часткової власності - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявнику зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в частині визначення розміру судових витрат (судового збору) шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Деснянського районного
суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК