ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12179/23
провадження № 2/753/6046/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2023 року м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет»,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
УСТАНОВИВ:
17.07.2023 представник ОСОБА_1 адвокат Прохоров Ю.Г. звернувся до суду з позовом до ТОВ «Фінпром маркет» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до протокола автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2023 для розгляду справи визначено суд у складі головуючого судді Маркєлової В.М.
На обґрунтування позову вказує, що 10.07.2023 отримала повідомлення від банку щодо арешту її рахунків на суму 30 732,83 грн на підставі постанови про арешт коштів приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова М.О. 10.07.2023 позивачка ознайомилась з матеріалами виконавчого провадження та виявила, що підставою виконавчого провадження є виконавчий напис № 34794 від 11.05.2021 вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з неї на користь відповідача заборгованості в розмірі 30 732,82 грн за кредитним договором № 1024-т від 19.01.2006.
Позивачка вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки вчиняючи виконавчий напис, нотаріус порушив вимоги ЗУ «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, а саме:
- не перевірено безспірність заборгованості;
- виконавчий напис вчинено після спливу строку, встановленого законом, з дня виникнення права вимоги;
- не перевірив правильність анкетних даних позивачки.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 19.07.2023 відкрито провадження у справі, справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, установлено сторонам строки для подання заяв по суті справи, а третій особі роз'яснено право подати письмові пояснення.
Окрім того, ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18.07.2023 під головуванням судді Мицик Ю.С. задоволено заяву позивача про забезпечення позову до подання позову. Зупинено стягнення за виконавчим написом, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем від 11.05.2021 та зареєстрованимв реєстрі за № 34794.
Відповідач відзив на позов не подав, однак подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Документ сформований в системі «Електронний суд».
06.10.2023 до суду від представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Прохорова Ю.Г. надійшли заперечення щодо клопотання про врегулювання спору за участю судді, на клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та заяви про визнання позовних вимог.
Третя особа письмові пояснення щодо позову не подала.
Оскільки відповідач відзив не подав, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких мотивів.
Згідно з копію паспорта громадянина України № НОМЕР_1 виданого 15.07.2019 позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 » (а.с.23).
19.01.2006 АТ «Індустріально-експортний банк» та ОСОБА_4 уклали кредитний договір № 1024-т, за умовами якого остання отримала кредит у сумі 20 000,00 грн строком на 24 місяці, тобто до 18.01.2008 та зобов'язалась сплатити винагороду за управління фінансовим кредитом, а саме фіксовану суму 5 900,00 грн, що складає 29,50 % від суми наданого кредиту, в строки та на умовах, що передбачені цим договором (а.с.51-53).
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. 11.05.2021 вчинив виконавчий напис за № 34794 про стягнення з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , невиплачених в строк грошових коштів на користь ТОВ «Фінпром маркет», код ЄДРПОУ: 43311346, якому ТОВ «ФК «Груп Фактор», код ЄДРПОУ: 39866943, відступлено право вимоги на підставі договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 14/12/2020-ФМ від 14.12.2020 та за кредитним договором № 1024-т від 19.01.2006, укладеним між первісним кредитором АТ «Індустріально-експортний банк», код ЄДРПОУ: 14361575, за період з 13.12.2020 по 11.05.2021 включно у розмірі: 27 708,02 грн - заборгованість за тілом кредита; 50,00 грн - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 27 758,02 грн (а.с.40-41).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова М.О. від 21.09.2021 відкрито виконавче провадження № 66897379 з виконання оспорюваного виконавчого напису (а.с.42-43).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова М.О. від 21.09.2021 в межах виконавчого провадження № 66897379 з ОСОБА_4 стягнуто основну винагороду в розмірі 2 775,80 грн (а.с.44-45).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова М.О. від 21.09.2021 в межах виконавчого провадження № 66897379 визначено для ОСОБА_4 розмір мінімальних витрат виконавчого провадження - 199,00 грн (а.с.46-47).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Чучкова М.О. від 10.07.2023 в межах виконавчого провадження № 66897379 змінені реєстраційні дані боржника, а саме - прізвище (а.с.56).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучковим М.О. від 10.07.2023 в межах виконавчого провадження № 66897379 накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 (а.с.54-55).
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами встановлюються Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України.
Відповідно ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» ( в редакції яка діяла на день вчинення виконавчого напису) нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Як встановлено з матеріалів справи, стягнення заборгованості здійснюється за період з 13.12.2020 по 11.05.2021, однак за кредитним договором № 1024-т від 19.01.2006 строк погашення заборгованості закінчився 18.01.2008.
Всупереч зазначеного, нотаріус не з'ясував питання щодо строку давності виконавчого напису.
Відповідно до копії виконавчого напису № 34794, він виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. на підставі ст. 87 ЗУ «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018, відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «КБ «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Зазначену постанову апеляційного суду проголошено 22.02.2017, а отже, на час вчинення оспорюваного виконавчого напису законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин.
Отже, на час вчинення виконавчого напису були відсутні правові підстави для його вчинення, тому він бути визнаний таким, не підлягає виконанню.
Крім того, як зазначив Верховний Суд України в постанові від 05.07.2017 у по справі №754/9711/14-ц, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до п. 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості, зокрема таким документом є засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, яку у цій справі стягував нотаріусу не надав.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Однією з ознак безспірності вимоги, є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен впевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість не вважається безспірною.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 357/12818/17, від 27.08.2020 у справі № 554/6777/17, Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 357/12818/17, від 15.01.2020 у справі №305/2082/14-ц.
Суд установив, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису заборгованість боржника перед стягувачем не була безспірною, позивачка не була повідомлена про наявність такої заборгованості, виконавчий напис вчинено після спливу 3-х років з дня виникнення права вимоги.
На підставі викладеного суд дійшов висновку задовольнити позов та визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Щодо відшкодування відповідачем судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Позивачка у справі понесла судові витрати на загальну суму 1 610,40 грн, а саме:
- сплачено судовий збір в сумі за подачу заяви про забезпечення позову 536,80 грн.;
- сплачено судовий збір в сумі за подачу позовної заяви в сумі 1 073,60 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що позовні вимоги задоволено повністю, з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати, які складається з судового збору у розмірі 1 610,40 грн.
Крім того, позивачка просила стягнути з відповідача судові витрати на правову допомогу в розмірі 15 000,00 грн та гонорар (винагороду) за позитивний результат у справі і розмірі 6 146,56 грн.
12.09.2023 представник позивача подав клопотання про зменшення витрат на оплату правової допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Зазначив, що розмір витрат не є співмірним складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, з огляду на таке. Справа про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, не є складною та відноситься до категорії малозначних і доводи наведені в позовній заяві, ґрунтуються на загальновідомих висновках, які зазначені в постановах Великої Палати Верховного суду, і практику за категорією таких справ слід вважати установленою. Саме такі висновки покладені в основу позовної заяви, а тому гонорар адвоката в розмірі 15 000 грн. - не відповідає критеріям співмірності.
Крім того, вартість адвокатських послуг є значно завищеною порівняно з іншими витратами на адвокатські послуги в аналогічних справах та є неспіврозмірними у порівнянні з обсягом виконаних робіт, складності справи та ринковим цінам на адвокатські послуг в аналогічних справах з огляду на наступне:
- у справі №334/642/22 аналогічній по складності (про визнання виконавчого напису виданого приватним нотаріусом таким, який не підлягає виконанню), позивач поніс витрати на правничу допомогу в розмірі 3 100,00 грн;
- у справі №322/169/22 аналогічній по складності (про визнання виконавчого напису виданого приватним нотаріусом таким, який не підлягає виконанню), позивач поніс витрати на правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн;
- у справі №524/11900/21 аналогічній по складності (про визнання виконавчого напису виданого приватним нотаріусом таким, який не підлягає виконанню), позивач поніс витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн;
- у справі №712/12360/21 аналогічній по складності (про визнання виконавчого напису виданого приватним нотаріусом таким, який не підлягає виконанню), позивач поніс витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн;
- у справі №278/82/22 аналогічній по складності (про визнання виконавчого напису виданого приватним нотаріусом таким, який не підлягає виконанню), позивач поніс витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн;
- у справі №461/2359/22 аналогічній по складності (про визнання виконавчого напису виданого приватним нотаріусом таким, який не підлягає виконанню), позивач поніс витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.
Таким чином, враховуючи вище викладене середня вартість адвокатських послуг в аналогічних справах складає 2 850,00 грн.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
06.10.2023 від представника позивачки-адвоката Прохорова Ю.Г. засобами поштового зв'язку надійшли заперечення на клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Сторона позивача не погоджується з твердженнями відповідача викладеними в клопотанні про зменшення розміру витрат на правову допомогу, оскільки відповідач у клопотанні для визначення співмірності вартості послуг адвоката в схожій категорії справ бере за основу лише шість справ, обраних на власний розсуд із найменшою вартістю таких послуг за 2021-2022 роки по областях України, що не є підставою для формулювання та визначення середньо ринкової вартості таких послуг адвоката по м. Києву станом на липень 2023 рік.
З наданих відповідачем справ вбачається наступні дати укладення договорів:
- у справі № 334/642/22 - Житомирська область, договір про надання правничої допомоги від 02.01.2022;
- у справі № 322/169/22 - Запорізька область, договір про надання правової допомоги від 21.02.2022;
- у справі № 524/11900/21 - м. Запоріжжя, договір про надання правової допомоги від 2021 року;
- у справі № 712/12360/21 - м. Львів, договір про надання правової допомоги від 15.04.2022;
- у справі № 278/82/22 - м. Кременчук, договір від 2021 року;
- у справі № 461/2359/22 - м. Черкаси, договір про надання правової допомоги від 10.08.2021.
Рівень життя, вартості послуг, зокрема, адвокатських, в інших областях України значно дешевший, ніж в м. Києві. У порівняні з 2021 роком та 2022 роком вартість послуг у 2023 році значно зріс.
Проаналізувавши ринок вартості послуг адвоката в м. Києві різних юридичних компаній щодо аналогічних категорій справ вбачається таке:
- скасування виконавчого напису тарифний план «Під ключ» юридична компанія «ПІК» - 9 000,00 грн, додатково сплачується, зокрема, участь адвоката в судовому засіданні;
- скасування виконавчого напису тарифний план «Під ключ» юридична компанія «Traya» - 10 000,00 грн;
- скасування виконавчого напису юридична компанія «N.S.», вартість комплексного супроводження справи від 6 000,00 грн до 10 000,00 грн;
- скасування виконавчого напису юридична компанія «Рішення», вартість від 15 000,00 грн.
З аналізу рішень у справах про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню по м. Києву середня вартість послуг адвоката за вказаною категорією справ становить 15 333,00 грн.
Отже, витрати на професійну правничу допомогу на цю суму є співмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді першої інстанції, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру, підстав для зменшення розміру цих витрат немає.
Щодо стягнення з відповідача гонорару (винагороди) за позитивний результат у справі посилається на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 910/15191/19 та вважає, що суд не може зменшувати розмір такого гонорару.
Вивчивши доводи, викладені у клопотанні про зменшення витрат на правову допомогу, запереченнях на клопотання про зменшення таких витрат, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Ч. 2 ст. 137 цього Кодексу встановлено, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Ч. 3 ст. 137 цього Кодексу встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На обґрунтування клопотання про розподіл судових витрат представник позивачки - адвокат Корсун Ю.Ю. надав суду:
- договір № 6-ЦП про надання правничої, правової допомоги від 14.07.2023;
- додатку угоду № 1 до договору № 6-ЦП від 14.07.2023 про надання правничої, правової допомоги від 14.07.2023.
Відповідно до п. 3.1 Розділу 3 «Порядок розрахунків» договору № 6-цп про надання правничої, правової допомоги від 14.07.2023 сума гонорару та порядок оплати визначається у додаткових угодах до цього Договору, що є його невід'ємними частинами.
Відповідно до п. 3.1 Договору сторони домовились про фіксований розмір оплати юридичних послуг за підготовку (складання) та подання позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, дослідження актуальної судової практики, консультування клієнта тощо. За домовленістю сторін розмір суми гонорару (винагороди) за надання правової допомоги визначеної в п. 1 Додаткової угоди становить 15 000,00 грн. Відповідно до п. 3.2 договору сторони домовились про доплату гонорару (винагороди) за позитивний результат по справі в розмірі 20% від суми, на яку буде визнано виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Попередній розмір вказаної доплати становить 6 146,56 грн (п. 1, 2, 3 додаткової угоди № 1 до договору № 6-ЦП від 14.07.2023 про надання правничої, правової допомоги від 14.07.2023).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство містить критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Ч. 4 ст. 137 ЦПІК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Оцінюючи докази з метою розподілу судових витрат суд зауважує наступне.
Суд враховує висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі Суд враховує висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховного Суду у справі № 922/445/19, в яких, серед іншого наголошено, що в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Також суд враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд вважає обґрунтованими доводи представника відповідача, що витрати в розмірі 15 000,00 грн не є співмірними зі складністю цієї справи (про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню), яка є малозначною та розглядалась у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи, завищеними щодо іншої сторони спору, та не відповідають виконаній адвокатом роботі (складання позовної заяви), у зв'язку з чим необхідно зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, зокрема суд вважає співмірними переліченим вище критеріям та необхідними у цій справі витрати у розмірі 3 000,00 грн.
Щодо таких витрат, як гонорар адвоката у розмірі 6 146,56 грн грн, суд застосовує висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п. 5.44 Постанови).
Враховуючи, що справа є незначної складності, розглянуто її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає, що такі витрати не є необхідними у цій справі, їх розмір не відповідає критерію п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України щодо обґрунтованості та пропорційності до предмета спору (стягнення 27 986,67 грн), тому відмовляє у стягненні гонорару адвоката у розмірі 6 146,56 грн з відповідача.
Щодо заходів забезпечення позову.
Згідно ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Оскільки від учасників справи жодних клопотань щодо заходів забезпечення позову не надходило, заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ували суду від 18.07.2023 у справі № 753/11999/23 (провадження № 2-з/753/107/23) продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили.
Керуючись нормами ст. 133, 137, 141, 259, 263, 265, 268, 354, 355, ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем від 11.05.2021 та зареєстрованим в реєстрі за № 34794.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет»на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 610,40грн., судові витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 3 000,00 грн, а разом - 4 610,40 грн.
Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце перебування: АДРЕСА_2 .
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», код ЄДРПОУ: 43311346, місцезнаходження: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9-А, оф. 204.
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, адреса: індекс: АДРЕСА_3
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.М. Маркєлова