Справа № 752/13167/23
Провадження № 2/752/5762/23
РІШЕННЯ
Іменем України
04 жовтня 2023 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Плахотнюк К.Г.
за участі секретаря - Давиденко С.Р.,
в місті Києві у приміщенні суду, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лисенко Сергій Олексійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИВ:
28 червня 2023 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ») і просила визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем від 30.06.2021 року, зареєстрований в реєстрі за номером 254165, таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача кошти, які були стягнуті з ОСОБА_1 на виконання постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 у розмірі 2437,74 грн, а також судові витрати у справі.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що виконавчий напис було вчинено приватним нотаріусом з порушенням ЗУ «Про нотаріат» та Порядку вчинення виконавчих написів нотаріуса. Вказує, що кредитний договір на підставі якого було вчинено виконавчий напис не був підписаний позивачем, а також, відповідно, нотаріально не посвідчувався. Також, позивач вказує на те, що у приватного нотаріуса не було підстав вважати, що розмір заборгованості є безспірним і нотаріус не врахував і не перевірив факт наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Звертає увагу, що вона з відповідачем жодного документу не підписувала і договорів не укладала. Крім того, на адресу ОСОБА_1 претензія з зазначенням заборгованості не направлялася.
З огляду на викладене, позивач вважає, що виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем від 30.06.2021 року зареєстрований в реєстрі за номером 254165 є таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Плахотнюк К.Г. від 04.07.2023 року відкрито провадження у справі, її розгляд призначено проводити у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін (а.с. 106).
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 04.07.2023 року задоволено заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем від 30.06.2021 року щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Представник ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» надіслав до суду клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу у якому просив відмовити у позові в цій частині, а розгляд справи здійснювати без участі представника товариства.
На момент розгляду справи відповідач ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» не скористався своїм правом на подання письмового відзиву, а треті особи на подання пояснень, саме тому суд розглядає справу на підставі наявних в матеріалах справи доказах.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за номером 254165, відповідно до якого з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», якому ТОВ «Мілоан» відступлено право вимоги на підставі Договору № 32-МЛ від 13.06.2019, стягується невиплачені в строк кошти за кредитним договором №3828881 від 22.03.2019 року у загальному розмірі 9045 грн.
02.12.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Лисенком Сергієм Олексійовичем було відкрито виконавче провадження НОМЕР_3 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича від 30.06.2021 року, зареєстрований в реєстрі за номером 254165, яким на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» стягується борг у розмірі 9045 грн.
Постановами від 02.12.2021 з боржника ОСОБА_1 було стягнуто основну винагороду приватного виконавця у сумі 904,50 грн та загальну суму мінімальних витрат у розмірі 881 грн.
25.01.2022 року приватним виконавцем Лисенком С.О. винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи божника.
Згідно з довідкою № 743 від 31.05.2023 року на виконання постанов приватного виконавця з заробітної плати ОСОБА_1 було утримано кошти у розмірі 2438,74 грн, які позивачка просить стягнути з відповідача.
За приписами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до ст. 18 цього Кодексу, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012р. № 296/5, та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012р. за № 282/20595 (далі по тексту - Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат» ). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 цього Закону України визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29 червня 1999р. № 1172 (далі по тексту - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.
Постановою Кабміну № 662 до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, внесено зміни, відповідно до яких, серед іншого, Перелік доповнено розділом Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин та пунктом 2 такого змісту:
«Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості «.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в частині, зокрема, пункт 2 змін, що вносяться до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
При вирішенні спору суд також враховує правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року по справі № 757/24703/18-ц, відповідно до якої для вчинення виконавчого напису нотаріусу слід надавати, серед інших документів, оригінал нотаріально посвідченого договору, згідно пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 30.06.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14.
Отже, на момент вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису норма чинного законодавства про можливість вчинення виконавчих написів в безспірному порядку на підставі кредитних договорів, що не посвідчені нотаріально, була скасована.
В матеріалах справи відсутні докази того, що укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально.
У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:
- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;
- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 201/4198/17 (провадження № 61-48504св18), від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777
Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.
Як зазначає позивач, письмової вимоги від банку про погашення заборгованості він не отримував, а відповідач, в свою чергу, не подав суду доказів зворотного.
Слід звернути увагу на те, що не отримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавило його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або спростувати вимоги банку.
Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення спірного виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Суд позбавлений можливості оцінити документи на підставі яких було здійснено виконавчий напис приватним нотаріусом Остапенком Є.М. оскільки останній не надав пояснення та докази, що при вчиненні оспорюваного виконавчого напису належним чином переконався у безспірності вимоги кредитора та щодо належного повідомлення боржника про суму заборгованості.
З боку відповідача суду не надано доказів на спростування зазначених обставин, і матеріали справи таких доказів не містять, а отже при вчиненні виконавчого напису не були дотримані положення Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Зазначене вище дає підстави для визнання виконавчого напису № 254165 таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
В силу положень ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків в зв'язку з вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій.
При цьому, ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
З огляду на наведене та, з урахуванням приписів ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал», не подавши відзив на позов, не довів свого права стягувати заборгованість з позивача за укладеним з фінансовою установою договором, та саму суму заборгованості.
Крім того, відповідачем не доведено дотримання встановленого законом порядку при зверненні за вчиненням виконавчого напису, і твердження позивача в цій частині ним не спростовані.
В матеріалах справи відсутні переконливі докази, які б свідчили про безспірність заборгованості, як і відсутні докази того, що безспірність заборгованості була належним чином підтверджена банком при подачі документів нотаріусу, та боржник про заборгованість достеменно знав, однак, проігнорував вимогу про її погашення.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
У задоволенні позовних вимог позивача щодо стягнення коштів у розмірі 2438,74 грн слід відмовити з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 02.12.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Лисенком Сергієм Олексійовичем було відкрито виконавче провадження НОМЕР_3 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича від 30.06.2021 року, зареєстрований в реєстрі за номером 254165, яким на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» стягується борг у розмірі 9045 грн.
Постановами від 02.12.2021 з боржника ОСОБА_1 було стягнуто основну винагороду приватного виконавця у сумі 904,50 грн та загальну суму мінімальних витрат у розмірі 881 грн.
25.01.2022 року приватним виконавцем Лисенком С.О. винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи божника.
Сторона позивача, вказуючи на необхідність стягнення із відповідача на користь позивача коштів в сумі 2438,74 грн, не надала суду належні та достатні докази на підтвердження зарахування зазначених коштів саме на рахунок банку.
Наявна у справі довідка Управління освіти Голосіївської у місті Києві державної адміністрації № 743 від 31.05.2023 року засвідчує лише відрахування коштів із доходів позивача, однак, за відсутності конкретних даних про отримувача цих коштів, посилання сторони позивача про отримання банком коштів в пред'явленій до стягнення сумі, є недоведеними.
Стороною позивача не було надано суду належних доказів, зокрема, довідку приватного виконавця, в провадженні якого перебувало відповідне виконавче провадження, відповідно до яких можливо було б достовірно встановити суми, перераховані банку в якості сплати боргу за виконавчим написом, а також суми інших платежів, які були стягнуті із боржника в рамках виконавчого провадження.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7700,00 грн. відповідають фактично виконаній по даній справі роботі адвоката за договором № 65/23 про надання правової допомоги від 15.06.2023 та додатковою угодою № 1 до вказаного договору, а факт надання правничої допомоги ТОВ «Юридичний центр правова допомога «Юрком»» за вказаним договором, в рамках даної справи, підтверджуються підписаним сторонами орієнтовним планом заходів щодо захисту прав і законних інтересів та Актом здачі-приймання виконаних робіт за договором від 27.06.2023 року на суму 7700,00 грн та прибутковим касовим ордером № 2 від 27.06.2023 року та квитанції до нього.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 1073,60 грн. за подання позовної заяви та 536,80 грн. за подання заяви про забезпечення позову, а всього 1610,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273-279, 354 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лисенко Сергій Олексійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем від 30.06.2021 року, за реєстровим номером 254165.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 35234236, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 корп.28) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн, судовий збір в розмірі 1610,40 грн, що складає належну до стягнення суму у розмірі 7610 (сім тисяч шістсот десять) гривень 40 копійок.
У решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку а апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Плахотнюк К.Г.