Справа № 443/426/23 Головуючий у 1 інстанції: Павлів А.І.
Провадження № 33/811/1376/23 Доповідач: Партика І. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Сєргєєвої Ольги Ігорівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Сєргєєвої Ольги Ігорівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Жидачівського районного суду Львівської області від 24 квітня 2023 року, щодо ОСОБА_1 ,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 536,80 грн.
Згідно постанови, ОСОБА_1 , 7 березня 2023 року, о 19 год. 41 хв. на автодорозі Т1419 між населеними пунктами с. Бережниця та с. Журавків, Стрийського району, Львівської області керував транспортним засобом «Wolkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9 «а» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою адвокат Сєргєєва О.І., в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просять скасувати дану постанову та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, окрім того просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Жидачівського районного суду Львівської області від 24 квітня 2023 року, оскільки ОСОБА_1 перебував на службі у ЗСУ та не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, про результат розгляду справи дізнався 19 вересня 2023 року. Також, адвокат Сергєєва О.І. просить зупинити провадження у справі до звільнення ОСОБА_1 із служби у ЗСУ.
Вважає постанову суду першої інстанції необґрунтованою, такою, що не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, прийнятою із порушенням процесуальних норм, а висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи та не підтверджується наявними доказами.
Наголошує, що місцевим судом залишено поза увагою результат огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» 0,22 проміле є на рівні технічної похибки (+/-0,04 проміле), внаслідок чого покази даного приладу не можуть свідчити про перебування водія в стані алкогольного сп'яніння.
Звертає увагу, що в матеріалах справи відсутній сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, які б свідчили, що даний технічний засіб дозволений МОЗ для використання з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Повідомляє, що матеріали справи не містять роздруківки з приладу «Drager Alcotest 6820» про результат проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, у зв'язку із чим акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів був сформований не на підставі конкретних доказів.
Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення від 7 березня 2023 року є недопустимим доказом, оскільки складений з порушенням вимог ч. 1 -2 ст. 256 КУпАП, так як в ньому відсутня інформація про свідків.
Також повідомляє, що матеріали справи не містять даних про відсторонення водія від керування транспортним засобом, оскільки ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом.
Звертає увагу, що апеляційне провадження у справі повинно бути зупинено у зв'язку із проходженням ОСОБА_1 військової служби у ЗСУ.
Окрім того, наголошує, що відповідно до п. 13 ч. 1 ЗУ «Про судовий збір» ОСОБА_1 , як учасник бойових дій, звільняється від сплати судового збору в усіх інстанціях.
27 жовтня 2023 року на адресу Львівського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення, в яких він зазначає, що відеозапис, долучений до матеріалів справи є недопустимим доказом, оскільки здійснювався на особистий телефон працівника поліції, на даному відео відсутня інформація, щодо дати та часу відеозапису,.
27 жовтня 2023 року у судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не прибув, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, адвокат Сєргєєва О.І. надала дані, що він перебуває на службі у ЗСУ та просила проводити розгляд справи, у його відсутності.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.
З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання та думки адвоката Сєргєєвої О.І., яка просила проводити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Стосовно строку на апеляційне оскарження, то з урахуванням того, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні участі не приймав, про результат розгляду справи дізнався 19 вересня 2023 року, з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя, апеляційний суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду.
Також ОСОБА_1 , 27 жовтня 2023 року подав клопотання про витребування доказів, в якому він просить витребувати у ВП №1 (м. Жовква) Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області оригінали відеозапису події адміністративного правопорушення за 5 березня 2023 року та копію книги видачі приймання майна ВП №1 Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області, які датовані 5 березням 2023 року.
Подане клопотання мотивував тим, що відеозапис долучений, до матеріалів справи, знятий на мобільний телефон працівника поліції, у зв'язку із чим виникла необхідність у витребуванні зазначених вище доказів.
Розглянувши клопотання ОСОБА_1 , про витребування доказів (відеозаписів), дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що подане клопотання не містить достатніх обґрунтувань щодо необхідності витребування відеозаписів, які були здійснені працівниками поліції. Зважаючи, що матеріали справи містять достатні дані щодо обставин адміністративного правопорушення, яке мало місце 7 березня 2023 року, окрім того до матеріалів справи долучено відеозапис, який є чіткими та зрозумілим, відтак суд не вбачає доцільності у витребуванні зазначених доказів, а тому у задоволенні такого клопотання слід відмовити.
Що стосується клопотання сторони захисту, щодо зупинення провадження у справі до звільнення ОСОБА_1 із військової служби у ЗСУ, апеляційний суд зазначає, що таке суперечить клопотанню адвоката про розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та не підлягає до задоволення.
Заслухавши виступ захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9 а ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, не дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно не з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного чи іншого сп'яніння та оформлення результатів такого огляду визначена в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі Інструкція).
Відповідно до п.п. 2, 6, 7 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 7 ч. ІІ вищевказаної Інструкції, стан алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
З роздруківки приладу «Drager Alcotest 6820» (а.с. 6) та протоколу серії ААД№475560 від 7 березня 2023 року (а.с.3), вбачається, що у видихуваному ОСОБА_1 повітрі вміст алкоголю становить 0,22 проміле.
Відповідно до інструкції по експлуатації газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» в таблиці №3 вказано межі допустимої погрішності газоаналізатора, парів етанолу у повітрі, що видихається в залежності від температури повітря навколишнього середовища, згідно яких даний прилад при температурі від -5С до +15С має погрішність у 0,05 проміле.
Згідно тестування на алкоголь вбачається, що температура повітря 7 березня 2023 року о 19 годин 43 хвилини становила + 14 градусів.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що в даному випадку мала місце похибка показника газоаналізатору «Drager Alcotest 6820» прилад ARLH-0164 у 0,05 проміле, що у свою чергу зменшує показник приладу до 0,17 проміле, та не перевищує гранично допустиму норму алкоголю з врахуванням вищевказаної погрішності приладу.
Також, на переконання апеляційного суду, місцевим судом в достатній мірі не було перевірено обґрунтованість складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки протоколі серії ААД №475560 від 7 березня 2023 року (а.с. 3) не має чітко зазначених ознак алкогольного сп'яніння, які були виявлені у водія ОСОБА_1 , які слугували підставою для проведення огляду на місці за допомогою приладу «Drager» для встановлення стану алкогольного сп'яніння.
В ході апеляційного розгляду встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази щодо перебування водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції передчасно прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Склад правопорушення - наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 1 ст. 7 КУпАП також визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
З огляду на наведене, апеляційний суд приходить до переконання, що оскаржувана постанова суду першої інстанції, підлягає до скасування, а провадження у справі - закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 7, ч. 8 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову.
Отже, постанова суду першої інстанції, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ч. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
поновити адвокату Сєргєєві Ользі Ігорівні строк на апеляційне оскарження постанови Жидачівського районного суду Львівської області від 24 квітня 2023 року.
Апеляційну скаргу адвоката Сєргєєвої Ольги Ігорівни задоволити
Постанову Жидачівського районного суду Львівської області від 24 квітня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.