Справа № 308/7664/23
ПОСТАНОВА
Іменем України
02 листопада 2023 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача - Мацунича М.В.
суддів - Куштана Б.П., Кондора Р.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, за наявними в матеріалах справи доказами цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 липня 2023 року, ухвалене головуючим суддею Фазикош О.В., у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості
встановив:
У травні 2023 року АТ КБ «ПриватБанк» (далі - Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву № б/н від 26.10.2010. Відповідачем також була підписана Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». В цій же довідці Відповідач власним підписом підтвердив, що «З фінансовими умовами надання Кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений».
Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову, а Відповідачу надано у користування кредитну картку (номери та строк дії отриманих кредитних карток зазначено у довідці про отримані картки, що додається). У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 45000,00грн, що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
Таким чином, Банк свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором. Але в процесі користування кредитним рахунком Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку, яка додається до позовної заяви.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 21.03.2023 має заборгованість - 55 253.23 грн, яка складається з наступного: 44 956,00 грн - заборгованість за кредитом; 10 297,23 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за комісією; 0,00 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
З врахування вищезазначеного АТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути з ОСОБА_1 вказану кредитну заборгованість.
Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 липня 2023 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 26.10.2010 року у розмірі 44 956,00 грн.
Стягнуто ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» судові витрати в розмірі 2 684,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, АТ «ПриватБанк» оскаржило його в апеляційному порядку в частині відмовлених позовних вимог (щодо стягнення заборгованості з відсотків). Вважає, що таке прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та порушення норм процесуального права та підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Апелянт звертає увагу на те, що відповідач одночасно із заявою підписав довідку про умови кредитування та погодив такі, а саме: тип картки, тип кредитної ліні-поновлювана, пільговий період 30 днів, валюту рахунку гривня, базову відсоткову ставку 2,5% на місяць, розмір щомісячного платежу 7% від заборгованості, строк внесення щомісячних платежів. А тому висновок суду щодо відсутності погодження умов кредитування є безпідставним та помилковим і спростовується наявними в матеріалах справи доказами.
Вважає, що наявність узгодженої між сторонами базової відсоткової ставки є підставою для задоволення вимог зі стягнення заборгованості за відсотками.
Відзив від відповідача на апеляційну скаргу не надходив.
Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з відсотків, то апеляційний суд, в силу приписів ст. 367 ЦПК України, перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду лише в цій частині в межах доводів апеляційної скарги.
Згідно ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на те, що предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення суду у справі з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до AT КБ "Приватбанк" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву № б/н від 26.10.2010.
Зі змісту вказаної анкети-заяви вбачається, що така не містить жодних умов кредитування.
Також 26.10.2010 року відповідачем була підписана Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». В цій же довідці Відповідач власним підписом підтвердив, що «З фінансовими умовами надання Кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений».
Згідно довідки умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 , протягом часу із 26.10.2010 по 26.12.2022 відбувалися зміна кредитного ліміту. 26.10.2010 кредитний ліміт становив 0,00 грн, 23.10.2019 - 45 000 грн., 26.12.2022 - 0,00 грн.
Згідно наявної в матеріалах справи довідки ОСОБА_1 , було надано в період часу із 26.10.2010 по 30.11.2021 шість кредитних карток «Універсальна», остання строком дії до 11/25.
Матеріали справи містять копію паспорту споживчого кредиту де наведені умови кредитування, який містить електронний підпис ОСОБА_1 , датовано 30.11.2021.
Також позивачем до матеріалів справи додано витяг із Умов та правил надання банківських послуг затверджених наказом від 06.03.2021 №СП-2010-256. Проте підпису відповідача такі не містять.
Позивачем на підтвердження позовних вимог надано копію Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк», витяг з Умов і Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк».
Суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані документи не підтверджують наявність заборгованості вказаної в позові, оскільки, такі стосуються загальних засад кредитування банком. Жодного підтвердження їх відношення до відповідача, або про її ознайомлення із ними матеріали справи не містять. Зокрема такі, не містять підпису відповідача. Єдиним документом який підписано відповідачем є АНКЕТА-ЗАЯВА про приєднання Умов Та Правил наданні банківських послуг і ПриватБанку від 26.10.2010.
Однак, апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
За змістом статті 1056-1 ЦК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами у самому договорі).
Виходячи з цього, колегія суддів вважає, помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність у матеріалах справи доказів укладення кредитного договору, оскільки, відповідач, підписуючи 26.10.2010 анкету-заяву, одночасно підписав довідку про ознайомлення із умовами кредитування, в якій визначено тип картки «Універсальна» 55 днів пільгового періоду», тип кредитної ліні-відновлювана, пільговий період до 55 днів, валюту рахунку гривня, базову відсоткову ставку 2,5% на місяць, розмір щомісячного платежу 7% від заборгованості, строк внесення щомісячних платежів, тобто відповідач погодився у письмовому вигляді з усіма істотними умовами кредитування.
Саме на цих умовах Банк і здійснював щомісячне нарахування відсотків за користування кредитними коштами.
При цьому долучений банком розрахунок заборгованості відповідає умовам кредитного договору, узгоджується з випискою з рахунку.
Та матеріали справи не містять доказів того, що Банк в супереч зазначених істотних умов кредитування здійснював нарахування відсотків в інший спосіб, а тому, зважаючи на відсутність жодних заперечень відповідача щодо його правильності, у колегії суддів відсутні підстави, щоб такий не брати до уваги.
Тож, укладення між сторонами договору шляхом підписання відповідачем анкети-заяви, відповідає вимогам статей 633, 634 ЦК України щодо порядку укладення договору приєднання, а тому висновки суду про недоведеність укладення між сторонами договору - є передчасними.
Тому, апеляційний суд вважає, що матеріалами справи встановлена наявність кредитних правовідносин між сторонами та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем по сплаті відсотків за користування кредитними коштами.
А отже пред'явлений АТ КБ «ПриватБанк» позов є належним чином доведеним та обґрунтованим, та підлягає задоволенню.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції, відповідно до п.1 ч.1 ст. 376 ЦПК України, в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення відсотків підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в цій частині.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, понесений за подання апеляційної скарги, в розмірі 4 026,00 грн.
Приймаючи до уваги викладене та керуючись нормами статей 141, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, статей 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», задовольнити.
Заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 липня 2023 року в частині відхилених позовних вимог скасувати та постановити в цій частині постанову суду про задоволення позову.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканця: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського,1Д, заборгованість за простроченими відсотками за кредитним договором б/н від 26.10.2010 у розмірі 10 297,23 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканця: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського,1Д, судові витрати в розмірі 4 026,00 грн судового збору.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови суду складено 02 листопада 2023 року.
Суддя-доповідач:
Судді: