ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
_____________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
іменем України
31.10.2023 Справа №905/704/23
Господарський суд Донецької області судді Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання (помічнику судді) Шуть А.В.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго», м.Краматорськ
про стягнення 3951028,54 грн
Представники сторін:
від позивача (в режимі відеоконференції): Тищенко А.І. адвокат, на підставі довіреності;
від відповідача (в режимі відеоконференції): Жукова Л.А. адвокат, на підставі довіреності
Суть спору: Позивач, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго», м.Краматорськ, про стягнення 3951028,54 грн, з яких 3752385,47 грн - основний борг, 40771,82 грн - 3% річних, 157871,25 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0112-02024.
Ухвалою суду від 12.06.2023 позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ до Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго», м.Краматорськ про стягнення 3951028,54 грн, з яких 3752385,47грн - основний борг, 40771,82 грн - 3% річних, 157871,25 грн - інфляційні втрати залишено без руху; надано Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ строк для усунення недоліків його позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху.
Ухвалою суду від 21.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/704/23; здійснювати розгляд справи вирішено за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 25.07.2023 об 11:30год.
21.07.2023 на електронну адресу суду від відповідача, Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго», м.Краматорськ надійшов відзив на позовну заяву з додатками, скріплений електронним цифровим підписом, за змістом якого повідомлено суд, що відповідно до ст.601 Цивільного кодексу України ПАТ «Донбасенерго» заявило про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 3752385,47 грн шляхом направлення відповідної заяви позивачу, а тому з моменту (дати) отримання позивачем заяви ПАТ «Донбасенерго» про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 3752385,47 грн, грошове зобов'язання відповідача перед ПрАТ «НЕК «Укренерго» за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0112-02024 виконане (припинене) на вказану суму. До відзиву додано копію заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст.601 Цивільного кодексу України №01-1.3/01240 від 21.07.2023 ПАТ «Донбасенерго» з додатками та докази направлення означеної заяви на адресу ПрАТ «НЕК «Укренерго».
Ухвалою від 25.07.2023 відкладено підготовче засідання на 22.08.2023 о 12:00 год.
16.08.2023 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 16.08.2023 про приєднання доказів, у якому зазначено, що згідно з даними АТ «Укрпошта» позивач отримав заяву ПАТ «Донбасенерго» від 21.07.2023 №01-1.3/01240 (поштове відправлення №0504590085454) 25.07.2023; також до клопотання додано роздруківку з інтернет-сторінки сервісу відстеження поштових відправлень «Укрпошта».
22.08.2023 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання б/н від 22.08.2023 про долучення доказів з додатками, за змістом якого позивач просить долучити до матеріалів справи лист-відповідь НЕК «Укренерго» на заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 18.08.2023 вих. №01/40656. У вказаному клопотанні зазначено, що листом від 18.08.2023 вих. №01/40656 ПрАТ НЕК «Укренерго» повідомило ПАТ «Донбасенерго» про відсутність умов для зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі того, що нормами чинного законодавства, що регулюють правовідносини на ринку електричної енергії, не передбачений механізм проведення такого роду взаємозаліку однорідних зустрічних вимог. Позивач посилається на зміст ст.75 Закону України «Про ринок електричної енергії» та зазначає, що в Правилах ринку не передбачені механізми проведення взаємозаліку однорідних зустрічних вимог за договором про надання послуг з передачі електричної енергії та договором про надання допоміжних послуг з регулювання активної частоти потужності. Також, у листі-відповіді від 18.08.2023 вих.№01/40656 ПрАТ «НЕК «Укренерго» вказується, що наявна заборгованість є спірною оскільки фактично існує спір щодо такої заборгованості, адже предметом позову в розглядуваній справі є, зокрема, стягнення заборгованості в сумі 3752385,47 грн, що порушує обов'язкову умову щодо зарахування зустрічних однорідних вимог - безспірність таких вимог.
Ухвалою від 22.08.2023 відкладено підготовче засідання на 06.09.2023 о 12:00 год. та продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.
05.09.2023 на електронну адресу суду від відповідача надійшли заперечення б/н від 01.09.2023 на позицію позивача щодо неправомірності зарахування зустрічних однорідних вимог, у яких зазначається, що заява ПАТ «Донбасенерго» від 21.07.2023 № 01-1.3/01240 про зарахування зустрічних однорідних вимог, надіслана позивачу, за своєю правовою природою є одностороннім правочином із зарахування, а в матеріалах даної справи відсутні докази визнання недійсною заяви ПАТ «Донбасенерго» від 21.07.2023 № 01-1.3/01240 про зарахування зустрічних однорідних вимог, отже зазначена заява як односторонній правочин із зарахування є дійсною; стаття 75 Закону України «Про ринок електричної енергії», на яку посилається позивач, не забороняє зарахування зустрічних однорідних вимог та не визнає нікчемними правочини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог; договір між позивачем та відповідачем також не містить заборони щодо зарахування зустрічних однорідних вимог; наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення, а тому заперечення позивача не впливають на дійсність заяви ПАТ «Донбасенерго» від 21.07.2023 № 01-1.3/01240 про зарахування зустрічних однорідних вимог, отже не спростовують зарахування грошової вимоги позивача до ПАТ «Донбасенерго» по оплаті послуг з передачі електричної енергії за період лютий 2022 р. - грудень 2022 р. в сумі 3752385,47 грн; подання позову щодо стягнення заборгованості не підтверджує спірність заборгованості; позиція позивача щодо неправомірності зарахування зустрічних однорідних вимог є юридично безпідставною.
06.09.2023 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив за змістом якої, останнім вказується, що у заяві від 21.07.2023 №01-1.3/01240 у пункті 1 зазначено, що за договором про надання допоміжних послуг з врегулювання частоти та активної потужності від 09.11.2022 №0112-16013 НЕК «Укренерго» має заборгованість перед ПАТ «Донбасенерго» в розмірі 111471364,84 грн, з чим позивач не погоджується, оскільки станом на 28.07.2023 заборгованість НЕК «Укренерго» становить 83076045,50 грн в т.ч. ПДВ. Ним наголошується, що відповідачем не актуалізовані останні платежі, а тому, зазначена заборгованість є некоректною та не може вважатися безспірною. Односторонній правочин вчинений у формі Заяви про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, є таким, що суперечить положенням договору, так і спеціального законодавства, що є підставою для визнання такого правочину недійсним. Позивачем зазначається, що припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог порушує положення Закону України «Про електроенергетику». ПрАТ «НЕК «Укренерго» посилається на статтю 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» та поряд з цим вказує, що Тимчасовим порядком придбання допоміжної послуги для забезпечення регулювання частоти та активної потужності в ОЕС України, а саме забезпечення резервів заміщення (третинне регулювання) не передбачено зарахування зустрічних однорідних вимог між різними типами договорів, зокрема, між договором про надання допоміжних послуг (для забезпечення регулювання частоти та активної потужності в ОЕС України, а саме забезпечення резервів заміщення (третинне регулювання) з метою забезпечення безпеки постачання. Позивач посилається у відповіді на відзив на наказ Міністерства енергетики України від 16.06.2023 №199 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» щодо зменшення взаємної заборгованості, що утворилась у період з 01.07.2019 по 01.07.2023 (включно), а також зазначає, що вирішення питань по договору про надання послуг з передачі електричної енергії, а також прийняття рішення про можливість зарахування зобов'язань по договорам, що фінансуються з різних тарифів, знаходиться поза межами компетенції позивача.
Ухвалою від 06.09.2023 відкладено підготовче засідання на 20.09.2023 о 11:00 год.
15.09.2023 та 18.09.2023 на електронну адресу суду від відповідача надійшли, скріплені електронним цифровим підписом, заперечення на відповідь на відзив б/н від 15.09.2023 з додатками, за змістом яких останній наголошує, що відповідно до заяви від 21.07.2023 №01-1.3/01240 про зарахування зустрічних однорідних вимог, грошова вимога позивача по оплаті послуг з передачі електричної енергії за період лютий 2022р. - грудень 2022р. в сумі 3752385,47 грн, яку заявлено до стягнення у цій справі, зарахована, зобов'язання ПАТ «Донбасенерго» щодо оплати зазначеної вимоги позивача - припинено; позиція позивача суперечить ст.ст. 202, 204 Цивільного кодексу України, а також практиці Верховного Суду щодо правової оцінки заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог.
Ухвалою суду від 10.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 31.10.2023 о 12:00год.
В судовому засіданні 31.10.2023 представник позивача в режимі відеоконференції надала пояснення щодо позову, наполягала на задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні 31.10.2023 представник відповідача в режимі відеоконференції наполягала на зарахуванні зустрічних однорідних вимог.
За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку «розумності строку» розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття «розумного строку» не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Савенкова проти України» від 02.05.2013, «Папазова та інші проти України» від 15.03.2012).
Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз'яснив, що строк, який можна визначити «розумним», не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Разом з цим, на підставі Указів Президента України починаючи з 24.02.2022 і по теперішній час на території України діє режим воєнного стану.
У зв'язку із введенням на території України воєнного стану, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, у відповідності до розпорядження голови суду, доступ до приміщення суду був тимчасово обмежений, а наразі запроваджено роботу суду в змішаному режимі (в приміщенні суду та дистанційно).
З огляду на наведене, рішення у справі прийнято судом з урахуванням об'єктивних обставин, тому справа розглядається у розумний строк.
З'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив.
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство».
Вказана юридична особа зареєстрована у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з ідентифікаційним кодом 00100227. Основним видом економічної діяльності є передача електроенергії (код 35.12).
01.01.2019 між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», позивач, оператор системи передачі, ОСП) та Публічним акціонерним товариством «Донбасенерго» (відповідач, користувач) укладений договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0112-02024 від 01.01.2019 (договір).
До договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0112-02024 від 01.01.2019 сторонами укладались додаткові угоди.
Відповідно до п.1.1 договору в редакції додаткової угоди від 22.12.2021 ОСП зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга), а користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.
Планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (регулятором), та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет (п.3.1 договору в редакції додаткової угоди від 22.12.2021).
Пунктом 3.2 договору в редакції додаткової угоди від 22.12.2021 встановлено, що ціна договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року.
В пункті 4.1 договору в редакції додаткової угоди від 22.12.2021 сторони погодили, що для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги: 1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць. У разі ненадання або несвоєчасного надання користувачем повідомлень плановим обсягом послуги визначається фактичний обсяг наданої послуги у попередньому розрахунковому періоді; 2) фактичний обсяг послуги у розрахунковому місяці визначається відповідно до розділу ХІ Кодексу системи передачі.
Планові обсяги послуги користувач зобов'язаний подавати ОСП до 25 доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Форма подання повідомлення розміщена на офіційному вебсайті ОСП (п. 4.2 договору в редакції додаткової угоди від 22.12.2021).
Згідно п. 5.1. договору в редакції додаткової угоди від 22.12.2021 розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.
У відповідності до п. 5.2. договору в редакції додаткової угоди від 22.12.2021 користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином:
1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього договору, відповідно до такого алгоритму:
2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця;
3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця;
4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця;
5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.
Відповідно до пункту 5.5 договору в редакції додаткової угоди від 22.12.2021, користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем (ОСП), або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.
Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється згідно з Правилами ринку.
Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акту приймання-передачі послуги (включно).
Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання- передачі послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використання електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники у паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох робочих днів та повертає їх ОСП.
Пунктом 5.7 договору в редакції додаткової угоди від 22.12.2021 встановлено, що у разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди користувача.
Відповідно до пункту 6.1 договору в редакції додаткової угоди від 22.12.2021 ОСП має право отримувати від користувача своєчасну за послугу.
Користувач зобов'язується здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим договором (п. 8.3 договору в редакції додаткової угоди від 22.12.2021).
Згідно з п.9.4 договору в редакції додаткової угоди від 22.12.2021 рахунки, акти приймання-передачі, акти коригування до актів приймання-передачі послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги, повідомлення вважаються отриманими стороною:
у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником;
у день особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.
Електронний документ, який направляється стороною на виконання договору через Сервіс, вважається одержаним іншою стороною з часу набуття документу статусу «доставлено» у Сервісі.
Сторони визнають, що електронний документ, сформований підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, створює права та обов'язки для сторін, та визнаються рівнозначним документом ідентичним документу, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноваженими осіб.
Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2021.
Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення дії договору, то цей договір вважається подовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах (п.13.1 договору в редакції додаткової угоди від 22.12.2021).
Договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0112-02024 від 01.01.2019 та додатки до нього підписані сторонами без заперечень. Доказів розірвання або визнання недійсним вказаного договору в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому в силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, що також не оспорювалось жодною із сторін в ході розгляду справи.
Позивачем були направлені відповідачу акти приймання-передачі послуги, відповідно до яких позивач передав, а відповідач отримав послугу з передачі електричної енергії:
від 31.01.2022 за період з 01.01.2022 по 31.01.2022, в обсязі 174,911МВт/год, вартістю 72547,49 грн з ПДВ;
від 28.02.2022 за період з 01.02.2022 по 28.02.2022, в обсязі 322,922МВт/год, вартістю 133937,71 грн з ПДВ;
від 31.05.2022 за період з 01.05.2022 по 31.05.2022, в обсязі 600,954МВт/год, вартістю 249256,49 грн з ПДВ;
від 30.06.2022 за період з 01.06.2022 по 30.06.2022, в обсязі 1403,121МВт/год, вартістю 581696,69 грн з ПДВ;
від 31.07.2022 за період з 01.07.2022 по 31.07.2022, в обсязі 1380,963МВт/год, вартістю 572779,26 грн з ПДВ;
від 31.08.2022 за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, в обсязі 1115,070МВт/год, вартістю 462495,35 грн з ПДВ;
від 30.09.2022 за період з 01.09.2022 по 30.09.2022, в обсязі 614,548МВт/год, вартістю 254894,84 грн з ПДВ;
від 31.10.2022 за період з 01.10.2022 по 31.10.2022, в обсязі 1085,378МВт/год, вартістю 450180,06 грн з ПДВ;
від 30.11.2022 за період з 01.11.2022 по 30.11.2022, в обсязі 1698,324МВт/год, вартістю 704410,45 грн з ПДВ;
від 31.12.2022 за період з 01.12.2022 по 31.12.2022, в обсязі 1038,411МВт/год, вартістю 430699,66 грн з ПДВ.
Також, позивачем були направлені відповідачу акти коригування до актів приймання-передачі послуги з передачі електричної енергії до договору №0112-02024 від 01.01.2019:
від 28.01.2022 за період з 01.07.2021 по 31.07.2021 в обсязі 2383,260МВт/год, на суму 840613,93 грн з ПДВ (до акту від 31.07.2021);
від 21.03.2022 за період з 01.09.2021 по 30.09.2021 в обсязі 1888,920МВт/год, на суму 666252,31 грн з ПДВ (до акту від 30.09.2021);
від 19.05.2022 за період з 01.10.2021 по 31.10.2021 в обсязі 1431,738МВт/год, на суму 504996,90 грн з ПДВ (до акту від 31.10.2021);
від 29.06.2022 за період з 01.01.2022 по 31.01.2022 в обсязі 174,273МВт/год, на суму 72282,86 грн з ПДВ (до акту від 31.01.2022);
від 27.07.2022 за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 в обсязі 318,549МВт/год, на суму 132123,94 грн з ПДВ (до акту від 28.02.2022);
від 20.10.2022 за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 в обсязі 600,874МВт/год, на суму 249223,31 грн з ПДВ (до акту від 31.05.2022);
від 18.11.2022 за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 в обсязі 1379,730МВт/год, на суму 572267,86 грн з ПДВ (до акту від 30.06.2022);
від 29.11.2022 за період з 01.07.2022 по 31.07.2022, в обсязі 1380,720МВт/год, на суму 572678,47 грн з ПДВ (до акту від 31.07.2022);
від 30.12.2022 за період з 01.09.2022 по 30.09.2022, в обсязі 726,990МВт/год, на суму 301532,18 грн з ПДВ (до акту від 30.09.2022);
від 21.02.2023 за період з 01.10.2022 по 31.10.2022, в обсязі 1104,510МВт/год, на суму 458115,41 грн з ПДВ (до акту від 31.10.2022);
від 17.03.2023 за період з 01.11.2022 по 30.11.2022 в обсязі 1695,210МВт/год, на суму 703118,86 грн з ПДВ (до акту від 30.11.2022).
На підтвердження надіслання відповідачу Актів приймання-передачі послуг та Актів коригування позивачем надано до матеріалів справи витяги з Сервісу «Аскод онлайн», згідно з якими усі акти, окрім, акту приймання-передачі послуг від 28.02.2022, підписані сторонами за допомогою Сервісу «Аскод онлайн».
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем через Сервіс «Аскод онлайн» відповідачу направлені рахунки за послуги з передачі електричної енергії.
Згідно змісту позовної заяви позивачем заявлено до стягнення суму основної заборгованості за договором №0112-02024 від 01.01.2019 згідно актів приймання-передачі послуг та актів коригування до актів приймання-передачі послуг за лютий 2022 року, та за період з травня 2022 року по грудень 2022 року у розмірі 3752385,47 грн.
Відповідач, Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго», м.Краматорськ звернувся до позивача, Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» з заявою № 01-1.3/01240 від 21.07.2023 про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 3752385,47 грн у порядку ст. 601 Цивільного кодексу України.
За змістом заяви № 01-1.3/01240 від 21.07.2023 повідомлено, що між ПАТ «Донбасенерго» та ПрАТ «НЕК «Укренерго» укладено Договір про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності від 09.11.2022 № 0112-16013. За зазначеним Договором є неоплаченими грошові вимоги ПАТ «Донбасенерго» до ПрАТ «НЕК «Укренерго» по оплаті послуг за лютий 2023 року в сумі 111471364,84 грн згідно з підписаним ПАТ «Донбасенерго» та ПрАТ «НЕК «Укренерго» розрахунком суми зобов'язань (додано до заяви) у т.ч. - вимога по оплаті послуги за 2-гу декаду лютого 2023 року в сумі 48760363,15 грн на підставі Акту №ДП РЗ/23/02/20-0112 від 20.02.2023 та рахунку-фактури № 2002202320020112 від 20.02.2023 (додаються). Між ПАТ «Донбасенерго» та ПрАТ «НЕК «Укренерго» укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 № 0112-02024. За зазначеним Договором є неоплаченими грошові вимоги ПрАТ «НЕК «Укренерго» до ПАТ «Донбасенерго» , у т.ч. вимоги по оплаті послуг з передачі електричної енергії за період лютий 2022 року - грудень 2022 року в сумі 3752385,47 грн. Керуючись статтею 601 Цивільного кодексу України, статтями 202, 203 Господарського кодексу України, ПАТ «Донбасенерго» заявляє про зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог на суму 3752385,47 грн шляхом направлення даної заяви. Таким чином, з моменту (дати) отримання цієї заяви зустрічні однорідні вимоги (грошові зобов'язання):
1) грошове зобов'язання ПАТ «Донбасенерго» перед ПрАТ «НЕК«Укренерго» за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 № 0112-02024 виконане (припинене) на суму 3752385,47 грн.
2) грошове зобов'язання ПрАТ «НЕК «Укренерго» до ПАТ «Донбасенерго» за Договором про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності від 09.11.2022 №0112-16013 виконане (припинене) на суму 3752385,47 грн.
Заява №01-1.3/01240 від 21.07.2023 про зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст.601 Цивільного кодексу України була направлена на адресу позивача 21.07.2023, що підтверджується списком згрупованих відправлень Укрпошти №0504590085454 та описом вкладення (згідно роздруківки з інтернет-сторінки сервісу відстеження поштових відправлень АТ «Укрпошта» наданої відповідачем, позивач отримав означену заяву 25.07.2023).
В матеріалах справи наявний договір про надання допоміжних послуг (для забезпечення регулювання частоти та активної потужності в ОЕС України, а саме забезпечення резервів заміщення - третинне регулювання), з метою забезпечення безпеки постачання від 09.11.2022 №0112-16013, за умовами якого постачальник допоміжних послуг (ПАТ «Донбасенерго», ПДП) зобов'язується надавати допоміжні послуги для забезпечення регулювання частоти та активної потужності в ОЕС України, а саме забезпечення резервів заміщення (третинне регулювання) з метою забезпечення безпеки постачання із залученням енергогенеруючого обладнання, що використовує природний газ/мазут (далі - ДП РЗ), а оператор системи передачі (ПрАТ «НЕК «Укренерго», ОСП) зобов'язується здійснювати оплату за надану ДП РЗ відповідно до умов Договору та Тимчасового порядку придбання допоміжної послуги для забезпечення регулювання частоти та активної потужності в ОЕС України, а саме забезпечення резервів заміщення (третинне регулювання), погодженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 08.11.2021 №2003 (далі - Порядок).
У відповідності до п.1.1 договору від 09.11.2022 №0112-16013, є договором приєднання в розумінні статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною як постачальником допоміжних послуг (для забезпечення регулювання частоти та активної потужності в ОЕС України, а саме забезпечення резервів заміщення - третинне регулювання) з метою забезпечення безпеки постачання із залученням енергогенеруючого обладнання, що використовує природний газ/мазут (далі - ПДП) не інакше як шляхом приєднання до запропонованого Договору в цілому.
Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання допоміжної послуги для забезпечення регулювання частоти та активної потужності в ОЕС України, а саме забезпечення резервів заміщення (третинне регулювання) з метою забезпечення безпеки постачання із залученням енергогенеруючого обладнання, що використовує природний газ/мазут (далі - ДП РЗ) (п.1.2 договору).
Згідно з п. 11.1 договір набирає чинності з моменту акцептування ОСП заяви-приєднання ПДП, про що ОСП повідомляє ПДП та діє на період дії воєнного стану в Україні та протягом 30 днів після його припинення або скасування.
ПДП складає та направляє ОСП два примірника підписаного зі своєї сторони Акта приймання-передачі наданих ДП РЗ (далі-Акт) у строк, визначений Порядком (п. 5.1 договору).
ОСП розглядає та у разі відсутності зауважень підписує акт у строк, визначений Порядком, або направляє мотивовану відмову від його підписання із зазначенням недоліків, що повинні бути усунені (п. 5.2 договору).
ОСП здійснює остаточний розрахунок з ПДП у строк, визначений Порядком за умови реєстрації ПДП податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України, шляхом перерахування на поточний рахунок ПДП грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих ДП РЗ (п. 5.3 договору).
Платежі за ДП РЗ ОСП здійснює в межах, передбачених у складі затвердженого Регулятором тарифу на оперативно-диспетчерське управління та фактично наявних коштів на відповідному рахунку (п. 5.4 договору).
У листі №01/49416 від 09.11.2022 ПрАТ «НЕК «Укренерго» проінформувало про те, що ПАТ «Донбасенерго» приєднано до умов Договору та долучено до реєстру постачальників допоміжних послуг для забезпечення регулювання частоти та активної потужності в ОЕС України, а саме забезпечення резервів заміщення (третинне регулювання) (далі - ПДП РЗ), та долучено до надання послуги: блоком № 7 та турбогенератором № 3 Слов'янської ТЕС з ідентифікатором Договору № 0112-16013 (дата акцептування 09.11.2022).
Згідно п. 8.1., 8.3 Тимчасового порядку придбання допоміжної послуги для забезпечення регулювання частоти та активної потужності в ОЕС України, а саме забезпечення резервів заміщення (третинне регулювання), в редакції, яка затверджена Постановою НКРЕКП від 26.01.2023 № 149 (опублікованим на офіційному вебсайті позивача за посиланням https://ua.energy/wp-content/uploads/2023/01/Zminy_do-Tymchasovogo-Poryadku_27.01.23_aktual_149_vid-26.01.23-3.pdf) ПДП складає та направляє рекомендованим листом з повідомленням про вручення або в електронному вигляді із накладанням кваліфікованого електронного підпису ОСП два примірники підписаного зі своєї сторони керівником ПДП, або уповноваженою ним особою (повноваження підписанту підтверджуються завіреною копією довіреності) Акта приймання-передачі наданої ДП РЗ (далі - Акт) до 5 календарного дня після закінчення декади, в якій такі послуги надавались. ОСП здійснює остаточний розрахунок з ПДП протягом 5 робочих днів після підписання Сторонами Акта або з дати направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення або в електронному вигляді із накладанням кваліфікованого електронного підпису рахунку за надану ДП на адресу ОСП за умови реєстрації ПДП податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України шляхом перерахування на поточний рахунок ПДП грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих ДП.
Згідно акту приймання - передачі наданої для забезпечення регулювання частоти та активної потужності в ОЕС України, а саме забезпечення резервів заміщення (третинне регулювання) з метою забезпечення безпеки постачання із залученням енергогенеруючого обладнання, що використовує природний газ/мазут № ДП Р3/23/02/20-0112 від 20.02.2023 до договору від 09.11.2022 №0112-16013 загальна вартість наданих послуг за період з 11.02.2023 по 20.02.2023 складає 48760363,15грн.
Відповідно до рахунку-фактури (INVOICE) №2002202320020112 від 20.02.2023 на суму 48760363,15грн, рахунок дійсний до сплати протягом 5 днів з моменту отримання.
Згідно супровідного листа ПАТ «Донбасенерго» від 22.02.2023 №01-1.3/00241 акт приймання - передачі № ДП Р3/23/02/20-0112 від 20.02.2023 та рахунок №2002202320020112 від 20.02.2023 направлявся в електронному вигляді позивачу.
Згідно розрахунку суми зобов'язання, на яку припиняються шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог між НЕК Укренерго (00100227) та ПАТ «Донбасенерго» (23343582), зокрема, за договором №0112-16013 у тому числі за лютий 2023 року, сума непогашеної заборгованості за лютий 2023 року становить 111471364,84 грн. Розрахунок підписано 28.06.2023 електронними цифровими підписами представників сторін.
У відповідь на заяву відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог №01-1.3/01240 від 21.07.2023, позивач надіслав ПАТ «Донбасенерго» лист-відповідь від 18.08.2023 вих.№01/40656 у якому ПрАТ "НЕК «Укренерго» повідомило ПАТ «Донбасенерго» про відсутність умов для зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі того, що нормами чинного законодавства, що регулюють правовідносини на ринку електричної енергії, не передбачений механізм проведення такого роду взаємозаліку однорідних зустрічних вимог. Також, в листі-відповіді ПрАТ «НЕК «Укренерго» вказується, що наявна заборгованість є спірною оскільки фактично існує спір щодо такої заборгованості, адже предметом позову в розглядуваній справі є, зокрема, стягнення заборгованості в сумі 3752385,47 грн.
Звертаючись із позовом до суду, позивач зазначив, що обставини неналежного виконання відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань за договором №0112-02024 від 01.01.2019 стали підставою звернення до суду за захистом порушеного права шляхом стягнення суми основної заборгованості у розмірі 3752385,47 грн, що стало підставою для нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII.
Статтею 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема: про надання послуг з передачі.
Передача електричної енергії - транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями (п. 60 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Відповідно до п. 40 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» користувачі системи передачі/розподілу (далі - користувачі системи) - фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії.
Згідно розділу ХІ Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються на договірних засадах на основі типових договорів згідно з порядком, визначеним цим Кодексом.
Доступ до системи передачі надається користувачу лише на підставі укладеного договору про надання послуг з передачі електричної енергії (пункт 1.3. розділу ХІ Кодексу системи передачі).
Як встановлено судом, 01.01.2019 між сторонами укладено договір №0112-02024 про надання послуг з передачі електричної енергії, відповідно до умов якого, з урахуванням додаткових угод, позивач зобов'язався надавати послугу з передачі електричної енергії, а відповідач зобов'язався здійснювати її оплату в порядку визначеному договором.
Згідно матеріалів справи, у лютому 2022 року та у період з травня 2022 року по грудень 2022 року позивач поставляв на об'єкти відповідача електричну енергію на суму у загальному розмірі 3882255,04 грн, що підтверджується Актами приймання-передачі послуг та Актами коригування, в яких змінювалась вартість наданих послуг у зв'язку зі зміною фактичних обсягів.
Факт надання послуг за спірним договором у вказаний позивачем період у зазначених в актах приймання-передачі послуг обсягах та їх вартість відповідачем не оспорюється та є встановленим.
Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Судом встановлено, та відповідачем не заперечується, що загальна сума заборгованості за поставлену електричну енергію за договором №0112-02024 від 01.01.2019 за лютий 2022 року та у період з травня по грудень 2022 року становить 3752385,47 грн, а строк сплати зазначеної заборгованості є таким, що настав.
До суду від відповідача разом з відзивом на позовну заяву надійшла заява про зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст.601 Цивільного кодексу України №01-1.3/01240 від 21.07.2023 на суму 3752385,47 грн.
Згідно заяви № 01-1.3/01240 від 21.07.2023 керуючись статтею 601 Цивільного кодексу України, статтями 202, 203 Господарського кодексу України, ПАТ «Донбасенерго» заявляє про зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог на суму 3752385,47 грн:
1) грошове зобов'язання ПАТ «Донбасенерго» перед ПрАТ «НЕК«Укренерго» за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 № 0112-02024 виконане (припинене) на суму 3752385,47 грн.
2) грошове зобов'язання ПрАТ «НЕК «Укренерго» до ПАТ «Донбасенерго» за Договором про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності від 09.11.2022 №0112-16013 виконане (припинене) на суму 3752385,47 грн.
Розглянувши заяву відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог, суд встановив наступне.
Заява про зарахування зустрічних вимог, враховуючи положення ст. 202 Цивільного кодексу України, за своєю правовою природою є одностороннім правочином, що направлений на припинення зобов'язань.
Згідно з положеннями ст.ст. 601, 602 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч.3 ст.203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Тлумачення норм статей 601, 602 Цивільного кодексу України свідчить про те, що потрібно розмежовувати зарахування та заяву про зарахування. Адже сама по собі наявність зустрічних однорідних вимог не призводить до їх зарахування і, відповідно, не припиняє зобов'язання. Необхідним і достатнім є наявність заяви про зарахування зустрічних вимог хоча б однієї із сторін.
Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Наслідком здійснення такого правочину є припинення як обов'язку заявника перед адресатом, так і обов'язку адресата перед заявником з моменту здійснення заяви про зарахування, що зумовлює необхідність визначення заявником тих вимог до нього, які відповідають вказаним вище умовам.
Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством.
Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб'єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов'язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов'язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов'язані з виконанням.
Припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однією з сторін. Зарахування, проведене за заявою однієї сторони, діє з моменту, коли є у наявності всі умови для зарахування.
Як слідує з матеріалів справи, відповідач реалізував своє право на зарахування зустрічних однорідних вимог, подавши відповідну заяву.
Поряд з цим, не погодившись з заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог, у листі-відповіді на заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог та у відповіді на відзив ПрАТ «НЕК «Укренерго» зазначав, зокрема, про відсутність умов для зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі наступного:
- нормами чинного законодавства, що регулюють правовідносини на ринку електричної енергії, не передбачений механізм проведення такого роду взаємозаліку однорідних зустрічних вимог, так згідно зі вимогами ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії здійснюються в грошовій формі;
- в Правилах ринку не передбачені механізми проведення взаємозаліку однорідних зустрічних вимог за договором про надання послуг з передачі електричної енергії та договором про надання допоміжних послуг з регулювання активної частоти потужності;
- Тимчасовим порядком придбання допоміжної послуги для забезпечення регулювання частоти та активної потужності в ОЕС України, а саме забезпечення резервів заміщення (третинне регулювання) не передбачено зарахування зустрічних однорідних вимог між різними типами договорів;
- сума заборгованості позивача перед відповідачем за договором від 09.11.2022 №0112-16013 за лютий 2023 року станом на 28.07.2023 складає 83076045,50грн, а не 111471364,84грн, як зазначено відповідачем в заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.07.2023 №01-1.03/01240, отже заборгованість є некоректною та не може вважатися безспірною;
- наявна заборгованість є спірною оскільки фактично існує спір щодо такої заборгованості, адже предметом позову в розглядуваній справі є, зокрема, стягнення заборгованості в сумі 3752385,47 грн, що порушує обов'язкову умову щодо зарахування зустрічних однорідних вимог - безспірність таких вимог;
- вирішення питань по договору про надання послуг з передачі електричної енергії, а також прийняття рішення про можливість зарахування зобов'язань по договорам, що фінансуються з різних тарифів, знаходиться поза межами компетенції позивача;
- згідно наказу Міністерства енергетики України від 16.06.2023 №199 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» наказано оператору системи передачі здійснити заходи зі зменшення взаємної заборгованості, що утворилась у період з 01 липня 2019 року до 01 липня 2023 року (включно) з учасниками ринку за договорами про врегулювання небалансів та про участь у балансуючому ринку, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, про що скласти та підписати відповідні двосторонні Акти з учасниками ринку; оператору системи передачі здійснити заходи зі зменшення своєї заборгованості перед учасниками ринку за договорами про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності, яка виникла на день набрання чинності цим наказом, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог щодо заборгованості учасників ринку перед оператором системи передачі за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, про що скласти та підписати двосторонні Акти зарахування зустрічних однорідних вимог. Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення зобов'язання шляхом зарахування за договорами про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання допоміжних послуг (для забезпечення регулювання частоти та активної потужності в ОЕС України, а саме забезпечення резервів заміщення - третинне регулювання), з метою забезпечення безпеки постачання, наказом Міністерства енергетики України від 16.06.2023 №199 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» не передбачено;
- проведення зарахування зустрічних однорідних вимог можливе за умови відповідного рішення уповноваженого органу (Міністерства енергетики України).
Згідно зі вимогами ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.
Водночас, питання щодо заборони зарахування зустрічних однорідних вимог, в силу приписів Закону України "Про ринок електричної енергії" було предметом розгляду об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі №910/11116/19.
Так, у постанові від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19 об'єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду зазначила таке.
Стаття 1087 Цивільного кодексу України "Форми розрахунків" закріплює дві форми розрахунків: готівкову та безготівкову. Відповідно до частини першої статті 1088 Цивільного кодексу України "Види безготівкових розрахунків" при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту.
Зарахування зустрічних однорідних вимог є не формою розрахунків, а однією з підстав припинення зобов'язань, врегульованих главою 50 Цивільного кодексу України "Припинення зобов'язань". Зарахування зустрічних однорідних вимог регулюється статтями 601 - 602 Цивільного кодексу України, і ця підстава припинення зобов'язання відрізняється від виконання зобов'язання (стаття 599 Цивільного кодексу України) або припинення зобов'язання за домовленістю сторін (стаття 603 Цивільного кодексу України) (пункт 61).
Отже, Верховний Суд у постанові від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19 чітко вказав, що зарахування зустрічних однорідних вимог не є формою розрахунків.
Таким чином, встановлена договорами №0112-02024 від 01.01.2019, №0112-16013 від 09.11.2022, що укладені між ПрАТ «НЕК «Укренерго» та ПАТ «Донбасенерго», форма розрахунків (безготівкова) відповідачем не змінювалася в односторонньому порядку.
Також ні договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0112-02024 від 01.01.2019, ні договір про надання допоміжних послуг (для забезпечення регулювання частоти та активної потужності в ОЕС України, а саме забезпечення резервів заміщення - третинне регулювання), з метою забезпечення безпеки постачання від 09.11.2022 №0112-16013, що укладені між ПрАТ «НЕК «Укренерго» та ПАТ «Донбасенерго», не містять жодних обмежень щодо припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
У Законі України «Про ринок електричної енергії», який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії з 01.07.2019, відсутні положення щодо заборони проведення зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення зобов'язання шляхом зарахування.
В Правилах ринку, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 307, Тимчасовому порядку придбання допоміжної послуги для забезпечення регулювання частоти та активної потужності в ОЕС України, а саме забезпечення резервів заміщення (третинне регулювання), Наказу Міністерства енергетики України від 16.06.2023 №199 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» також відсутні положення щодо заборони проведення зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення зобов'язання шляхом зарахування за договорами про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання допоміжних послуг (для забезпечення регулювання частоти та активної потужності в ОЕС України, а саме забезпечення резервів заміщення - третинне регулювання), з метою забезпечення безпеки постачання.
Одночасно суд звертає увагу, що посилання позивача на те, що припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог порушує положення Закону України "Про електроенергетику", не береться судом до уваги, оскільки з 01.07.2019 Закон України "Про електроенергетику" втратив чинність, на дату вчинення відповідачем одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог (21.07.2023), відносини між учасниками ринку електроенергії регулював Закон України "Про ринок електричної енергії", який як встановлено судом не містить положень щодо заборони проведення заліку зустрічних однорідних вимог між учасниками ринку електричної енергії.
Одночасно норми чинного законодавства не визначають, що проведення зарахування зустрічних однорідних вимог в даному випадку можливе виключного за рішенням Міністерства енергетики України.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що посилання позивача на Закон України «Про ринок електричної енергії», Правила ринку, Тимчасовий порядок придбання допоміжної послуги для забезпечення регулювання частоти та активної потужності в ОЕС України, а саме забезпечення резервів заміщення (третинне регулювання), Наказ Міністерства енергетики України від 16.06.2023 №199 «Про розрахунки на ринку електричної енергії», зміст договорів №0112-02024 від 01.01.2019, №0112-16013 від 09.11.2022 в обґрунтування неможливості зарахування зустрічних однорідних вимог, є помилковими.
Щодо твердження позивача, що вимоги, які були зараховані заявою №01-1.3/01240 від 21.07.2023 не є безспірними, суд зазначає наступне.
Умова щодо безспірності вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, не передбачена чинним законодавством, зокрема статтею 203 Господарського кодексу України, статтею 601 Цивільного кодексу України, але випливає із тлумачення змісту визначених законом вимог і застосовується судами відповідно до усталеної правової позиції, викладеної у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 910/21652/17, від 11.09.2018 у справі № 910/21648/17, від 11.10.2018 у справі № 910/23246/17, від 15.08.2019 у справі № 910/21683/17, від 11.09.2019 у справі № 910/21566/17, від 25.09.2019 у справі № 910/21645/17, від 01.10.2019 у справі № 910/12968/17, від 05.11.2019 у справі № 914/2326/18.
Вирішуючи питання щодо безспірності заборгованості суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено стороною, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час зарахування зустрічних однорідних вимог.
Позивач наполягає на тому, що сума заборгованості позивача перед відповідачем за договором від 09.11.2022 №0112-16013 за лютий 2023 року станом на 28.07.2023 складає 83076045,50грн, а не 111471364,84грн, як зазначено відповідачем в заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.07.2023 №01-1.03/01240, отже заборгованість є некоректною та не може вважатися безспірною.
На підтвердження заборгованості за договором від 09.11.2022 №0112-16013 за лютий 2023 року (період з 11.02.2023 по 20.02.2023) до заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.07.2023 №01-1.03/01240 відповідачем надані Акт №ДП РЗ/23/02/20-0112 від 20.02.2023 та рахунок-фактура № 2002202320020112 від 20.02.2023 на суму 48760363,15грн, розрахунок суми зобов'язання, на яку припиняються шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог між НЕК "Укренерго"(00100227) та ПАТ «Донбасенерго» (23343582), зокрема, за договором №0112-16013 у тому числі за лютий 2023 року, відповідно до якого сума непогашеної заборгованості за лютий 2023 року становить 111471364,84 грн (розрахунок підписано електронними цифровими підписами представників сторін).
Суд зазначає, що заява відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог датована 21.07.2023, водночас позивач посилається на наявність заборгованості за договором від 09.11.2022 №0112-16013 у розмірі 83076045,50грн станом на 28.07.2023, одночасно позивачем не доведено, належними доказами, що заборгованість перед ПАТ «Донбасенерго» за означеним договором за лютий 2023 року станом на 21.07.2023 складала 83076045,50грн.
Крім того, сума заборгованості за договором №0112-16013 від 09.11.2022 за лютий 2023 року перевищує суму грошового зобов'язання, яке було припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Одним з аргументів, на підставі яких позивач заперечує проти зарахування зустрічних однорідних вимог є те, що наявна заборгованість є спірною оскільки фактично існує спір щодо такої заборгованості, адже предметом позову у цій справі є, зокрема, стягнення заборгованості в сумі 3752385,47 грн, що порушує обов'язкову умову щодо зарахування зустрічних однорідних вимог - безспірність таких вимог.
Відповідно до висновку Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №910/11116/19, що викладена в постанові від 22.01.2021, наявність на момент зарахування іншого спору (спорів) в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за зобов'язанням не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника. Наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення.
Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 08.12.2021 у справі № 761/33621/18 зазначив, що зарахування зустрічних вимог можливе на будь-якій стадії розвитку відносин сторін, у тому числі й на стадії виконання судового рішення.
Отже, факт звернення кредитора до суду не є підставою для визнання заборгованості спірною, позаяк спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначається не за суб'єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї.
У той же час, позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості кожної зі сторін на дату вчинення одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог була іншою, ніж та, яка зазначена у заяві, не надав доказів часткового чи повного погашення цієї заборгованості.
У постанові від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19 об'єднана палата Касаційного господарського суду зазначила, що оскільки позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості кожної зі сторін за договором на дату вчинення одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог була іншою, ніж та, яка зазначена у заяві про зарахування таких вимог, не надав доказів часткового чи повного погашення цієї заборгованості, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безспірність заборгованості.
На підставі вищевикладеного, доводи позивача, що вимоги, які були зараховані заявою №01-1.3/01240 від 21.07.2023 не є безспірними, спростовуються матеріалами справи.
Позивач наполягає, що прийняття рішення про можливість зарахування зобов'язань по договорам, що фінансуються з різних тарифів, знаходиться поза межами компетенції позивача.
Проте, заява однієї із сторін про зарахування зустрічних вимог для досягнення бажаного правового ефекту не потребує відповіді з боку адресата, а потребує лише сприйняття заяви останнім, наслідком подання заяви про зарахування зустрічних вимог, за наявності передбачених умов для зарахування, є остаточне і безповоротне припинення відповідних зобов'язань повністю або частково.
Згідно зі ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У разі несприйняття адресатом заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, учасники правовідносин мають можливість звернутися за судовим захистом, подавши позов про визнання такого правочину недійсним. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 02.05.2023 у справі № 910/9268/22.
Суд звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні докази спростування презумпції правомірності зарахування зустрічних однорідних, проведеного на підставі заяви №01-1.3/01240 від 21.07.2023 Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго», м.Краматорськ, позивач не довів її нікчемність або недійсність у судовому порядку.
Однорідності вимог визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов'язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов'язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов'язань можуть бути різними.
Грошові вимоги мають розглядатися як однорідні в силу недиференційованості грошей як предмета виконання зобов'язань. Гроші як предмет задоволення майнової вимоги мають ознаку замінності, еквівалентності та інші властивості, що дозволяють проводити обмін та інші операції з грошами. Отже, вимога про сплату грошей за загальним правилом є однорідною із іншою вимогою про сплату грошей. Відтак, якщо зобов'язання які виникли між сторонами за укладеними договорами є грошовими, то вони є однорідними.
Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.04.2019 у справі № 918/539/18.
Відповідно до правових позицій, викладених у постанові Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 914/2326/18, аналіз норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги.
Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо); строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Виходячи з умов договорів від 09.11.2022 №0112-16013 та від 01.01.2019 №0112-02024, та документів, що надані на підтвердження заборгованості позивача перед відповідачем за договором від 09.11.2022 №0112-16013 за лютий 2023 року (за період з 11.02.2023 по 20.02.2023) у розмірі 3752385,47 грн, заборгованості відповідача перед позивачем за договором від 01.01.2019 №0112-02024 за лютий 2022 року, за період з травня 2022 року по грудень 2022 року у розмірі 3752385,47 грн, суд дійшов висновку, що зараховані згідно заяви відповідача № 01-1.3/01240 від 21.07.2023 вимоги є однорідними, а строк виконання щодо таких вимог є таким, що настав.
Відповідно до ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Підсумовуючи викладене вище, суд зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано позивачем в ході її розгляду, зобов'язання, про які зазначені у заяві відповідача №01-1.3/01240 від 21.07.2023 є зустрічними, однорідними, безспірними, строк їх виконання настав. Обставини, за яких не допускається зарахування зустрічних однорідних вимог (згідно з переліком, наведеним у ст.602 Цивільного кодексу України), у даному випадку відсутні.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
З матеріалів справи вбачається, що з означеним позовом Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ звернулося до Господарського суду Донецької області 06.06.2023. Разом із тим, судом встановлено, що предмет спору в частині, зокрема, стягнення з відповідача суми основного боргу за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0112-02024 за лютий 2022 року та за період з травня 2022 року по грудень 2022 року у розмірі 3752385,47грн існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи, у зв'язку з зарахуванням зустрічних однорідних грошових вимог сторін на підставі заяви №01-1.3/01240 від 21.07.2023 Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго», м.Краматорськ.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0112-02024 на суму 3752385,47 грн відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за період з 16.07.2022 по 12.04.2023 в розмірі 40771,82 грн та інфляційні втрати за період з серпня 2022 року по березень 2023 року в розмірі 157871,25грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу і 3% річних входять до складу грошового зобов'язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
З поданого розрахунку вбачається, що позивач здійснив розрахунок відповідних сум інфляційних та 3% річних за кожним зобов'язанням окремо.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційний втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «Ліга.Закон», суд визнає його арифметично вірним та таким, що підлягає задоволенню в заявленій сумі - 157871,25грн за період з серпня 2022 року по березень 2023 року.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «Ліга.Закон», суд зазначає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком позивача в частині визначення початку перебігу прострочки відповідача. Так, позивачем не враховано, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України). Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 3% річних за загальний період прострочення з 16.07.2022 по 12.04.2023 у розмірі 40724,72грн.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплаті судового збору щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам, щодо основаного боргу на відповідача оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 210, 231, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ до Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго», м.Краматорськ про стягнення 3951028,54 грн - задовольнити частково.
Закрити провадження в частині позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ до Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго», мКраматорськ про стягнення боргу у розмірі 3752385,47 грн у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» (84306, Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Олекси Тихого, буд.6, ЄДРПОУ 23343582) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.25, ЄДРПОУ 00100227) 3% річних у розмірі 40724,72 грн, інфляційні втрати у розмірі 157871,25 грн, судовий збір у розмірі 59264,72 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
В судовому засіданні 31.10.2023 оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення складено та підписано 02.11.2023.
Суддя Г.Є. Курило