ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
___________________________________________________________________________
УХВАЛА
"02" листопада 2023 р. Cправа № 902/171/23(902/769/23)
Суддя Господарського суду Вінницької області Тісецький С.С., розглянувши матеріали у справі
за позовом: Селянського (фермерського) господарства Лаптєва Леонтія Артемовича (вул. Шевченка, 82, с. Гриненки, Тульчинський р-н, Вінницька обл., 22873)
до: Фермерського господарства "Лемешівка-Агро" (вул. Академічна, буд. 16, с.Агрономічне, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23227)
про визнання договорів суборенди земельних ділянок недійсними
в межах справи № 902/171/23
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", вул.Богдана Хмельницького, буд. 43, с. Крупець, Шепетівський (Славутський) район, Хмельницька область, 30068, код - 34863309
до: Фермерського господарства "Лемешівка-Агро", вул. Академічна, буд. 16, с.Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 21000, код - 38309199
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Господарського суду Вінницької області (суддя Міліціанов Р.В.) перебуває справа № 902/171/23 за заявою ТОВ "Суффле Агро Україна" до ФГ "Лемешівка-Агро" про банкрутство.
Ухвалою від 16.06.2023 року відкрито провадження у справі про банкрутство ФГ "Лемешівка-Агро", введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Плесюка О.С.
Поряд з цим, СФГ Лаптєва Леонтія Артемовича звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до ФГ "Лемешівка-Агро" про визнання недійсними договорів суборенди земельних ділянок від 23.12.2016 року.
Ухвалою суду від 13.06.2023 року (суддя Маслій І.В.) відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 10.07.2023 року.
Ухвалою суду від 10.07.2023 року передано матеріали справи № 902/769/23 за виключною підсудністю для розгляду Господарським судом Вінницької області, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство ФГ "Лемешівка-Агро" №902/171/23.
Матеріали справи № 902/769/23 (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/171/23(902/769/23) передано на розгляд судді Міліціанова Р.В.
Водночас, 31.07.2023 року суддя Міліціанов Р.В. приступив до роботи після виходу з відпустки.
Ухвалою від 31.07.2023 року (суддя Міліціанов Р.В.) матеріали справи №902/769/23 прийнято до свого провадження для розгляду у межах справи № 902/171/23 про банкрутство ФГ "Лемешівка-Агро" (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/171/23(902/769/23). Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового провадження. Призначено підготовче судове засідання у справі на 17.08.2023 року.
В подальшому, судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання у справі № 902/171/23(902/769/23) на 30.10.2023 року.
Судом забезпечено участь представника ФГ "Лемешівка-Агро" адвоката Аваєвої Н.В. у судовому засіданні 30.10.2023 року о 12:00 год. у справі №902/171/23(902/769/23) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Ухвалою суду від 11.10.2023 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.
Ухвалою суду від 24.10.2023 року забезпечено участь представника ТОВ "Суффле Агро Україна", адвоката Стеценко А.І. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
26.10.2023 року до суду від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог (вх. №01-34/10112/23 від 26.10.2023 року), яку подано через канцелярію суду у письмовому вигляді, до заяви долучено докази її направлення відповідачу та представнику відповідача засобами поштового зв'язку з описом вкладення до цінного листа.
У судове засідання 30.10.2023 року прибули представники сторін, а також представник ТОВ "Суффле Агро Україна" (в режимі відеоконференції).
У судовому засіданні 30.10.2023 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали, згідно якої прийнято до розгляду у справі № 902/171/23 (902/769/23) заяву СФГ Лаптєва Леонтія Артемовича про збільшення позовних вимог (вх. №01-34/10112/23 від 26.10.2023 року); залучено до участі у справі у справі № 902/171/23 (902/769/23) Міністерство юстиції України у процесуальному статусі співвідповідача; зобов'язано позивача СФГ Лаптєва Леонтія Артемовича направити Міністерству юстиції України копію позовної заяви з додатками та заяву про збільшення позовних вимог від 26.10.2023 року.
Судом також повідомлено, що повний текст ухвали буде складено 06.11.2023 року, а також стисло роз'яснено мотиви прийнятого процесуального рішення.
Після проголошення вступної та резолютивної частини ухвали, представником ФГ "Лемешівка-Агро" адвокатом Аваєвою Н.В. повідомлено про намір подати заяву про відвід головуючому судді.
Враховуючи відповідну заяву судом визначено іншу дату проведення підготовчого судового засідання.
30.10.2023 року до суду від представника ФГ "Лемешівка-Агро" надійшла заява (вх.канц. № 01-47/8/2023 від 30.10.2023 року) про відвід судді Міліціанова Р.В. від розгляду справи № 902/171/23(902/769/23).
Ухвалою від 31.10.2023 року (суддя Міліціанов Р.В.) визнано необґрунтованою заяву представника ФГ "Лемешівка Агро" адвоката Аваєвої Н.В. (вх.канц. № 01-47/8/2023 від 30.10.2023 року) про відвід судді Міліціанова Р.В. у справі №902/171/23(902/769/23). Ухвалено матеріали справи № 902/171/23(902/769/23) передати до канцелярії Господарського суду Вінницької області з метою визначення судді для розгляду заяви про відвід у порядку, передбаченому ст. 32 ГПК України.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 39 ГПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2023 року, зазначену вище справу для розгляду заяви про відвід передано на розгляд судді Тісецькому С.С.
За приписами ч. 7, ч. 8 ст. 39 ГПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Відтак, враховуючи наведені вище положення закону, розгляд заяви про відвід судді здійснюється без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи № 902/171/23(902/769/23), розглянувши заяву представника ФГ "Лемешівка Агро" адвоката Аваєвої Н.В. (вх. № 01-47/8/2023 від 30.10.2023 року) про відвід судді Міліціанова Р.В. у справі № 902/171/23(902/769/23), встановив наступне.
Як вбачається зі змісту поданої заяви, остання мотивована тим, що суд, не надавши змоги повністю висловитись стороні Відповідача, зокрема оголосити заперечення по суті заяви сторони Позивача про збільшення позовних вимог, видалився до нарадчої кімнати.
Таким чином, в судовому засіданні 30.10.2023 року судом було порушені 1) права заявника визначені п. 3 ч.1 ст. 42 ГПК України, а саме надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 2) процесуальний порядок розгляду заяви, зокрема ч.1 ст.207 ГПК України, де зазначено, що головуючий у справ має з'ясувати чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи (у нашому випадку суд не надав можливості оголосити подані до судового засідання заперечення на заяву про збільшення позовних вимог, які стосувались її суті, а ні процесуального порядку її подання) та вирішив питання без заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
Також, суддею не розглянуто заяву ТОВ "Суффле Агро Україна" (№ 01- 34/10040/23 від 24.10.2023 року) про вступ у справу, як третьої особи, однак надано право участі представнику ТОВ "Суффле Агро Україна" в судовому засідання в режимі відеоконференції на підставі ухвали від 24.10.2023 року.
У заяві про відвід зазначено, що до судді постає логічне питання (зокрема, яке стосується послідовності вчинення процесуальних дій суддею):
1) На підставі якої статті процесуального закону суддя розглянув клопотання ТОВ "Суффле Агро Україна" (№01-34/10040/23 від 24.10.2023 року) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, якщо ТОВ "Суффле Агро Україна" не залучено до участі у справі (тобто не має у справі процесуального статуту, тому не має процесуальних прав на подання заяви про участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ)?
2) Чи мав суддя процесуальне право розглядати клопотання (заяву) ТОВ "Суффле Агро Україна", яке не є учасником справи, поза судового засідання (без участі сторін і учасників справи) та наділяти цю особу процесуальним правом брати участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ? Як ця особа буде відображена в протоколі судового засідання, який її процесуальний статус?
Окрім того, суддя Міліціанов Р.В. не забезпечив виконання учасниками судового процесу їх процесуальних обов'язків, а саме дозволив представнику позивача подавати заяви з порушення процесуального порядку.
На підставі викладеного заявниця констатує, що в судовому засіданні 30.10.2023 року, головуючий суддя при здійсненні судочинства порушив вимоги статей 2, 6, 7, 13, 42, 170, 197, 198, 207 ГПК України, що не може забезпечити винесення судом рішення у справі, яке беззаперечно буде відповідати вимогам ст. 236 ГПК України.
При розгляді цієї заяви, необхідно надати оцінку діям головуючого, який і при здійсненні судочинства:
- не забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, що, на думку Відповідача, свідчить про упередженість і необ'єктивність суду,
- не забезпечує реальної можливості здійснення стороною Відповідача його процесуальних прав,
- не забезпечує здійснення стороною Позивача виконання ним його процесуальних обов'язків,
- вчиняє бездіяльність та дії, які не можуть гарантувати процесуальну змагальність сторін у справі та розгляд справи з неухильним дотриманням процесуального закону,
- ігнорує процесуальний закон у справі, надаючи право особі, яка не має процесуального статусу у справі, брати участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ, що свідчить про самоправство судді (вчинення дій не передбачених законом).
Викладене викликає об'єктивні сумніви у сторони Відповідача щодо можливості судом забезпечити при розгляді цієї справи об'єктивність та неупередженість, а також гарантувати безсторонність суду та винесенні законного рішення.
Посилаючись на наведене вище, представник ФГ "Лемешівка-Агро" просить прийняти, розглянути та задовольнити заяву про відвід судді Господарського суду Вінницької області Міліціанова Р.В. у справі №902/171/23(902/769/23).
З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2016 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (п. 2.5).
В силу ч. 4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За змістом рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначив, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 вищевказаного рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 р. у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/ 02) від 03.05.2007 р. суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п.1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 р. зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно установлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N255, пп.28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява №33958/96, п.42, ECHR 2000-XII). Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява №73797/01, п.119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996р. у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п.32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984р. у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява № 65411/ 01, п.62, ECHR 2006-XIII).
Так, при здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст.ст. 2, 4 ГПК України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов'язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За приписами ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (Недопустимість повторної участі судді у розгляді справи). До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Згідно з ч.ч. 1, 11 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у необ'єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
У контексті об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (Рішення у справі Газета Україна-Центр проти України, № 16695/04 від 15.07.2010 року).
В силу ст. 74 ГПК України, обов'язок доказування обґрунтованості заявленого відводу покладено на відповідну особу, яка заявила відвід судді.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Суддя, відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому рахунку і вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.
Поряд з цим, за змістом заяви про відвід судді, вбачається, що доводи, наведені у підтвердження обґрунтованості такої заяви, зводяться до незгоди відповідача з постановленими судом процесуальними рішеннями, які виникли після проголошення судового рішення, а саме вступної та резолютивної частини Ухвали Господарського суду Вінницької області від 30.10.2023 року, якою зокрема прийнято до розгляду у справі № 902/171/23 (902/769/23) заяву СФГ Лаптєва Леонтія Артемовича про збільшення позовних вимог (вх. №01-34/10112/23 від 26.10.2023 року).
В силу прямого припису ч. 4 ст. 35 ГПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Тобто, посилання у заяві про порушення суддею вимог ст. ст. 170, 197, 198 ГПК України, які стали підставою для ухвалення процесуальних рішень, не можуть вважатися підставою для відводу.
Суд зауважує, що прийняття суддею певних процесуальних рішень, зокрема, за наслідками розгляду поданих представниками сторін заяв/клопотань, в даному випадку про прийняття до розгляду заяви про збільшення позовних вимог, не свідчить про необ'єктивне та/або упереджене ставлення судді до однієї із сторін чи надання переваг окремим учасникам процесу, а є формою реалізації суддею своїх повноважень в господарському судочинстві, та відповідно, мотиви постановлення ухвали Господарського суду Вінницької області від 30.10.2023 року, зокрема стосовно дотримання строків подачі відповідної заяви, будуть викладені при оформленні повного тексту процесуального документа, у строк визначений процесуальним законом.
Водночас, суд наголошує, що надання суддею пояснень щодо вчинених окремих процесуальних не передбачено положеннями ГПК України, незгода учасника процесу з ухваленими рішеннями повинна виражатись виключно у формі передбаченій чинним законодавством України, однак не у спосіб заявлення відводу.
З приводу доводів представника відповідача стосовно порушення суддею вимог ст. ст. 42, 207 ГПК України, не дотримання послідовності вчинення процесуальних дій, не надання змоги повністю висловитись стороні Відповідача, зокрема оголосити заперечення по суті заяви сторони Позивача про збільшення позовних вимог, передчасне видалення до нарадчої кімнати, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 14, 15 ст. 8 ГПК України, суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.
Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Під час здійснення повного фіксування судового засідання технічними засобами, а також проведення судового засідання в режимі відеоконференції протокол судового засідання створюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 4 ст. 223 ГПК України).
Зі змісту протоколу та технічної фіксації судового засідання 30.10.2023 року за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку встановлено, що на початку судового засідання судом повідомлено, що на адресу суду 26.10.2023 року надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог та залучення співвідповідача.
Судом роз'яснено, що оскільки попереднє підготовче судове засідання відкладено з метою забезпечення позивачу права на подачу відповідної заяви, то розгляд інших заяв учасників, зокрема про залучення третьої особи, відбудеться в порядку черговості, після з'ясування підстав для прийняття до розгляду у справі № 902/171/23 (902/769/23) заяви Селянського (фермерського) господарства Лаптєва Леонтія Артемовича про збільшення позовних вимог (вх. №01-34/10112/23 від 26.10.2023 року).
Присутні учасники процесу не висловили заперечень з приводу порядку ведення судового засідання.
В подальшому, судом надано можливість висловитись з приводу поданої заяви представнику позивача, який вимоги заяви підтримав.
Судом також з'ясовано думку представника відповідача, щодо можливості прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог.
Представником відповідача надано усні пояснення щодо поданої заяви та висловлено заперечення про прийняття поданої заяви, зазначено про наявність підстав для залишення її без розгляду, з посиланням на порушення процесуального порядку звернення до суду.
Виступ представника відповідача адвоката Аваєвої Н.В., з приводу поданої заяви, тривав з 1:55 до 6:10, що вбачається із запису технічної фіксації за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку судового засідання 30.10.2023 року, який збережено у сховищі Протоколу судового засідання в режимі відеоконференції № 2075647 (розділи №16, 17).
Після виступу представника відповідача, судом з'ясовано у представника позивача відомості щодо наявності додаткових пояснень, за їх відсутності, а також враховуючи надання представнику відповідача можливості висловити власну позицію, суд видалився до нарадчої кімнати.
Таким чином, доводи заяви про відвід стосовно порушення суддею вимог ст. ст. 42, 207 ГПК України, не дотримання послідовності вчинення процесуальних дій, не надання змоги повністю висловитись стороні Відповідача, зокрема оголосити заперечення по суті заяви сторони Позивача про збільшення позовних вимог, не відповідають дійсності.
Процесуальним законом не передбачено поетапного або відокремленого з'ясування позицій учасників справи щодо процесуальних підстав подачі заяв або заперечень по суті їх прийняття.
Суд також зауважує, що дійсно представником відповідача повідомлено про направлення через підсистему "Електронний суд" заяви із запереченнями щодо прийняття заяви про збільшення позовних вимог.
Однак, до початку проведення судового засідання відповідної заяви до матеріалів справи не передано.
При цьому, судом забезпечено достатню можливість проголошення відповідних заперечень в усній формі, про що зазначено вище.
30.10.2023 року канцелярією Господарського суду Вінницької області зареєстровано Заперечення на заяву про збільшення позовних вимог, документ сформовано в системі "Електронний суд" 30.10.2023 року та підписано представником ФГ "Лемешівка-Агро" адвокатом Аваєвою Н.В.
Відповідну реєстрацію проведено 30.10.2023 року о 12:42 (вх. №01-34/10187/23), що підтверджено штампом вхідної кореспонденції та відміткою уповноваженого працівника канцелярії Господарського суду Вінницької області.
Дата та час надходження до суду відповідних заперечень підтверджується Реєстраційною карткою документа, що надійшов з кабінету "Електронного суду", відомості про яку відображено у системі діловодства суду.
Також, 30.10.2023 року канцелярією Господарського суду Вінницької області зареєстровано Заяву про повернення заявнику заяви про збільшення позовних вимог без розгляду, документ сформовано в системі "Електронний суд" 30.10.2023 року та підписано представником ФГ "Лемешівка Агро" адвокатом Аваєвою Н.В.
Відповідну реєстрацію проведено 30.10.2023 року о 12:46 (вх. №01-34/10188/23), що підтверджено штампом вхідної кореспонденції та відміткою уповноваженого працівника канцелярії Господарського суду Вінницької області.
Дата та час надходження до суду відповідної заяви підтверджується Реєстраційною карткою документа, що надійшов з кабінету "Електронного суду", відомості про яку відображено у системі діловодства суду.
Зі змісту Протоколу судового засідання 30.10.2023 року в режимі відеоконференції № 2075647 (розділи 18-32) встановлено, що з 12:28 по 12:58 головуючий суддя перебував у нарадчій кімнаті.
Отже, вищеописані процесуальні заяви представника відповідача надійшли до суду після початку проведення судового засідання та з'ясування думки усіх сторін по справі з приводу прийняття заяви про збільшення позовних вимог до розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
На підставі ч. 6 ст. 42 ГПК України, процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Таким чином, обираючи спосіб подачі документів до суду шляхом використання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи учасник справи повинен враховувати норми Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), яке затверджено Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 року № 1845/0/15-21, з подальшими змінами.
Згідно п. 3 Положення, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.
Підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
Відповідно до вимог п. 39 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, документи, що надійшли через Електронний суд, реєструються судами, іншими органами та установами в системі правосуддя в день їх надходження упродовж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та відповідними інструкціями з діловодства в судах чи в інших органах та установах у системі правосуддя.
Відповідальний працівник суду або інших органу чи установи в системі правосуддя перед реєстрацією документів, що надійшли в електронній формі, повинен переконатися в тому, що такий документ доступний для перегляду (п. 40 Положення).
Таким чином, надсилання документів через підсистему "Електронний суд" не передбачає їх автоматичної, одномоментної реєстрації судом та передачі до матеріалів справи, або негайного завантаження до електронного примірника судової справи.
Вчиненню відповідних дій передує робота програмного забезпечення, працівників апарату суду, а також відведено нетривалий проміжок часу, який не може перевищувати одного робочого дня.
Тому, у процесі реєстрації 30.10.2023 року о 12:42 - Заперечення на заяву про збільшення позовних вимог, які сформовано в системі "Електронний суд" 30.10.2023 року (вх. №01-34/10187/23); 30.10.2023 року о 12:46 - Заяви про повернення заявнику заяви про збільшення позовних вимог без розгляду, яку сформовано в системі "Електронний суд" 30.10.2023 року (вх. №01-34/10188/23), канцелярією Господарського суду Вінницької області дотримано вимог Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Водночас, направляючи через електронний кабінет відповідні процесуальні документи у день судового засідання, заявником не враховано терміну реєстрації їх судовою установою.
Суд виходить з того, що саме на відповідного учасника судового процесу покладено процесуальні обов'язки: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (п. п. 1, 2, 6, 7 ч. 2 ст. 42 ГПК України).
Відтак, з огляду на наведені вище обставини та положення законодавства, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви відповідача про відвід в частині доводів щодо не дотримання суддею Міліціановим Р.В. вимог процесуального законодавства та не забезпечення можливості висловити у судовому засіданні заперечення проти прийняття до розгляду заяви про збільшення позовних вимог від 26.10.2023 року.
З приводу обґрунтованості заяви про відвід в частині посилань на порушення порядку участі представника ТОВ "Суффле Агро Україна" в судовому засідання 30.10.2023 року в режимі відеоконференції, суд зазначає наступне.
24.10.2023 року до суду від представника ТОВ "Суффле Агро Україна", адвоката Стеценко А.І. надійшла заява (№ 01-34/10040/23 від 24.10.2023 року) про залучення ТОВ "Суффле Агро Україна" до участі у справі №902/171/23(902/769/23), в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Також, відповідна заява містила клопотання про участь представника участь ТОВ "Суффле Агро Україна" в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 24.10.2023 року забезпечено участь представника ТОВ "Суффле Агро Україна", адвоката Стеценко А.І. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Таким чином, заява ТОВ "Суффле Агро Україна" (№ 01-34/10040/23 від 24.10.2023 року) в частині розгляду клопотання про залучення товариства до участі у справі 902/171/23(902/769/23), в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, не розглянута по суті.
Згідно усталених висновків Європейського суду з прав людини право на справедливий суд включає: право на доступ до суду; розгляд справи має бути справедливим і публічним, публічний розгляд справи забезпечує добросовісність судового провадження; право на публічний розгляд справи також передбачає, що: особа має право бути присутньою у судовому засіданні.
Тому, судом забезпечено можливість з'ясування думки сторін по справі, а також заявника безпосередньо у судовому засідання, про що також повідомлено сторін на його початку.
З приводу присутності представника ТОВ "Суффле Агро Україна" у судовому засіданні суд зазначає, що розгляд справи № 902/171/23(902/769/23) здійснюється у межах справи про банкрутство ФГ "Лемешівка Агро" №902/171/23.
Відповідно до положень ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.
У справах про банкрутство склад учасників справи визначається КУзПБ, натомість справи позовного провадження (які розглядаються в межах справи про банкрутство в порядку статті 7 КУзПБ) мають суб'єктний склад сторін спору, що визначається ГПК України. Суб'єктний склад учасників господарського процесу в межах позовного провадження відповідно до ГПК України не є тотожним складу учасників у справі про банкрутство за КУзПБ (Постанова КГС ВС від 26 квітня 2023 року у справі № 914/2441/15 (914/841/22).
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб'єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (частина друга статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства).
Відтак можна зробити висновок, що Кодекс України з процедур банкрутства передбачає також особливості розгляду справ про банкрутство, що і підтверджено у статті 7 цього Кодексу (Постанова ВП ВС 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17).
Ухвалою суду від 16.06.2023 року у справі №902/171/23 за заявою ТОВ "Суффле Агро Україна" відкрито провадження у справі про банкрутство ФГ "Лемешівка Агро", введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Плесюка О.С.
Ухвалою суду від 18.09.2023 року у справі №902/171/23 визнано додаткові конкурсні грошові вимоги ТОВ "Суффле Агро Україна" до боржника ФГ "Лемешівка Агро".
Тобто, ТОВ "Суффле Агро Україна" є ініціюючим конкурсним кредитором у справі №902/171/23 про банкрутство ФГ "Лемешівка Агро", в межах якої в провадженні суду перебуває справа № 902/171/23(902/769/23).
Статус кредитора у справі про банкрутство також розширює процесуальний статус учасників при розгляд справ позовного провадження, які розглядаються у межах справи про банкрутство.
Визначальну роль у процедурі банкрутства відіграє дотримання принципу конкурсного імунітету кредиторів, який спрямований на попередження та усунення будь-яких переваг одних кредиторів на шкоду інших. Важливе значення у дотриманні цього принципу має формування конкурсної маси, її реалізація та задоволення вимог кредиторів в установленій законом черговості.
Кредитор у справі має право оскаржити судове рішення у справі, в якій він не є учасником, у разі впливу цього рішення на наповнення конкурсної маси боржника, розподілення її між кредиторами та формування вимог кредиторів (Постанова КГС ВС від 02.10.2019 року у справі № 910/9535/18).
Таким чином, набувши статус кредитора у справі про банкрутство ТОВ "Суффле Агро України" набуло правомочностей вчинення окремих процесуальних дій при розгляді справ позовного провадження, які розглядаються у межах справи про банкрутство.
Положення ст. 197 ГПК України надає можливість участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду будь-якому учаснику справи.
У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч. 5 ст. 41 ГПК України).
З урахуванням процесуального статусу кредитора у справі про банкрутство, подачу заяви про залучення до участі у справі у статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, що включає можливість безпосереднього обґрунтування підстав поданої заяви, як складового елементу доступу до правосуддя, судом було забезпечено можливість участі представника ТОВ "Суффле Агро Україна" у судовому засіданні 30.10.2023 року.
Отже, доводи заяви про відвід щодо порушення порядку організації судового засідання та неможливості участі у ньому представника ТОВ "Суффле Агро Україна" спростовуються наведеними вище висновками.
Крім того, суд зауважує, що Стеценко А.І. перебувала у судовому засіданні у статусі присутньої особи, що відображено у протоколі судового засідання 30.10.2023 року в режимі відеоконференції № 2075647, не надавала пояснень у судовому процесі.
Тому, присутність представника кредитора у судовому засіданні жодним чином не вплинула на реалізацію представником відповідача процесуальних прав.
Відтак, з огляду на наведені вище положення закону та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вказані заявником обставини не можуть бути підставою для відводу судді Міліціанова Р.В. від розгляду справи, в зв'язку з чим заява представника ФГ "Лемешівка Агро" адвоката Аваєвої Н.В. (вх. №01-47/8/2023 від 30.10.2023 року) про відвід судді Міліціанова Р.В. у справі №902/171/23(902/769/23), задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 13, 18, 35, 39, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Прийняти до провадження справу № 902/171/23(902/769/23) за позовом СФГ Лаптєва Леонтія Артемовича до ФГ "Лемешівка-Агро" про визнання договорів суборенди земельних ділянок недійсними, в межах справи № 902/171/23 про банкрутство ФГ "Лемешівка-Агро" - в частині розгляду заяви представника ФГ "Лемешівка Агро" адвоката Аваєвої Н.В. (вх. № 01-47/8/2023 від 30.10.2023 року) про відвід судді Міліціанова Р.В. у справі №902/171/23(902/769/23).
2. Відмовити в задоволенні заяви представника ФГ "Лемешівка Агро" адвоката Аваєвої Н.В. (вх. № 01-47/8/2023 від 30.10.2023 року) про відвід судді Міліціанова Р.В. у справі № 902/171/23(902/769/23).
3. Копію ухвали надіслати учасникам справи до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні адреси: позивачу - ІНФОРМАЦІЯ_3, представнику позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідачу - murafam@ukr.net, представнику відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2.
Згідно ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала підписана суддею - 02.11.2023 року. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.:
1 - до справи.