Постанова від 25.10.2023 по справі 904/5102/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2023 року м.Дніпро Справа № 904/5102/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. (доповідач),

суддів Дарміна М.О., Кощеєва І.М.

секретар судового засідання Солодова І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Набоков А.М., посвідчення №2321 від 10.09.2012, адвокат;

від позивача: Костюк Т.В., ордер серія ВІ № 1173257 від 13.10.2023, адвокат;

від відповідача: Хандусенко І.О., посвідчення №ЗП 002456 від 21.11.2019, адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпропетровський стрілочний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 (повне рішення складено 03.05.2023, суддя Фещенко Ю.В.) у справі № 904/5102/22

за позовом Акціонерного товариства "Дніпропетровський стрілочний завод", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант", м. Дніпро

про стягнення 2 848 895,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Дніпропетровський стрілочний завод" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант" на свою користь надмірно сплаченої суми грошових коштів у розмірі 2 848 895,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неповерненням відповідачем на вимогу позивача зайво сплаченої позивачем суми грошових коштів за договором про надання правової допомоги від 08.09.2021 у визначеній сумі. Як на правову підставу для повернення вказаної суми грошових коштів позивач посилається на статтю 1212 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 у справі № 904/5102/22 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що договір про надання правової допомоги від 08.09.2021 станом на момент прийняття рішення продовжує свою дію; матеріалами справи підтверджується факт надання позивачу послуг за ним на суму 7 398 820,00 грн, з яких позивачем оплачено 7 223 715,00 грн, заборгованість позивача становить 175 105,00 грн; перерахування спірних коштів відбулося за наявності правової підстави (договору), яка не відпала, що виключає застосування ст. 1212 Цивільного кодексу України; докази на підтвердження правомірності вимог позивача є менш вірогідними, ніж докази, надані на їх спростування.

Не погодившись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Акціонерне товариство "Дніпропетровський стрілочний завод" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 у справі № 904/5102/22 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи;

- договір про надання правової допомоги від 08.09.2021 не визначає порядок обчислення гонорару (фіксованого розміру, погодинної оплати), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо;

- акт здачі - приймання наданої правової допомоги без підписання між сторонами окремої додаткової угоди до договору не встановлює порядок розрахунку гонорару, що виключає об'єктивну можливість встановити домовленість сторін щодо потреби клієнта у вказаних послугах, необхідності сплати заявленої суми, її обґрунтованості та співмірності наданим послугам;

- відповідач діяв не в інтересах клієнта, послуги, зазначені в актах, фактично не надавались та є непідтвердженими;

- на користь відповідача позивачем сплачено 10 247 715,00 грн, тому суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, що послуги були оплачені частково на суму 7 223 715,00 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2023 для розгляду справи № 904/5102/22 визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач Чус О.В., судді Орєшкіна Е.В., Березкіна О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.06.2023 зазначеною колегією суддів поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Дніпропетровський стрілочний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 у справі № 904/5102/22; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 20.07.2023.

22.06.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант" до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 у справі № 904/5102/22 без змін.

Поданий відзив на апеляційну скаргу обґрунтований наступним:

- умова додатку №1 до договору про сплату гонорару спіху в сумі 3 024 000,00 грн є узгодженою, наявна в обох його редакціях сторін і виконана позивачем, тому за відрахуванням цієї суми з загальної суми, яка оплачена позивачем, сплачена вартість наданих послуг становить 7 223 715,00 грн, недоплата - 175 105,00 грн;

- наявні у справі документи підтверджують погодження позивача з переліком, обсягом та об'ємом наданих послуг;

- умови для застосування ст. 1212 ЦК України відсутні, оскільки набуття спірних коштів не було безпідставним (кошти перераховані на підставі договору) та така підстава не відпала (договір є чинним).

У зв'язку з перебуванням судді-члена колегії Березкіної О.В. у відпустці, розгляд справи № 904/5102/22, призначеної на 20 липня 2023 року не відбувся, про що на офіційному веб-сайті Центрального апеляційного господарського суду було розміщено повідомлення для учасників судового процесу.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.08.2023 розгляд апеляційної скарги призначений у судове засідання на 17.10.2023.

14.07.2023 від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант" адвоката Хондусенка Івана Олеговича на адресу Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції за допомогою комплексу техніних засобів та програмного забезпечення «EasyCon», яке ухвалою суду від 10.08.2023 задоволено.

16.10.2023 у зв'язку зі звільненням суддів Орєшкіної Е.В., Березкіної О.В. з посади суддів Центрального апеляційного господарського суду по справі здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого її передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Чус О.В., суддів Дврміна М.О., Кощеєва І.М.

16.10.2023 від позивача до Центрального апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення, в яких він, зокрема, зазначив, що відповідач не виконав зобов'язання, визначені п.п. 1,2 додатку №1, тому кошти в сумі 3 024 000,00 грн, сплачені 08.09.2021, були зараховані в рахунок послуг згідно акту А від 30.11.2021; станом на дату подання позову договір був припинений, тому позивач вправі витребувати спірні кошти на підставі ст. 1212 ЦК України.

У судовому засіданні 17.10.2023 по справі оголошено перерву до 25.10.2023.

У судовому засіданні 25.10.2023 представники позивача вимоги апеляційної скарги підтримали, просили рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 у справі № 904/5102/22 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

У судовому засіданні 25.10.2023 представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 у справі № 904/5102/22 без змін.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що 08.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант" (компанія) та Акціонерним товариством "Дніпропетровський стрілочний завод" ( клієнт) укладено договір про надання правової допомоги (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого компанія зобов'язується відповідно до діючого законодавства надавати правову допомогу клієнту для захисту у разі порушення, невизнання чи оспорювання прав, свобод та законних інтересів клієнта, в тому числі у кримінальному провадженні № 420180000000002785 від 08.11.2018, а клієнт зобов'язується сплачувати компанії винагороду за надання правової допомоги, а також витрати, пов'язані з наданням правової допомоги, відповідно до умов договору та інших правочинів, що є невід'ємною частиною даного договору.

У розділі 2 договору сторонами були визначені права та обов'язки сторін, зокрема, згідно з пунктом 2.1.5. договору, компанія має право створювати робочі групи, у тому числі з залученням адвокатів, які не входять до складу компанії, до вирішення окремих задач, пов'язаних з наданням правової допомоги.

У розділі 3 договору сторонами були визначені умови щодо виплати гонорару, винагороди (гонорару успіху) та витрат, пов'язаних з наданням правової (правничої) допомоги, зокрема:

- за надану правову допомогу клієнт сплачує компанії гонорар та винагороду (гонорар успіху) відповідно до окремої додаткової угоди (додаткових угод) до договору, тощо (пункт 3.1. договору);

- гонорар сплачується компанії в повному обсязі безпосередньо перед початком надання клієнту правової допомоги, якщо інше не обумовлене договором (пункт 3.2. договору);

- клієнт сплачує компанії витрати, пов'язані з наданням правової допомоги (пункт 3.3. договору);

- виконання грошових зобов'язань з оплати гонорару, винагороди (гонорар успіху) та витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, здійснюється клієнтом згідно з відповідним(ми) актом(ами) здачі-приймання юридичних послуг (правової допомоги) та рахунку на оплату грошових зобов'язань клієнта за звітний місяць. Може бути передбачена авансова оплата (повна та/або часткова) (пункт 3.4. договору);

- сторони домовились, що передача акту(ів) здачі-приймання юридичних послуг (правової допомоги) та рахунку на оплату грошових зобов'язань клієнта за звітний місяць відбувається наступним чином: підготовлені компанією документи направляються з використанням меседжерів інтернет-зв'язку на телефонні номери клієнта: (050) 3424455, електронна адреса: dsz2@dsz.dp.ua не пізніше першого числа місяця, наступного за звітним (пункт 3.5. договору);

- отримавши в порядку, визначеному пунктом 3.5 договору, відповідний акт здачі-приймання юридичних послуг (правової допомоги) та рахунок на оплату, клієнт зобов'язаний розглянути такий акт протягом наступних 2 (двох) робочих днів та у разі відсутності заперечень підписати його, або в строки, вказані в цьому пункті договору, направити компанії письмове обґрунтоване заперечення (пункт 3.6. договору);

- підписаний акт здачі-приймання адвокатських юридичних послуг (правової допомоги) чи обґрунтоване заперечення на такий акт направляється клієнтом компанії таким чином: з використанням месседжерів інтернет-зв'язку на телефонний номер компанії: +380972651234 та повідомленням на електронну пошту компанії: garantsss1234@gmail.com (пункт 3.7. договору);

- відповідний акт здачі-приймання юридичних послуг (правової допомоги) вважається погодженим та підписаним клієнтом, якщо протягом строку, вказаного в пункті 3.6 договору, клієнт не направив компанії обґрунтовані письмові зауваження на нього (пункт 3.8. договору);

- оплата щомісячного гонорару за адвокатські послуги (правову допомогу), надані клієнту, здійснюються наступним чином: після отримання та підписання/погодження клієнтом акту здачі-приймання юридичних послуг (правової допомоги) за відповідний місяць, клієнт зобов'язаний здійснити оплату протягом одного робочого дня наступного за останнім днем підписання/погодження відповідного акту, згідно з умовами договору (пункт 3.9. договору);

- за звернення клієнта до компанії по реквізитам пункту 3.7 договору компанією може бути визначений інший порядок оплати, ніж вказаний у пункті 3.9. договору, за умови, що наведені клієнтом обставини будуть свідчити про об'єктивну необхідність виконати оплату в порядку та на умовах, який є іншим, ніж встановлено пунктом 3.9. договору (пункт 3.10. договору).

У пункті 5.1. договору сторони визначили, що договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і, якщо не буде розірваний з ініціативи клієнта чи компанії, з визначенням умов та наслідків його розірвання, діє до виконання всіх можливих та необхідних заходів щодо відновлення, визнання порушених чи оспорюваних прав, свобод та законних інтересів клієнта (постановлення вироку, рішення, постанови; винесення ухвали, постанови судом та/або отримання інших правовстановлюючих документів встановлених законодавством або відповідей від уповноважених органів, щодо неможливості видачі останніх), та виконання клієнтом будь-яких грошових зобов'язань, згідно з договором та діючим законодавством України.

08.09.2021 між сторонами було підписано додаток №1 до договору, за умовами якого (в редакції пунктів, що збігаються в наданих сторонами його оригіналів):

- компанія зобов'язана письмово повідомити клієнта до 17.09.2021 включно про можливість поновити досудове розслідування у кримінальному провадженні №420180000000002785 від 08.11.2018;

- за умови виконання п. 1 цієї угоди компанія зобов'язується до 22.09.2021 (включно) надати клієнту процесуальний документ (документи) про поновлення досудового розслідування та ініціювання призначення додаткової комісійної інженерно - технічної (залізнично - транспортної) експертизи у кримінальному провадженні №420180000000002785 від 08.11.2018;

- успіхом в наданні юридичних послуг зі сторони компанії згідно цієї угоди є поновлення досудового розслідування та ініціювання призначення додаткової комісійної інженерно - технічної (залізнично - транспортної) експертизи у кримінальному провадженні №420180000000002785 від 08.11.2018;

- сторони домовилися, що протягом одного робочого дня, наступного за днем підписання даної угоди, клієнт виплачує компанії платіж, який складається з "бонусу успіху" в розмірі 2 700 000,00 грн., а також 12% від вказаної вище суми коштів, що становлять витрати компанії на адміністрування, а всього: 3 024 000 грн. 00 коп., шляхом перерахування коштів на поточний рахунок компанії, вказаний у основному договорі. Вказана вище сума коштів, у випадку не настання обставин, вказаних у пункті 1 та/або пункті 2 угоди, повертається клієнту протягом 2-х робочих днів після ненастання обставин, вказаних у пункті 1 та/або пункті 2 цієї угоди (;

- виплата суми коштів у розмірі, передбаченому пунктом 5 цієї угоди, здійснюється клієнтом протягом дня укладення угоди, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок компанії, вказаний в основному договорі.

09.09.2021 сторонами була підписана додаткова угода до договору про надання правничої допомоги від 08.09.2021, за умовами пункту 1 якої, у зв'язку з домовленістю сторін, розділ 7 "Інші умови договору" договору вирішено доповнити пунктом 7.13. наступного змісту: "7.13. Сторони, керуючись положеннями частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, встановили, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення".

Доказів визнання недійсним або розірвання договору сторонами суду не надано.

На виконання умов договору відповідач надав позивачу, а позивач прийняв без будь-яких зауважень послуги з надання правової допомоги на загальну суму 7 398 820 грн 00 коп., що підтверджується складеними та підписаними позивачем та відповідачем актами здачі-прийняття правових (юридичних) послуг, а саме:

- актом здачі-прийняття правових (юридичних) послуг № 1/ДнСЗ від 30.11.2021, у пункті 1 якого сторони підтвердили, що в період з 01.02.2021 по 30.09.2021 компанією за усними завданнями клієнта та відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 08.09.2021 зі змінами та доповненнями, внесеними додатковою угодою від 09.09.2021, надано останньому правові (юридичні) послуги; всього загальна вартість послуг наданих компанією в період з 01.02.2021 по 30.09.2021 згідно з актом здачі-прийняття правових (юридичних) послуг становить 3 024 000 грн 00 коп., без ПДВ (компанія не є платником ПДВ) (пункт 2 вказаного акту); на дату підписання цього акту клієнт здійснив оплату послуг у розмірі, вказаному в п.2, з огляду на що компанія підтверджує відсутність претензій до клієнта;

- актом здачі-прийняття правових (юридичних) послуг № 2/ДнСЗ від 23.12.2021, у пункті 1 якого сторони підтвердили, що в період з 01.10.2021 по 23.12.2021 компанією за усними завданнями клієнта, та відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 08.09.2021 зі змінами та доповненнями, внесеними додатковою угодою від 09.09.2021, надано останньому правові (юридичні) послуги; вартість послуг, наданих компанією в період з 01.10.2021 по 23.12.2021 згідно з актом є фіксованою та становить 2 468 000 грн 00 коп., без ПДВ (компанія не є платником ПДВ) (пункт 2 вказаного акту); клієнт здійснив оплату послуг в розмірі, вказаному в п. 2 цього акту;

- актом здачі-прийняття правових (юридичних) послуг № 1 від 31.01.2022, у пункті 1 якого сторони підтвердили, що в період з 04.01.2022 по 31.01.2022 компанією за усними завданнями клієнта, та відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 08.09.2021 зі змінами та доповненнями, внесеними додатковою угодою від 09.09.2021, надано останньому правові (юридичні) послуги; вартість послуг, наданих компанією, є фіксованою та становить 265 000 грн 00 коп., без ПДВ (пункт 2 вказаного акту); сторони погодились із зарахуванням сум, зазначених у п. 2 цього акту, в рахунок авансового платежу, отриманого 04.01.2022;

- актом здачі-прийняття правових (юридичних) послуг № 1-А від 31.01.2022, у пункті 1 якого сторони підтвердили, що за усними завданнями клієнта, та відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 08.09.2021 зі змінами та доповненнями, внесеними додатковою угодою від 09.09.2021, надано останньому правові (юридичні) послуги; вартість послуг, наданих компанією, є фіксованою та становить 966 820 грн 00 коп., без ПДВ (пункт 2 вказаного акту); сторони погодились із зарахуванням сум, зазначених у п. 2 цього акту, в рахунок авансового платежу, отриманого 04.01.2022;

- актом здачі-прийняття правових (юридичних) послуг № 2 від 28.02.2022, у пункті 1 якого сторони підтвердили, що в період з 01.02.2022 по 28.02.2022 компанією за усними завданнями клієнта та відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 08.09.2021 зі змінами та доповненнями, внесеними додатковою угодою від 09.09.2021, надано останньому правові (юридичні) послуги; вартість послуг, наданих компанією, є фіксованою та становить 265 000 грн 00 коп., без ПДВ (пункт 2 вказаного акту); сторони погодились із зарахуванням сум, зазначених у п. 2 цього акту, в рахунок авансового платежу, отриманого 04.01.2022;

- актом здачі-прийняття правових (юридичних) послуг № 2-А від 28.02.2022, у пункті 1 якого сторони підтвердили, що компанією за усними завданнями клієнта, та відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 08.09.2021 зі змінами та доповненнями, внесеними додатковою угодою від 09.09.2021, надано останньому правові (юридичні) послуги; вартість послуг, наданих компанією, є фіксованою та становить 291 675 грн 00 коп., без ПДВ (пункт 2 вказаного акту); сторони погодились із зарахуванням сум, зазначених у п. 2 цього акту, в рахунок авансового платежу, отриманого 04.01.2022;

- актом здачі-прийняття правових (юридичних) послуг № 3 від 28.07.2022, у пункті 1 якого сторони підтвердили, що за усними завданнями клієнта, та відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 08.09.2021 зі змінами та доповненнями, внесеними додатковою угодою від 09.09.2021, надано останньому правові (юридичні) послуги; вартість послуг, наданих компанією, є фіксованою та становить 118 325 грн 00 коп., без ПДВ (пункт 2 вказаного акту); сторони погодились із зарахуванням сум, зазначених у п. 2 цього акту, в рахунок авансового платежу, отриманого 04.01.2022.

У кожному з вказаних актів у пункті 4 сторони зазначили, що підписуючи акт здачі-прийняття правових (юридичних) послуг, сторони підтверджують відсутність претензій щодо кількості та якості наданих послуг.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем за надані послуги здійснені наступні оплати на загальну суму 10 247 715,00 грн:

- платіжним дорученням №12947 від 08.09.2021 на суму 2 000 000,00 грн (призначення платежу: за надання правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги від 08.09.2021);

- платіжним дорученням №2061 від 08.09.2021 на суму 1 024 000,00 грн (призначення платежу: за надання правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги від 08.09.2021);

- платіжним дорученням № 13972 від 15.11.2021 на суму 2 468 000, 00 грн ( призначенням платежу: за юридичні послуги згідно рахунку № 9 від 25.10.2021);

- платіжним дорученням № 5 від 04.01.2022 на суму 4 755 715,00 грн (призначення платежу: за юридичні послуги згідно рахунку № 1 від 04.01.2021).

Позивач вважає, що надмірно сплатив за договором 2 484 895,00 грн, з 24.02.2022 компанія не брала участі і не залучалась клієнтом до вирішення будь-яких фінансових та інших питань, які стосуються виконання договору, тому наявні підстави для стягнення спірних коштів на підставі ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереження майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов'язання.

Характерною особливістю кондикційних зобов'язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов'язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов'язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов'язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов'язання виникає за наявності таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Тобто, для виникнення зобов'язання, передбаченого статтею 1212 Цивільного кодексу України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зокрема, зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України). Тобто, зобов'язання з безпідставного набуття та збереження майна можуть бути наслідком таких юридичних фактів: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали. При цьому за змістом статті 1212 Цивільного кодексу України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, у постановах від 25.04.2019 у справі № 904/2342/18 та від 12.02.2019 у справі № 910/20926/16.

Як було встановлено, перерахування позивачем на рахунок відповідача грошових коштів у сумі 2 848 895 грн 00 коп. було здійснено за наявності укладеного між сторонами договору про надання правової допомоги від 08.09.2021, на виконання якого відповідачем були надані позивачу послуги.

Позивач вважає, що дія договору про надання правової допомоги від 08.09.2021 закінчилася, оскільки, на його думку, вказаний договір передбачав надання правової допомоги виключно в межах кримінального провадження № 420180000000002785 від 08.11.2018, яке постановою Генеральної прокуратури від 17.02.2022 було закрито.

Зі змісту пункту 1.1 договору вбачається, що правова допомога за договором надається у разі порушення, невизнання чи оспорювання прав, свобод та законних інтересів клієнта, в тому числі (але не виключно) у кримінальному провадженні №420180000000002785 від 08.11.2018.

Зі змісту наявних у матеріалах справи актів здачі-прийняття правових (юридичних) послуг, складених у період з 30.11.2021 по 28.07.2022, вбачається, що за договором надавались послуги, пов'язані також з іншим кримінальним провадженням № 52017000000000365 від 02.06.2017 (акти від 31.01.2022 та від 28.02.2022) та з аналізом чинного податкового законодавства та консультації з цього приводу (акт від 28.07.2022).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач помилково вважає, що послуги за договором про надання правової допомоги від 08.09.2021 були обмежені лише кримінальним провадженням №420180000000002785.

Як було вказано вище, у пункті 5.1. договору сторони визначили, що договір набирає чинності з дня його підписання сторонами, і якщо не буде розірваний з ініціативи клієнта чи компанії, з визначенням умов та наслідків його розірвання, діє до виконання всіх можливих та необхідних заходів щодо відновлення, визнання порушених чи оспорюваних прав, свобод та законних інтересів клієнта (постановлення вироку, рішення, постанови; винесення ухвали, постанови судом та/або отримання інших правовстановлюючих документів встановлених законодавством або відповідей від уповноважених органів, щодо неможливості видачі останніх), та виконання клієнтом будь-яких грошових зобов'язань, згідно з договором та діючим законодавством України.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що договір може бути достроково розірваний з ініціативи клієнта, без повернення сплаченого гонорару (в тому числі додаткової винагороди, додаткових витрат пов'язаних з наданням юридичної допомоги), у разі якщо:

- клієнт з тих чи інших підстав не погоджується з правовою позицією, письмово запропонованою адвокатами, що входять до складу компанії, або залучені останнім згідно з пунктом 2.1.5 договору;

- клієнт не погоджується з порядком дій щодо надання правової допомоги, письмово запропонованих адвокатами, що входять до складу компанії, або залучені останнім згідно з пунктом 2.1.5 договору;

- клієнт не бажає надавати компанії всю відому та потрібну для захисту прав, свобод та законних інтересів інформацію, документи, речі та інші матеріали, які є в розпорядженні клієнта, та стосуються обставин справи;

- дострокового розірвання договору за згодою обох сторін або за рішенням суду;

- з інших підстав, передбачених договором та/або законодавством.

Умовами пункту 6.2. договору визначено, що у разі дострокового розірвання договору з ініціативи клієнта, останній зобов'язаний надати компанії письмове повідомлення протягом 5-ти днів з моменту виникнення обставин, передбачених договором, та/або укласти з компанією додаткову угоду про розірвання (припинення) договору про надання правової допомоги за згодою сторін.

За умовами пункту 7.6. договору сторони домовились, що у разі дострокового розірвання договору, вони зобов'язані протягом 10-ти днів провести консультації та переговори, на яких узгодити умови розірвання договору, в тому числі оплати фактично наданих послуг та понесених компанією витрат, про що укласти відповідну додаткову угоду.

Під час розгляду справи судом першої інстанції позивачем та відповідачем було підтверджено, що будь-яких додаткових угод щодо розірвання договору між сторонами не укладалось.

Таким чином, враховуючи умови пункту 5.1. договору, приймаючи до уваги те, що матеріали справи не містять доказів розірвання договору про надання правової допомоги від 08.09.2021, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що вказаний договір станом на момент прийняття рішення по справі продовжує свою дію. В такому випадку підстави для стягнення спірних коштів на підставі ст. 1212 ЦК України як перерахованих на підставі договору, який не припинив свою дію, відсутні.

Судом встановлено, що за актами здачі - приймання правових (юридичних) послуг відповідачем надано позивачу послуги на загальну суму 7 398 820,00 грн.

Платежі, здійснені позивачем 08.09.2021 на загальну суму 3 024 000,00 грн, є оплатою винагороди, передбаченої додатком №1 від 08.09.2023 до договору.

Як вбачається з описової частини оскаржуваного рішення суду, вказане підтверджено під час надання усних пояснень представником позивача у судовому засіданні 02.05.2023, який зазначив, що додаток № 1 від 08.09.2023 до договору підписано сторонами 08.09.2021 та у той же день позивачем була здійснена оплата передбаченої додатком винагороди в сумі 3 024 000 грн. 00 коп. Також представник позивача у судовому засіданні 02.05.2023 підтвердив, що оплата, здійснена 08.09.2021, не могла бути оплатою послуг наданих за актом здачі-прийняття правових (юридичних) послуг № 1/ДнСЗ від 30.11.2021, вартість послуг за яким становить також 3 024 000 грн. 00 коп., оскільки вказаний акт був підписаний сторонами лише 30.11.2021, а оплата здійснена 08.09.2021.

У письмових поясненнях від 13.10.2023, поданих до суду апеляційної інстанції, позивачем зазначено, що обставини, вказані у п.п. 1,2 додатку №1 до договору не настали, тому кошти в розмірі 3 024 000,00 грн, сплачені як «гонорар успіху та витрати на адміністрування», були зараховані в якості оплати за юридичні послуги згідно акту від 30.11.2021 на суму 3 024 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналіз змісту ч. 1 ст. 266 та ст. 118 ГПК України дозволяє зробити висновок про запровадження законодавцем процесуального імперативу стосовно залишення без розгляду судом доповнення чи зміни апеляційної скарги, поданих поза межами строку на апеляційне оскарження.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що надані скаржником письмові пояснення фактично за своїм змістом є іншою апеляційною скаргою (доповненням до скарги) та містять доводи, обставини, про які не зазначено скаржником в апеляційній скарзі. При цьому, такі пояснення подані скаржником поза межами законодавчо визначеного строку на апеляційне оскарження та не містять клопотання про поновлення строку на їх подання, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції залишає їх без розгляду.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на прояв суперечливої поведінки позивача, про що також зазначалось судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з'ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об'єктивну істину. Загалом зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону.

Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов'язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.

Як було зазначено вище, представник позивача у судовому засіданні 02.05.2023 підтвердив, що оплата, здійснена 08.09.2021, не могла бути оплатою послуг, наданих за актом здачі-прийняття правових (юридичних) послуг № 1/ДнСЗ від 30.11.2021, вартість послуг за яким становить також 3 024 000 грн 00 коп., оскільки вказаний акт був підписаний сторонами лише 30.11.2021, а оплата здійснена 08.09.2021. Разом з тим, у поясненнях від 13.10.2023 позивач зазначає іншу позицію: щодо невиконання відповідачем п. п. 1, 2 додатку №1 до договору та зарахування коштів у сумі 3 024 000,00 грн в рахунок оплати за актом від 30.11.2021.

У поданих до суду першої інстанції процесуальних документах позивачем не ставилися під сумнів підстави для врахування оплат, здійснених 08.09.2021, як «бонусу успіху» та витрат на адміністрування згідно умов додатку №1 до договору, а також питання щодо повернення цих коштів клієнту внаслідок невиконання відповідачем, на думку позивача, п.п. 1,2 цієї угоди. Крім того, як у позовній заяві, так і у відповіді на відзив позивачем зазначено, що ним як клієнтом був досягнутий результат, а відповідачем виконані всі можливі та необхідні заходи згідно з договором щодо відновлення порушених чи оспорюваних прав, свобод та законних інтересів клієнта у кримінальному провадженні №420180000000002785 від 08.11.2018.

Таким чином, з огляду на те, що у справі, яка переглядається, позивач в обґрунтування позову не посилався на наявність підстав для повернення йому коштів, сплачених як «бонус успіху» та витрат на адміністрування в сумі 3 024 000,00 грн, ці доводи відхиляються на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції з огляду на вимоги ч. 5 ст. 269 ГПК України.

З огляду на викладене, судом першої інстанції правомірно враховані оплати, здійснені позивачем 08.09.2021 в сумі 3 024 000,00 грн, саме як «бонус успіху» та витрати на адміністрування на виконання умов додатку №1 від 08.09.2021 до договору.

Доводи позивача щодо недоведеності надання йому послуг за договором спростовуються дослідженими вище актами здачі - приймання правових (юридичних) послуг, підписуючи які позивач підтвердив відсутність претензій щодо кількості та якості наданих послуг.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 у справі № 904/5102/22 таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської у даній справі відсутні.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282-284, 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпропетровський стрілочний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 у справі № 904/5102/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 у справі № 904/5102/22 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта - Акціонерне товариство "Дніпропетровський стрілочний завод".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право, порядок та строк касаційного оскарження визначені ст. ст. 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 02.11.2023.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін

Суддя І.М. Кощеєв