ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" жовтня 2023 р. Справа№ 910/4184/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Тищенко А.І.
Скрипки І.М.
секретар судового засідання: Щербина А.В.
за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 03.10.2023,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»
на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2023
у справі №910/4184/23 (суддя Чинчин О.В.)
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»
до Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»
про стягнення заборгованості у розмірі 609 315,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (далі, відповідач) про стягнення (із урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 24.05.2023) заборгованості у розмірі 656 145,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за Договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-3429674/2020-0004 від 19.03.2020, до якого відповідач приєднався у березні 2020 року, в частині сплати за користування вагонами позивача.
Короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/4184/23 позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» задоволено у повному обсязі.
Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» заборгованість у розмірі 609 315 (шістсот дев'ять тисяч триста п'ятнадцять) грн 00 коп. та судовий збір в розмірі 9 139 (дев'ять тисяч сто тридцять дев'ять) грн 73 (сімдесят три) коп.
Рішення суду мотивоване тим, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано наявності у останнього обов'язку здійснити оплату за користування вагонами позивача. За висновками суду відповідачем не доведено обставин звільнення його від плати за користування вагонами і контейнерами відповідно до пункту 16 Розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, 26.06.2023 (про що свідчить штемпель Укрпошти на конверті) Приватне акціонерне товариство «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/4184/23 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до наступного:
- передача від позивача до відповідача вагонів з пшеницею після їх прибуття на станцію Кулиндорове для здійснення вантажних операцій для ДП «КХП» відбувалось в рамках виконання Директиви про вилучення майна №2 від 05.03.2022, яка в умовах правового режиму воєнного стану є обов'язковою до виконання, а не в рамках виконання Договору №40-3429674/2020-0004 від 19.03.2020 з залізницею. Такого ж висновку дійшов Господарський суд Одеської області у рішенні від 08.06.2023 у справі №916/3507/22, в якій досліджувались ті самі обставини щодо виконання Директиви;
- суд безпідставно послався в оспорюваному рішенні суду на рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 02.04.2022 (протокол №Ц-54/42 Ком.т), яким затверджено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ «Укрзалізниця» під час воєнного стану в Україні. Скаржник стверджує, що ні у відзиві на позов, ні у своїх запереченнях на відповідь на відзив він не згадував назване рішення правління та не посилався на нього, а тому, на його думку, суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень;
- суд безпідставно послався на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №904/2019/22, оскільки обставини цієї справи не є тотожними/подібними позову в даній справі.
Узагальнені доводи та заперечення позивача щодо апеляційної скарги
01.08.2023 від позивача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача із проханням залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду залишити без змін.
У відзиві позивач наголосив на тому, що доводи апеляційної скарги відповідача в обґрунтування відмови в задоволенні позовних вимог не узгоджуються з умовами Договору №40-3429674/2020-0004 від 19.03.2020, зокрема, його пунктом 3.4. та нормами чинного законодавства, а саме статтями 119, 121 Статуту залізниць, пунктами 3, 4, 16 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, статтею 617 Цивільного кодексу України.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2023 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/4184/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І.
Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4184/23, відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/4184/23 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.
10.07.2023 матеріали справи №910/4184/23 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/4184/23, розгляд апеляційної скарги призначено на 22.08.2023.
15.08.2023 до суду апеляційної інстанції від представника Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - Гамарца Олександра Сергійовича надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суддя-доповідач Михальська Ю.Б. з 31.07.2023 по 13.08.2023, 17.08.2023 по 18.08.2023 та судді: Скрипка І.М. з 31.07.2023 по 18.08.2023, Тищенко А.І. з 31.07.2023 по 18.08.2023 перебували у щорічних відпустках.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 заяву представника Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - Гамарца Олександра Сергійовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
Під час проведення судом апеляційної інстанції підготовчих дій щодо розгляду справи в режимі відеоконференції виникли технічні проблеми, що унеможливили участь представника позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, у зв'язку з чим судове засідання, призначене на 22.08.2023 о 14 год. 20 хв, не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/4184/23 призначено в режимі відеоконференції на 26.09.2023.
11.09.2023 (про що свідчить дата формування в системі «Електронний суд») до суду апеляційної інстанції від представника Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - Рахнянської Світлани Вікторівни надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 клопотання представника Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - Рахнянської Світлани Вікторівни поза межами приміщення суду задоволено.
У судове засідання, призначене на 26.09.2023, з'явились представники позивача та відповідача.
У зв'язку з оголошенням під час проведення судового засідання у справі повітряної тривоги в місті Києві (26.09.2023 о 14 год. 23 хв.), колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність оголошення перерви у справі №910/4184/23 до 03.10.2023, про що постановлено ухвалу від 26.09.2023.
У судовому засіданні 03.10.2023 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників сторін
У судове засідання, призначене на 03.10.2023, з'явилися представники позивача та відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача, рішення суду залишити без змін.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримував доводи своєї апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
01.01.2019 між Регіональною філією «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Філія) та Одеською філією Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (Власник) було укладено Договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Одеська філія ПрАТ «Київ - Дніпровське МППЗТ» при станції Кулиндорове філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (том 1, а.с. 123-128).
Відповідно до пункту 1 названого Договору згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить Власнику та примикає стрілочним переводом №6 до колії №11 та стрілочним переводом № 20 у парній горловині станції Кулиндорове і обслуговується локомотивом Власника.
У пункті 16 Договору сторони погодили перелік зборів та плат, які власник повинен сплачувати Залізниці згідно умов цього договору.
У пункті 24 Договору сторони визначили, що договір укладається на 5 років з 01.01.2019 до 31.12.2023 включно.
Додатковою угодою від 13.10.2020 до Договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії Одеська філія ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» при станції Кулиндорове філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (том 1, а.с. 127-128) пункт 16 договору викладено в наступній редакції: «Власник сплачує Залізниці плату:
- за проведену маневрову роботу відповідно до розділу II Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги з відповідними оголошеними коефіцієнтами підвищення;
- за користування вагонами та контейнерами;
- за зберігання вантажу у вагоні або контейнері, які не подані на під'їзну колію 3 вини Власника, в тому числі з урахуванням статті 36 Статуту Залізниць України;
- за зайняту спорудами підприємства площу земельної ділянки у смузі відведення земель Залізниці, Власник до 5 числа місяця, наступного за звітним, сплачує Залізниці суму у якості відшкодування земельного податку за земельну ділянку, яка визначена у пункті 3 даного договору, до укладання з Залізницею договору сервітуту або договору компенсації.
Інші збори і плати вносяться згідно Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги.
Збори і плати вносяться шляхом безготівкового розрахунку між Залізницею та Власником за усіма видами платежів на умовах попередньої оплати через філію «Єдиний розрахунковий центр АТ «Укрзалізниця».
25.02.2020 Акціонерним товариством «Українська залізниця» (Перевізник) на веб-сайті http://uz-cargo.com оприлюднено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, як публічну пропозицію для укладення договору.
19.03.2020 Приватне акціонерне товариство «Київ - Дніпровське МППЗТ» (Замовник) подало Акціонерному товариству «Українська залізниця» Заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №34292674/2020-004, в якій виразило волевиявлення укласти договір у порядку, встановленому статтею 634 Цивільного кодексу України (том 1, а.с. 49-68).
АТ «Укрзалізниця» повідомленням №40-3429674/2020-0004 від 19.03.2020 (том 1, а.с. 50) засвідчила прийняття від Одеської філії приватного акціонерного товариства «Київ - Дніпровське МППЗТ» заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та повідомила, що замовнику (відповідачу) присвоєно коди: відправника/одержувача: 5891 ; платника 5571033 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером.
Згідно пункту 1.1. Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом предметом Договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном перевізника не є орендною платою.
Відповідно до пункту 3.4. Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом Замовник зобов'язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (далі - плата за користування власними вагонами перевізника).
Розмір плати за користування власними вагонами перевізника встановлюється: до 30.09.2020 у розмірі визначеному у розділі V Збірника тарифів; з 01.10.2020 визначається за кожен вагон відповідно до їх типу за формулою: Пвик = (Спл / 24) * tгод * kм, де: Пвик плата за користування власними вагонами перевізника для відповідного типу вагонів; Спл ставка плати за використання власних вагонів перевізника для відповідного типу власних вагонів перевізника, грн/вагон за добу визначена у додатку 1-2 до договору; 24 кількість годи у добі; tгод кількість годин користування вагоном перевізника для відповідного типу вагонів; kм коригуючий коефіцієнт, що застосовується до Пвик для вагонів, які приймаються до перевезення у складі маршрутної відправки. Коефіцієнт встановлюється перевізником та зазначається у додатку 1-2 договору (пункти 3.4.1., 3.4.2. Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом).
Згідно з пунктом 3.4.3. Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами перевізника, визначеної в пункті 3.4 договору, є момент передачі замовнику власних вагонів перевізника або початку затримки відповідно до Правил користування вагонами. Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами перевізника у випадках, вказаних в пункті 3.4 договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Застосування плати за користування власними вагонами перевізника в частині, що не визначена договором, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Загальний час, за який нараховується та сплачується замовником плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них.
Також плата за користування власними вагонами перевізника нараховується та сплачується замовником у випадку їх затримки під час перевезення з причин, що не залежать від перевізника. В таких випадках кількість годин затримки обліковується окремо по кожній станції затримки на підставі акту загальної форми ГУ-23 (пункт 3.4.4. Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом).
Згідно з пунктом 6.1. Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором у випадку виникнення після укладення Договору обставин непереборної сили, якими є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, воєнний стан, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратство, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, кібератак, тощо.
Сторона, що не може виконувати зобов'язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів (пункт 6.2. Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом).
Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України, уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або торгово-промисловою палатою країни, на території якої мали місце такі обставини (пункт 6.3. Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом).
Строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік (пункт 7.3. Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом).
Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору, здійсненого на веб-сайті http//uz-cargo.com/ та діє до його припинення (пункт 12.1. Договору).
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який в подальшому відповідними затвердженими Верховною Радою України Указами Президента України було продовжено.
У зв'язку з введенням правового режиму воєнного стану в Україні, 05.03.2022 командувачем військ оперативного командування Південь генерал майором Андрієм Ковальчуком видано директиву № 2 про вилучення майна (том 1, а.с. 129), відповідно до якої:
1. Зобов'язано вилучити 29916,05 тон пшениці, яка перевозиться Акціонерним Товариством Укрзалізниця у вагонах згідно Додатку для потреб Збройних Сил України;
2. Генеральному директору державного підприємства Куліндорівський комбінат хлібопродуктів Державного агентства резерву України пану Грищуку Ігорю Ігоровичу забезпечити вилучення майна у порядку, встановленому діючим законодавством;
3. Державному підприємству Куліндорівський комбінат хлібопродуктів Державного агентства резерву України прийняти на відповідальне зберігання зазначену пшеницю;
4. Одеській обласній військовій адміністрації, за необхідності, забезпечити залучення суб'єктів господарювання у сфері транспортних перевезень для виконання заходів, передбачених пунктом 3 цієї Директиви.
Відповідно до акту про примусове відчуження або вилучення майна (том 1, а.с. 130-132), складеного управлінням оперативного командування Південь СВ ЗС України за погодженням Одеської обласної державної адміністрації, Одеської обласної військової адміністрації, згідно рішення Одеської обласної військової адміністрації від 06.03.2022 №2167/1/01-45/1736/2-22 та директиви про вилучення майна від 05.03.2022 №2 у зв'язку із введенням правового режиму воєнного стану здійснено вилучення майна. Право власності на майно підтверджується перевізними документами (накладними), наведеними в акті.
На підставі наказів начальника служби комерційної роботи та маркетингу на переадресування №№9, 11, 12, 16, 17, 18, 19, 42, 55 від 05.03.2022, №№73, 77 від 06.03.2022 здійснено переадресування визначених вищезазначеним актом вагонів на адресу ДП КУЛІНДОРІВСЬКИЙ КХП на підставі директиви про примусове вилучення майна за підписом командувача військ ОК Південь генерал-майора Андрія Ковальчука.
У наказах зазначено, що оплата перевізних та інших платежів здійснюється: за перевізними документами без стягнення платежів; по додатковим зборам без стягнення платежів.
Звертаючись до суду з позовом у даній справі, позивач зазначає, що після прибуття вагонів на станцію призначення вагони були передані для здійснення вантажних операцій на передавальні колії №№8, 10, які знаходяться в користуванні відповідача, де виконувались приймально-здавальні операції. У зв'язку зі знаходженням спірних вагонів на під'їзних коліях в користуванні відповідача позивачем були сформовані відомості плати за користування вагонами ф. ГУ-46 №15030114, №21030124, №22030125, №23030128, №23030129, №25030133, №26030136, №30030145, №02040149, №03040152, копії яких додані до позовної заяви.
Вказані відомості підписані відповідачем із запереченнями з посиланням на заборону здійснення вантажних операцій з вагонами під час комендантської години та здійсненням вивантаження зернових вантажів згідно Директиви для потреб Збройних сил України.
Позивач, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 24.05.2023 (том 2, а.с. 27-28), яка була прийнята судом першої інстанції до розгляду, просив стягнути з відповідача плату за користування вагонами за березень - квітень 2022 року у розмірі 609 315,00 грн.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що він не є власником вантажів, які перевозяться в вагонах Акціонерного товариства «Укрзалізниця» на адресу державного підприємства «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів», не є отримувачем вантажів. Крім того, стягнення плати за користування вагонами є неправомірним, оскільки вантажні операції здійснювались в рамках виконання Директиви, а в наказах на переадресування було зазначено без стягнення платежів. Також відповідач стверджував про порушення позивачем порядку досудового врегулювання спору й пропуск спеціального строку позовної давності відповідно до частини 5 статті 315 Господарського кодексу України.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву позивача на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із наступних підстав.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно з частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Статтею 8 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 затверджено Статут залізниць України, положення якого згідно з пунктом 2 Статуту визначають обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Пунктом 3 Статуту залізниць передбачено, що його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.
Статтею 71 Статуту залізниць визначено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Відповідно до положень статті 76 Статуту залізниць час перебування вагонів під навантаженням і вивантаженням у разі обслуговування залізничної під'їзної колії локомотивом залізниці визначається з моменту фактичної подачі вагонів на місце навантаження або вивантаження до моменту одержання станцією від підприємства повідомлення про готовність вагонів до забирання. Час знаходження вагонів на залізничних під'їзних коліях, що обслуговуються їх локомотивами, визначається з моменту передачі вагонів на передавальних коліях.
Відповідно до статті 119 Статуту залізниць за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Статтею 121 Статуту залізниць передбачено, що вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача; в) у інших випадках, передбачених Правилами.
Порядок і умови користування вагонами і контейнерами: парку залізниць України; парку залізниць інших держав; які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, а також орендовані ними (за час затримки на коліях залізниць загального користування), визначений Правилами користування вагонами і контейнерами, які затверджені наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999 №113 (далі, Правила користування).
Пунктом 3 Правил користування передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлюватися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничні послуги.
Відповідно до пункту 4 Правил користування відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, і є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами.
Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у пам'ятці про подання/забирання вагонів, яка оформлюється після закінчення приймально-здавальних операцій.
Відповідно до пунктів 6, 8 Правил користування усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника (пункт 12 Правил користування).
Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці (пункт 13 Правил користування вагонами).
Розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством (пункт 14 Правил користування вагонами).
Згідно пункту 16 Додаткової угоди від 13.10.2020 до Договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії Одеська філія ПрАТ «Київ - Дніпровське МППЗТ» при станції Кулиндорове філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця», укладеної між сторонами, Власник сплачує Залізниці плату, зокрема, за користування вагонами та контейнерами.
Збори і плати вносяться шляхом безготівкового розрахунку між Залізницею та Власником за усіма видами платежів на умовах попередньої оплати через філію «Єдиний розрахунковий центр АТ «Укрзалізниця».
Відповідно до пункту 3.4. Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом Замовник зобов'язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (далі - плата за користування власними вагонами перевізника).
Ставки за користування вагонами встановлені у таблиці 1 розділу V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009, відповідно до якого при визначенні часу користування вагонами і контейнерами час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Збірником тарифів передбачено погодинні ставки плати за користування вантажними вагонами від 1 до 45 годин окремо для випадків виконання однієї вантажної операції. Ставка плати за користування вантажними вагонами понад 45 годин становить 16 грн за кожну годину за 1 вагон незалежно від виду вантажної операції.
Збір за зберігання вантажу розраховується відповідно до п.2 Розділу III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво № 1).
За затримку на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення власних та орендованих вагонів з вини одержувача, відправника або власника (орендаря) вагонів залізниці сплачується плата в розмірі 50% ставок, зазначених у таблиці 1 (пункт 5 розділу V Збірника тарифів).
Зважаючи на вказані законодавчі положення та умови Договору, за період фактичного використання суб'єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.
Відтак, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними, допустимими і вірогідними доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції) в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства).
Такий висновок узгоджується із висновками, викладеними у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.09.2020 у справі №908/1795/19.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до Директиви про вилучення майна №2 від 05.03.2022 командувач військово-оперативного командування «Південь» зобов'язав вилучити 29916,05 тон пшениці, яка перевозиться Акціонерним товариством «Укрзалізниця» у вагонах згідно з Додатком для потреб Збройних Сил України, генеральному директору державного підприємства «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України забезпечити вилучення майна у порядку, встановленому діючим законодавством, державному підприємству «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України прийняти на відповідальне зберігання зазначену пшеницю.
На підставі наказів начальника служби комерційної роботи та маркетингу на переадресування №№9, 11, 12, 16, 17, 18, 19, 42, 55 від 05.03.2022 року, №№73, 77 від 06.03.2022 вагони, що прибули на станцію Одеса-порт Одеської залізниці, Кулиндорове Одеської залізниці переадресовано за новими перевізними документами на станцію Кулиндорове Одеської залізниці на адресу Державного підприємства «Куліндорівський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України.
У розумінні Правил переадресування вантажів (статті 44, 45 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України №542 від 20.08.2001 (далі - Правила переадресування вантажів), переадресацією вагонів (вантажу) є зміна станції призначення або разом з нею і одержувача вагонів (вантажу) (переадресування).
Абзацом 3 пункту 4 Правил переадресування вантажів унормовано, що переадресування вантажу може здійснюватися на станціях призначення та станціях на шляху прямування.
Переадресування вантажу здійснюється за первинними документами (із внесенням відповідних змін) і з оформленням перевезення новими перевізними документами (крім імпортних та транзитних вантажів) в паперовому або електронному виглядах, що обумовлюється в наказі на переадресування (пункт 5 Правил переадресування вантажів).
Оплата провізних та інших платежів при переадресуванні може здійснюватися як на станції переадресування, так і на станції призначення, що обумовлюється в наказі на переадресування вантажу (пункт 12 Правил переадресування вантажів).
Як встановлено судом першої інстанції, у період з 14.03.2022 по 01.04.2022 на під'їзну колію Одеської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» подавалися та забирались вагони згідно з переліком під навантаження (вивантаження), що підтверджується відповідними пам'ятками форми ГУ-45, копії яких додані до позовної заяви, та складені згідно пункту 3 Правил користування.
Також позивачем згідно пункту 3 Правил користування на підставі зазначених пам'яток складені відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№15030114, 21030124, 22030125, 23030128, 23030129, 25030133, 26030136, 30030145, 02040149, 03040152 на під'їзних коліях Одеської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ», з яких вбачається, що позивачем була нарахована плата за користування вагонами за загальний період з 14.03.2022 15:00 по 03.04.2022 08:00 у сумі 546 787,50 грн (без ПДВ; з ПДВ - 656 145,00 грн), платником зазначено ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ».
Колегія суддів зазначає, що обставини, за якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами передбачені пунктом 16 Розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, а саме:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі «Примітки» відомості плати за користування вагонами (контейнерами).
Так, матеріалами справи підтверджується, що вищеперелічені відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 підписані відповідачем із запереченнями, а саме з посиланням на заборону здійснення вантажних операцій з вагонами під час комендантської години та здійсненням вивантаження зернових вантажів згідно Директиви для потреб Збройних сил України.
Щодо посилань відповідача в якості заперечень проти стягнення плати за користування вагонами на заборону здійснення вантажних операцій з вагонами під час комендантської години, колегія суддів зазначає наступне.
Рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 02.04.2022 (протокол №Ц-54/42 Ком.т) затверджено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ «Укрзалізниця» під час воєнного стану в Україні.
До підрозділів Укрзалізниці зміст рішення правління було доведено телеграфним розпорядженням №ЦМ-13/693 від 05.04.2022.
У цих документах зазначено, що у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у «кинутих» поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під'їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник у випадках:
- введення перевізником тимчасових обмежень щодо станції призначення після прийняття вантажу перевізником до перевезення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час з моменту введення тимчасових обмежень до моменту припинення дії таких обмежень або до моменту видачі наказу про переадресування вантажу;
- запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції;
- проведення бойових дій або тимчасової окупації збройними формуваннями російської федерації території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення та/або будь-яка станція на шляху прямування. В такому разі до часу користування вагоном не включається час ведення бойових дій, тимчасової окупації території збройними формуваннями російської федерації, протягом якого була відсутня фактична можливість надання послуг перевізником;
- прийняття Державною митною службою України (або іншими органами державного контролю) рішення про простій працівників певних територіальних органів, у зв'язку з чим територіальні органи тимчасово не здійснюють митне та інше оформлення вантажів на станціях відправлення та призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час, безпосередньо пов'язаний з митним оформленням або отриманням інших дозволів та сертифікатів від органів державного контролю.
Такі обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з Додатком 6 до Правил користування, із зазначенням конкретного опису обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання акту. Саме такий складений акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, визначених Переліком.
Акти загальної форми ГУ-23, складені у випадку затримки вагонів з вказаних вище підстав, мають містити конкретний опис обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання актів. Саме акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, зазначених вище.
Плата за користування вагонами нараховується відповідно до вимог Правил, з урахуванням зазначених вище обставин, які є підставою для звільнення від цієї плати.
Проте, як вірно встановлено місцевим господарським судом, акти загальної форми із зазначенням обставин, за якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами, у даному випадку не складались.
Правове регулювання впровадження комендантської години здійснюється на підставі Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1455 «Про затвердження порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеженні свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан».
Комендантська година (заборонений час) - це заборона військовим комендантом в певний час доби й на певний час перебувати на вулицях та в громадських місцях мешканцям певного населеного пункту, де встановлено Президентом України воєнний/надзвичайний стан.
Механізм здійснення заходів під час запровадження комендантської години передбачено Порядком здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 №573.
Відповідно до пункту 7 цього Порядку на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.
Однак, як вірно наголосив суд першої інстанції, в даному випадку відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів у розумінні статей 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження того, що під час дії комендантської години виробничі підрозділи і позивача, і відповідача не працюють у нічну зміну (під час комендантської години), як і до початку повномасштабної воєнної агресії російської федерації, і який вплив на виробничий процес сторін має комендантська година, якщо це не пов'язано з перебуванням працівників підприємства на вулицях і в громадських місцях; а також доказів того, що у спірний період робота залізничних станцій та під'їзних колій відповідача, що примикають до цих станцій, припинялась на період дії комендантської години.
У матеріалах справи відсутні також докази на підтвердження направлення відповідачем на адресу позивача будь-яких повідомлень про те, що відповідач не здійснює свою роботу під час комендантської години, що, в свою чергу, унеможливлювало своєчасне забирання вагонів, а також доказів направлення на адресу позивачу пропозицій щодо внесення змін до договору в частині подавання/забирання вагонів в нічний час (під час комендантської години).
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується із висновками місцевого господарського суду, що відповідачем не доведено обставин звільнення його від плати за користування вагонами і контейнерами відповідно до пункту 16 Розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами.
Також судом із урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного від 19.04.2023 у справі №904/2019/22, вірно враховано, що рішення правління АТ «Українська залізниця» від 02.04.2022 (протокол №Ц-54/42 Ком.т) є локальним (внутрішнім) нормативним актом залізниці, який не вносить змін/доповнень до Статуту залізниць України, Правил перевезень вантажів та укладеного сторонами договору, а тому за відсутності складених залізницею актів про засвідчення відповідних обставин, а саме запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення, відсутні підстави не враховувати в час користування вагоном час комендантської години.
Доводи апеляційної скарги відповідача стосовно того, що місцевий господарський суд вийшов за межі позовних вимог, пославшись на назване рішення правління АТ «Українська залізниця» від 02.04.2022 (протокол №Ц-54/42 Ком.т), на яке відповідач посилань не робив, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки такі посилання здійснені судом у межах оцінки висловлених відповідачем заперечень проти відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46, зазначених на самих актах, та у системному аналізі з положеннями Статуту залізниць, Правил користування вагонами і контейнерами та положень, що регулюють особливості впровадження комендантської години.
При цьому колегія суддів враховує принцип jura novit curia («суд знає закони»), згідно якого суд застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
Стосовно доводів скаржника про безпідставність посилання суду при прийнятті рішення на висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного від 19.04.2023 у справі №904/2019/22, то такі колегією суддів також до уваги не приймаються, оскільки, як уже вказано вище, відповідачем, серед іншого, висловлювались заперечення проти нарахування плати за користування вагонами згідно названих актів з огляду на заборону здійснення вантажних операцій з вагонами під час комендантської години.
Отже, оскільки у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного від 19.04.2023 у справі №904/2019/22 суд зробив правові висновки по питанню щодо можливості зменшення нарахованої залізницею плати за користування вагонами за час затримки вагонів в період дії комендантської години, врахування судом при прийнятті рішення у даній справі висновків суду касаційної інстанції, наведених у названій постанові, є обґрунтованим.
Щодо посилань скаржника на те, що здійснення вивантаження зернових вантажів здійснювалось згідно Директиви для потреб Збройних сил України, а не згідно Договору, а тому з відповідача не підлягає стягненню плата за користування вагонами залізниці, суд зазначає наступне.
Як зазначає позивач та вбачається із матеріалів справи, фактично відповідно до Директиви регіональна філія Одеська залізниця відповідала за перенаправлення вантажу до місця фактичного вивантаження і жодних вказівок щодо стягнення або не стягнення платежів у Директиві не зазначено, відповідно, філія керувалася при нарахуванні плати за користування вагонами чинними нормативними документами, а саме Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів, Правилами користування вагонами і контейнерами й, відповідно, набула права на отримання від відповідача плати за користування такими вагонами.
Що стосується заперечень скаржника в частині того, що у наказах на переадресування зазначено, що оплата перевізних та інших платежів здійснюється за перевізними документами без стягнення платежів, то, як вірно вказав місцевий господарський суд, відповідно до розділу ІІ пункту 29.1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, при переадресуванні вантажу визначення провізної плати і зборів здійснюється окремо від станції відправлення до станції переадресування за первинними перевізними документами, від станції переадресування до нової станції призначення - за новими перевізними документами, що оформлюються на станції переадресування. Таким самим порядком визначається плата, якщо вантаж переадресовується за первинними перевізними документами. Враховуючи те, що станція переадресування та станція призначення вагонів співпадали, тариф було сплачено по станції відправлення й донарахування його не здійснювалось, про що й зазначено у наказах на переадресування.
Щодо посилань скаржника на обставини, встановлені у межах господарської справи №916/3507/22 за позовом Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» в особі Одеської філії Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» до Державного підприємства «Кулиндорівський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України про стягнення з 2 162 523,36 грн заборгованості, з яких 1 838 765,17 грн загальної вартості наданих послуг, 108 473,19 грн штрафних санкцій та 215 285,00 грн інфляційних нарахувань, у зв'язку із неналежним виконанням умов договору від 16.12.2021 №22/22-Е/194 в частині своєчасної та остаточної оплати вартості наданих послуг, яка розглядалась Господарським судом Одеської області, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі зазначає, що у зв'язку з тим, що Державне підприємство «Кулиндорівський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України вважає неправомірним нарахування залізницею плати за користування вагонами при виконанні Директиви й відмовилось від перерахування відповідачу цієї плати й плати за послуги по перевезенню/переміщенню вагонів, останній звернувся до суду з позовом у справі №916/3507/22, в суму стягнення якої входить й плата за користування вагонами. Відповідач вказував, що його вини щодо неотримання позивачем стягуваної суми немає, оскільки це сталось через невиконання Державним підприємством «Кулиндорівський комбінат хлібопродуктів» своїх зобов'язань за договором.
Місцевий господарський суд обґрунтовано не прийняв до уваги вказані доводи, оскільки правовідносини сторін у даній справі регулюються умовами Договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії Одеська філія ПрАТ «Київ - Дніпровське МППЗТ» при станції Кулиндорове філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 01.01.2019 та Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-34292674/2020-004 від 19.03.2020, а правовідносини у справі №916/3507/22 врегульовані умовами договору від 16.12.2021 №22/22-Е/194. Справи №910/4184/23 та №916/3507/22 мають різний суб'єктний склад, різні предмет та підстави позову та предмет доказування.
Крім того, станом на дату прийняття даної постанови рішення Господарського суду Одеської області від 08.06.2023 у справі №916/3507/22, на яке скаржник посилається в апеляційній скарзі, не набрало законної сили та оскаржене в апеляційному порядку.
Стосовно доводів відповідача, які висловлювалися під час розгляду справи судом першої інстанції, що позивачем не дотримано досудового порядку врегулювання спору, то такі колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки чинним законодавством, що регулює спірні правовідносини, та Договором від 19.03.2020, укладеним сторонами спору, не передбачено обов'язкового дотримання претензійного порядку врегулювання спору за позовами залізниці до власника під'їзної колії.
Крім того, згідно позиції Конституційного Суду України, викладеної в рішенні №15-рп/2002 від 09.07.2002 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Кампус Коттон клаб» щодо офіційного тлумачення положення частини 2 статті 124 Конституції України, випливає, що кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням. Суб'єктами таких правовідносин можуть бути громадяни, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи та інші суб'єкти цих правовідносин. Зазначена норма, як і інші положення Конституції України, не містять застереження щодо допустимості судового захисту тільки після досудового врегулювання спору та неприпустимості здійснення правосуддя без його застосування.
Таким чином, звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку з оплати, є правом позивача, яке не може бути обмежене.
Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем спеціального строку позовної давності, то такі також судом відхиляються, оскільки у пункті 7.3. Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 19.03.2020 сторони погодили, що строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік, а тому звернення позивача до суду в даній справі відбулось у межах річного строку позовної давності.
Таким чином, ураховуючи доведеність позивачем правових підстав для стягнення з відповідача плати за користування вагонами у спірному періоді (березень-квітень 2022 року), колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню плата за користування вагонами в розмірі 609 315,00 грн.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Усі інші доводи учасників справи, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про задоволення позову.
При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Доводи апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції про задоволення позову. Скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про необґрунтованість заявлених позивачем та задоволених судом позовних вимог, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.
Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/4184/23 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/4184/23 залишити без змін.
Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту».
Матеріали справи №910/4184/23 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 01.11.2023.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді А.І. Тищенко
І.М. Скрипка