ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
про забезпечення позову
"01" листопада 2023 р. Справа№ 911/1730/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яковлєва М.Л.
суддів: Шаптали Є.Ю.
Тищенко А.І.
розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи
заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури про забезпечення позову, яку подано під час розгляду
апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Солум»
на рішення Господарського суду Київської області від 01.05.2023, повний текст якого складений 19.05.2023
у справі № 911/1730/22 (суддя Щоткін О.В.)
за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Козинської селищної ради
до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Ритм-Омега»
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Солум»
про усунення перешкод у здійсненні користування і розпорядження земельними ділянками шляхом скасування рішень про державну реєстрацію та повернення земельних ділянок
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Північного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А.. перебувала апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Солум» на рішення Господарського суду Київської області від 01.05.2023 у справі № 911/1730/22, розгляд якої призначений на 14.11.2023 об 11:00.
30.10.2023 до суду від заступника керівника Київської обласної прокуратури надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить вжити заходи забезпечення позов шляхом накладення арешту та заборони державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії, у томи числі, і реєстрацію (перереєстрацію), пов'язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників на земельні ділянки:
- з кадастровими номерами 3223155400:03:033:0063, 3223155400:03:033:0067, 3223155400:03:033:0069, 3223155400:03:033:0061, 3223155400:03:033:0066, 3223155400:03:033:0059, 3223155400:03:033:0068, 3223155400:03:033:0071, 3223155400:03:033:0060, які належать ТОВ «Ритм Омега»;
- з кадастровими номерами 3223155400:03:033:0062, 3223155400:03:033:0065, 3223155400:03:033:0072, 3223155400:03:033:0070, 3223155400:03:033:0064, які належать ТОВ «Солум».
У зв'язку з перебуванням судді Гончарова С.А., який не є головуючим суддею, у відпустці розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/4410/23 від 31.10.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/1730/22.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2023 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Шаптала Є.Ю., Тищенко А.І.
Щодо вказаної заяви заступника керівника Київської обласної прокуратури про забезпечення позову колегія суддів зазначає наступне.
За змістом ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову після відкриття провадження у справі подається до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Стаття 139 ГПК України встановлює вимоги щодо форми та змісту заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Дослідивши подану заступником керівника Київської обласної прокуратури заяву про забезпечення позову колегією суддів встановлено, що: заявником дотримано вимог щодо форми та змісту заяви; підстави для виклику заявника для надання пояснень або додаткових доказів, а також для призначення розгляду заяви у судовому засіданні з викликом сторін відсутні.
Дослідивши матеріали справи, апеляційної скарги та заяви про забезпечення позову колегія суддів вважає, що вказана заява підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 543/730/14-ц).
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України). Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19, від 28.10.2019 у справі № 916/1845/19).
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
З матеріалів справи слідує, що позов заявлено про:
1) усунення перешкод у здійсненні Козинською селищною радою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду, що розташовані на території смт Козин Обухівського району Київської області шляхом скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:
- № 11103780 від 21.02.2014 із скасуванням державної реєстрації права ТОВ «Ритм Омега» на земельну ділянку площею 4,316 га з кадастровим номером 3223155400:03:033:0059;
- № 11098979 від 21.02.2014 із скасуванням державної реєстрації права ТОВ «Ритм Омега» на земельну ділянку площею 4,1532 га з кадастровим номером 3223155400:03:033:0060;
- № 11105321 від 21.02.2014 із скасуванням державної реєстрації права ТОВ «Ритм Омега» на земельну ділянку площею 1,169 га з кадастровим номером 3223155400:03:033:0068;
- № 11101347 від 21.02.2014 із скасуванням державної реєстрації права ТОВ «Ритм Омега» на земельну ділянку площею 0,88 га з кадастровим номером 3223155400:03:033:0071;
- № 11232679 від 26.02.2014 із скасуванням державної реєстрації права ТОВ «Ритм Омега» на земельну ділянку площею 3,9308 га з кадастровим номером 3223155400:03:033:0061;
- № 11232424 від 26.02.2014 із скасуванням державної реєстрації права ТОВ «Ритм Омега» на земельну ділянку площею 2,779 га з кадастровим номером 3223155400:03:033:0063;
- № 11232287 від 26.02.2014 із скасуванням державної реєстрації права ТОВ «Ритм Омега» на земельну ділянку площею 1,806 га з кадастровим номером 3223155400:03:033:0066;
- № 11232116 від 26.02.2014 із скасуванням державної реєстрації права ТОВ «Ритм Омега» на земельну ділянку площею 1,28 га з кадастровим номером 3223155400:03:033:0067;
- № 11232561 від 26.02.2014 із скасуванням державної реєстрації права ТОВ «Ритм Омега» на земельну ділянку площею 0,951 га з кадастровим номером 3223155400:03:033:0069;
- № 8301471 від 25.11.2013 із скасуванням державної реєстрації права ТОВ «Солум» на земельну ділянку площею 3,309 га з кадастровим номером 3223155400:03:033:0062;
- № 8303568 від 25.11.2013 із скасуванням державної реєстрації права ТОВ «Солум» на земельну ділянку площею 2,129 га з кадастровим номером 3223155400:03:033:0064;
- № 8304674 від 25.11.2013 із скасуванням державної реєстрації права ТОВ «Солум» на земельну ділянку площею 1,8515 га з кадастровим номером 3223155400:03:033:0065;
- № 8305693 від 25.11.2013 із скасуванням державної реєстрації права ТОВ «Солум» на земельну ділянку площею 0,9425 га з кадастровим номером 3223155400:03:033:0070;
- № 8306753 від 25.11.2013 із скасуванням державної реєстрації права ТОВ «Солум» на земельну ділянку площею 0,403 га з кадастровим номером 3223155400:03:033:0072;
2) усунення перешкод у здійсненні Козинською селищною радою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду шляхом повернення Козинській селищній раді з незаконного володіння: ТОВ «Ритм Омега» земельних ділянок з кадастровими номерами 3223155400:03:033:0063, 3223155400:03:033:0067, 3223155400:03:033:0069, 3223155400:03:033:0061, 3223155400:03:033:0066, 3223155400:03:033:0059, 3223155400:03:033:0068, 3223155400:03:033:0071, 3223155400:03:033:0060; ТОВ «Солум» земельних ділянок з кадастровими номерами 3223155400:03:033:0062, 3223155400:03:033:0065, 3223155400:03:033:0072, 3223155400:03:033:0070, 3223155400:03:033:0064.
У обґрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що:
- рішеннями Козинської селищної ради та її виконавчого комітету від 27.12.2002 № 10/1, від 06.02.2003 № 24-43, від 06.02.2003 № 24-47 та від 15.04.2003 № 27-20 фізичним особам, згідно із наведеним у позові переліком, передано у приватну власність земельні ділянки площами по 0,50 га, 0,40 га та 0,35 га на території смт Козин для будівництва, обслуговування індивідуального житлового будинку та ведення особистого селянського господарства. Внаслідок ряду укладених договорів купівлі-продажу та об'єднання відведених громадянам земельних ділянок у дев'ять ділянок право власності на них набув ОСОБА_1 , який 29.10.2007 згідно із протоколом № 6 загальних зборів учасників ТОВ «Ритм-Омега» вніс їх до статутного фонду цього товариства як землі для ведення особистого селянського господарства та землі для будівництва та обслуговування житлового фонду, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), внаслідок чого 21.02.2014 та 26.02.2014 видані свідоцтва про право власності, які зареєстровано реєстраційною службою Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
- на підставі договору іпотеки № І-08-57/КД від 25.07.2008 та договору № 1 від 08.09.2008 про внесення змін до договору іпотеки ОСОБА_1 передав в іпотеку Відкритому акціонерному товариству «Піреус Банк МКБ» п'ять земельних ділянок для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, а на підставі виконавчого напису № 1798 від 31.05.2010, вчиненого приватним нотаріусом Грек А.В. та акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 12.12.2012 ТОВ «Солум» видано свідоцтво № 6954 від 25.11.2013 про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, за яким зареєстровано право власності на ці земельні ділянки;
- набуття у приватну власність ТОВ «Ритм-Омега» та ТОВ «Солум» вказаних вище земельних ділянок відбулось із грубими порушеннями вимог ЗК України та ВК України, так як на момент відведення спірних земельних ділянок у власність та станом на даний час останні повністю накладаються на землі водного фонду, а саме водну поверхню Канівського водосховища на р. Дніпро, що підтверджується інформацією Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика» Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі КДП «Київгеоінформатика»);
- оскільки цивільний оборот земельних ділянок водного фонду до яких, серед іншого, віднесені і земельні ділянки, які знаходяться у прибережних захисних смугах, є і був обмеженим, вірним способом захисту порушеного права є пред'явлення до суду негаторного позову в порядку, визначеному ст. 391 ЦК України.
Також прокурор зауважив на тому, що постановою Київського апеляційного суду від 23.06.2021, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 372/190/19 за позовом першого заступника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та інших визнано недійсними рішення Козинської селищної ради та її виконавчого комітету, яким надано у приватну власність спірні земельні ділянки першим набувачам.
Звертаючись з заявою про забезпечення позову, прокурор, обґрунтовував її тим, що:
- починаючи з 2003 року на підставі ряду цивільно-правових угод спірні земельні ділянки неодноразово відчужувалися та об'єднувалися, внаслідок чого наразі власником спірних земельних ділянок є відповідачі;
- можливість відповідачів в будь-який момент змінити первісний об'єкт цивільних прав шляхом його поділу чи об'єднання, а також відчужити земельну ділянку, яка знаходиться у їх володінні, є беззаперечною, а зазначене і майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалені на користь позивача;
- враховуючи, що предметом спору є землі водного фонду, які імперативні обмежені у цивільному обороті та на них поширюється окремий, чітко визначений законодавством порядок і способи використання, а їх власниками є відповідачі, існує реальна загроза подальшого відчуження масиву спірних земельних ділянок водного фонду, їх забудова, щ може спричинити потрапляння у водойми будматеріалів, що призведе д забруднення, цвітіння води та інших негативних наслідків;
- вказане унеможливить використання спірних земель за їх дійсним цільовим призначенням, а також ускладнить виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог;
- тобто обрані заходи є належними, допустимими, ефективними заходам забезпечення позову. Вони є співмірними із заявленими вимогами, відповідають вимогам розумності, обґрунтованості, гарантують справедливий баланс інтересів учасників справи та ефективний захист прав заявника у випаді задоволення позовних вимог;
- правові наслідки їх застосування не призведуть до невиправданих надмірних обмежень прав відповідачів, однак їх незастосування може призвести не лише до чергового відчуження земельних ділянок, а й до настання незворотних наслідків для вказаних земель водного фонду через їх використання всупереч режиму, встановленому для територій відповідного цільового призначення.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, предметом розгляду у якій є правомірність забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, позовні вимоги про визнання якого таким, що не підлягає виконанню, має розглядатися судами:
- оскільки у даному разі Фірма мала намір звернутися до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не мала взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а мала застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
- при цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Отже, згідно з вказаним правовим висновком при розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову, поданої у спорах, предметом у яких є немайнові вимоги, задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, судами не повинна взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а повинна застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду та те, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 вказано, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Як встановлено вище, предметом позову у цій справі є позовні вимоги про усунення перешкод у здійсненні Козинською селищною радою права користування та розпорядження спірними земельними ділянками водного фонду шляхом скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а також повернення таких земельних ділянок Козинській селищній раді з незаконного володіння відповідачів.
Отже, виходячи з предмета позову, кінцевою метою позову у цій справі є поновлення порушених прав, інтересів позивача як власника спірних земельних ділянок.
Водночас, на даний час відповідачі, як особи за якими зареєстровано право власності на спірні земельні ділянки, в будь-який час можуть, як змінити первісний об'єкт цивільних прав шляхом його поділу чи об'єднання, так і відчужити таке майно, передати його у користування іншим особам або у заставу чи іпотеку, проте у випадку відчуження спірного майна захист порушеного права позивача буде ускладненими, оскільки права на таке майно може перейти до іншої (інших) особи (осіб) та позивач не зможе захистити свої порушені права в межах даного судового процесу, а вимушений буде ініціювати нові позови як до набувачів спірного майна, що потребуватиме значних як фінансових, так і правових витрат, покладання яких на позивача буде неправомірним.
З огляду на викладене, колегія суддів вбачає наявність зв'язку між заявленими до застосування заходами забезпечення позову в частині накладення арешту на спірне майно та заборони вчинення реєстраційних дій щодо такого майна і предметом спору у справі №911/1730/22 співмірність та адекватність заходів із позовними вимогами, адже існує спір щодо законності набуття спірних земельних ділянок відповідачами, який вирішується в судовому порядку, і тому до вирішення такого спору подальше відчуження спірного майна чи його обтяження зобов'язаннями може (у випадку задоволення позову) призвести до суттєвого порушення прав власності позивача, нанесення йому значних збитків та зумовлення необхідності понесення додаткових витрат для відновлення в подальшому права власності на таке майно (в т.ч. обумовленими необхідністю звернення з новими позовами до суду, адже у випадку зміни відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо власника спірного майна існуватиме необхідність у зміні відповідача/залученні співвідповідача за поданим заявником позовом, можливість чого обмежена часом проведення підготов Отже, накладення на даній стадії арешту на спірне майно та заборона вчинення реєстраційних дій щодо такого майна будуть спрямовані на забезпечення ефективного захисту прав позивача в обраний ним спосіб, який у випадку задоволення судом його вимог матиме змогу відновити свої права шляхом скасування запису про право власності на таке майно за відповідачами, можливість чого, за відсутності відповідного арешту, може бути нівельовано подальшим відчуження чи поділом такого майна за час вирішення відповідного спору.
При цьому, колегія суддів враховує, що вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно та заборона вчинення реєстраційних дій щодо такого майна жодним чином не обмежить права та законні інтереси відповідачів, адже такі заходи мають тимчасовий характер та не позбавляють останнього його конституційних прав на підприємницьку діяльність, отримання доходів, а також не перешкоджають займатись господарською діяльністю як такою взагалі, в той час, як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.
З огляду на вказані обставини колегія суддів вважає, що вказане є достатньо обґрунтованою підставою для задоволення заяви заступника керівника Київської обласної прокуратури про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії, у томи числі, і реєстрацію (перереєстрацію), пов'язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників спірні на земельні ділянки.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України).
На підставі викладеного та керуючись статтями 136, 137, 1044 234, 235 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Солум» на рішення Господарського суду Київської області від 01.05.2023 у справі № 911/1730/22 прийняти до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Шаптала Є.Ю., Тищенко А.І..
2. Задовольнити заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури про забезпечення позову.
3. Накласти арешт та заборонити державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії, у томи числі, і реєстрацію (перереєстрацію), пов'язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників на земельні ділянки:
- з кадастровими номерами 3223155400:03:033:0063, 3223155400:03:033:0067, 3223155400:03:033:0069, 3223155400:03:033:0061, 3223155400:03:033:0066, 3223155400:03:033:0059, 3223155400:03:033:0068, 3223155400:03:033:0071, 3223155400:03:033:0060, які належать ТОВ «Ритм Омега»;
- з кадастровими номерами 3223155400:03:033:0062, 3223155400:03:033:0065, 3223155400:03:033:0072, 3223155400:03:033:0070, 3223155400:03:033:0064, які належать ТОВ «Солум».
4. Стягувачем за даною ухвалою є: Київська обласна прокуратура (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, ідентифікаційний код 02909996)
5. Боржниками за даною ухвалою є:
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Ритм Омега» (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 10, квартира 41; ідентифікаційний код 32915412)
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Солум» (01024, м. Київ, вул.. Велика Васильківська, буд. 25, фо. 6, ідентифікаційний код 36867614).
6. Дана ухвала відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили.
7. Строк пред'явлення до виконання даного виконавчого документа - 3 роки: до 01.11.2026.
8. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в порядку та в строк визначені ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя М.Л. Яковлєв
Судді Є.Ю. Шаптала
А.І. Тищенко