Справа № 127/6339/23
Провадження № 22-ц/801/2111/2023
Категорія: 41
Головуючий у суді 1-ї інстанції Шевчук Л. П.
Доповідач:Оніщук В. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 рокуСправа № 127/6339/23м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Оніщука В. В. (суддя-доповідач),
суддів: Копаничук С. Г., Рибчинського В. П.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на заочне рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 05 вересня 2023 року, ухвалене у складі судді Шевчук Л. П. у залі суду,
встановив:
Короткий зміст вимог
У березні 2023 року АТ «Універсал Банк» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що АТ «Універсал Банк» надаються банківські послуги щодо продукту monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю проекту «Мonobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www/ monobank.ua/terms.
22 червня 2020 року відповідачка ОСОБА_1 звернулась в банк з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 22 червня 2020 року (надалі - Договір), своїм підписом повністю та безумовно прийнявши пропозицію АТ «Універсал Банк» та погодившись з тим, що Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
Згідно Умов і Правил, Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг «Monobank» (Анкета-заява) - письмове звернення клієнта до Банку з проханням відкрити йому банківський рахунок та / або надання йому інших банківських послуг на умовах, визначених договором.
Підписана клієнтом анкета-заява є підтвердженням укладення Договору.
На підставі укладеного Договору ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 30 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах Договору та в межах встановленого кредитного ліміту.
Проте внаслідок не виконання відповідачкою взятих на себе зобов'язань із надання коштів на погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими платежами, станом на 13 грудня 2022 року утворилася заборгованість перед АТ «Універсал Банк» у розмірі 44 868,98 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту.
Оскільки ОСОБА_1 добровільно свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, продовжує ухилятись від їх виконання та не погашає наявну заборгованість, АТ «Універсал Банк» звернувшись в суд із вказаним позовом, просило стягнути із відповідача зазначену заборгованість та понесені у справі судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 05 вересня 2023 року у задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк» відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач просить стягнути заборгованість за тілом кредиту у розмірі 44 868,98 грн, що перевищує максимально допустимий розмір тіла кредиту, який за договором становить 30 000 грн. При цьому анкетою-заявою не передбачено право банку збільшувати кредитний ліміт.
На підтвердження отримання кредиту, наявності заборгованості відповідачки перед позивачем по кредиту, не надано жодного належного і допустимого доказу, адже наданий розрахунок заборгованості не є належним доказом видачі та отримання кредиту, оскільки не є первинним документом, а також не є безспірним доказом отримання кредитних коштів, користування ними на визначених договором умовах, а є лише обґрунтуванням позовних вимог щодо розміру заборгованості, яка повинна бути підтверджена саме первинними документами.
Підписана ОСОБА_1 анкета-заява до договору про надання банківських послуг містить лише її анкетні дані та контактну інформацію, і не містить жодних даних про умови кредитування.
Матеріали справи не містять підтверджень, що саме наданий позивачем Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» та Тарифи розуміла відповідачка, ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету до договору про надання банківських послуг.
На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що в даному випадку, за встановлених судом обставин, відсутні підстави та необхідність для захисту прав позивача шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості, оскільки такі вимоги є необґрунтованими і недоведеними належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст. ст. 77-79 ЦПК України, які б були достатніми, в розумінні ст. 80 ЦПК України, для задоволення позову.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У жовтні 2023 року АТ «Універсал банк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 06 жовтня 2023 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Оніщук В. В., судді: Рибчинський В. П., Копаничук С. Г.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі та надано учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року було виправлено описку в ухвалі Вінницького апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року справу призначено до розгляду на 02 листопада 2023 року в порядку письмового провадження.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В обґрунтування доводів поданої скарги позивач зазначає, що вирішуючи спір у цій справі та відмовляючи позивачу у задоволенні вимог, судом першої інстанції не було досліджено належним чином механізму отримання банківських послуг проекту monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з Умовами, правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту. У зв'язку із неналежним дослідженням указаної процедури, місцевий суд дійшов передчасного висновку про те, що відповідач не була ознайомлена із вищезазначеними складовими кредитного договору.
Між сторонами було погоджено усі істотні умови договору, який оформлено в електронній формі з використанням електронного підпису. Підписуючи анкету-заяву, відповідач приєднався та був ознайомлений з вказаними вище документами, а укладення між банком та відповідачем договору про надання кредиту в електронній формі відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач висловила свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку «Monobank» шляхом застосування клієнтом та банком електронного цифрового підпису.
Виконаний банком розрахунок заборгованості є належним доказом, який підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, та який не спростований відповідачем. Більше того, вказаний розрахунок підтверджується також випискою по картковому рахунку відповідача, яку АТ «Універсал Банк» долучив до апеляційної скарги.
Відповідно до п.5.23. п. 5 Розділу ІІ Умов у разі, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для внесення щомісячного мінімального платежу, банк має право самостійно збільшити кредитний ліміт на суму заборгованості клієнта за договором та направити відповідні грошові кошти на здійснення щомісячного мінімального платежу, погашення відсотків за користування кредитним лімітом та неустойки за прострочені платежі згідно Тарифів, відтак заборгованість розрахована правильно.
Крім того, у суду першої інстанції не було підстав для врахування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 про те, що за відсутності підпису позичальника на Умовах та правилах надання банківських послуг їх не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, з огляду на те, що такий висновок зроблено у інших кредитних відносинах, які виникли на підставі договору, укладеного в письмовій формі відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, а не в електронній формі з особливостями, встановленими Законом України "Про електронну комерцію".
Відповідачка своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
22 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг та підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. У заяві просила відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні (а. с. 9).
Пунктом 1 анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг.
Відповідно до п. 3 анкети-заяви ОСОБА_1 просила встановити кредитний ліміт на суму вказану у додатку. Пільговий період за користування кредитом становить 62 дні, у разі виходу з пільгового кредиту на кредит буде нараховуватись відсоткова ставка 3,2% на місяць. У цьому ж пункті ОСОБА_1 підтвердила, що беззаперечно погоджується з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, повідомивши про це у мобільному додатку.
Згідно із п. 10 анкети-заяви відповідачка надала право та доручила банку здійснювати договірне списання коштів з усіх її рахунків, відкритих у банку, без її додаткових розпоряджень, для погашення будь-яких інших її грошових зобов'язань перед банком, що випливають з умов договору.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № б/н від 22 червня 2020 року, станом на 13 грудня 2022 року заборгованість ОСОБА_1 за наданим кредитом становить 44 868,98 грн і складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 44 868,98 грн (а. с. 6-8).
Позиція суду апеляційної інстанції
Апеляційна скарга на підставі статті 369 ЦПК України розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
За змістом частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Указаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає не у повній мірі.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію», на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Як було вказано позивачем у поданій до суду позовній заяві, АТ «Універсал Банк» надає банківську послугу продукт «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках монобанк за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.
Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
Відповідно до положень частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом вказаних норм, позичальник за кредитним договором зобов'язаний повернути кредитодавцю ту суму кредиту, яка була ним отримана на підставі такого договору.
Розмір зобов'язання щодо повернення суми кредиту визначається не встановленим кредитним лімітом, а сумою фактично отриманого кредиту в рамках договору.
При цьому, абзацом другим частини другої статті 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п'ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У позовній заяві АТ «Універсал Банк» вказувало на те, що особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На обґрунтування позовних вимог банк долучив до позовної заяви копію Анкети-заяви до договору про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк» від 22 червня 2020 року, витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, витяг з тарифів за карткою Monobank та розрахунок заборгованості.
Як зазначалося вище, ОСОБА_1 22 червня 2020 року з метою отримання банківських послуг підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. За змістом цієї Анкети-заяви визначено, що вона разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
Анкета-заява містить докладну інформацію щодо особи ОСОБА_1 зокрема, дату її народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу. В анкеті-заяві містяться відповідні копії паспорта ОСОБА_2 , які додані до анкети в електронному вигляді.
Анкета-заява містить прохання ОСОБА_1 відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні на її ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку відповідно до умов договору та наведених нижче умов. Також зазначено прохання вважати наведений зразок її власноручного підпису або його аналогів (у тому числі його електронний/ електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті їй в Банку.
Відтак апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що встановленим є факт укладення кредитного договору між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 .
Із наданого АТ «Універсал Банк» механізму реєстрації та отримання банківських послуг проєкту «Monobank» вбачається, що без ознайомлення з актуальними Умовами і правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту неможливий перехід до наступного етапу реєстрації (а. с. 69).
Відтак апеляційний суд виснує, що при укладенні кредитного договору між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , було погоджено усі істотні умови договору.
Водночас апеляційний суд звертає увагу на те, що позивачем на підтвердження його вимог надано Витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів монобанк з додатками у вигляді Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорта споживчого кредиту (а. с. 10-28) у редакції, яка набула чинності 27 листопада 2021 року, у той час як Анкета-заява підписана ОСОБА_1 22 червня 2020 року.
Відтак саме ці Умови і правила вірно не взяті судом першої інстанції до уваги.
При цьому слушними є доводи апеляційної скарги про те, що у місцевого суду не було підстав для врахування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, адже і без того логічним є, що при підписанні Анкети-заяви у 2020 році ОСОБА_1 не могла знати про Умови і правила у редакції 2021 року.
Окрім того, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про не доведеність позивачем факту отримання відповідачем коштів на підставі анкети-заяви та наявність заборгованості перед АТ «Універсал Банк».
Так, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (у редакції, чинній на час вирішення справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій).
Отже, виписка за картковим рахунком може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі №209/3046/20, від 26 жовтня 2022 року у справі №333/5483/20 та інших.
Відтак, розрахунок заборгованості, на який посилався АТ «Універсал Банк» у своїй позовній заяві, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу.
Інших доказів на підтвердження існування заборгованості, зокрема, виписки за картковим рахунком відповідачки, відкритих в АТ «Універсал банк», банком суду надано не було, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність заборгованості, що заявлена до стягнення.
Посилання у апеляційній скарзі на доведеність факту укладення сторонами кредитного договору у електронній формі, на висновки суду першої інстанції не впливають, оскільки сам по собі факт укладення кредитного договору ще не свідчить про порушення сторонами умов його виконання, виникнення заборгованості та її розмір.
Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, позивач долучив до апеляційної скарги виписку за картковим рахунком відповідачки.
З цього приводу апеляційний суд виснує таке.
Згідно із вимогами статті 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до частини другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Частиною третьою статі 367 ЦПК України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Зі змісту апеляційної скарги убачається, що викладаючи у ній доводи проти ухваленого у цій справі рішення суду першої інстанції, позивач посилався на указану вище виписку, як на доказ, який підтверджує факт отримання відповідачкою кредитних коштів та утворення за ним кредитної заборгованості.
Однак, будь-яких посилань щодо неможливості подання цієї виписки до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від заявника, апеляційна скарга не містить.
Так, за змістом статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі ухвалити рішення по справі на користь протилежної сторони. Отже, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі, а не суду.
У справах про стягнення кредитних коштів на банк або іншу фінансову установу покладений обов'язок довести факт передачі коштів позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, в іншому випадку, без доведення цього факту, втрачається право банку на пред'явлення будь-якої вимоги.
Доведення позивачем умов кредитування і наявності заборгованості є обов'язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №61-28582ск18.
Колегія суддів зауважує, що звертаючись до суду із вказаним позовом, банк просив суд здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, про що свідчить відповідне клопотання на а. с. 38.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Подавши суду першої інстанції клопотання про розгляд справи без виклику позивача в порядку спрощеного позовного провадження, позивач, тим самим підтвердив, що подав усі докази на обґрунтування своїх вимог разом із позовною заявою.
Таким чином колегія суддів вважає, що відсутні підстави для прийняття судом апеляційної інстанції нового доказу, а саме, виписки по картковому рахунку відповідачки, оскільки такий доказ до суду першої інстанції позивачем не подавався, такий доказ не був предметом дослідження суду першої інстанції, будь-яких заяв про долучення до матеріалів справи вказаного доказу позивачем не подано, а також не обґрунтовано та не надано доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Також апеляційний суд вважає, підставними доводи апеляційної скарги про наявність у позивача права в односторонньому порядку збільшувати кредитний ліміт за договором, оскільки це прямо передбачено п. 3 Анкети-заяви від 22 червня 2020 року, підписаної відповідачкою.
Ураховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції хоч і прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні позову АТ «Універсал Банк», проте не у повній мірі вірно мотивував своє рішення у частині щодо погодження умов кредитного договору між сторонами.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні із викладенням його мотивувальної частини у редакції цієї постанови.
Щодо судових витрат в суді апеляційної інстанції
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки за результатами перегляду справи в апеляційному порядку у задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк» відмовлено, понесені позивачем судові витрати у суді апеляційної інстанції слід залишити за ним.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,
постановив:
Апеляційну скаргу АТ «Універсал Банк» задовольнити частково.
Заочне рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 05 вересня 2023 року змінити, виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
Судові витрати понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції залишити за АТ «Універсал Банк».
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головую В. В. Оніщук
Судді В. П. Рибчинський
С. Г. Копаничук