Справа № 127/20949/22
Провадження № 22-ц/801/2038/2023
Категорія: 53
Головуючий у суді 1-ї інстанції Дернова В. В.
Доповідач:Медвецький С. К.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 рокуСправа № 127/20949/22м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Медвецького С. К.,
суддів: Копаничук С. Г., Оніщука В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу № 127/20949/22 за апеляційною скаргою адвоката Дідиченка О. О. в інтересах ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 жовтня 2023 року, ухвалене у складі судді Дернової В. В. у залі суду, повний текст якого складено 25 серпня 2023 року,
встановив:
Короткий зміст вимог
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
Позов мотивований тим, що 30 грудня 2021 року о 04:53 год ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1 , на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі, не надав перевагу у русі транспортному засобу марки «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_2 , під його керуванням, який рухався по головній дорозі, та скоїв зіткнення з ним.
У результаті ДТП автомобіль марки «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 07 лютого 2022 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Власником транспортного засобу марки «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1 , є відповідач.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки марки «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_2 , застрахована в АТ «СК «ТАС» (приватне).
У результаті настання страхового випадку страховиком АТ «СК «ТАС» (приватне) виплачено страхове відшкодування у розмірі 130 000 грн.
Згідно з висновком експертного дослідження Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № ЕД-19/102-22/806-АВ від 24 січня 2022 року сума матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_2 , станом на момент огляду транспортного засобу, а саме 20 січня 2022 року, становила 352 896,94 грн.
Ураховуючи, що розмір завданих збитків є більшим за страхову виплату, позивач просив суд стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням у розмірі 222 896,94 грн та судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15 серпня 2023 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 241,15 грн матеріальної шкоди.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що:
судовим рішенням ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ДТП, а тому обставини його вини у цій справі не встановлюються;
транспортний засіб марки «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_2 , слід вважати фізично знищеним, незважаючи на невизнання цього його власником та проведений ремонт;
ОСОБА_2 як особа, винна у вчиненні ДТП, зобов'язаний сплатити позивачу різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, зменшену на суму виплаченого страхового відшкодування.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У вересні 2023 року адвокат Дідиченко О. О. в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 25 вересня 2023 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Медвецький С. К., судді: Копаничук С. Г., Оніщук В. В.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 26 вересня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору та неподання доказів надсилання апеляційної скарги іншим учасникам справи.
29 вересня 2023 року на виконання вимог ухвали адвокатом Дідиченком О. О. подано до суду оригінал квитанції про оплату судового збору та докази надсилання листом з описом вкладення учасникам справи копій апеляційної скарги і доданих до неї документів.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року відкрито апеляційне провадження у цій справі, надано учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали цивільної справи з місцевого суду.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року справу призначено до розгляду на 02 листопада 2023 року в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
судом першої інстанції не було досліджено усі обставини справи;
транспортний засіб марки «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_2 , не є фізично знищеним, оскільки він відремонтований позивачем та перебуває у його користуванні;
ураховуючи здійснення позивачем ремонту пошкодженого автомобіля, завдана шкода останньому полягає у фактично понесених витратах на відновлення пошкодженого транспортного засобу;
доказів щодо вартості та обсягу проведеного ремонту позивачем не надано;
наявний в матеріалах справи висновок експерта № 1/23-21 за результатами проведеної судової автотоварознавчої експертизи не підтверджує понесені витрати позивача на відновлення свого порушеного права;
суд першої інстанції помилково визнав автомобіль позивача фізично знищеним, оскільки указане суперечить позиції позивача та фактичному відновленню транспортного засобу.
Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача указує, що:
рішення є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують;
судом першої інстанції вірно встановлено юридичний факт фізичного знищення транспортного засобу позивача;
визнання транспортного засобу фізично знищеним його власником не вимагається;
відновлення транспортного засобу власником не спростовує факт економічної недоцільності його відновлення, що тягне за собою юридичний факт фізичного знищення транспортного засобу.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом установлено, що 30 грудня 2021 року о 04:53 год ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1 , на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі, не надав перевагу у русі транспортному засобу марки «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, та скоїв зіткнення з ним, унаслідок чого автомобіль позивача отримав механічні пошкодження.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні указаної ДТП встановлена постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 07 лютого 2022 року у справі № 127/334/22, яка набрала законної сили 18 лютого 2022 року.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність позивача, як власника транспортного засобу марки «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_2 , була застрахована у АТ «СГ «ТАС» (приватне), згідно з договором добровільного комплексного страхування транспортних ризиків № FA177115 від 08 листопада 2021 року та полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ/2502803 від 17 листопада 2021 року зі строком дії до 16 листопада 2022 року.
Цивільно-правова відповідальність відповідача, як власника автомобіля марки «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1 , на момент ДТП, була застрахована у АТ «СК «Країна», згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР1514468.
18 лютого 2022 року АТ «СГ «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_1 відшкодовано 130 000 грн на виконання договору добровільного комплексного страхування транспортних ризиків № FA177115.
Згідно з висновком експерта № 1/23-21 від 12 червня 2023 року за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи, автомобіль марки «Volkswagen Transporter», 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , ремонтувати економічно недоцільно. Дійсна ринкова вартість автомобіля марки «Volkswagen Transporter», 2014 року випуску, у непошкодженому стані - 334 120,67 грн; дійсна ринкова вартість цього ж пошкодженого автомобіля - 153 879,52 грн.
Позиція суду апеляційної інстанції
Апеляційний суд у складі у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами справи, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною четвертою статті 19 ЦПК України встановлено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, яка виникла з правовідносин стосовно стягнення матеріальної шкоди та ціна позову складає 222 896,94 грн, що є менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
За змістом частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Указаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.
За змістом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, є, зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Частиною першою статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування.
Збитками є, зокрема, витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої статті 22 ЦК України).
Відповідно до частин першої-третьої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Стаття 1187 регулює питання завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, тобто завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Частиною першою статті 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодування).
Отже частка відповідальності особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі 147/66/17 (провадження № 14-95цс20).
Відповідно до статті 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до шкоди, заподіяної в результаті ДТП майну потерпілого, належить, зокрема, шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно зі звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди (пункт 30.1 статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди (пункт 30.2 статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 25 листопада 2021 року у справі № 204/5314/18 (провадження № 61-17280св20), від 02 грудня 2021 року у справі № 753/17190/18 (провадження № 61-4879св21).
Матеріалами справи встановлено, що згідно з висновком експерта № 1/23-21 від 12 червня 2023 року автомобіль марки «Volkswagen Transporter», 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , ремонтувати економічно недоцільно.
Дійсна ринкова вартість указаного автомобіля станом на 30 грудня 2021 року у непошкодженому стані (до моменту ДТП) - 334 120,67 грн.
Станом на 30 грудня 2021 року дійсна ринкова вартість цього ж пошкодженого транспортного засобу (після ДТП) - 153 879,52 грн.
Відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що пошкоджений у ДТП автомобіль марки «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_2 , слід вважати таким, що є фізично знищеним, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Отже позивач має право на стягнення з винної особи ОСОБА_2 50 241,15 грн у відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням автомобіля «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_2 (334 120,67 грн (вартість автомобіля до ДТП) - 153 879,52 грн (вартість автомобіля після ДТП) - 130 000 грн (сума страхового відшкодування).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції вірно визначив характер спірних правовідносин між сторонами, застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи, надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам та дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, у розмірі 50 241,15 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно застосував положення статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки позивачем не визнано транспортний засіб фізично знищеним, а відремонтовано, не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Законом України від 05 липня 2012 року № 5090-VІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який набрав чинності 05 лютого 2013 року, до статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» були внесені зміни, які полягали, зокрема, у тому, що із указаної статті виключено пункт 30.3, яким передбачалося, що якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам з евакуації транспортного засобу з місця ДТП, а право на залишки транспортного засобу отримує страховик.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в чинній редакції транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.
Отже для визнання автомобіля фізично знищеним згода власника транспортного засобу фактично не потрібна, а пункт 30.3 виключено взагалі.
Сам факт фізичного знищення транспортного засобу не потребує визнання учасниками процесу, оскільки вказівку на це вилучено із вказаної статті Закону.
Встановлення указаного факту належить виключно до компетенції експертів в галузі автотоварознавчих досліджень.
Інші наведені в апеляційній скарзі аргументи зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно встановлення обставин справи та тлумачення норм матеріального і процесуального права на свій розсуд, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими, тому не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Щодо судових витрат в суді апеляційної інстанції
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати сплачені у якості судового збору слід залишити за відповідачем.
Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу позивач порушує питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Шмировим Є. І. надано договір про надання правової (правничої) допомоги № б/н від 09 жовтня 2023 року укладений між ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Шмирова Євгенія».
Відповідно до пункту 1.1 указаного договору бюро здійснює представництво інтересів клієнта на умовах і в порядку, визначеному договором у цивільній справі № 127/20949/22 у Вінницькому апеляційному суді, а клієнт зобов'язується оплатити надану правову допомогу в порядку, визначеному цим договором.
Пунктом 3.2 договору встановлено фіксований розмір гонорару у розмірі 4 000 грн, який клієнт оплачує бюро на протязі 5 днів з моменту винесення рішення у справі Вінницьким апеляційним судом.
При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів ураховує норми частин четвертої, п'ятої статті 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем клопотань щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу з підстав їх неспівмірності до суду апеляційної інстанції не подано.
Ураховуючи викладене, результат розгляду цієї справи, визначений договором про надання правової допомоги фіксований розмір гонорару, перелік послуг визначений договором, надання яких адвокатом Шмировим Є. І. підтверджується матеріалами справи (підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу), відсутність клопотання відповідача про зменшення судових витрат на оплату правничої допомоги, апеляційний суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 4 000 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381 384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Дідиченка О. О. в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 серпня 2023 року залишити без змін.
Судовий збір сплачений ОСОБА_2 за подання апеляційної скарги залишити за останнім.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Сергій МЕДВЕЦЬКИЙ
судді: Світлана КОПАНИЧУК
Віталій ОНІЩУК