Справа № 643/11557/23
Провадження № 1-кс/643/1382/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові скаргу ОСОБА_3 на рішення дізнавача СД Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області про відмову у задоволенні клопотання про одночасний допит у кримінальному провадженні №12023226200000707 від 28.08.2023,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на рішення дізнавача СД Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12023226200000707 від 28.08.2023.
В обґрунтування скарги зазначив, що 23.10.2023 він подав в електронній формі дізнавачу клопотання про проведення одночасного допиту його та ОСОБА_5 30.10.2023 отримав у електронній формі постанову дізнавача про відмову у задоволенні клопотання. Вважає, що вказана постанова дізнавача від 27.10.2023 має бути скасована, як незаконна та невмотивована.
До початку судового засідання заявник подав заяву про розгляд скарги за його відсутністю та додаткові пояснення, в яких свої вимоги підтримав, просив скаргу задовольнити з підстав, на які посилається у ній.
Дізнавач на судове засідання не з'явився, до його початку надав матеріали кримінального провадження №12023226200000707 від 28.08.2023 для огляду їх у судовому засіданні.
Розглянувши скаргу, ознайомившись із заявою скаржника, дослідивши матеріали кримінального провадження в частині розгляду скарги, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Так, 23.10.2023 ОСОБА_3 на електронну пошту Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області направив дізнавачу ОСОБА_4 , в провадження якої знаходиться кримінальне провадження №12023226200000707 від 28.08.2023, клопотання про одночасний допит ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
З матеріалів кримінального провадження №12023226200000707 від 28.08.2023 вбачається, що 24.10.2023 Харківським РУП №2 ГУНП в Харківській області отримано клопотання ОСОБА_3 про проведення одночасного допиту за участю ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .
Листом від 27.10.2023 №С-1149/149-67 ОСОБА_3 повідомлено про розгляд його клопотання та направлено постанову про відмову у задоволенні клопотання на 2 арк.
Постановою дізнавача СД Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 від 27.10.2023 у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про одночасний допит ОСОБА_5 та ОСОБА_3 відмовлено.
В обґрунтування вказаної постанови дізнавач посилався на ті обставини, що згідно ч.9 ст.224 КПК України слідчий, прокурор має право провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з'ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях. Під час досудового розслідування допиту підлягають підозрюваний, свідок, потерпілий, експерт щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, тобто ті особи, які мають процесуальний статус у кримінальному провадженні. Так як слідча дія проводиться тільки між вже допитаними раніше особами, тому проведення одночасного допиту між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 неможливе, так як ОСОБА_5 не допитувалась в кримінальному провадженні, та відповідно не має процесуального статусу.
Статтею 55 Конституції України гарантовано кожному право на оскарження до суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є, крім іншого, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч.2 ст.9 КПК України слідчий, дізнавач зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа «Ассенов та інші проти Болгарії»). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини» та «Ґюль проти Туреччини»).
Обов'язком органу влади є проведення «ефективного офіційного розслідування», здатного призвести до встановлення фактів справи та, якщо скарги виявляться правдивими, до встановлення та покарання винних осіб (рішення ЄСПЛ у справі «Дєдовський та інші проти росії» (Dedovskiy and others v. Russia).
Мінімальні стандарти ефективності, визначені практикою ЄСПЛ, включають в себе вимоги, що розслідування має бути ретельним, незалежним, безстороннім та підконтрольним громадськості, а також, що компетентні органи влади повинні діяти зі зразковою ретельністю і оперативністю (рішення ЄСПЛ у справі «Алексахін проти України» (Aleksakhin v. Ukraine).
Статтею 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Відповідно до частини 3 статті 110 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
При цьому відповідні підстави, згідно із зазначеною статтею, мають бути належним чином мотивовані. За умови встановлення того, що зазначені вимоги є недотриманими, постанова слідчого (дізнавача) підлягає скасуванню.
Слідчий суддя вважає, що дізнавачем дотримано вимоги ст. 220 КПК України та винесено вмотивовану постанову від 27.10.2023 про відмову в задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_3 .
Разом з цим, дізнавач СД Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 не здійснила всі необхідні дії, направлені на всебічне і повне дослідження обставин кримінального провадження, а також на виявлення обставин, що викривають, так і ті, що виправдовують особу, причетну до скоєння кримінального правопорушення.
Так, в матеріалах кримінального провадження містяться пояснення ОСОБА_5 щодо обставин події, які сталися 29.04.2023 від 27.06.2023 (а.с. 114).
Слідчий суддя звертає увагу на те, що з моменту внесення відомостей до ЄРДР 24.05.2023 на виконання ухвали Московського районного суду м. Харкова від 09.05.2023 до часу звернення потерпілим ОСОБА_3 з клопотанням про одночасний його допит із ОСОБА_5 , останню жодного разу не було допитано та не надано відповідний процесуальний статус.
Зазначене призвело до неможливості на теперішній час провести одночасний допит ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст.224 КПК України.
Практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Олександр Ніконенко проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
З урахуванням наведеного, постанова дізнавача СД Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12023226200000707 від 28.08.2023 є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим, у задоволенні скарги ОСОБА_3 слід відмовити.
Для можливості проведення одночасного допиту ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , необхідно останню допитати, відповідно до вимог ст.224 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України, за результатами скарг на рішення дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора слідчим суддею може бути постановлена ухвала про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
За зазначеного вище, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги.
Керуючись ст.ст.2, 39, 40, 55, 303-304, 309, 376, 395 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на рішення дізнавача СД Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотання про одночасний допит у кримінальному провадженні №12023226200000707 від 28.08.2023 - відмовити.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1