Справа № 643/11338/23
Провадження № 2/643/4695/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.11.2023 року суддя Московського районного суду м. Харкова Осадчий О. В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
25 жовтня 2023 року до Московського районного суду м. Харкова засобами поштового зв'язку надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , у якому позивач просить:
-розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладений шлюб 30.09.2005, свідоцтво від 30.09.2005, видане міським відділом реєстрації актів цивільного стану № 1 Харківського обласного управління юстиції, та зроблено актовий запис № 2162;
-після розірвання шлюбу дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , залишити проживати із матір'ю ОСОБА_2 .
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2023 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху через не дотримання вимог ст. 175, 177 ЦПК України та позивачеві надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхомподання:
-уточненої позовної заяви, приведеної у відповідність до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, в частині зазначення відомостей про місце проживання відповідача у двох екземплярах - для суду та відповідача;
-перекладу документа «OSWIASCZENIE» у законодавчо визначеному порядку у двох екземплярах - для суду та відповідача;
-належним чином засвідчених копій документів, що додаються до позову, - для відповідача.
31 жовтня 2023 року через систему «Електронний суд» надійшла заява адвоката Князь І. І. про вступ у справу як представника позивача ОСОБА_1
01 листопада 2023 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Князь І. І. через систему «Електронний суд» надійшла заява на виконання ухвали суду від 27 жовтня 2023 року про залишення позову без руху.
Так, у зазначеній заяві представник позивача просить прийняти позовну заяву зі змінами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Суд, перевіривши позовну заяву зі змінами, встановив таке.
У первісній позовній заяві та позовній заяві зі змінами місцем проживання ОСОБА_2 зазначена адреса - АДРЕСА_1 .
Проте, у первісній позовній заяві ОСОБА_1 неодноразово зазначає, що відповідач ОСОБА_2 разом з дітьми ОСОБА_4 , 2010 р. н., ОСОБА_3 , 2012 р. н., ОСОБА_5 , 2021 р. н., мають тимчасовий захист у Республіці Польща і проживають за адресою: АДРЕСА_2 , на підтвердження чого посилається на довідку від Центру допомоги біженцям.
До первісного позову долучено фотокопію документа на 1 сторінці, назва документа «OSWIASCZENIE», текст якого викладено на іноземній мові (ймовірно - на польській мові) та який, можливо, є довідкою про місце проживання відповідача та дітей у Республіці Польща.
У зв'язку чим, в ухвалі суду від 27 жовтня 2023 року, окрім обґрунтування підстав залишення позову ОСОБА_1 без руху та способу усунення недоліків позову, суд зазначив останньому, що у разі надання підтвердження місця проживання відповідача у Республіці Польща, розгляд справи відбуватиметься з додержанням положень розділу ХІ ЦПК України, Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24.05.1993 та Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965.
У позовній заяві зі змінами представник позивача жодного разу не згадує про місце проживання відповідача та дітей сторін у Республіці Польща, натомість зазначає, що останні проживають за місцем реєстрації відповідача.
Крім цього, перекладу документа «OSWIASCZENIE» у законодавчо визначеному порядку не долучено, як і екземпляру належним чином засвідчених копій документів, що додаються до позову, - для відповідача.
Дії позивача та його представника щодо зазначення у позовній заяві зі змінами відомостей про місце проживання відповідача, якими повністю викривлені обставини щодо місця проживання відповідача у порівнянні з первісним позовом, а також ненадання перекладу вищевказаного документа, на думку суду, спрямовані на уникнення розгляду справи за відповідною визначеною законодавством процедурою розгляду справи за участю учасника справи, який перебуває поза межами України, та уникнення від здійснення певних обов'язків позивача у разі розгляду справи за такою процедурою.
Суд зауважує, що в ухвалі суду від 27 жовтня 2023 року, з урахуванням положень ч. 2 ст. 185 ЦПК України, позивачеві зазначений спосіб усунення недоліків позовної заяви.
З урахуванням зазначених в ухвалі суду від 27 жовтня 2023 року недоліків позовної заяви та заяви про усунення недоліків шляхом подання представником позивача позову зі змінами, суд вважає, що позивачем недоліки позовної заяви не усунуто.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55,124),а статтею 18 Закону України № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Одночасно, Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» та у рішенні від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тому, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції, а також дотримання позивачем вимог, передбачених ст. 175, 177 ЦПК України.
Отже, суд позбавлений можливості прийняти позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, оскільки її прийняття до провадження не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, що зумовить у подальшому розгляд такої справи з порушенням норм права.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
У зв'язку з тим, що недоліки позовної заяви не усунені, враховуючи вимоги ст. 185 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 вважається неподаною та підлягає поверненню позивачеві.
Разом з цим, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, у порядку визначеному цивільним процесуальним законодавством.
Керуючись ст. 185, 260, 354 - 355 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Роз'яснити позивачеві, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Московський районний суд м. Харкова протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, може подати апеляційну скаргу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О. В. Осадчий