Справа №639/6310/23
Провадження №2/639/2329/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складіголовуючого судді Труханович В.В. розглянувши матеріали цивільної справи №639/6310/23 за позовною заявою Акціонерне товариство «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2023 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся з позовною заявою представник Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, згідно якої просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» суму заборгованості за кредитним договором № МL-702/017/2007 від 14.02.2007, яка станом на 10.07.2023 складає 1 922,16 доларів США з них: 1 837,75 доларів США - заборгованість по сплаті кредиту; 84,41 доларів США -заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що вищезазначену цивільну справу необхідно передати до іншого суду у зв'язку з наступним.
За положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Процесуальним законодавством передбачено наступні види підсудності: загальна (стаття 27 ЦПК України), альтернативна (стаття 28 ЦПК України), підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами (стаття 29 ЦПК України) та виключна (стаття 30 ЦПК України).
Я вбачається з позовної заяви, представник позивача при звернення до Жовтневого районного суду м. Харкова посилається на п.7 ст. 30 ЦПК України.
Так, згідно п. 7 ст. 30 ЦПК України, у випадку об'єднання позовних вимог щодо укладання, зміни, розірвання і виконання правочину з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов'язання, спір розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов'язання.
З позовної заяви вбачається, що стороною основного зобов'язання є відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом на виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України були направлені електронні запити, щодо зареєстрованого у встановленому законом порядку місця реєстрації відповідачів.
Згідно інформаційних довідок з Реєстру територіальної громади міста Харкова місце проживання відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , яка відповідно до адміністративно-територіального поділу м. Харкова відноситься до Холодногірського району м. Харкова та, відповідно, до юрисдикції Ленінського районного суду м. Харкова.
Відповідно до ч. 1 ст. 125 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом територіальності.
Вирішуючи питання можливості розгляду цієї позовної заяви Жовтневим районним судом м. Харкова, суд зауважує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема, як порушення вимог пункту 1 статті 6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких правил підсудності, встановлених ЦПК.
За усталеною практикою ЄСПЛ, термін право на «суд, встановлений законом», охоплює не лише правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, що регулюють його діяльність, у тому числі всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (рішення ЄСПЛ у справі Leo ZAND v. Austria, заява № 7360/76, § 68). Якщо суд не має юрисдикції судити підсудного відповідно до чинних положень національного права, він не є «встановленим законом» (рішення ЄСПЛ у справах Jorgic v. Germany, заява 74613/01, § 64).
У рішенні ЄСПЛ "Сокуренко і Стригун проти України" суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні раніше згадуваної справи "Занд проти Австрії", зазначено, що термін "судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати провадження щодо конкретної справи. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна справа розглядалася і вирішувалася законним, компетентним, незалежним і неупередженим судом до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом. Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Враховуючи те, що зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача (за основним зобов'язанням) територіально не відноситься до юрисдикції Жовтневого районного суду м. Харкова, а відтак підстави для розгляду цього позову Жовтневим районним судом м. Харкова відсутні.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
У відповідності до положень ч. 1 і ч. 2 статті 32ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Таким чином, суд приходить до висновку, що справа не підсудна Жовтневомурайонному суду м. Харкова і передає її для розгляду до Ленінського районного суду м. Харкова - за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача (за основним зобов'язанням).
Керуючись ст. ст. 27, 31, 187ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Цивільну справу №639/6310/23 за позовною заявою Акціонерне товариство «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - передати для розгляду до Ленінського районного суду м. Харкова.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 02.11.2023
Суддя В.В. Труханович