ЄУН 387/1767/23
Номер провадження по справі 2-о/387/47/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року смт Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :
головуючого судді Майстера І. П.
за участю секретаря судового засідання Косюг І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Добровеличківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністрества юстиції ( м.Одеса) про встановлення факту смерті,-
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті, в якій зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у районі Бахмута Донецької області під час виконання бойових завдань внаслідок артилерійських збройних формувань російської федерації під час бою зник безвісти. Актом службового розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 21.01.2023 встановлено факт зникнення безвісти 29.12.2022. В зв'язку з тим, що її чоловік загинув, а медична довідка відсутня, єдиним документом, що підтверджує його смерть є акт службового розслідування. Через це заявниця змушена звернутися до суду для встановлення факту смерті, з метою подальшого отримання свідоцтва про смерть та можливістю оформлення спадкових справ.
Заявник, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилпся. Надала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності на підставі наявних у справі доказів, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі.
Заінтересована особа - Добровеличківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністрества юстиції ( м.Одеса), будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи по суті, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, надав до суду письмову заяву про розгляд справи за відсутності його представника.
Дослідивши заяву по суті спору, письмові докази, суд вважає встановленими такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Заявник ОСОБА_1 є співмешканкою ОСОБА_3 .
З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № витягу 00041970498 від 24.10.2023 встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 в Липнязькій сільській раді Добровеличківського району Кіровоградської області 27.06.1989 року, актовий запис №17, прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 . Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 10.01.1991 шлюб розірвано.
За даними письмового сповіщення №47 від 08.01.2023 року, надісланого Новоукраїнським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойових завдань внаслідок артилерійських обстрілів збройних формувань російської федерації в районі м.Бахмут Донецької області під час бою зник безвісти.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності №16 від 05.01.2023 встановлено, що призначено службове розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 29.12.2022
З витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 ( по основній діяльності) №50 від 21.01.2023, встановлено вважати, що старший механік-водій 2 механізованої роти солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходився в засобах особистого бронезахисту і шоломі зник безвісти 29.12.2022 в районі м.Бахмут Донецької області за особливих обставин під час ведення обрронних дій в ході виконання бойових завдань при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
З акту службового розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 29.12.2022 встановлено, вважати, що старший механік-водій 2 механізованої роти солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходився в засобах особистого бронезахисту і шоломі, зник безвісти 29.12.2022 в районі м.Бахмут Донецької області за особливих обставин під час ведення обрронних дій в ході виконання бойових завдань при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
З довідки командира військової частини НОМЕР_1 від 12.09.2023 №45/1936 встановлено, що ОСОБА_3 дійсно брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи в районім.Бахмута Донецької області.
З витягу з ЄРДР від 19.01.2023 № 12023120000000082 підтверджується факт порушеного кримінального провадження за заявою ОСОБА_6 , з якого встановлено, що з 29.12.2022 зник безвісти військовослужбовець ЗСУ ( в/ч НОМЕР_1 ) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував біля населеного пункту Бахмут Донецької області, де проходили бойові дії.
З довідки про склад сім'ї, виданою Добровеличківською селищною радою Кіровоградської області від 15.08.2023 №892 встановлено, що до складу сім'ї ОСОБА_7 входить чоловік ОСОБА_3 , 1963 року народження.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом президента України № 64/2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався.
Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими російською федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією російської федерації) починаючи з 07 квітня 2014. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях з цієї дати, визначено Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України (абз.4 ч. 2 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).
Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні передбачено, що підставою для проведення державної реєстрації смерті є лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995, суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Необхідність встановлення вказаного факту за рішенням суду зумовлено відсутністю у заявника, яка є співмешканкою померлого документів, передбачених ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст. 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України 18.12.2010 № 3307/5 (лікарське свідоцтво про смерть; фельдшерська довідка про смерть) у зв'язку із введенням на території України з 24 лютого 2022 року воєнного стану та проведенням бойових дій у вказаному населеному пункті м. Бахмут, судово-медична експертиза причин смерті ОСОБА_3 , у зв'язку із викладеними обставинами не проводилася.
При цьомусуд зазначає, що ведення активних бойових дій, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на території міста Бахмут у період смерті ОСОБА_3 та на даний час, є загальновідомим фактом, який згідно з ч.3 ст.82 ЦПК України не потребує доказування.
Статтею 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території" передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження та смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, «Lоizidou v. Тиrкеу», «Сургus v. Тиrкеу»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Моzег v. thе Republic of Moldova and Russia», «Ilasси аnd Оthers v. Моldovа and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії , Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони.
Такий висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду в такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 213 ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.
Встановлення факту смерті породжує юридичні наслідки, тобто від нього залежить виникнення особистих чи майнових прав заявника. Чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, як за рішенням суду. Заявник не має іншої можливості одержати документ, який посвідчує факт смерті її чоловіка ( співмешканця), що має юридичне значення.
З огляду на викладе суд дійшов висновку, що заява заявника обґрунтована та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 315, 317 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву задовольнити повністю.
Встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Федорівка Добровеличківського району Кіровоградської області, громадянина України, який зник безвісти ( загинув) ІНФОРМАЦІЯ_3 під час бою, під час виконання бойових завдань в районі м.Бахмут Донецької області внаслідок артилерійських збройних формувань російстької федерації.
Відповідно до вимог ч. 4, 5 ст. 317 ЦПК України допустити негайне виконання рішення шляхом його невідкладного направлення до Добровеличківського відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністрества юстиції ( м.Одеса) для державної реєстрації смерті ОСОБА_8 .
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:
заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка с.Любомирка Добровеличківського району Кіровоградської області, жителька АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ;
заінтересована особа - Добровеличківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністрества юстиції ( м.Одеса) (код ЄДРОПОУ 24149327, смт Добровеличківка Кіровоградської області, вулиця Центральна, 107 ).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя
Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області Майстер І.П.