Справа №: 343/2659/23
Провадження №: 1-кп/0343/133/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року м.Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Калуського району Івано-Франківської області матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12023096160000138 від 02.10.2023 року, про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з середньою освітою, непрацюючої, розлученої, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше судимої: 03.05.2023 року Долинським районним судом Івано-Франківської області за ч. 4 ст. 185, ст. 69 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 150 годин,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 , будучи засудженою до покарання у виді громадських робіт, ухилилася від відбування покарання.
Кримінальний проступок вчинено за таких обставин.
ОСОБА_4 , будучи 26.06.2023 року належним чином повідомленою начальником Калуського районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області про порядок та умови відбування покарання у виді ста п'ятдесяти годин громадських робіт, призначеного їй вироком Долинського районного суду Івано-Франківської області від 03.05.2023 року, що відповідно до ст. 4 Кримінально-виконавчого кодексу України є підставою виконання і відбування покарання, та про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання, яким, відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 40 вказаного Кодексу, визнається невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин, постійно порушуючи складені графіки виконання громадських робіт, протягом липня-жовтня 2023 року систематично без поважних причин не з'являлася для відбуття покарання в комунальне підприємство «Комунгосп» Долинської міської ради Калуського району Івано-Франківської області, відпрацювавши в період часу з 28.07.2023 року по 02.10.2023 року всього 26 годин громадських робіт, а саме: 28, 31 липня, 29 серпня та 7 вересня - по 4 години, а 31 серпня та 21,22,25,26 вересня - по 2 години з 4 годин, встановлених графіками виконання засудженою громадських робіт, чим порушила порядок і умови відбування покарання, тобто умисно ухилилася від відбування покарання у виді громадських робіт.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 повністю визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, розкаялася у вчиненому та вказала, що дійсно ухилилася від виконання призначеного їй покарання у виді громадських робіт, оскільки повинна була виходити на роботу з 8.00 год., а так рано вона не може прокидатися. Просила змінити їй призначене покарання у виді громадських робіт на покарання у виді штрафу, який розстрочити.
Так як обвинувачена в судовому засіданні свою вину визнала повністю та дала суду показання, аналогічні пред'явленому обвинуваченню, які відповідають фактичним обставинам справи і нею не оспорюються, за згодою всіх учасників судового розгляду і у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд обмежив обсяг досліджуваних доказів в даному кримінальному провадженні, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченої, сумнівів у добровільності та істинності позиції якої в суду немає, та дослідженням доказів, що характеризують її особу.
Оцінюючи зібрані в даному кримінальному провадженні докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов висновку про те, що винність обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та підтверджується, поза розумним сумнівом, комплексом достатньо переконливих, чітких, неспростовних і узгоджених між собою доказів.
Дії обвинуваченої ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 389 КК України, оскільки вона, будучи засудженою до покарання у виді громадських робіт, ухилилася від відбування цього покарання.
Обираючи покарання ОСОБА_4 , суд враховує тяжкість вчиненого правопорушення та особу винної, оскільки обставин, що пом'якшують чи обтяжують її покарання в судовому засіданні не встановлено.
Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_4 встановлено, що вона має середню освіту, не працює, розлучена, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є опікуном над недієздатною ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за наркологічною та психіатричною допомогою до відповідних лікарів консультативно-діагностичного центру КНП «Долинська багатопрофільна лікарня» не зверталася, раніше судима: 03.05.2023 року Долинським районним судом Івано-Франківської області за ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 69 даного кодексу, до покарання у виді громадських робіт на строк 150 годин.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання, суд керується вимогами ст. 65 КК України та роз'ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» і виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи викладене, суд вважає, що виправлення обвинуваченої неможливе без ізоляції її від суспільства, а тому їй слід обрати покарання у виді арешту на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 2 ст. 389 КК України, за якою її визнано винною, частково приєднавши до даного покарання невідбуту нею частину покарання за вироком Долинського районного суду Івано-Франківської області від 03.05.2023 року, перевівши за правилами ст. 72 КК України покарання у виді громадських робіт в арешт.
Дане покарання, на думку суду, відповідає скоєному та буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся, судових витрат та речових доказів немає, запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_4 не обирався.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368,370,373,374 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, та призначити їй покарання у виді арешту на строк 1 (один) місяць.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднати ОСОБА_4 до даного покарання невідбуту нею частину покарання за вироком Долинського районного суду Івано-Франківської області від 03.05.2023 року, перевівши покарання у виді громадських робіт в покарання у виді арешту згідно зі ст. 72 КК України, та остаточно визначити їй покарання у виді арешту на строк 1 (один) місяць і 5 (п'ять) днів.
Початок відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченою - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя: