Єдиний унікальний номер 341/2273/23
Номер провадження 2-о/341/146/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року місто Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Мергеля М. Р., за участю:
секретаря судового засідання Матейко О. С.,
заявника ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку окремого провадження питання закриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про встановлення факту, що має юридичне значення.
ВСТАНОВИВ:
Представниця ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, у якій просить встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , диплому серії НОМЕР_1 , виданого 30 червня 1993 року, реєстраційний номер 73.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 06.08.2023 отримав від ГУ ПФУ в Івано-Франківській області лист з проханням добровільно відшкодувати отриману суму пенсії у розмірі 2680,25 грн за період з 06.03.2023 до 31.07.2023. Таке прохання обумовлене тим, що під час первинного призначення пенсії ОСОБА_1 помилково враховано період навчання з 01.09.1989 до 30.06.1993, оскільки у наданому дипломі по батькові зазначено як « ОСОБА_3 », замість правильного « ОСОБА_4 ».
Ухвалою суду від 17.10.2023 відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження.
27.10.2023 до суду надійшли пояснення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, у яких заінтересована особа звертає увагу на те, що у справі відсутні докази звернення ОСОБА_1 із запитом до навчального закладу щодо надання йому необхідних документів, зокрема уточнюючих довідок, які б підтверджували виправлення імені, для зарахування відповідного періоду навчання до трудового стажу. ГУ ПФУ в Івано-Франківській області вважає, що підстави для встановлення факту належності ОСОБА_1 диплому серії НОМЕР_1 відсутні. Представник ГУ ПФУ в Івано-Франківській області справу просив розглядати без представника заінтересованої особи.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою заяву підтримав та пояснив, що саме лист ГУ ПФУ в Івано-Франківській області з проханням повернути частину отриманої пенсії, а також небажання заінтересованої особи надалі зараховувати до трудового стажу відповідний період навчання, який підтверджується дипломом серії НОМЕР_1 , та виплачувати пенсію з урахуванням цього стажу, стали підставою звернення до суду із цією заявою про встановлення факту належності документа.
З огляду на зміст заяви ОСОБА_1 , його пояснення у судовому засіданні та зміст пояснень заінтересованої особи, суд поставив на обговорення питання щодо закриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, оскільки вбачається спір про право заявника із суб'єктом владних повноважень.
ОСОБА_1 проти закриття провадження у справі заперечив і просив розглянути таку в порядку окремого провадження за правилами цивільного судочинства.
Надаючи правову оцінку змісту заяви, характеру відносин, які виникли між ОСОБА_1 та ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, окремого провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Як установлено судом зі змісту заяви і пояснень учасників, встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту належності ОСОБА_1 диплому серії НОМЕР_1 , заявнику необхідно для вирішення спору із ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо наявності підстав для зарахування до періоду трудового стажу періоду його навчання з 01.09.1989 до 30.06.1993 та нарахування пенсії з урахуванням цього періоду.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.п. 2 п. 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правлінням Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 1, п. 2 Порядку, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з п. 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Відповідно до п. 26 Порядку у судовому порядку встановлюється лише факт приналежності документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо ім'я, по-батькові та прізвище, які зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по-батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження.
Тобто, встановлення фактів наявності трудового стажу здійснюється органами ПФУ і не можуть розглядатися у порядку цивільного судочинства заяви про встановлення фактів трудового стажу, а відмова відповідного органу у встановленні таких фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до адміністративного суду.
Вирішення спору із суб'єктом владних повноважень щодо права на отримання пенсії має розглядатися в позовному провадженні за правилами адміністративного судочинства, тому суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, обґрунтовано відмовив у відкритті провадження у справі на підставі вимог пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України.
Таку правову позицію Великої Палати Верховного Суду висловлено у постановах від 04.09.2019 у справі №198/623/18 та від 10.06.2020 у справі №347/576/18.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У цьому ж випадку встановлення факту належності диплома ОСОБА_1 необхідно для подальшого вирішення спору із ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо підстав для зарахування до трудового стажу періоду навчання.
Як роз'яснено в п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Установлений нормативно-правовими актами порядок призначення пенсії передбачає і встановлення органом ПФУ відповідного факту, а рішення вказаного органу щодо призначення підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.
Як передбачено законодавцем у ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відповідно до роз'яснень наданих судам у п.3 Постанови пленуму ВАСУ від 20.05.2013 № 8, суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
ПФУ (його територіальні органи) є суб'єктом владних повноважень, наділеним владними управлінськими функціями у сфері пенсійного забезпечення.
Відповідно до частини другої статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, а згідно з пунктом 3 частини шостої цієї ж статті для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Частиною першою ст. 5 КАС України передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
У своїй постанові від 30 січня 2020 року у справі № 287/167/18-ц Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи справу за заявою особи про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Ємільчинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, висловила наступну правову позицію.
Суд першої інстанції, розглядаючи заяву особи, дійшов обґрунтованого висновку щодо юрисдикції розгляду зазначеного спору, однак помилково залишив заяву без розгляду, не врахувавши, що, якщо судова справа підлягає розгляду в порядку іншого судочинства, ніж те, в межах якого подано відповідну заяву, то суд має відмовити у відкритті провадження або закрити провадження у справі, якщо провадження у справі було відкрите.
Разом з тим, якщо вирішення спору має розглядатися в позовному провадженні за правилами адміністративного судочинства, то згідно з вимогами частини першої статті 377, пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України провадження у цивільній справі підлягає закриттю.
Таким чином, якщо при розгляді заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, визначено, що існує спір про право і справа має розглядатися за правилами того судочинства, за яким подано цю заяву, проте в порядку позовного провадження, то суд залишає заяву без розгляду.
У випадку якщо справа підлягає розгляду в порядку іншого судочинства, ніж подано заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, то суд відмовляє у відкритті провадження або закриває провадження у справі, якщо провадження у справі було відкрито.
У справі, що розглядається, вирішення спору із суб'єктом владних повноважень щодо права на отримання пенсії відповідно до частини другої, пункту 3 частини шостої статті 12, пункту 2 частини першої статті 263 КАС України має розглядатися в спрощеному позовному провадженні як справа незначної складності за правилами адміністративного судочинства, тому апеляційний суд обґрунтовано закрив провадження у справі на підставі вимог частини першої статті 377, пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Згідно з приписами частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З огляду на встановлені у справі обставини та наведені вимоги закону, враховуючи постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 287/167/18-ц, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки наявний спір, який підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
На підставі приписів статей 259, 268 ЦПК України суд проголосив вступну та резолютивну частини ухвали. Складання повного тексту ухвали суду відкладено на строк не більш як п'ять днів.
Керуючись статтями 4, 13, 255, 263, 265, 268, 273, 293, 294, 315, 352, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Провадження у справі єдиний унікальний номер 341/2273/23 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, закрити.
Роз'яснити заявнику, що розгляд справи про спір, який виник між ним та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, належить до компетенції суду адміністративної юрисдикції.
Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її постановлення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 02 листопада 2023 року.
Учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , реєстрація та проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, місцезнаходження: вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, ЄДРПОУ: 20551088.
СуддяМикола МЕРГЕЛЬ